Отримай персональний Сертифікат Клубу УП від

Настав час Заходу перекувати орала на мечі 

П'ятниця, 28 липня 2023, 11:30

Нині відзначаємо чергову річницю хрещення Київської Русі. 1035 років тому ми стали частиною християнського світу. В свою чергу, християнство стало однією з основ Західної цивілізації.

Московія в лютому 2014 року, оголивши свої імперські амбіції, вчергове посягнула на чуже. Вона почала окуповувати території України, недоторканість яких сама визнала договором ще від 19 листопада 1990 року. Тим самим держава-агресор, яка себе позиціонувала як ледь не останньою хранительницею Біблійських цінностей, порушила заповіді Божі "Не убий!", "Не кради!"

"І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: коли хто згрішить і переступом спроневіриться проти Господа, і скаже неправду на ближнього свого щодо грабунку… нехай поверне грабунок, що заграбував" (Книга Левит 6:1-5).

Зараз прийшов час повертати награбоване. Ми повертаємо його за допомогою значимої військової допомоги наших західних партнерів, за що їм вдячні. Разом з тим, поведінку заходу щодо путінського режиму визначає один ключовий мотив – страх. Нам не дають ATACMS, TAURUS, F-16, бо бояться… Однак, як відомо, страх є поганим порадником.

Папа Іван Павло ІІ під час своєї інавгураційної промови у 1978 році закликав вірян: "Не бійтеся!". Це кредо стало неформальною одинадцятою заповіддю Божою.

Україна веде справедливу війну. Святий Тома Аквінський, цитуючи святого Августина, писав: "Справедливою війна є тоді, коли є помстою за кривду, коли нація або держава має бути покараною за відмову відшкодувати шкоду, спричинену її підданими, або повернути те, що несправедливо захоплено."

Тому інколи дивно слухати західних високопосадовців чи експертів, які кажуть, що повернення Криму або інших наших територій варто залишити поза дужками. Невже тисячолітні християнські цінності так легко віддаються на поталу realpolitik?

У юриспруденції існує поняття реституції – повернення сторін договору до того стану, який існував до його порушення. Тобто війна має закінчитися тоді, коли Україна повернеться до стану, що існував до її початку у 2014 році.

Ми маємо повернути під контроль усі окуповані території, має бути відшкодована матеріальна та моральна шкода усім потерпілим та повинні бути покарані воєнні злочинці. Одне, на жаль, не зможемо повернути – життя загиблих співвітчизників…

Ми захищаємо і захищатимемо християнські, західні цінності, але для цього нам потрібно більше мечів!

Маркіян Галабала

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Косметичні зміни чи загроза армії: що не так з економічним бронюванням?

Російський геноцид: міжнародна відповідальність та виклики для світу

Як залучити кошти міжнародних донорів для відбудови України

Менше паперів — більше свободи для бізнесу: основні досягнення реформи дерегуляції

Україна без імпорту електрики. Поганий сценарій

Курська операція України кидає виклик незахідному світу