"Європейська Солідарність" провела рекламну кампанію, аби вплинути на голосування у "Київ Цифровий"

Понеділок, 17 квітня 2023, 15:00

16 квітня був останній день голосування за перейменування Повітрофлотського проспекту в Києві. Рух ЧЕСНО зафіксував значну кількість реклами у Facebook, Youtube, Telegram, Instagram та на вулицях міста із закликом взяти участь у голосуванні та підтримати назву ЄС. До кампанії долучилися й телеканали – 5-й та "Прямий", який придбав Петро Порошенко.

Кампанія "Європейської солідарності" вже обурила киян. Учасник російсько-української війни Олег Симороз та депутатка Аліна Михайлова ("Голос"), яка воює на фронті, виступили з різкою критикою ініціативи партії.

Рух ЧЕСНО вирішив дослідити рекламу та агітаційні сюжети, які закликають громадян не просто взяти участь у голосуванні, а обрати саме варіант ЄС.

З початку квітня сторінки партійних осередків та депутатів "Європейської солідарності" з усієї країни заполонили дописи із закликами проголосувати за перейменування проспекту в Києві на честь ЄС. Брати участь у голосуванні в додатку "Київ Цифровий" мали б лише кияни, але зараховуються всі голоси.

"Дійсно, зараховується голос всім, але ми наприкінці робимо вибірку, скільки киян, скільки не киян взяли участь у голосуванні. І тоді інформується Київрада. Ми бачимо не лише реєстрацію, а й так звані піки. Якщо по всіх вулицях буде, наприклад 8–12 тис. киян і кілька тисяч тих, хто не мешкає в столиці, а по якій вулиці буде так, що кількість некиян виросла у кілька разів, то депутати і суспільство будуть про це проінформовані", – зазначає в коментарі Руху ЧЕСНО заступник голови КМДА Петро Оленич.

Оленич наголошує, що, як правило, громадяни, які живуть у Києві й не мають місцевої реєстрації, беруть участь у голосуванні, бо їх хвилюють ці питання. Але за умов завищених показників можна говорити про стимулювання голосування ззовні.

В агітаційну кампанію щодо перейменування Повітрофлотського проспекту включились 5-й канал та "Прямий". Також є платна реклама в соцмережах, у сумнівних Telegram-каналах, а в центрі Києва з’явилася зовнішня реклама.

 
Реклама на фасаді будинку
Фото: Володимир Фомічов

Повітрофлотський проспект доволі значущий через концентрацію установ, що тут знаходяться: Міноборони, міжнародний аеропорт, кілька університетів, в тому числі ім. Черняховського, та будівля колишнього посольства рф. Усе це може отримати нову адресу – проспект ЄС.

Реклама: як витрачають кошти під час війни?

Станом на 15 квітня у Facebook активні щонайменше 14 рекламних оголошень, які агітують за варіант "Європейського союзу". 

"Спочатку вони в порушення процедури намагались перейменувати Московську на вулицю ЄС. Просто в п’яти хвилинах їхній офіс, а звучить як гарно: "ЄС добилась перейменування Московської на вулицю ЄС". Представниця цієї партії навіть заявила, що "Києву потрібна вулиця Європейської солідарності". Звісно ж, це була обмовка. Але всі все розуміють. Коли кияни… відкинули такий дешевий політичний піар, ЄС не здалась і вирішила йти далі. Бо в топоніміці Києва обов’язково має бути вулиця їхньої партії. Без прив’язки до місцевості, без історичної логіки, без підтримки киян. Має бути, і все", – каже Аліна Михайлова.

Для більшості сторінок це або єдина реклама, яку вони коли-небудь запускали, або перша за останні два-три роки. До речі, всі сторінки мають спільну рису – раніше вони ніколи не рекламували будь-які перейменування.

 

Сторінки регіональних партійних осередків також закликають голосувати за проспект ЄС, хоча їхня аудиторія киянами не є.

 

Всі дописи мають ідентичний текст, а їхня географія охоплює майже всю країну. 

 

"Зазвичай я не лізу в тему перейменувань, враховуючи пріоритети перед країною та як на цьому намагаються заробити політичні бали олігархічні партії. Але цей випадок мене особливо обурив як активного киянина… Так, я підтримую курс України до вступу в Європейський союз, але… Але європейські цінності – це в першу чергу демократія, широке обговорення та повага до думки більшості громади, а не маніпуляція та перекручення фактів заради власної вигоди", – зазначає фронтовик Олег Симороз ("Народовладдя").

Окрім дописів та реклами у Facebook, на YouTube 5-й канал та "Прямий" випустили цілу низку сюжетів протягом останнього тижня.

Також у кількох ЗМІ вийшли статті, присвячені перейменуванню на честь ЄС. Ситуація тут схожа зі сторінками у Facebook – за перейменування проспекту в Києві агітували навіть регіональні ЗМІ, наприклад газета "Волинь".

У Telegram дописи ширилися двома хвилями: в лютому та квітні. Усе це на сумнівних каналах, які ніколи до того не агітували за перейменування. Причому дописи з’явились лише на каналах з великою аудиторією – йдеться про сотні тисяч підписників. 

Тобто з великою ймовірністю це прихована реклама, причому в лютому дописи розміщувалися з використанням фото таблички, про яку активно розповідали кілька місяців тому на вищезгаданому телеканалі "Прямий".

 

Тобто за короткий проміжок часу рекламна кампанія з перейменування одного проспекту охопила всі майданчики. Причому кожен з них пов’язаний із партією "Європейська солідарність".

Чому хочуть перейменувати?

Сам факт винесення проспекту на перейменування одразу був дискусійним. Експертна комісія рекомендувала лише змінити кілька літер – Повітрофлотський мав би стати "Повітрянофлотським". 

Володимир В’ятрович, нині народний депутат від "Європейської солідарності", активно агітує за перейменування проспекту через комуністичне походження назви. Хоча у період 2015–2019 років, коли він очолював Український інститут національної пам'яті, рекомендацій перейменувати проспект не було. На той час саме висновки УІНП були ключовими у процесі декомунізації.

"Повітрофлотський не підпадає під дію закону про декомунізацію. Як і решта обʼєктів, які зараз виносяться на перейменування. Тому що декомунізація топоніміки Києва вже завершена, і зараз триває позбавлення міста від совєтської та російської імперської спадщини. Повітрофлотський, названий у 1923 році на честь Червоного повітряного флоту, відноситься до першої категорії. Спроби обґрунтувати збереження цієї назви привʼязкою до повітряного флоту УНР є маніпуляцією, адже, звісно, більшовики два роки після падіння української держави не перейменовували Кадетського шосе на честь її повітряного флоту", — пояснює В’ятрович.

Олександр Алфьоров, голова експертної топонімічної групи, теж наголошує, що назва не підпадає під норми декомунізації та дерусифікації: 

"Якщо йти за формальними ознаками, то, справді, у 1923 році нинішній Повітрофлотський проспект перейменували на честь "червоного повітряного флоту". Але ті, хто активно поширюють картинки з цим рішенням, чомусь не згадують, що після 1923 року проспект ще п’ять разів змінював свою назву. Сучасна його назва – з 1963 року, і це рішення не містить жодних згадок про якийсь "червоний флот".

Повітрофлотський проспект, до того ж, є частиною топонімічного ансамблю – він веде до аеропорту Жуляни, поруч вулиці Повітрофлотська, Аероконструктора Антонова, Левка Мацієвича. Рекомендована назва "Повітрянофлотський" по суті є лиш граматичною зміною, яка зберігає сенс. Варіант перейменування на честь ЄС не стосується авіаційної тематики, що і робить його тут, на думку експертів, недоречним.

Цікаво, що та сама комісія рекомендує назву "Європейського союзу" для ще одного проспекту в Києві – проспекту Правди. Нині цей варіант випереджає інші у голосуванні з великим відривом, тому потреби в настільки широкій рекламній кампанії насправді немає.

Наразі варіант "Повітрянофлотський" підтримало 38% учасників голосування, а проспект ЄС – лише 30%. По суті не мешканцям столиці із залученням значних ресурсів прорекламували сервіс "Київ Цифровий".

Віка Максимова

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Яким буде третій рік повномасштабної війни

Це не лінія фронту – це лінія життя

Не 4.5.0.

Як вийти з перемовин у виграші

Чи буде "зелене" світло в кінці тунелю

10 підсумків за два роки війни