Операція з порятунку від в'язниці: як апеляція ВАКС скасувала вирок обвинуваченому у хабарництві судді
Громадськість завжди підтримувала Вищий антикорупційний суд, наприклад, захищала від нападок з боку ВРП чи несправедливих рішень Верховного суду.
Але одне з останніх рішень апеляції ВАКС викликає багато запитань.
Мова йде про справу щодо ймовірного хабаря судді із Закарпаття Михайла Пака та його спільника Олега Маковського. За версією обвинувачення, у вересні 2017 року суддя Пак був затриманий на хабарі у 2000 грн в обмін на "потрібне рішення" у справі за позовом до Управління праці та соціального захисту населення Мукачівської РДА.
Начальник юридичного відділу місцевого управління Пенсійного фонду Олег Маковський був посередником у перемовинах із суддею. Він обіцяв допомогти нині покійному члену Спілки афганців Закарпаття отримати рішення про отримання соціальних виплат.
Вироком першої інстанції їх засудили до тюремних термінів у 7 та 6 років відповідно. У судді Пака також мали конфіскувати все його майно, а у спільника Маковського – половину майна.
Далі справа потрапила до апеляції, яка зовсім неочікувано скасувала вирок і закрила провадження. За таке рішення проголосували двоє із трьох суддів колегії (Даниїла Чорненька та Інна Калугіна). Головуючий у цій справі суддя Микола Глотов не погодився з рішенням колег і ухвалив Окрему думку.
Після прочитання тексту цих рішень є підстави говорити про те, що судді Чорненька та Калугіна могли умисно виписати свої висновки у справі так, щоб врятувати від покарання колегу-суддю.
На мою думку, судді Чорненька і Калугіна скасували вирок через формальності, яких насправді було недостатньо для такого рішення.
Зокрема, як на підставу для закриття провадження судді послалися на п.10 ч.1. ст.284 КПК України і вказали, що після повідомлення Паку і Маковському про підозру нібито закінчився строк досудового розслідування. Однак, така позиція суддів не співпадає з позицією головуючого судді, який в окремій думці зазначив: "законодавець не лише прямо визначив час, з якого суди отримали повноваження застосовувати п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, але й чітко виділив обмежене коло справ, при вирішенні яких зазначену норму слід застосовувати".
Так у абзаці другому пункту 10 ч.1 ст.284 КПК є продовження, в якому чорним по білому написано: "положення цього пункту не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін".
Вказані зміни були введені в дію після 15.03.2018, а розслідування у справі Пака було розпочато набагато раніше, ще 03.07.2017. Тобто застосування п.10 ч.1 ст.284 КПК у цьому випадку було незаконним і у суддів не було підстав скасовувати вирок і закривати провадження.
При цьому АП ВАКС чомусь вирішила не посилатися на більш свіжу практику того ж таки Верховного суду (постанова від 19.05.2022 у справі №722/151/20), за якою ВС скасував рішення апеляційного суду якраз через помилкове застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК до справи, розпочатої до введення в дію нових змін.
Окремо варто зупинитися на причині, чому на думку суддів Чорненької і Калугіної справу було направлено до суду поза строком розслідування. Річ у тім, що після повідомлення судді Паку про підозру розслідування у ній ще два місяці продовжували здійснювати слідчі із Закарпатської обласної прокуратури, а продовження строків розслідування у ній відбулося не на підставі клопотання детективів НАБУ, а на підставі клопотання нібито неуповноваженого слідчого. Саме це і стало головною підставою для скасування вироку.
Однак, вважаю, такий висновок суддів помилковим та маніпулятивним, як і кінцеве рішення в цілому. Адже на час розслідування жодна норма КПК не визначала ані строк, протягом якого справу треба було передати до НАБУ, ані прямої заборони здійснювати розслідування іншому органу до передачі справи за підслідністю в НАБУ.
Більше того, і слідчий прокуратури, і детектив НАБУ керувалися у своїй діяльності одними і тими ж нормами КПК, на них було покладено одні і ті ж обов’язки, вони мали однакові права, а будь-які їх дії оскаржувалися в однаковому порядку. В чому ж істотність порушення прав підозрюваного, з рішення апеляції так і не зрозуміло.
В результаті ми маємо скасований вирок по судді за ймовірний хабар. При чому із застосуванням норми, яка застосуванню в цій справі взагалі не підлягала.
При цьому судді Чорненька і Калугіна ніяк не оцінили і взагалі проігнорували факт того, що на зафіксованому під час розслідування відео чітко видно момент передачі грошей. А після затримання суддя Пак бідкався, що він підставився через мізерний хабар: "Та кі било би, знаєте, хоч дві-три штуки, бл*ть, доларів, с*ка, нах*й. Не дві тищі гривнів, бл*ть".
Мабуть не даремно в окремій думці головуючий суддя відверто написав: "Мені прикро усвідомлювати, що у цій справі завдання кримінального провадження, зокрема, в частині з'ясування винуватості обвинувачених у вчиненні злочину, не були виконані внаслідок помилкових висновків і застосування норми, для застосування якої у цій справі не було жодних підстав".
До речі, це не перше дивне рішення Чорненької та Калугіної. Раніше ці ж судді вже відмовляли у цивільній конфіскації квартири нардепа Волинця, а Калугіна залишила без змін сумнівний "оправдос" ексдиректору фірташівського заводу Сиваку. Згодом рішення як незаконне скасував Верховний суд. Чорненька, до слова, тоді не погодилася із виправданням Сивака і висловила окрему думку.
Вадим Валько
