"Нардепам – мінімалку!" Де баланс між популізмом, здоровим державотворенням і реальністю?

Понеділок, 01 серпня 2022, 13:45

Частина громадян просить президента Володимира Зеленського перевести народних депутатів на мінімальну заробітну плату – 6500 гривень. Наразі серією петицій збираються підписи.

Ці петиції з’явилася як реакція на рішення народних депутатів від 19 липня, яке у ЗМІ чомусь комунікували як підняття зарплати парламентарям. І цих петицій, де громадяни просять перевести нардепів на "мінімалку", вже більше 5. 

Рух ЧЕСНО давно спостерігає за розвитком популістичних тенденцій довкола питання розміру депутатських зарплат. Є громадяни, які проти того, щоб будь-які кошти отримували депутати місцевих рад. При цьому вони навіть не підозрюють, що депутати на місцях за п’ять років роботи в раді взагалі не отримують коштів, але розпоряджаються бюджетними мільярдами та землею громади. 

До повномасштабної війни ми виступали за те, щоб депутати місцевих рад отримували компенсацію за свою роботу, адже це зменшує корупційні ризики. В частині країн Європи таку компенсацію депутати отримують, в Україні – ні. 

Наша організація порахувала, скільки треба було б платити депутатам міських та обласних рад. Звісно, в такому випадку кількість депутатів можна було б зменшити.

 

У деяких країнах депутати столичних міських рад отримують майже такі самі кошти, як парламентарі. 

Звісно, зараз, в умовах повномасштабної війни, міста не можуть собі дозволити платити депутатам місцевих рад, але й інтенсивність засідань суттєво менша. Більше того, мери мають більші повноваження, і якраз вони за свою роботу отримують заробітну плату. Вони можуть приймати одноосібні рішення.

Реклама:
За останні декілька років доходи мерів помітно зросли. Свого часу мер Києва Леонід Черновецький заради підтримки виборців встановив собі заробітну плату в розмірі однієї гривні. І саме за його каденції відбулися одні з наймасштабніших дерибанів у столиці.

Зараз у деяких мерів зарплати та премії суттєво більші, ніж у народних депутатів. 

 

Саме по собі підняття зарплати без ефективної роботи правоохоронних, антикорупційних органів і судової реформи не викорінить корупцію. Але належна оплата праці – важлива складова, яка сприяє оновленню ради. 

Чи ті, хто підписали петицію, погодилися б іти у парламент працювати за 6500 гривень протягом п’яти років, нести відповідальність за країну під час війни і не брати "конверти"? 

Що стосується зарплати депутатів ВРУ, то зараз вона складається з декількох частин: депутатського окладу, надбавок, доплат за почесні та наукові звання. 

Крім того, нардепи отримують кошти на виконання своїх повноважень (така ж сума, як і оклад – прим. ред.) та кошти на оплату праці помічників. 

Оклад депутата встановлений виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня кожного року. Станом на 1 липня 2022 року прожитковий мінімум становить 2508 гривень. Відтак можемо визначити посадові оклади Верховної Ради:

  • голова Верховної Ради – 30 096 гривень (12 мінімумів);
  • перший заступник – 28 842 гривні (11,5 мінімуму);
  • заступник – 27 588 гривень (11 мінімумів);
  • голова комітету, спецкомісії, фракції чи групи – 26 334 гривні (10,5 мінімуму);
  • перший заступник, заступник голови комітету, заступник голови спецкомісії, секретар комітету, заступник голови депутатської фракції чи групи, голова підкомітету комітету – 25 832 гривні (10,3 мінімуму);
  • член комітету, а також, з останніми змінами, депутати, які не входять до складу жодного комітету – 25 080 гривень (10,0 мінімуму). 

Під час голосування 19 липня насправді не відбулося підняття зарплат депутатів – вони, за словами самих парламентарів, залишилися на торішньому рівні. 

Нардепи лише погодили порядок використання перерозподілених коштів у бюджеті Ради, а виконання прийнятої постанови не потребуватиме додаткових фінансових і матеріальних витрат за рахунок держбюджету. Це роз’яснення є на сайті парламенту. 

Крім того, у постанові йшлося про те, аби встановити розмір посадового окладу для народних депутатів України, які тимчасово не входять до складу комітетів ВРУ, на рівні десяти прожиткових мінімумів. 

 
Новина на сайті ВРУ щодо цього голосування
Скриншот

Водночас із 2019 року для депутатів-прогульників були передбачені санкції "копійкою" та ризиком втрати "депутатських". 

Реклама:
Тим парламентарям, які не брали участі в голосуваннях (не менш як 70% голосувань при прийнятті рішень Верховної Ради на кожному пленарному засіданні), не нараховували кошти на виконання депутатських повноважень (фактично друга частина заробітної плати). Але по совісті від початку повномасштабної війни росії проти України вони не мали б отримувати і заробітну плату. 

 

Проте у травні нардепи на чолі з Віталієм Безгіним зі "Слуги народу" внесли зміни до законодавства на період дії воєнного стану (№ 7269 "Про правовий режим воєнного стану", щодо функціонування місцевого самоврядування в період дії воєнного стану), чим зокрема зупинили дію норми Регламенту ВРУ, згідно з якою участь у голосуванні була підставою для нарахування зарплати депутатам. 

Відтак із 1 березня ті, хто не бере участі в голосуваннях парламенту, депутатські отримують. І такий підхід потрібно змінити.

Що стосується народних депутатів, які ходять на засідання, то вони зараз виконують, як і медики та освітяни, дуже відповідальну роль. 

До початку повномасштабного нападу вже була спроба підняти зарплату народним депутатам. Якби це сталося до 24 лютого, у суспільства теж виникли б питання. Але війна загострює сприйняття.

Наразі на передовій військові Збройних Сил України не отримали виплати у повному розмірі, зокрема "бойові". Маємо розуміти, що дві новини у ЗМІ – про те, що депутати "піднімають собі заробітну плату", і про те, що бійці ЗСУ "не отримали "бойові" – дратують суспільство.

Піднімати заробітну плату нардепам варто. Але спершу вони мають подбати про те, щоб наші на фронті отримали все сповна. Так само варто відбалансувати виплати медикам та освітянам. Але водночас і мінімалку нардепи отримувати не можуть. 

До питання компенсацій за роботу депутатам місцевих рад варто повернутися після перемоги, якщо ми обираємо європейський курс розвитку державотворення. 

Олександр Саліженко, Рух ЧЕСНО

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Стратегія та візія України: хто і коли має визначити?

Чому прозорості українських міст недостатньо і як це змінити

Люди в армії закінчуються

Чи можна когось не пускати в укриття? Юридична оцінка ситуації з Radisson Blu

Швидкісний режим у місті на рівні 80 км/год – чому б і ні! Але є нюанс

Суд віддав у користування Росії 100 АЗС в Україні. Як таке можливо під час війни?