Ілюзія більшості: як закритість Ради формує парламентську кризу

П'ятниця, 22 березня 2024, 13:00

На третій рік повномасштабної війни в Україні у Верховній Раді все частіше говорять про "парламентську кризу", "кризу монобільшості" або ж "остаточну дезорганізацію". Водночас керівництво парламенту та владної фракції "Слуги народу" чомусь не згадує про одну із причин цієї проблеми – нардепів-прогульників та героїв розслідувань "Батальйон Монако" чи "Батальйон Дубай". Адже не так важлива формальна кількість парламентарів – 401 чи 450, або ж самої монобільшості – 235 чи 242 мандатів, як безпосередня участь нардепів у роботі в сесійній залі та в комітетах.

Про проблеми в парламенті наприкінці січня цього року заявив голова фракції "Слуги народу" Давид Арахамія, який визнав, що перед Радою постали шалені виклики і "наближається велика криза". За його словами, всередині парламенту немає єдності – це ілюзія, і надто багато нардепів хочуть достроково скласти мандати. А згодом ми побачили відсутність єдності парламентської більшості – перші за час повномасштабного вторгнення "зриви" і перенесення засідання ВРУ, відсутність кворуму під час сигнальних голосувань або ж розгляд лише одного питання з порядку денного. 

Одна з беззаперечних причин, що призвела до таких негативних наслідків, – це режим роботи, в якому парламент працює останні два роки після запровадження воєнного стану і який став чудовим форматом для нардепів-прогульників. 

Реклама:

Багаторічна відсутність календарного плану роботи Верховної Ради з класичними пленарними тижнями, погоджувальною радою по понеділках та годиною запитань до уряду щоп’ятниці, а також тижнями роботи нардепів у комітетах та в округах сформувала дуже зручний для прогульників формат "роботи". Вони можуть понад рік бути фізично відсутні у Раді та не голосувати за ухвалення рішень, але дистанційно брати участь у засіданнях комітету у відеорежимі.

Ще один чинник, який додавав води в цю "теплу ванну", – багаторічна відсутність журналістів у стінах парламенту. Адже саме журналісти в усіх скликаннях ВРУ виконували вкрай важливу контролюючу функцію й мотивували політиків більш ефективно працювати. Не менш важливим фактором, який підсилив існуючу кризу, стала відсутність офіційних трансляцій засідань ВРУ з альтернативними трансляціями в ТікТок

Комусь це може видатись формальним приводом або надуманими дрібницями, які є другорядними у порівнянні з безпековими питаннями, але, як ми бачимо, саме вони виявились фундаментальними. 

Відсутність об’єктивного і прозорого висвітлення роботи парламенту журналістами з будівлі ВРУ, відсутність контролю суспільством і громадськістю роботи як самого парламенту, так і народних депутатів призвела до дезінтеграції та втрати суб’єктності Верховної Ради. І, як наслідок, до девальвації самого мандата народного депутата у політичній системі.

Якщо абстрагуватись від заяв політиків, бачимо, що від початку повномасштабного вторгнення не з’явилось додаткових навантажень у роботі як самого парламенту, так і окремих нардепів. Навпаки, тепер засідання у сесійній залі проходять лише кілька разів на місяць, в середньому близько чотирьох днів (!), а розгляд питань у Раді воюючої країни триває лише кілька годин на день (!). А за майже три місяці 2024 року робота нардепів у сесійній залі сумарно тривала лише близько 23 годин. Не зростає і кількість днів роботи комітетів ВРУ. 

Водночас бачимо, що формально монобільшість існує, адже фракція складається з 235 нардепів. Парламент хоч і з труднощами, але напрацьовує та ухвалює закони, і майже на кожному засіданні є конституційна більшість у щонайменше 300 голосів за суспільно важливі рішення. Однак цей механізм працює зі збоями, не завжди прогнозовано та злагоджено.

Рух ЧЕСНО вже писав про кризу в самій монобільшості, адже за останні два роки фракція "Слуги народу" спромоглася самостійно дати мінімальні 226 і більше голосів "за" лише під час 17 голосувань у Верховній Раді. 

 

Із графіка динаміки голосувань "Слуги народу" за останні два роки бачимо поступове падіння середнього значення по місяцях голосів "за", натомість збільшення частки відсутніх нардепів, особливо у 2023 році. Очевидно, що самостійно "Слуга народу" вже недотягує з голосами і їй доводиться компенсувати цей дефіцит за рахунок інших фракцій та груп Ради.

Проблема з голосами у "Слуги народу" виникла фактично відразу після перших місяців ейфорії "турборежиму" нового скликання ВРУ. І чим ближче до закінчення терміну каденції, тим очевиднішою ставала ця проблема. Так, у перші роки роботи ВРУ цього скликання монобільшість підстраховували своїми голосами представники депутатських груп "Довіра" та "За майбутнє". Натомість після повномасштабного вторгнення системно й в унісон із монобільшістю почали голосувати залишки забороненої проросійської партії ОПЗЖ.

Якщо в парламенті наразі є нардепи-списочники, які хочуть достроково скласти повноваження, то на їхні місця зайдуть нові кандидати. І це, можливо, навіть матиме позитивний ефект, адже "нова кров" стимулюватиме більш активну парламентську діяльність. Водночас ситуація з мажоритарниками складніша, адже під час воєнного стану проводити довибори в округах заборонено.

У минулих скликаннях Верховної Ради були більш складні періоди з гарантованою наявністю голосів для ухвалення рішень. Саме тому для вирішення цієї проблеми доводилось формувати парламентські коаліції та діяти через консенсус із опозицією. Водночас керівництво парламенту та депутатських фракцій і груп не може не реагувати на проблему прогульництва й толерувати його. Якщо цього не робити, у нардепів може виникнути ідея відключення сенсорної кнопки і повернення "кнопкодавства", яке раніше слугувало механізмом прикриття прогульників та імітацією реальних голосів.

Олександр Саліженко, головний редактор Руху ЧЕСНО

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Росія заплатить за війну: як США зробили важливий крок до конфіскації $300 млрд  російських активів

Чому міста не зацікавлені будувати власні електростанції на своїх територіях?

Чому росте тіньовий ринок тютюнових виробів

Як Україна допомагає удосконалювати американські стандарти тактичної медицини

Ринок, який неможливо знищити ракетами

Як безболісно запровадити електронний документообіг