Волелюбність, згуртованість і прагнення до справедливості: якими українці заходять у 2024 рік

Вівторок, 16 січня 2024, 08:00

2023 – ще один рік війни, що перевірив усіх нас на міцність. Цей непростий для українців період сформував різні соціальні тренди, що висвітлюють актуальні настрої громадян, і які впливатимуть на життя суспільства у 2024 році. Отже, якими українці зустріли новий рік?

Впевненими у перемозі та кращому майбутньому

2023 рік у багатьох сферах став продовженням тих трендів, які склалися у суспільстві на початку війни. Так, тенденція сподіватися на краще і вірити у Перемогу є актуальною для українців і залишатиметься такою і надалі. 

Більше 60% громадян, за даними досліджень Gradus Research, вірять, що Україна рухається у правильному напрямку — минулого року таких респондентів було трохи більше половини. Українці схильні сподіватися на щасливе майбутнє всередині себе, хоча відчуття втоми дещо знизило градус у порівнянні з минулим роком.

Реклама:

Волелюбними

Щодо прагнення до свободи, то з кожним днем війни воно тільки посилюється. Українці — нація, для якої незалежність — одна з найвищих цінностей. 

Ми демонструємо жагу бути вільними і жити у демократичному суспільстві. І свобода — це те, чим українці не готові пожертвувати ні за яких обставин. Вона є обов’язковою умовою сучасного розвинутого суспільства — близько трьох четвертих опитаних громадян у проведених дослідженнях Gradus Research зазначають про це.

Із прагненням до справедливості

Поряд із волею, українці об’єднуються і у своєму прагненні до справедливості: як зовнішньої — ворог має бути покараний, так і внутрішньої — маємо подолати корупцію та реформувати правоохоронні, судові системи і державні служби. Відсутність справедливості, у свою чергу, є фактором, що роз’єднує суспільство: ми починаємо менше довіряти один одному, коли спостерігаємо такі явища.

Соціально згуртованими

Загалом 2023 рік показав, що українці стали ще більш соціально згуртованими. Рівень суспільної довіри зріс на чверть у порівнянні з довоєнним періодом, і це дозволяє нам легше координуватись, донатити на рахунки незнайомців і звертатися за допомогою не лише до людей з кола своїх друзів. Завдяки такому соціальному єднанню, залученість до благодійності і волонтерства серед українців зросла вдвічі у порівнянні з довоєнним періодом, за даними опитувань Gradus Research.

Перевантаженими, але задоволеними сімейним життям

Війна розширила функціонал жінок і збільшила навантаження на них. Зокрема, зросли їхні фінансові обов’язки, посилилися відчуття відповідальності за виховання дітей і активність у плануванні життя родини.

Попри це спостерігаємо посилення згуртованості у родинах: коли ми проводили дослідження сімейного життя серед українських жінок, то прослідкували високу задоволеність стосунками у шлюбах. 

Для порівняння: кількість задоволених респонденток перевищила незадоволених більше ніж у три рази. Попри психологічні виклики, високий рівень стресу, переїзди і страхи, які спіткали українських жінок, вони, переважно, цінують своїх партнерів та підтримують їх, і фізична розділеність не стає цьому на заваді. 

Ще більш діджиталізованими

Той факт, що українці проводять в інтернеті понад 4 години на день, а активні користувачі — понад 8 годин, свідчить про значну діджиталізацію суспільства. Від початку війни українці воліють тримати все "під контролем" і активно слідкувати за новинами. 

2023 рік показав, що ми довше перебуваємо "в мережі" та споживаємо і генеруємо суттєво більше контенту у порівнянні з довоєнним періодом.

Така активність стосується і придбання товарів: споживачі почали частіше купувати в інтернеті, і майже однакова кількість людей надають перевагу онлайн- і офлайн-покупкам. 

Все ще новинозалежними, але поміркованішими

Що ж до контенту, то з усіх його типів українці найбільше споживають новини. 

У 2023 році ми прослідкували цікаву тенденцію: значення Youtube та інших типів новинного короткого відеоконтенту зросло.

Той факт, що люди все частіше обирають відео-формат може свідчити про втому від читання новин і зростаючу популярність формату відеоблогів. На початку війни українці воліли отримувати найоперативнішу інформацію, яка найшвидше може бути видана саме у текстовому форматі. Зараз, коли події розгортаються вже більш помірно, люди готові не споживати швидкі формати, а чекати на більш наочні — відео. Хоча месенджери, тим не менш, займають перше місце для читання новин серед українців. 

Загалом, зміна тенденцій є переважно обнадійливою та оптимістичною: українці вірять у краще майбутнє, демонструють згуртованість, свободолюбство й digital-прогресивність. Проте не можна не враховувати і фактор втоми: невизначеність + відчуття несправедливості виснажують і диктують настрої у суспільстві. Тож не виключено, що наступний рік може показати нам іншу соціальну динаміку. 

Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research

Опитування були проведені дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст з кількістю мешканців більше 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном. Точні дати та обсяги вибірок проведення досліджень вказані за посиланнями у тексті.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

"МЗС перетворилося на місце, де гинуть інтереси Британії". Сенсаційна колонка Бена Воллеса

Суспільство вимагає нефасадного перезавантаження Бюро економічної безпеки

ЄС позбавляється газової залежності: що означають перші санкції проти російського СПГ

Наближається дедлайн звітності для компаній Дія.City: як не втратити статус резидента

Яка альтернатива мобілізації? Капітуляція?

Підвищення тарифів на електроенергію для населення. Куди підуть кошти?