Тест на олігарха: хто заслуговує на "коронацію"

15 квітня на засіданні РНБО Президент України Володимир Зеленський анонсував створення Закону, який визначить "статус олігархів" та перетворить їх у бізнесменів. Це ризикована правова гра з гарантовано шкідливими наслідками. Рецепт деолігархізації очевидно інший.  

За якими критеріями "коронувати" олігархів?

Олігархів від решти населення та бізнесменів вирізняє спроможність суттєво впливати на життя країни через керівництво держави. Вплив на політикум досягається завдяки тому, що олігархи мають:

• монополії на стратегічно та соціально важливі товари. Не маючи конкурентів, вони продають свої товари за завищеними цінами, без необхідності здійснювати інвестиції у модернізацію та розвиток.
  
  За необхідності тиснуть на перших осіб держави через створення дефіциту цих товарів, підвищення цін на них, зростання соціальної напруги, організації страйків тощо.
  
  
• телеканали з великими рейтингами, отриманими за рахунок надприбутків від монополій, дефектної державної політики на телеринку та порушень антимонопольного законодавства на ньому.
  
  Телеканали використовуються олігархами для підвищення пізнаваності лояльних до них політиків, медіакілерства опонентів, нав’язування вигідної оцінки подій та впливу на виборчі та кадрові процеси в країні.
  
  Топ-політики не наважуються на протистояння з олігархами через ризик знищення їх рейтингів та репутації телеканалами.
  
  А нові політики вимушені шукати з олігархами консенсус через неможливість забезпечити собі пізнаваність та позитивний рейтинг без "великого телевізора". 

Як додатковий критерій, можна вирахувати обсяг ВВП країни, який прямо або опосередковано контролюється олігархом. 

За такими критеріями першими претендентами на реєстрацію олігархами є:

• Найвпливовіша та найбагатша людина країни – Рінат Ахметов. За даними "Форбс", його статки в 2020 році склали $7,6 млрд. та збільшилися порівняно з 2019 роком у 2,7 рази. 

До його бізнес-імперії входять дві великі промислові групи: "Метінвест" контролює окремі металургійні ринки країни, "ДТЕК" – вертикально-інтегрований монополіст на різних сегментах ринку електроенергії. Володіє одним з найпопулярніших телеканалів "Україна" та низкою інших медіаресурсів. 

Читайте також: Партія регіонів 2.0. Як Ахметов підбирає спадщину Медведчука

• Другу сходинку по впливу, за нашою оцінкою, посідає Ігор Коломойський. Його статки у 2020 році "Форбс" оцінив у $1,8 млрд., що в 1,8 разів більше порівняно з 2019 роком. 

Коломойський є лідером по виробництву феросплавів, має суттєвий вплив на паливний ринок країни через контроль над нафтодобувною "Укрнафтою", нафтопереробною "Укртатнафтою" та продажами палива через найбільші в країні мережі автозаправок. 

Завод "Дніпроазот" є монопольним виробником хлору, який використовується водоканалами країни для знезараження питної води. Зірка медіа-імперії – телеканал "1+1", що стабільно займає лідерські позиції по переглядам. 

Читайте також: Токсична дружба. Як Коломойський став незручним для Зеленського

• Третім по впливу є Дмитро Фірташ. Його статки видання "Форбс" в 2020 році оцінило в 0,4 млрд. 

Фірташ має монополії на постачанні та доставці газу населенню, та на виробництві добрив для українських аграріїв. Пов’язані з олігархом компанії контролюють телеканал "Інтер", який стабільно входить у четвірку лідерів.

• Четверту позицію по впливу займає Віктор Пінчук. Його статки у 2020 році "Форбс" оцінив у $2,5 млрд., що в 1,8 разів більше за попередній рік.

Пінчук не має монополії на соціально важливі товари, проте є фактичним монопольним виробником та постачальником коліс для "Укрзалізниці", та має домінуючі позиції на ринку виробництва труб для нафтогазового сектору. Також  має телеканал "ІСТV", який сперечається за перше місце по переглядам. 

Крім цього до олігархів можна було б віднести Петра Порошенко (статки $1,6 млрд.). Проте він має монополію на сегментах кондитерського ринку, які не є стратегічно важливими для країни. Окрім цього його телеканали "Прямий" та "П’ятий" не дотягують навіть до десятки лідерів. 

Так само з Констянтином Жеваго. Хоча його статки і складають $2,1 млрд., проте він не має монопольної влади у важливих сегментах економіки. Та телеканал "Еспресо" посідає позиції у другій десятці рейтингу.

Читайте також: Телевізор і вибори. Кого підтримують Ахметов, Пінчук, Коломойський і Фірташ

Рецепт деолігархізації

Якщо мета таки перетворити олігархів на бізнесменів, а не зайняти їх місце та стати найголовнішим олігархом країни (на нашу думку, саме цю ціль переслідував президент України Петро Порошенко), то ініціатива президента України Володимира Зеленського повинна мати наступний наслідок:

оперативне розслідування Антимонопольним комітетом всіх монопольних зловживань з боку їх бізнесів та прийняття суворих та справедливих рішень про притягнення до відповідальності в межах вже діючого законодавства. 

Це варто розпочати з розслідування монополії на телеринку. Прямо зараз у АМКУ є заява від провайдера, якого четвірка олігархічних медіагруп, яка контролює 70% телепростору країни, примушує до картельної змови щодо ціни та контенту з метою підсилення та захисту своєї колективної монополії. 

Читайте також: Сторожовий пес АМКУ піджав хвоста, поки найбільші телеканали з'їдають конкурентів

Саме за допомогою телезброї олігархи почнуть "відстрілюватися" в першу чергу. Та якщо не позбавити їх ринкової влади на телеринку, яку вони зберігають завдяки порушенням антимонопольного законодавства, то скоріше президент Володимир Зеленський перетвориться знов на актора "95 кварталу", ніж олігархи на бізнесменів. 

Крім цього, послаблення їх монопольної влади на телеринку зменшить їх привабливість в очах політиків та чиновників, адже чим більше рейтинг телеканалу олігарха, тим більше мотивації виконувати олігархічні побажання мають політики. 

Так, АМКУ має:

1. Розпочати розслідування за заявою провайдера до початку процесу відтоку абонентів та виходу компанії з ринку. 
2. Прийняти попереднє рішення або рекомендації щодо чотирьох медіагруп, в яких засудити описані антиконкурентні практики та акцентувати на необхідності утриматися від їх подальшого застосування.
3. За результатом розслідування застосувати законне, справедливе та суворе покарання, та вжити вичерпних заходів з метою припинення порушень антимонопольного законодавства.

Навіть виконання лише першого або другого пункту з боку АМКУ запустить невідворотні деолігархічні процеси на телеринку.

Провайдери та невеликі телеканали, отримавши від АМКУ сигнал про кінець епохи недоторканості, почнуть відстоювати свої права, кордони та доходи.

Олігархічні медіагрупи в цей же час, перебуваючи під розслідуванням АМКУ, будуть обмежені у можливостях керування ринком, а значить втрачатимуть олігопольну ринкову владу.

Паралельно Комітет має розпочати або завершити вже розпочаті дослідження щодо монополій олігархів на стратегічно важливих для держави ринках. І зробити це не "граючи в піддавки", створивши заздалегідь підстави для судового скасування або застосувавши лояльні штрафи. Та не затягуючи це в "довгу скриньку", коли для суспільства та влади розслідування повністю втратить актуальність. 

Це суттєво стримає олігархів у бажанні натиснути на владу створенням штучного дефіциту або підзаробити підвищенням ціни на товар, якій всі вимушені у них купувати. 

В цій частині, АМКУ має в першу чергу:

• розпочати розслідування проти групи "ДТЕК" за штучне створення дефіциту електрики цієї зими за вже поданими споживачами заявами, та нарешті поділити примусово енергетичного супермонополіста;
• розпочати розслідування проти групи "РГК" за температурні коефіцієнти, які вони продовжували нараховувати після розслідування АМКУ та цінові аномалії цієї зими, зробивши в результаті реальний анбандлінг між постачальником та транспортувальником блакитного палива;
• розпочати розслідування проти "Інтерпайпу", але вже не за змову на колісних тендерах "Укрзалізниці", а за монопольні ціна на колеса, визнавши, нарешті, компанію монополістом та наклавши максимально передбачений законом штраф.

Читайте також: Від любові до імпічменту. Як відбувається деолігархізація від Зеленського

Чому саме цей рецепт має спрацювати.

По перше, саме за допомогою втручання конкурентного відомства та жорстких санкцій від нього розвинений світ перетворював та продовжує перетворювати своїх баронів-розбійників на бізнесменів. Хрестоматійний приклад справи про примусовий поділ "Стандарт Оіл"   Д. Рокфелера – найвідоміший доказ.

По друге, послідовний рух держави по цивілізованому та опробуваному шляху продемонструє серйозність намірів та реальність загрози, дотримання при цьому правил – позбавить можливості на захист.

І втретє, саме такий сценарій переконає бізнес, що курс на деолігархізацію – не чергова популістська обіцянка, а доросле рішення. А значить армія державних чиновників поповниться тисячами бізнесменів, кожен з яких на своєму місці буде помічником, а не опонентом держави у цьому процесі. І те, що президент Зеленський не зможе зробити сам, точно під силу тисячам українців, які гратимуть в його команді. 

Агія Загребельська, засновниця "Ліги антитрасту", держуповноважена АМКУ у 2015-2019 рр.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.