Спадщина Ківалова та монополія "особливих" університетів: 5 причин, чому з’їзд українських науковців не працює 

Середа, 04 жовтня 2023, 16:00

Автори:

Іван Шемелинець, експерт з питань правничої освіти Фундації DEJURE

Марія Глушко, комунікаційна менеджерка Фундації DEJURE

Реклама:

16 листопада 2023 року у Києві збереться З’їзд юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, який має обрати нового члена Вищої ради правосуддя (ВПР). Це найважливіший орган суддівського врядування, відповідальний за призначення та звільнення суддів. Тож від нового члена цього органу, зокрема, залежатиме подальша імплементація судової реформи.

Однак під час останнього З’їзду 2 червня 2023 стало вкотре очевидно, що в його організації існують суттєві проблеми. Зібрання постійно переносили, а в підсумку науковці так і не змогли обрати члена ВРП.

З’їзд юридичних ВНЗ та наукових установ завжди був механізмом отримання контролю над судовою владою. Так у 2009 році в Одесі З’їзд організовувала така собі "Рада юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ", створена скандальним політиком часів Януковича Сергієм Ківаловим. Міносвіти намагалося провести своє зібрання, але з цього нічого не вийшло. В підсумку до Вищої ради юстиції призначили трьох членів, обраних саме на "одеському" з'їзді – вже згаданого вище Ківалова, його не менш відомого колегу Андрія Портнова та Володимира Шаповала.

З’їзд 2019 року ледь не пересварив усіх між собою: ВРП та Мін’юст вважали, що представники "поліцейських" вишів не мають брати в ньому участь, адже за законом "Про вищу освіту" ті прирівнювались до військових навчальних закладів, натомість МОН висловлював протилежну думку.

Далі ще краще: одіозний "малєнькій вінтік", колаборант і поплічник Авакова Ілля Кива заявився на З’їзд і вперто закликав допустити до участі представників вишів системи МВС. У підсумку їх таки допустили, а до ВРП обрали Віктора Грищука, представника Львівського державного університету внутрішніх справ. Цікаво, що пізніше під час очищення ВРП у 2022, він отримав негативний висновок від Етичної ради про невідповідність критеріям доброчесності та професійності.

2022 рік – з’їзд науковців відбувається в законний спосіб, проте нового члена ВРП призначають у конфлікті інтересів.

Вічні питання: хто винен і що робити?

Легких шляхів не буде, але ось топ-5 проблем та пропозиції їх вирішення на основі ідей від Реанімаційного пакету реформ та Фундації DEJURE

  1. Нерелевантні вимоги до закладів освіти. 

Згідно із законом "Про вищу раду правосуддя" є низка вимог до закладів, які беруть участь у З’їзді. Деякі з цих вимог ще можливо перевірити за даниим з Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Натомість критерій ліцензованого майже нічого не дає, адже наявність ліцензії абсолютно не означає наявність реальних студентів. 

Окрім того, МОН, очевидно, не може правильно перевірити виші і встановити їхню відповідність вимогам. Про це, зокрема, свідчить різна кількість таких установ на з’їздах: 51 установа у серпні 2022 та 65 установ у червні 2023. Чому і яким чином відбувається така ротація, невідомо. Водночас, якщо зміни відбуваються настільки часто, то, кількість ВНЗ і наукових установ може суттєво змінитися і в період з дня скликання з’їзду і до дня його проведення.

Також постає питання до вищих навчальних закладів системи МВС: їхня участь у виборах члена ВРП видається доволі спірною з огляду на мету та природу цих установ. Варто нагадати, що до грудня 2021 року ці заклади не мали права брати участь у з’їзді, оскільки згідно з законом "Про вищу освіту" такі заклади освіти прирівнювались до військових навчальних закладів. Зараз ця заборона не розповсюджується, оскільки закон вже розмежовує ці заклади між собою. До того ж, у з’їзді 2 червня 2023 року брали участь двоє представників Луганського державного університету внутрішніх справ імені Дідоренка, який був ліквідований ще у грудні 2022 року.

Обирати членів ВРП мають лише ті заклади, які здійснюють підготовку магістрів на високому рівні. Тож критерії відбору правничих шкіл мають бути посилені. Представники "поліцейських вишів" не повинні брати участі у з’їзді. А однією з вимог може бути, наприклад, наявність у закладах освіти акредитованих освітніх програм на магістерському та третьому рівні вищої освіти (докторантурі). 

Колеги з "Реанімаційного пакету реформ" (РПР) також пропонують МОН щоразу у день проведення з’їзду офіційно підтверджувати законні дані про перелік вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ у спеціальній публікації на своєму сайті.

  1. Відповідальність закладів і делегатів за обрання членів ВРП. 

У законодавстві відсутня будь-яка відповідальність за відсутність на з’їзді. 19 серпня 2022 року значна частина правничих шкіл і наукових установ проігнорувала з’їзд з різних причин і не направила делегатів або відмовились брати участь у з’їзді. В результаті з 51 можливих правничих шкіл та наукових установ в з’їзді фактично брали участь представники лише 37, тобто з можливих 102 делегатів були присутні лише 69 (фактично 65), а брали участь в голосуванні лише 62.

2 червня 2023 року з 127 делегатів приїхало 104 делегати. А на момент проведення повторного голосування в залі залишилось лише 90 делегатів, що практично унеможливило обрання члена ВРП. Тому у законі має бути передбачена відповідальність правничих шкіл і представників за відсутність на з’їзді, а також за порушення процедури його проведення.

  1. Конфлікт інтересів між членами оргкомітету та кандидатами в члени ВРП.

Законність процедури кількох з’їздів була також порушена конфліктом інтересів між кандидатами і членами організаційного комітету.

За законом має бути створений організаційний комітет з представників юридичних ВНЗ і наукових установ для вирішення організаційно-технічних питань і обрання з’їздом головуючого і секретаря, які підписують рішення про обрання членами ВРП за результатами голосування. Однак там не передбачено винятків, пов’язаних з конфліктом інтересів. 

Тому під час двох останніх з’їздів головуючим або секретарем там був проректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, попри те, що кандидатами до Вищої ради правосуддя були представники цього ж університету. І у обох випадках вони ж і набирали найбільшу кількість голосів серед інших кандидатів. До цього слід додати, що з’їзд 19 серпня 2022 року проводився в місті Полтава у приміщенні цього ж університету.

Цікаво також те, що станом на 2 червня 2023 року у складі ВРП було двоє представників Університету імені Ярослава Мудрого, один з яких був обраний Верховною Радою (Микола Мороз), інший – з’їздом науковців та освітян 19 серпня 2022 року (Дмитро Лук’янов). Серед інших кандидатів до Вищої ради правосуддя у червні був ще один представник цього університету. Якби його обрали, у ВРП вже були б три представники одного вишу. Необхідне обмеження, яке не дозволятиме більше одного кандидата від одного закладу освіти в члени ВРП за квотою науковців.

  1. Вимоги до делегатів з'їзду та чітка процедура їх висування. 

Вимоги до делегатів з’їзду не встановлені законом, це відповідальність вишів та наукових установ. В основному виші делегують осіб, які займають посади доцентів, наукових співробітників, професорів, завідувачів кафедр, деканів та проректорів. Але трапляються дивні ситуації, коли на з’їзд делегують особу, яка поєднує це з посадою. Так на з'їзді 2 червня 2023 від університету "KPOK" був делегатом народний депутат Олександр Копиленко. Це чудово ілюструє, що потрібні чіткі критерії відбору представників на з’їзд, внесені у закон.

  1. Публічність і прозорість проведення з'їзду

Процедура проведення з’їздів завжди відбувалася за закритими дверима: ні перелік закладів, ні список делегатів, ні порядок його проведення не оприлюднювали публічно, прямих трансляцій теж не було. Виключенням став останній з’їзд  2 червня 2023 року. У цьому є заслуга також й експертів Фундації DEJURE, які надіслали МОНу пропозиції щодо проведення наступного з’їзду. Надалі у законі має бути прописана вимога прозорого та відкритого проведення з’їзду саме через обов’язкове публічне оприлюднення переліку закладів, делегатів, забезпечення прямої трансляції події.

Замість висновків

Законодавчі зміни до процедури проведення з’їзду необхідні, щоб не пустити коту під хвіст усі подальші обрання членів ВРП за квотою науковців, а з ними і результати вистражданої судової реформи. 

Крім цього, потрібна комплексна реформа правничої освіти, бо понад дві тисячі вакансій суддів треба кимось заповнювати. Ці зміни можуть і повинні стати її частиною. Бо ні в ЄС, ні в інші клуби розвинених країн, нас з дисфункційною судовою системою ніхто не пустить. Неможливо хизуватися виконаними умовами для європейської інтеграції перед західними партнерами, якщо членів ключого органу суддівського врядування і далі обиратимуть абияк із порушенням норм закону, за наявності конфлікту інтересів тощо.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як звати невідомого солдата?

Реформа БЕБ: чи зможе бізнес ефективніше захищатися від свавілля в судах?

"Мобілізаційний" закон: зміни для бізнесу та військовозобов'язаних осіб

Чому "Азов" досі не отримує західну зброю? 

Навіщо потрібен держреєстр осіб, які постраждали внаслідок агресії РФ

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції