Партнерський збір УП. Задонать на дрони та РЕБи

​​Чому Рахункова палата відмовляється перевіряти, як Україна витратила кошти на зброю?

Понеділок, 27 травня 2024, 15:00

Факти корупції у закупівлях зброї в Міноборони часів Резнікова продовжують виринати на поверхню.

Після справи "Львівського арсеналу", де, за версією слідства, з Міноборони виведено майже 1,5 млрд грн., а  боєприпаси – не поставлені, нещодавно НАБУ заявило про обшуки, повʼязані з можливими закупівлями озброєння за завищеними цінами в період з квітня 2022 року по лютий 2023 року.

З тих часів ми як держава вже зробили багато, аби закупівлі зброї стали ефективнішими. Почала функціонувати та звітувати перед суспільством Агенція оборонних закупівель. Просто зараз формується її наглядова рада, до якої обов'язково мають увійти міжнародні експерти, як гаранти дотримання найвищих стандартів оборонних закупівель. Таку наглядову раду минуле керівництво Міноборони відмовилося формувати навідріз. Водночас – від ефективного витрачання грошей платників податків на зброю сьогодні залежить і ситуація на фронті, і довіра громадян та наших міжнародних союзників. А також – ключових виробників зброї, без довіри та співпраці з якими новітню зброю та технології нам не отримати.

Реклама:

Варто памʼятати – усі мільярди міжнародної допомоги, які зараз вливаються в Україну, здебільшого йдуть на пенсії, зарплати медикам і вчителям, інші потреби, що не стосуються оборони. Усі наші з вами податки – йдуть на забезпечення армії. У тому числі і на зброю.

Закупівлі зброї, на відміну від інших, мають лишатися непублічними. А отже єдиний шанс для держави забезпечити до них довіру – провести чесний аудит за роки повномасштабного вторгнення, аби зʼясувати – чи ефективно витрачалися гроші на зброю та технології у сфері оборони та що треба змінити, аби кожна гривня працювала ефективно. Одним з ключових державних аудиторів для цих питань є Рахункова палата.

Але Рахункова палата, очолювана Ольгою Піщанською, проти призначення якої до оновлення закону відкрито виступали посли G7, раптом вирішила такі витрати не перевіряти.   

Ми у Центрі протидії корупції (ЦПК) вирішили дослідити – як так сталося та звіт про які процеси у Міноборони Рахункова палата планує розглянути вже 28 травня.

Як Рахункова перевдягнулася на ходу

24 жовтня минулого року – до призначення Ольги Піщанської – Рахункова палата відзначилася аудитом витрат Міноборони на харчування та речове забезпечення для бійців. Тоді аудит підтвердив: "яйця по 17" та схеми Гринкевичів дійсно мали місце. Після викриттів журналістів вибору у Рахункової палати – бачити порушення чи ні – фактично не лишалося.

Тоді владі "на вищих ешелонах" інтерес Рахункової палати до сфери оборони  почав явно не подобатися. В Офісі президента зокрема стали активніше рухатися до призначення постійного керівництва палати, ексголову якої Пацкана (що також отримував підозру від НАБУ і САП) Рада звільнила ще у квітні 2023 року. А у ЗМІ почала зʼявлятися інформація про можливе призначення Піщанської.

Виглядає так, що тодішньому тимчасовому  керівництву Рахункової палати за інтерес до оборонної сфери зробили серйозне зауваження. Про це свідчить хоча б цей факт.

До оголошення результатів звіту по речовому майну – серпні 2023 року – Рахункова палата також почала аудит ефективності використання бюджетних коштів, передбачених Міністерству оборони України на закупівлю, розробку і модернізацію озброєння та військової техніки. Тобто, метою звіту було – виявити, чи ефективно Україна витрачає гроші на зброю.

Проте наприкінці листопада стається дещо дивне. Аудит ефективності використання бюджетних коштів перетворюється на аудит відповідності на тему: "Діяльність Міністерства оборони України у сфері закупівлі, розробки і модернізації озброєння та військової техніки".

Такий аудит вже не оцінює ефективність витрачання коштів на закупівлі зброї. Його мета – оцінка правильності прийняття управлінських рішень та їхньої відповідності законодавству. Простіше кажучи – на гроші  ніхто не дивитиметься, а якщо подивиться, то крізь пальці і про ефективність витрат на зброю відповіді не дадуть.  

На такі зміни у Рахунковій палаті після ймовірних натяків влади пішли не зовсім законно. Адже "аудиту відповідності" як явища у законодавстві про Рахункову палату тоді взагалі не існувало. Такий аудит  з'явився вже пізніше – після набуття чинності  змінами до закону "Про Рахункову палату" – 4 травня 2024 року.

У відповідь на запит народного депутата Ярослава Юрчишина голова Рахункової палати Ольга Піщанська відповіла наступне: таке рішення було обґрунтоване тим, що здійснення оцінки ефективності закупівлі, розробки і модернізації ОВТ в умовах правового режиму воєнного стану унеможливлено. Чому в серпні-листопаді 2023 року таких застережень у Рахункової палати не було та ким саме було "унеможливлено" оцінку витрачання коштів – Піщанська вирішила не розповідати.

Хто може заважати провести аудит витрат на зброю

Провести аудит мали за період 2022 року та перше півріччя 2023 року. У той час за всі закупівлі зброї  Міноборони відповідав Департамент військово-технічної політики (ДВТП). 

До повномасштабного вторгнення державні гроші, якими розпоряджався  ДВТП, становили приблизно 22 млрд грн щороку. А з початком вторгнення, із зрозумілих причин, зросли у 15 разів орієнтовно – до 335 млрд грн на рік. 

Очевидно, що у відсутності аудиту витрат на оборону найбільше зацікавлені ті, хто розпоряджався цими грошима у 2022, першому півріччі 2023.

У вказаний період ДВТП очолювали Олександр Лієв та Тоомас Накхур –  вони вже отримали підозри у справі "Львівського арсеналу" про розкрадання грошей на боєприпасах. 

А куратором департаменту серед заступників міністра оборони був такий собі Денис Шарапов. Він зокрема відомий тим, що у 2000-х мав спільний бізнес з росіянином Рахімімом Емануїловим та поточним керівником Офісу президента  Андрієм Єрмаком і його батьком Борисом. 

Водночас, сам ДВТП досі не очищений та не реформований. Працівники ДВТП включно з Тоомасом Нахкуром, що брали участь у махінаціях з  багатомільярдними витратами на зброю, лишаються на посадах.  

Як зробити Рахункову палату ефективною?

Наразі у Верховній Раді  зареєстровано законопроєкт №10044, що передбачає реформування Рахункової палати. Одак, поки він не містить положень, які б допомогли забезпечити незалежний та прозорий відбір членів та голови Рахункової палати. За проєктом, такий конкурс надалі залишається фактично під контролем народних депутатів, що на практиці ефективно не працює. 

Інше важливе питання – чітко виписати  на рівні закону процедури фінансового контролю та, зокрема, критерії – який аудит у якому випадку має бути призначений. 

Без таких заходів та чітких правил – незалежну Рахункову палату нам не побачити і умови міжнародних партнерів, завдяки яким сьогодні тримається наш бюджет, точно не виконати.

 ***

Здається, наша влада відмовляється розуміти: будь-яка довіра спирається на чесність та факти.

Замість того, щоб визнавати результати журналістських розслідувань та виправляти помилки – влада залякує журналістів.

Замість того, щоб чесно передивитися закупівлі найважливішого ресурсу – зброї, влада уникає  аудиту.  

Без визнання цих помилок та їх виправлення – довіру та новітні збройні технології нам не отримати.

А поки у повітрі зависло питання: чи ефективно витрачені гроші на зброю?  

Дарʼя Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Дисконт із сумнівним ефектом

Як і навіщо я перестала їсти солодке

Саморегуляція. Як нам всім не захлинутися продуктами своєї ж життєдіяльності? 

Фінансування агресії: Доходи Росії від нафти та газу перевищують 680 мільярдів євро

Як зменшити тиск на бізнес без законодавчих змін

Як заохотити громади та бізнес до повторного використання відходів?