В який ЄС вступати Україні
Європейський Союз на саміті 23 червня прийняв безпрецедентне для блоку рішення й надав Україні статус країни-кандидата на вступ до ЄС.
З одного боку, приємно. Адже ми так довго йшли до цього. З іншого, важливість цієї події надто перебільшена.
Поки що для нас це потенційне рішення чиновників Євросоюзу, по суті, нічого особливого не означає. Адже всі ми розуміємо, що без перемоги України у війні за незалежність не буде не лише України в ЄС, а й самої України.
А от після нашої перемоги майбутнє європейського континенту та й самого ЄС кардинально зміниться.
Станом на зараз мало хто це розуміє. Єврочиновники загалом не до кінця усвідомлюють і поточну ситуацію.
Бюрократи ЄС зараз існують насамперед задля свого існування. З втраченими орієнтирами розвитку та внутрішніми суперечностями, що розгоряються. Що й спонукало Велику Британію до Brexit.
Нерозуміння ситуації яскраво ілюструють коментарі перших осіб блоку. Нещодавно голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що українці гинуть на фронті за європейські цінності. Наші бійці на фронті здивувалися б цьому пасажу. Вони то воюють за свою Україну.
І хотілося б спитати у голови ЄК, а чи готові умовний француз чи німець гинути за ці європейські цінності? Поки що вони навіть не готові за ці цінності платити підвищений тариф за енергоносії чи однозначно, без метань, відмовок та затримок підтримувати Україну в цій війні.
Коли ми переможемо, нас будуть готові прийняти до будь-яких організацій без довгих переліків умов. Тим більше на той момент швидше за все російської імперії вже існувати не буде.
Найголовніше зараз не розмінюватися і не наобіцяти багато чого непотрібного Україні, щоб потім не було боляче за невиконання обіцяного. Ми зараз тільки біля підніжжя гірського масиву. Тож годі святкувати. Треба готуватися до підйому нагору.
Читайте також: Підтримка України Сполученим Королівством завжди залишатиметься сильною
Ця війна змінює політичний ландшафт Європи. Євросоюз, вочевидь, розходиться на дві частини: стару Європу та нову. З різними уявленнями про свій розвиток та політичне життя.
Стара Європа, яка не бажає миритися і розуміти поточний момент, поступово втрачатиме свій вплив. Нова Європа зараз формується у вигляді союзу Великобританії, Польщі та України. Найімовірніше, до нього приєднаються балтійські та скандинавські країни, а також Чехія зі Словаччиною.
Майбутній політичний блок, співзасновником якого має стати Україна, насамперед даватиме право державам у цьому союзі бути самими собою. Без втручання наддержавних органів у національну політику та внутрішні справи. Без диктату "що таке добре, а що таке погано" з погляду цінностей, культури та інформаційного поля.
Країни-учасниці об'єднуватимуть зовсім інші пріоритети. По-перше, загальна оборонна політика. По-друге, спільна зовнішньоекономічна діяльність, яка враховує інтереси всіх членів. По-третє, узгодження між собою всіх особливостей політично-етнічного сприйняття.
Польща не зможе диктувати в цьому союзі, як Україні ставитися до Степана Бандери, а ми не розповідатимемо Польщі, як їй ставитися до Юзефа Пілсудського та інших національних героїв.
Цей союз буде набагато стійкішим, ніж існуюча євробюрократія. Країни, що увійдуть до нього, будуть рівноправні, без явного домінування будь-кого. І саме у цьому Євросоюзі Україна розвиватиметься, а не буде у приймах у Франції, Німеччини чи Італії.
Олег Дунда
