Закон про управління промисловим забрудненням як ключ України до ЄС: чому більше не можемо тягнути
Україна має європейські амбіції та радянську промислову спадщину, що десятиліттями наші законотворці не можуть привести до спільного знаменника.
Що потрібно? Ухвалити відповідне законодавство, яке передбачає впровадження найкращих доступних методів та технологій виробництва (далі – НДМТ) для різних секторів промисловості, впровадити один інтегрований дозвіл для всіх типів забруднення, що продукує підприємство, визначити вимоги для моніторингу викидів, та визначитись з переліком промислових установок, які мають потенціал працювати далі, а які вже не мають жодних виробничих перспектив. Однак, роками бізнес, який хоче працювати як звик, не може дійти згоди щодо строків та вимог такої реформи з органами влади, законотворцями та громадськістю. Та, схоже, крига скресла.
Під час свого виступу на конференції "Зелене відновлення України", яка проходила з 28 листопада по 1 грудня у Вільнюсі, голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування ВР Олег Бондаренко висловив сподівання, що невдовзі буде ухвалено Закон про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля (далі – Закон).
Це той самий Закон, через відсутність якого Єврокомісія суттєво знизила оцінку України в частині прийняття необхідного законодавства в сфері довкілля в офіційному звіті "Україна 2023", оприлюдненому 8 листопада 2023 року. Тоді прогрес країни у сфері захисту довкілля та зміни клімату був оцінений у два бали за пʼятибальною шкалою. Можливо саме це й стало стимулом для наших законодавців.
Законопроєкт №6004-д, який має імплементувати в національне законодавство Директиву 2010/75/ЄС, вже більш ніж пів року чекає на друге читання та, нарешті, ухвалення.
Що відбулося між першим і другим читанням?
Аналіз зауважень головного юридичного управління ВРУ, висновок профільного комітету та безпосередній аналіз порівняльної таблиці до другого читання, залишає деякі питання без відповідей. Зокрема, У висновку головного юруправління значиться, що в тексті законопроєкту "вбачається можливість непроведення громадського обговорення як обов'язкового етапу у процесі видачі (внесення змін до) інтегрованого довкіллєвого дозволу, а отже, й незалучення громадськості до обговорення планованої діяльності суб'єкта господарювання". Однак конкретно це зауваження не віднайшло правок в результаті повторного розгляду комітетом.
Цікавим також виглядає відхилена правка Народної депутатки Лабунської А.В., яка пропонувала в тексті закону передбачити миттєву передачу та публікацію даних автоматизованого моніторингу: "невідкладно оприлюднюються ним через загальнодержавну екологічну автоматизовану інформаційно-аналітичну систему забезпечення доступу до екологічної інформації та на офіційному вебсайті дозвільного органу в мережі "Інтернет". Тоді як автори ЗП пропонують Порядок передачі таких даних викласти окремою Постановою КМУ. І тут Головне юруправління ВРУ наголошує на неможливості делегування такого повноваження від Парламенту до Уряду, але комітет цю правку на ряду з багатьма іншими "бере до уваги" без внесення відповідних змін у тіло законопроєкту.
Текст ЗП до другого читання розширює коло осіб, за зверненням яких можна проводити позапланові перевірки, додавши народних депутатів. Однак юридичне управління і без цього наголошувало, що такі перевірки можна здійснювати виключно на основі заяв фізичних осіб. Показовими є запропоновані, але відхилені правки традиційних противників реформи. Так, народний депутат Мегера пропонував визначити, що звернення фізосіб для проведення позапланових перевірок установок мають бути "з наданням документів або інших доказів, що підтверджують факт порушення", що, звичайно, повністю унеможливлювало б проведення таких перевірок, порушуючи конституційні права громадян.
Також законодавці уточнили, що Інтегрований довкіллєвий дозвіл може бути відкликаний̆ в разі вчинення протягом одного року двох і більше незаконних перешкоджань проведенню контролюючим органом перевірки згідно із статтею 20 цього Закону, встановлених рішенням суду, що набрало законної сили. Однак варто зауважити, що схожі директивні норми і сьогодні існують в українському законодавстві, тоді як їх виконання не ініціюється відповідальними органами.
Похвальною, в свою чергу, є правка автора ЗП, голови екокомітету пана Бондаренка про обов’язковість публікації Реєстру в форматі відкритих даних на державному Порталі відкритих даних.
Але головною правкою автора законопроєкту можна вважати визначення терміну так званого "дозволу на смерть" установки протягом 10 років. Тобто підприємство, яке не планує модернізуватися, оголошує про це, і протягом 10 років може працювати без екологізації і автоматизованого контролю викидів аж до закриття.
Зазначимо, що деяким представникам великого бізнесу хотілося б якомога довше експлуатувати зношений ресурс старих підприємств нічого не модернізуючи. Логіка Законопроєкту тільки підкріплює це бажання бізнесу, аби підприємства "під закриття" нічого не модернізували і навіть не моніторили. І якщо сумувати кількість років з урахуванням всіх введень в дію, то виходить 11 років з моменту ухвалення Закону. Ймовірно, це головний фактор, який затягує процес його ухвалення. Адже кожен місяць затримки – це додатковий місяць роботи на додачу до тих 11 років, які передбачені правкою голови екокомітету.
А що чекатиме ті підприємства, які будуть модернізуватися за НДМТ? В своєму виступі у Вільнюсі Олег Бондаренко нагадав про відступ до 7 років на модернізацію за НДМТ. Додайте ще кілька років на ухвалення самих галузевих НДМТ та на їх застосування не раніше, ніж через чотири роки з дня припинення або скасування воєнного стану. Тож наші діти виростуть раніше, ніж довкілля стане безпечнішим для їхнього життя.
В своєму звіті Єврокомісія дала Україні не тільки оцінку, але й домашнє завдання на наступний рік, без виконання якого рух до ЄС буде неможливим. Серед переліку цього євроінтеграційного ДЗ і вимога щодо імплементації Директиви 2010/75/ЄС. Оскільки часу на створення нових законодавчих ініціатив немає, то, очевидно, приймати під куполом доведеться 6004-д.
Тому стежимо за цим питанням уважно. За які формулювання врешті решт проголосують депутати, з огляду на можливість правок з голосу, лишається головною інтригою. І бажано її розкрити до того, як проєкт стане законом.
