Як підсанкційні особи ухиляються від українських санкцій

П'ятниця, 13 жовтня 2023, 13:00

З 24 лютого 2022 року Україна ввела санкції щодо кількох тисяч фізичних та юридичних осіб за їх сприяння збройній агресії проти нашої країни. За даними Опендатабот, станом на червень 2023 рік до санкційних списків Ради національної безпеки та оборони України було включено майже 9 тисяч фізичних осіб та понад 5,5 тисяч компаній. 

Сила санкційного механізму полягає в тому, що при бажанні шлях від накладення санкцій до реальної конфіскації можна пройти всього за декілька місяців. При чому стандарт доказування у санкційних справах, на відміну від кримінального процесу, значно легший. Достатньо навести більш переконливі докази, ніж в іншої сторони.

Водночас підсанкційні особи кожного разу придумують все нові та нові способи обходу санкцій. Як показує практика, іноді це робиться завдяки недбалості або свідомому підігруванню з боку тих осіб, які навпаки мали б слідкувати за суворим дотриманням санкцій. 

Реклама:

Бюро Мінфіну США (FinCEN), яке збирає та аналізує інформацію про фінансові операції для боротьби з відмиванням коштів та іншими фінансовими злочинами, вказує про декілька основних ознак ухилення від санкцій, серед яких найпоширенішими є використання підставних компаній, а також використання третіх осіб для приховування реальних власників, які підпадають під дію санкцій. Нижче наведу приклади ухилення від українських санкцій.

 "Фіктивний продаж активів"

У 2022 році одним із перших намагався ухилитися від українських санкцій російський олігарх Міхаіл Шелков, 59-й номер у списку російського Forbes зі статками у 1,5 млрд доларів. Вперше його активи заблокували ще у 2021 році, а у жовтні 2022 року до Шелкова повторно застосували санкції, які на цей раз дозволяли розпочати процедуру конфіскації.

В ході судового процесу виявилося, що за чотири дні до повномасштабного вторгнення Шелков нібито продав свою частку в кіпрській компанії Limpieza Limited, на яку були записані активи в Україні. Продаж відбувся на Кіпрі і його не було видно в українських реєстрах.

Новим власником компанії стала така собі Світлана Ільтьо, на яку не було накладено санкцій РНБО й активи якої не можна було конфіскувати через санкційний механізм. В цьому й полягала тактика російського олігарха.

Проте суд не повірив у такі казки, адже договір про нібито продаж кіпрської компанії укладався в простій письмовій формі, в неробочий день та ще й за участю підсанкційних, тобто зацікавлених в ухиленні від санкцій осіб.  У договорі прописувалася символічна ціна, сам договір вважався виконаним незалежно від здійснення оплати, а продавець ще до отримання грошей підтверджував відсутність будь-яких майнових претензій до покупця. 

При цьому весь старий менеджмент продовжував працювати, а кіпрська компанія мала борг перед російським бізнесом Шелкова у понад 9 млн доларів, тому він зберігав  можливості впливу на українські підприємства. В результаті українські активи Шелкова вдалося конфіскувати рішенням апеляційної палати ВАКС.

"Пов’язані менеджери та штучні кредити"

У справі ТРЦ "Ocean Plaza" йшлося про те, як російський олігарх Аркадій Ротенберг, його син Ігор та партнери-мільярдери Олександр Скоробогатько та Олександр Пономаренко намагалися зберегти 66% столичного ТРЦ через штучні кредити та фіктивний вихід із компанії.

Вказаний ТРЦ був записаний на українське товариство "Інвестиційний союз "Либідь". Після запровадження міжнародних санкцій, Ротенберг зі спільниками вийшли зі складу акціонерів та бенефіціарних власників низки компаній, в тому числі компаній-власників "ІС "Либідь". Однак натомість до складу акціонерів ввійшли або їх близькі родичі, або довірені особи, які багато років працювали на групу Ротенберга.

Для легалізації неформального та опосередкованого впливу на "ІС "Либідь", ця компанія у 2009 році бере кредит у 150 млн доларів під 20% річних у компанії "Ethoder Investments Limited", яку контролював Ротенберг зі спільниками. При цьому, щоб видати кредит, "Ethoder Investments Limited" сама змушена була брати кредит, а за весь період дії кредитного договору сплачувалися лише проценти без "тіла" кредиту. Компанія ніякої діяльності не вела і була суто транзитною.

У 2014 році, після санкцій до Ротенберга з боку США, "ІС "Либідь" одразу ж передає в іпотеку "Ethoder Investments Limited" будівлю ТРЦ "Ocean Plaza", а компанія "Ocean Plaza Project (Cyprus) LTD" (якій належить 99,999 % статутного капіталу ТОВ "Авангард-Віларті", якому належить 100 % статутного капіталу ТОВ "ІС "Либідь") виступає як майновий поручитель та передає "Ethoder Investments Limited" в заставу свою частку в статутному капіталі ТОВ "Авангард-Віларті". І вишенькою на торті є те, що у бюджетах російських компаній групи олігарха Ротенберга окремим рядком було передбачено надання бюджету українському товариству "ІС "Либідь".

В результаті суд сказав, що формальна зміна складу акціонерів була вельми завуальованим та вимушеним кроком як спосіб ухилитись від санкцій та зберегти свої активи в Україні.

"Свої нотаріуси та реєстратори" 

Один із найбагатших бізнесменів України Вадим Новинський у січні – березні 2023 року теж намагався вивести свої активи з-під дій українських санкцій. Найімовірніше робилося це для того, щоб уникнути потенційної конфіскації активів.

Новинський спробував сховати частину своїх українських активів у кіпрський траст через схему зі зміною бенефіціарного власника. Оскільки до Новинського уже була застосована санкція у вигляді блокування активів, до процесу підключили нотаріусів та реєстраторів. В результаті двоє приватних нотаріусів із Києва та Кривого Рогу, а також три державних реєстратори допомогли викреслити записи про Новинського як бенефіціара зі значної кількості компаній і замінити його на п’ятьох кіпріотів.

Зламати схему вдалося тільки через суспільний розголос та скаргу СБУ до "антирейдерської" колегії Мін'юсту, яка встановила, що реєстратори та нотаріуси порушили санкційне законодавство і не мали права проводити реєстраційні дії. 

Після цього наказом Мін’юсту записи щодо Новинського як бенефіціара/власника понад 50 українських компаній повернули до реєстру. Цим же наказом приватним нотаріусам та державним реєстраторам анулювали доступ до реєстру юридичних осіб. А щодо київського нотаріуса Алли Смірнової додатково направили подання щодо анулювання свідоцтва, яке дає право займатися нотаріальною діяльністю.

"Арешт Шредінгера" 

Обвинувачений у держзраді екснардеп Віктор Медведчук та його дружина Оксана Марченко потрапили під українські санкції у жовтні 2022 року. До цього подружжя Медведчука-Марченко вже були фігурантами кількох кримінальних проваджень, в рамках яких було накладено численні арешти на їхні активи. 

Однак нещодавно журналісти Bihus.Info виявили, що у жовтні 2022-го структура власності трьох компаній Медведчука змінилася, хоча ще влітку 2022 року їх арештували рішенням суду.

Вся справа в бездіяльності слідчих та прокурорів. Для того, щоб арештувати актив на практиці, не достатньо просто рішення суду. Ухвалу про арешт ще треба виконати. Зробити це мають слідчий або прокурор, при чому зробити негайно після проголошення рішення. Однак у кейсі Медведчука ніхто із правоохоронців просто не пішов до реєстратора з ухвалою про арешт. Відповідно у реєстрі жодної відмітки про заборону відчуження компаній не було. В результаті вийшов такий собі "арешт Шредінгера". 

І згодом компанії просто переписали на третіх осіб. Всі реєстраційні дії виконувала одна і та ж нотаріус, а нитки від нових власників ведуть до людей, пов’язаних із заступником керівника Офісу Президента Олегом Татаровим. Ну і не можна пройти повз факт, що розслідування у справі, в якій слідчі "забули" піти до реєстратора, веде Державне бюро розслідувань, керівництво якого пов’язане з тим самим Татаровим.

 "Шлюбний договір" 

Цікавий спосіб ухилення від конфіскації обрав Дмитро Ворона, який в часи Януковича був заступником Міністра юстиції України та очолював Державну реєстраційну службу. Після Революції Гідності, яку Ворона називав "госпереворот в Киеве", він був звільнений з держслужби та займався адвокатською практикою. Також заснував Благодійний фонд "Православний спадок України на Святій Горі Афон".

З 2018 року Ворона працював позаштатним радником "голови" тимчасово окупованого Криму, з вересня 2022 року став радником так званого "голови Запорізької військово-цивільної адміністрації", а вже у грудні того ж року його наділили повноваженнями сенатора рф від Запорізької області. 

Ще до 2014 року, будучи чиновником, Ворона набув чимало майна: квартири в Києві та Миргороді, 10 земельних ділянок та садовий будинок на 324 кв.м. у Київській області, легкові автомобілі тощо

На додачу до всього перерахованого його дружина працювала нотаріусом, з якою він  "уклав" шлюбний договір. За ним усе спільне майно подружжя ставало приватною власністю дружини. Однак в суді такий "шлюбний договір" не пройшов і суд визнав його окремі положення нікчемними. Йшлося про ті пункти, які визнавали власність дружини за майном, яке підлягало державній реєстрації. В результаті суд конфіскував практично все майно Ворони.

"Поліцейський-помічник" 

У травні 2021 року Президент ввів у дію санкції щодо 600 осіб, переважно так званих "злодіїв в законі" і кримінальних авторитетів. До списку потрапив голова Ради азербайджанців України в Житомирській області. Цим рішенням всі його активи заблокували із забороною відчуження.

Аж поки у грудні 2022 року на горизонті не з’явився старший оперуповноважений управління стратегічних розслідувань Нацполіції в Житомирській області Володимир Лисенко. За 1400 доларів він пообіцяв допомогти з розблокуванням автомобілів Toyota Camry i Renault Megane і для цього навіть дістав для підсанкційної особи два талони для перереєстрації авто в сервісному центрі MBC.

Проте дії Лисенка фіксувалися правоохоронцям і його викрили. Лисенко пішов на угоду з прокурором і у квітні 2023 року отримав свій вирок: 119 тис грн штрафу за підбурювання до зловживання впливом і шахрайство. Дуже серйозне покарання…

"Встигнути до санкцій" 

На практиці також є випадки, коли зміна власників потенційно підсанкційних активів відбувається саме напередодні накладення санкцій. Саме так сталося зі зміною власника "Київського картонно-паперового комбінату". На момент повномасштабного вторгнення і багато років до цього ним володів колишній депутат держдуми Володимир Крупчак. У 2022 році Крупчак нібито перестав бути бенефіціарним власником цієї компанії. Сталося це саме напередодні запровадження до нього санкцій РНБО.

11.08.2022 новим власником "Київського картонно-паперового комбінату" став Хайнц Циннер, через набуття його компанією "TPCA Paper Industry Holding GmbH" 97% "Pulp Mill Holding GmbH", яка володіє акціями комбінату. При цьому "TPCA Paper Industry Holding GmbH" була створена лише влітку 2022 року, а після зміни власності Київського комбінату склад Правління та Наглядової рада залишалися практично незмінними. Сам Циннер багато років є пов’язаною особою з Крупчаком. Зокрема, з 2003 року він був керуючим директором в австрійській компанії Крупчака "Pulp Mill Holding GmbH". А коли у 2003 році Володимир Крупчак став депутатом державної думи рф і подав у відставку з посади голови Ради директорів "Архангельського ЦПК", то на його місце призначили саме Хайнца Циннера. 

Схожа ситуація сталася з елітною мережею готелів Рейкартц, яка тривалий час належала уродженцю Москви Юрію Васіну. Після початку повномасштабного той вирішив оперативно змінити дані про своє громадянство та вказав турецький паспорт у реєстрі юридичних осіб. 

12 травня 2023 року Президент України ввів в дію рішення РНБО про накладення санкцій на Юрія Васіна та його кіпрські компанії "Reikartz Hotels and Resorts (Cyprus) Limited" i "Friotron Holdings Limited", через які той контролював мережу готелів в Україні.

Проте, ще за два місяці до введення санкцій бенефіціарним власником мережі готелів в реєстрі вже значитвся громадянин Німеччини Юрій Харсон, який закінчив Харківський політехнічний інститут та значиться консультантом з нерухомості у Німеччині. Дуже малоймовірно, що він мав достатньо власних коштів для придбання мережі готелів в Україні. До речі, Юрій Харсон вже раніше світився серед списку "номіналів" у Pandora Papers. Там він був вказаний як бенефіціарний власник однієї компанії з Британських Віргінських Островів.  

 "Сайти-клони"

У березні 2023 року Україна ввела санкції проти низки букмекерських контор, зокрема до групи компаній "Parimatch". Ці санкції запровадили строком на п’ятдесят років. 

За деякий час після запровадження санкцій в інтернеті почали з’являтися платформи, які стали  копіювати кольори та дизайн сайту "Parimatch". У компанії від цього відхрестилися і сказали, що ситуацією просто скористалися недобросовісні учасники ринку. Проте у публікації "Економічної правди" йдеться про те, що окремі ресурси таки пов'язані із заблокованим букмекером. Крім того, навіть після запровадження санкцій, мобільний застосунок Parimatch продовжував працювати, а сплачені кошти на рахунок у застосунку проходили по банківським випискам як проплати африканській компанії за освітні послуги. 

На додаток, у серпні 2023 року Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) повідомила РНБО і правоохоронні органи про виявлені спроби обходу санкцій через вебсайти-дзеркала, які можуть бути пов’язані з підсанкційними юридичними особами. Зокрема йшлося про появу букмекера BuddyBet, який через офшор Winever B.V. з Кюрасао нібито пов'язаний з Parimatch.

 "Пасивність влади"

Чи не найбільшою лазівкою для ухилення від санкцій залишається пасивність і повільність української влади. Окремі чиновники часів Януковича, колаборанти, зрадники або поплічники країни-агресора досі не отримали санкцій, необхідних для конфіскації активів. Їх лік вже йде на десятки. 

Серед найвідоміших: Андрій Портнов, Микола Азаров, Ренат Кузьмін, Денис Пушилін, Петро Симоненко, Дмитро Табачник, Дмитро Саблін, Валерій Капашин тощо. Багато із них прямо або опосередковано володіють майном в України на десятки або сотні мільйонів, однак на них досі не накладено санкцій, які б дозволили провести перевірку підстав для конфіскації активів.

Найбільше запитань в такій ситуації до тих, хто по закону має надавати пропозиції щодо накладення санкцій (Президент, Верховна Рада, Кабмін, Нацбанк або СБУ), а також до РНБО, яка безпосередньо накладає санкції.

***

Якщо після прочитання цього тексту склалося враження, що ухилення від санкцій існує лише в Україні, то це не так. До прикладу, минулого року російський олігарх Михайло Фрідман в обхід санкцій ЄС продав ІТ-бізнес у Данії та продовольчу компанію у Польщі.

Ситуації з обходом санкцій періодично трапляються в США. Зокрема, російський олігарх Малофєєв мав підставну компанію із Сейшельських островів, через яку інвестував 10 млн доларів в акції банку в Техасі. У 2015 році він продав підставну компанію своєму неназваному бізнес-партнеру за 1 долар. Але американські прокурори встановили, що  угода купівлі-продажу була підписана заднім числом з метою ухиленням від санкцій.  Тепер США передадуть Україні 5,4 млн.доларів, конфісковані у Малофєєва.

Також минулого року у Великій Британії заарештували бізнесмена Грема Бонем-Картера, якого звинувачують у допомозі в обході санкцій США російському олігарху Олегу Дерипасці. Він нібито брав участь в незаконних операціях на суму понад 1 мільйон доларів для фінансування нерухомості в США на користь Дерипаски. 

Окрім того, офіс прокурора Південного округу Нью-Йорка не так давно висунув звинувачення колишньому спецагенту ФБР Чарльзу Макгонігалу за сприяння Дерипасці в порушенні санкцій. В результаті Макгонігал визнав свою провину і пішов на угоду зі слідством.

На жаль, в Україні кримінальної відповідальності за спробу ухилення від санкцій досі немає. Відповідний законопроєкт, який би мав встановити покарання за такі порушення, вже понад дев'ять місяців лежить без руху у парламенті. Схоже, що влада просто не поспішає криміналізувати такі дії. Можливо через те, що окремі її представники з великою ймовірністю і самі ризикують потрапити під дію нової статті.

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру протидії корупції та Автомайдану і не обов’язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Штучний інтелект у світі мистецтва: проблема, перевага чи недолік часу? Суд снобів

Піти з Telegram (не)можливо? А як щодо переходу у WhatsApp?

Найкращий рік у кар'єрі Костюк: чого не вистачає для здобуття престижних титулів?

Майже 90% громад Херсонщини фінансово неспроможні

Відбиття атаки Ірану – приклад для Східної Європи

Вийти з полону міфів: як Україні та Польщі разом подолати кризу в питанні агроекспорту