Як правильно й оперативно підтвердити факт загибелі військового

П'ятниця, 14 жовтня 2022, 13:00

Війна торкнулась майже кожної української родини. Сотні тисяч військовослужбовців героїчно захищають Батьківщину в лавах Збройних сил України. На жаль, нерідко ціною власного життя. 

Відомо, що родина загиблого воїна повинна юридично оформити факт смерті. Адже лише в такому випадку в членів сім'ї виникає право на отримання одноразової грошової допомоги, допомоги на поховання та інших належних виплат, відповідного статусу та пов'язаних із цим пільг, оформлення спадщини.

Втім, трапляються випадки, коли з різних причин тіла загиблих героїв неможливо евакуювати з поля бою. Або ж коли за наявності об'єктивних причин неможливо вважати, що захисник загинув – не відоме місцезнаходження тіла.

За таких обставин сім'я не зможе отримати свідоцтво про смерть в органах Державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС). Адже в неї відсутній відповідний медичний документ.

Останній має видати заклад охорони здоров'я або судово-медична установа (лікарське свідоцтво). На його підставі відбувається державна реєстрація смерті. Процедура проходить відповідно до закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".

На практиці, у більшості випадків загиблих, яких не вдалося евакуювати з поля бою, у військових частинах оформлюють як таких, що зникли безвісти. Саме це і створює проблему для родини загиблого.

Адже, відповідно до Цивільного кодексу України (ЦПК), фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою лише після того, як сплинуть 2 роки від дня закінчення воєнних дій.

Щоправда, з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити людину померлою й до того, як сплине цей строк. Але в будь-якому разі не раніше, як через шість місяців. 

Тож сім'я загиблого може звернутися до суду із заявою, в якій просить оголосити особу (яка юридично вважається зниклою безвісти) померлою, не раніше, ніж через шість місяців від дати загибелі – в кращому разі, а в гіршому – через 2 роки від дня закінчення воєнних дій.

Зазначимо, що ця процедура досить складна та тривала в часі.

Проте від 7 серпня цього року набули чинності зміни до Цивільного процесуального кодексу України, що їх було внесено на підставі закону № 2345-IX від 1 липня 2022-го. Відтак з'явилася можливість визнавати факт смерті в суді в порядку окремого провадження.

На відміну від попередньої редакції ЦПК України, де такий порядок був передбачений лише щодо смертей на тимчасово окупованих територіях, тепер така процедура можлива щодо всієї території України на період воєнного стану.

Читайте також: 

Статус учасника бойових дій: хто може його отримати та що для цього потрібно?  

Виплати військовим під час війни: що потрібно знати?

Механізм, за яким факт смерті встановлюється в судовому порядку, значно ефективніший, ніж процедура, коли суд оголошує особу померлою. Адже, як згадано вище, в такому разі для встановлення факту смерті родича члени сім'ї загиблого можуть звернутися до суду відразу, щойно зберуть необхідну доказову базу. Їм не потрібно при цьому чекати, щоби сплинув певний строк з моменту загибелі рідної людини.

Оскільки, згідно з Цивільно-процесуальним кодексом України, такі категорії справ мають розглядатися судами невідкладно, то відповідне судове рішення можна отримати досить оперативно. Йдеться про термін від 1 до 5 днів, залежно від завантаженості суду.

Таке судове рішення є самостійною підставою для того, щоб органи ДРАЦС здійснили державну реєстрацію смерті. А оскільки воно підлягає негайному виконанню, то члени сім'ї загиблого можуть отримати свідоцтво про смерть відразу. І не доведеться чекати, поки сплине 30-денний строк, доки рішення набере законної сили.

На практиці, щоб реалізувати такий сценарій, необхідна нормальна комунікація родини загиблого з військовою частиною, а також злагоджена та, головне, якісна документальна робота останньої. Саме від цього залежить, чи буде зібрано належну доказову базу, завдяки якій буде можливо ухвалити судове рішення про встановлення факту смерті. 

Перелік доказів не є вичерпним і визначається кожною індивідуальною ситуацією. Проте, як правило, такими доказами можуть бути:

  • акт службового розслідування, висновки якого затверджені наказом командира військової частини;
  • акт смерті, складений у присутності свідків; 
  • журнал ведення бойових дій, в якому фіксуються всі факти обстрілів та бойових зіткнень.

При цьому в акті службового розслідування серед іншого повинні міститися дані щодо місця, дати та часу загибелі, а також відомості щодо причин та обставин, за яких загинув захисник. Наприклад: "смерть внаслідок травм, несумісних із життям", "вогнепальне кульове поранення", "осколкове поранення" тощо.

Важливо, щоб у акті було вказано зокрема:

  • що смерть не пов'язана з учиненням злочину чи адміністративного правопорушення,
  • що смерть сталася не внаслідок вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження,
  • що при цьому загиблий перебував у засобах індивідуального захисту,
  • а також важливо, щоб був висновок про те, що загибель пов'язана із захистом Батьківщини.

Відсутність вищезгаданої інформації може стати підставою для того, щоб відмовити членам сім'ї загиблого в призначенні одноразової грошової допомоги.

Судова практика в таких справах лише починає формуватися. Втім, вже існують окремі судові рішення, якими встановлюється факт смерті військовослужбовців у випадках, коли відсутнє тіло загиблого. Як приклад можна навести рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинськ Дніпропетровської області від 29 липня 2022 року у справі № 209/1428/22.

На жаль, життя загиблим героям вже не повернути. Проте тепер є надія, що їхні сім'ї, які пережили велику втрату, хоча б зможуть пройти всі юридичні процедури оперативно та без надзусиль.

Дмитро Йовдій

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Суспільство вимагає нефасадного перезавантаження Бюро економічної безпеки

ЄС позбавляється газової залежності: що означають перші санкції проти російського СПГ

Наближається дедлайн звітності для компаній Дія.City: як не втратити статус резидента

Яка альтернатива мобілізації? Капітуляція?

Підвищення тарифів на електроенергію для населення. Куди підуть кошти?

Велощоденник: скільки заробляють велогонщики та спортивні директори