Чому АРМА нам досі замилює очі?

Середа, 02 лютого 2022, 17:30

Протягом 2021 року ми чотири рази публікували тексти за результатами інституційного аналізу діяльності Національного агентства з повернення активів (АРМА). 

Навіть надали розширені поради щодо покращення ефективності роботи зазначеного органу публічної влади. Однак, за старою українською традицією – віз і нині там, де стояв. 

Вже й відгримів скандал з "втратою" 400 тисяч доларів США. Тоді, в серпні-грудні 2020 року, за версією слідства, т. в. о. голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (далі – АРМА) Віталій Сигидин, його заступник Володимир Павленко, начальник управління Вахтанг Бочорішвілі у змові з адвокатами (Денисом Сердюком і Оксаною Сєрокуровою) та фізичною особою Ігорем Королем заволоділи вищезгаданими коштами. 

Детальніше: $400 тисяч і свиняча голова. Як з-під державного нагляду зник арештований бандитський общак

Згодом трьох згаданих співробітників АРМА відсторонили, двоє з них (Сигидин і Павленко) – звільнилися. 

Однак, Вахтанг Бочорішвілі не тільки залишився в Нацагентстві, але й опинився на новій для себе посаді, ставши начальником відділу договірної роботи. 

При цьому зафіксовано ще один цікавий факт: новопризначений т. в. о. очільника АРМА Дмитро Жоравович замість виконання рішення суду умисно його проігнорував і здійснив "переміщення" Бочорішвілі. Останнього мали взагалі відсторонити, а не рухати між посадами. 

Як наслідок, судове рішення наразі не може бути виконане, адже відсторонення мало відбутися станом на "вчора" і з вказанням посади, звідкіля мали прибрати Бочорішвілі. 

Маю визнати, це геніальний в своїй простоті крок. Але невже "абсолютний тезка крадія консерв" настільки безцінний і незамінний кадр для АРМА?

Ключове тут – суперечність цієї "руханки" Бочорішвілі всередині АРМА, адже відсторонення від посади по факту є заходом забезпечення кримінального провадження, де головною метою є запобігання протиправній поведінці підозрюваного обвинуваченого, який перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі чи документи, що мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

Тобто, т. в. о. голови АРМА Дмитро Жоравович умисно створив умови і можливості для Бочорішвілі в контексті перешкоджання кримінальному провадженню, використовуючи зокрема нову керівну посаду. Успіх? Безумовно. 

Реклама:
Членам конкурсної комісії по відбору нового постійного очільника Нацагентства варто було б поцікавитися стосовно такої "кадрової рокіровки" наприкінці січня. 

Але Жоравович не Фішер, не Каспаров і навіть не Карпов. Його "шахові" здатності в контексті управлінських рішень бажають кращого. 

Тепер розповім про іншого "успішного" топ-менеджера з АРМА – Філіпа Проніна. Наразі він займає посаду заступника глави Нацагентства. 

Відповідно до розподілу функціональних обов’язків, Пронін координує напрямок виявлення та розшуку активів. 

Скоро мине рік з того часу, а ситуація незмінна. Вони ніби завмерли в очікуванні. 

Існує древня єврейська мудрість, що надія та очікування перетворюють мудреців у ідіотів. Складається враження, що в АРМА серед керівництва панує надія на зміни, бажано без їхньої безпосередньої участі, і очікування чогось нового, до того невідомого, що виправить стан справ у Нацагентстві. 

Маємо констатувати – жодних змін з моменту нашого інституційного аналізу роботи АРМА не відбулося. І навіть не планується, як бачимо з вищезгаданих кадрових перестановок. 

Зокрема, збереження посади за Проніним є логічним продовженням політики Павленка-Сигидина. Чому саме їх двох? У "злитій" переписці з телефону Павленка міністрові Малюсьці прямо зазначається, що "так там на зама зараз пилип пронін проходить … він тіпа наш…" (відеофайл-запис екрану, 0:22 сек). 

Дивним видається і те, що Проніну дозволяють продовжувати справу Сигидина-Павленка у контексті знищення цього органу публічної влади зсередини.

Запитайте будь-якого слідчого, що хоч раз звертався із запитом на розшук активів до АРМА і отримаєте наступну відповідь: "не надають інформацію по рахунках, не здійснюють міжнародні запити… відповідь із грифом ДСК, яку навіть до справи не маєш права підшити, отримуєш після спливу чотиримісячного строку, коли справа вже розглянута судом, а майном, на яке слід було оперативно накласти арешт, фігурант успішно розпорядився на власний розсуд". 

Тим більше, напрямок роботи Проніна, а саме ефективність та оперативність надання відповідей на запити органів правопорядку і правосуддя про розшук центральним апаратом досі, а вже минуло 5 років, ніхто не перевіряв. А немає перевірок – немає і відповідних офіційно затверджених висновків.

Читайте також: Як колишні керівники АРМА викривлюють реальність

Як і попереднього разу, зауважую на потребі зваженої децентралізації в роботі АРМА. 

Ідея полягає в передачі великої частини повноважень на місця, до регіональних підрозділів. Однак, в центральному апараті навіть вголос бояться озвучити таку ідею. Ця тема – управлінське табу. 

Реклама:
Логіка керівників в офісі на столичній вулиці Грінченка (центральний апарат АРМА – авт.) проста – не можна ризикувати такими речами, адже територіальні управління можуть цілком очікувано продемонструвати більшу ефективність, ніж в центральному апараті. 

Нагадаю, по всім напрямках ми провели функціональний аналіз ще рік тому і здебільшого успішність роботи АРМА дорівнює…рівню плінтуса. 

Програш в ефективності територіальним управлінням означатиме потенційне звільнення Проніна з посади і розпуск штату "перетруджених" співробітників у кількості 100 осіб. 

Щоб стало зрозуміліше, середня заробітна плата у кожного з них сягає 40 000 гривень в місяць. Елементарний підрахунок доводить, що платники податків "втрачають" близько 50 млн гривень щорічно. 

При цьому зауважимо, що сам Пронін щомісячно отримує десь 100 тисяч гривень. Непоганий "улов", як для управлінця з ефективністю, що трохи більше нуля. Показово, що цей керівник АРМА отримує донарахування у розмірі 460% за інтенсивність праці. Сюрреалізм по-українськи.

А чи дійсно Пронін вартий такого окладу, давайте проаналізуємо.

 
Клікніть на зображення, щоб відкрити у великому форматі

Відповідно до показників надходження до АРМА звернень щодо здійснення заходів з виявлення та розшуку активів від органів правопорядку з регіонів у 2021 році (інформація для внутрішнього користування, була надана одним з (екс)керівників АРМА) загальна кількість запитів за 2021 рік:

Реальна кількість

Офіційно опублікована

Нацполіція:

1502

1655

ДБР:

270

487

СБУ:

218

242

Прокуратура:

601

678

ДФС:

312

338

Усього:

2903

3400

І знову Проніну двійка: не зміг навіть надати правдиву інформацію на офіційному вебсайті. Або дійсно "перетрудився", бо на майже 500 запитів більше роботи собі придумав.

У річному звіті Південного міжрегіонального територіального управління АРМА звертаю увагу на дуже цікавий індикатор ефективності роботи Проніна.

Так, завдяки діяльності територіального управління надійшли 752 звернення від органів кримінальної юстиції стосовно розшуку активів. Але, що цікаво, опрацювали Пронін із підлеглими лише 295. Про що надали відповідні доручення. Таким чином, 457 запитів залишили без розгляду. Як на мене, ефективність просто шалена. Крім того, зверніть увагу на "оперативний" механізм звернення: 

  1. Орган правопорядку звертається до Проніна…
  2. Пронін розглядає (вирішує який запит вартий уваги, який не вартий), а потім…
  3. або відмовляє у розшуку, або дає доручення територіальному управлінню, яке…
  4. в свою чергу звертається із відповідними запитами до розпорядників інформації, а після отримання від них відповіді… 
  5. надає Проніну відповідь, а Пронін…
  6. відповідає листом із грифом ДСК органу правопорядку.

Все як у відомому українському прислів’ї: "Хай малий малому скаже, хай малий теля прив’яже". За такого оперативного механізму не дивно, чому така низька ефективність передачі активів в управління. Поки слідчий отримає відповідь, пройде дуже значний термін, витрачений фактично на непотрібне внутрішнє листування. 

Реклама:
Тільки уявіть як би зменшилися терміни розгляду запитів, якщо викинути із цього ланцюжка людину з рівнем ефективності Проніна? 

Крім того, незважаючи на значні кошти, що витрачаються на напрямок діяльності підрозділу Проніна, жодних результатів чи покращень у сфері розшуку за понад п’ять років не отримано. 

Як вказано у звіті Рахункової палати "Національним агентством не надано інформації щодо можливості автоматизованого доступу до реєстрів та баз даних державних органів та введення в експлуатацію комплексної системи захисту інформації, як це передбачено кроком 455 Плану пріоритетних дій Уряду". Крім цього, ініційовану ще в 2019 році IT-лабораторію досі не створено.

 

(Клікніть на забраження, щоб відкрити у великому форматі)
Скріншот з новиною про створення ІТ-лабораторії

джерело: АРМА

Проте халатне ставлення до роботи є, скоріше за все, визначальною рисою всіх нинішніх керманичів АРМА. Це закономірність, а не випадковість. 

До прикладу, начальник Центрального міжрегіонального територіального управління (МТУ) АРМА – Ірина Гуменюк – пропрацювавши майже три роки в Нацагентстві, дотепер не знає своїх повноважень. І вона претендує на голову АРМА. Показовим, якщо не вкрай дивним, став її річний звіт про роботу. 

"Центральним міжрегіональним територіальним управлінням АРМА, за період з 01.01.2021 по 01.12.2021 виявлено та розшукано:  337 – рахунків у фінансових установах;  170 – земельних ділянок;  168 – об’єктів нерухомості;  229 - спецдозволів та технологічних транспортних засобів;  49 – об’єктів підвищеної небезпеки (інформація, що обліковується в Державній службі з питань праці)".

Дивним мені видається цей звіт тому, що з огляду на повноваження територіальних управлінь, які закріплені в Положенні про міжрегіональні територіальні управління АРМА, у територіальних управлінь відсутні повноваження самостійно здійснювати заходи з розшуку активів.

Про вищезгадану відсутність такого функціоналу прямо зазначає начальник Західного територіального управління Владислав Насанкін у своєму звіті: "Міжрегіональні територіальні управління не виконують функцію з виявлення та розшуку активів самостійно. Це можливо виключно на підставі доручення, що надається нам в межах розгляду центральним апаратом АРМА звернень від правоохоронних органів".

Виходить, таке самостійне виявлення та розшук активів схожий на "функціонал Шредінгера" – він існує, але і відсутній водночас.

Для аналізу ефективності діяльності з розшуку, яке "самостійно" здійснювало Центральне МТУ АРМА, далеко ходити не треба, в кінці звіту Ірина Гуменюк вказує таку інформацію самостійно. 

Тепер давайте порівняємо що було розшукано і що передано в управління:

Розшукано

Передано в управління

337 – рахунків у фінансових установах

0 (нуль) грошових коштів

170 – земельних ділянок

22 од. - земельних ділянок

168 – об’єктів нерухомості

18 од. - квартир

10 од. – домоволодінь

206 од. - нежитлових приміщень (навіть більше, ніж розшукали, скоріше всього помилка)

229 - спецдозволів та технологічних транспортних засобів

67 од. транспортних засобів – (легкові та вантажні автомобілі)

49 - об’єктів підвищеної небезпеки

0 (нуль) об’єктів підвищеної небезпеки

Не розшукане, проте передане

1) земснаряд – 1 од.;

2) насипи природного піску – 261 978 м. куб.;

3) зернові культури (кукурудза) – 29 353 т.;

4) спортивні тренажери – 62 од.;

5) електронна техніка, годинники, одяг, парфуми, інші коштовні товари – 2378 коробок (дивна одиниця виміру, зазвичай таке майно рахують в шт.);

6) друкарські станки – 4 од.

Як бачимо, інформація про розшукані рахунки не дала плодів, оскільки жодної копійки або не було передано, або Ірина Гуменюк в останній момент згадала, що до територіальних управлінь гроші, як і інші активи, не передаються в управління. 

Причина відсутності такої можливості – "кастроване" Положення про територіальні управління, яке керівництво АРМА умисно не змінює більше трьох років, залишаючи територіальним управлінням виключно представницьку функцію.

Проте, навіть з представницькою функцією Ірина Гуменюк фантастично наплутала у базових речах, вказавши у своєму звіті цифру 222 взаємодії та 13 освітніх заходів (усього 235 заходів). При цьому, робочих днів у 2021 році було всього 250. 

Реклама:
Такий високий показник може свідчити або про неякісну роботу, тобто роботу не на результат, а на кількість. Це схоже на радянський принцип, де кількість мала б перетворюватися у якість. З іншого боку, це могло бути черговим замилюванням очей "красивими" цифрами. В кожному з цих випадків – робота неефективна.

Та і взагалі, якщо розібратися, то єдиним мірилом ефективності роботи АРМА в цілому мають бути не цифри на папері, як-то кількість звернень, а показник ефективності розшуку та управління арештованим майном.

Центральний апарат і територіальні управління мають бути одним цілим і виконувати одну функцію (управління майном), бо від своєчасності розшуку залежить своєчасність накладення арешту на майно і відповідно передачі його в управління АРМА. 

Але доти, поки АРМА не стала "єдиним королівством", то цей високо бюджетний серіал (згадайте щорічний бюджет Нацагентства), що становить сотні мільйонів гривень, то відповідні дрібні князівства, зокрема князівство "Розшуку", князівство "Менеджменту" і 6 малих князівства по регіонам, будуть вести міжусобні війни, що ще гірше позначиться і так на вкрай низькій ефективності цього органу влади. 

Об’єднати всіх цих "князьків" під спільний прапор – головне завдання нового голови АРМА. А як буде, покаже лише час.

Олександр Лємєнов

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як не перетворити реформу системи управління відходами упаковки на імітацію

Офіс Президента починає публічні розмови про повторний прихід демократії в Україну 

Як нам пам'ятати трагедії: нетравматична імерсивність в пам'ятниках

"Стривай, паровозе". Чому угода УЗ про купівлю американських локомотивів має бути скасована

Між поганим і ще гіршим. Чому ми отримали такий закон про мобілізацію? 

Чому довіра до податкових органів в Україні гірша, ніж до судів?