Чи змусить суд АМКУ боротись з олігархами та реагувати на заяви споживачів?

Середа, 24 листопада 2021, 19:00

27 вересня Господарський суд зобов'язав Антимонопольний комітет (АМКУ) розглянути заяву, яку я подала з  Лігою Антитрасту  про зловживання ДТЕК Ахметова на енергоринку. Ці зловживання призвели до дефіциту електроенергії та зростання її вартості. 

Аналогічна ситуація повторюється вже цього опалювального сезону. 

Якщо влада не ставить монополії на місце – за справу повинні братись споживачі. І суд поки на нашій стороні.  

Вже завтра, 25 листопада, відбудеться апеляція у цій справі і рішення судді наочно покаже: деолігархізація країни на порядку денному країни чи пусті слова. 

Заява споживача

Закони України гарантують право кожному громадянину звернутись до АМКУ та повідомити про порушення їхніх прав. 

Таку заяву ми спільно з Лігою Антитрасту подали 12 лютого, де детально описані зловживання монополіста – групи компаній ДТЕК на ринку електроенергетики та їхній вплив на споживачів, аджеелектроенергетика (далі – е/е) входить у собівартість усіх продуктів. 

АМКУ повинен розглянути заяву та надати вмотивовану відповідь, згідно з пунктом 19 ч. 6 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. 

А ст. 36 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" говорить, що заява споживачів є  підставою розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції для АМКУ. 

Також відомство може почати розгляд справи за власною ініціативою у разі надходження від заявника клопотання про можливість настання негативних для нього наслідків. Але це лише на папері. На практиці АМКУ порушує права споживачів, своїх найбільших союзників у боротьбі з олігархами. 

Читайте також: Тест на олігарха: хто заслуговує на "коронацію"

Залишити без розгляду  

АМКУ залишила мою заяву без розгляду. Хоча згідно Закону Комітет міг дати час заявнику виправити недоліки у разі, якби заява була подана без додержання вимог і вже після того розглянути по суті. Але жодних листів з такими пропозиціями мені не надходило.    

"Офіційною причиною відмови в АМКУ вказували те, що завищені ціни на електроенергію та загроза віялових відключень не порушують права споживачів. 

Цю позицію Комітет відстоює у суді, добиваючись права взагалі не розглядати заяв від споживачів щодо будь-яких порушень з боку монополістів. І для відстоювання інтересів олігархів АМКУ витрачає кошти платників податків, тобто наші з вами гроші", – пояснює  адвокат, засновниця "Ліги антитрасту" та Державна уповноважена АМКУ 2014-2019 року Агія Загребельська.

Виграш в суді

Ми просили суд у цій справі бути запобіжником щодо свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції (вирішення питання на власний розсуд) державного органу. А також визнати протиправним і скасувати рішення комітету щодо залишення заяви без розгляду та зобов’язати орган розглянути заяву відповідно до Закону. 

4 серпня цього року суддя Господарського суду м. Києва Данилова М.В повністю задовольнила позовні вимоги. А вже 27 вересня суддя Юрій Підченко видав Наказ, яким примусово зобов’язав АМКУ розглянути заяву споживача щодо зловживання монопольним становищем групою компаній ДТЕК на ринку теплової електрогенерації. 

Попри те, що Закон та Суд на боці споживачів – АМКУ подав апеляцію. Виконання судового наказу призупинили. 

Схоже на те, що справа таки дійде до Верховного Суду, адже мова іде про створення судової практики, яка дозволить кожному споживачу повідомляти та боротись з наслідками монополій в країні.   

Що відбулось

"В країні енергетична криза", "вугілля не вистачає", "регулятор попереджає про аварію" – такими заголовками рясніли ЗМІ на початку цього року і сьогодні. 

Внаслідок рішень компаній групи ДТЕК, які керують 8 з 12 ТЕС в Україні – утворився дефіцит електроенергії через незабезпечення мінімальних гарантованих резервів вугілля відповідно до затвердженого прогнозного балансу. 

Це поставило ОЕС Україна під загрозу та призвело до вимушеного імпорту е/е з Білорусі та Росії у період січень-лютий 2021, обсягом, що дорівнює річному споживанню майже 26 000 домогосподарств. 

Для споживачів це обернулось тимчасовим підняттям  ціни на е/е майже на майже 20% на ринку РДН (ринок на добу наперед) та ризиком віялових відключень. 

Аналогічна ситуація, а саме шантаж влади з боку монополіста повторюється вже цього року. 

Монополіст не забезпечив необхідних запасів вугілля – сьогодні їх вчетверо менше від норми. Абсолютно незрозуміло скільки енергоблоків ТЕС зможуть працювати, адже вони часто виходять у позапланові ремонти. 

Це дає змогу монополісту говорити з владою з позиції сили і вимагати підвищити прайскепи (максимальні цінові обмеження на РДН). Це вже покращило фінансові результати Рената Ахметова, адже валовий прибуток ДТЕКу становить 4,91 млрд грн, що в 2,4 рази краще цього минулорічного показника.  

Чому це важливо

Ми бачимо, що необґрунтована позиція АМКУ по справі ознак монопольного становища компанії ДТЕК призводить до того, що компанія зі значною ринковою владою продовжує спричиняти кризи на енергетичних ринках в будь-який період року. 

Реакція Антимонопольного Комітету є надважливою в цій справі, щоб уникнути можливої кризи в енергетиці та "блекауту" вже цієї і наступної зими. Можна почати з того, щоб сприймати звернення споживачів, як ефективний інструмент отримання додаткової інформації від тих, чиї права порушені.

Ольга Євстігнєєва

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Хто і як будуватиме атомні реактори в Україні

Захищаєш тварин і природу – терорист? Звідки взялись поняття еко- та зоотероризму

Без довіри не буде прогресу: чим важлива для України реформа у сфері метрології

Як буде працювати Фонд для підтримки фермерів

"Голодна блогерська туса": чи є в Instagram місце пам'яті про Голодомор?

Що не так із податком на виведений капітал в Україні?