Не лише Збоїща: що варто знати про польські військові поховання у Львові
Нещодавно Міністерство культури України повідомило про дозвіл польській стороні провести ексгумаційні роботи на Збоїщах у Львові. Колись там був цвинтар, де у 1939 році поховали польських військових, які загинули під час боїв з німцями.
Ця новина спонукала розповісти, де ще у Львові є польські військові поховання. Відразу зазначимо, що питання надання дозволів на пошуки поховань чи їхню ексгумацію перебувають у повноваженнях уряду. Зі своєї сторони, місто завжди готове посприяти будь-якій добрій справі в межах своїх повноважень та можливостей.
Мабуть, мало хто знає, що окрім польського військового меморіалу у Львові на Личаківському цвинтарі, який поляки називають "Цвинтар Орлят", на території громади Львова є ще кілька польських військових поховань: Янівський цвинтар, кладовище в Малехові, поховання у Винниках, Голосківський цвинтар в районі вулиці Круглої, поховання на Збоїщах, на території Шевченківського району (вул. Мідна).
Там поховані поляки, які воювали проти ЗУНР у 1918-му році, проти більшовиків у 1920-му, а також ті, хто загинув у боях з німецькою армією в 1939-му
Збоїща

Оскільки станом на сьогодні йдеться про могили на Збоїщах, розповімо трішки більше про обставини загибелі та поховання там польських військових. 1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, до складу якої на той час входив Львів. Вже в перший день війни місто бомбардували. Якраз тоді згоріла церква Святого Духа на Коперника, був пошкоджений залізничний вокзал та багато інших будівель.
Вже 12 вересня 1939 року німці були під Львовом зі сторони Зимної Води, де відбулися перші зіткнення з польськими військовими. Бої за місто з різною інтенсивністю тривали до десяти днів, після чого львівський гарнізон капітулював, а місто було передано радянській владі. Німецька армія відступила, бо згідно з домовленостями між Сталіним та Гітлером Польща була поділена між Третім Рейхом та СРСР.
На Збоїщах тоді був цвинтар, який проіснував до 1960-х років, а в 1987-му його остаточно ліквідували. Дотепер залишилася невелика ділянка між вулицями Мідною і Малехівською, огороджена невисокою мурованою огорожею з природного каменю. Через цвинтар в радянський час проклали дорогу. А довкола, можливо, що і на його території, були збудовані будинки та гаражі.
Якраз на цьому кладовищі існує символічна братська могила з дерев’яним хрестом, на якому є напис польською "Жовнірам польського війська, полеглим в обороні Вітчизни у вересні 1939 р". Наскільки відомо історикам, йдеться про групу генерала Казимира Сосновського. Хрест установили в 1990-х роках. Проте, де саме були поховані польські військові, невідомо. Їхня кількість також невідома. Зі слів очевидців знаємо, що поруч із польськими були поховані й німецькі солдати, щоправда, їх перезахоронювали у 1940-1941 роках.
Говорячи про Збоїща та питання можливої ексгумації польських вояків, варто зазначити, що наразі воно перебуває на рівні міждержавного діалогу. До міської влади, на території якої розташовані згадані поховання, офіційних звернень станом на сьогодні не надходило.
Коли місто отримає запит – тоді буде готове надати підтримку у тих питаннях, де це залежить від нього . Всі роботи будуть проводитися з дотриманням норм гігієни, безпеки та поваги. Територія ексгумації буде попередньо підготовлена. Жодного дискомфорту для мешканців прилеглих будинків не передбачається.
Щойно будуть визначені конкретні дати, ми проінформуємо громадськість.
Голосківський цвинтар
Польські військові поховання є також на старому Голосківському цвинтарі при вул. Варшавській.

Є інформація, що поруч у яру, який прилягає до старого Голосківського цвинтаря з боку вул. Круглої і тепер частково зайнятий несанкціонованими городами, міститься могила дев’яти сотень жовнірів, які у вересні 1939 року обороняли від німців, що йшли на Львів зі сторони Брюховичів, військові магазини зброї. Про це поховання свідчить металевий хрест на постаменті.
Старий цвинтар у Винниках

На старому цвинтарі у Винниках зберігся кам’яний обеліск, присвячений пам’яті польських жовнірів, які загинули під час польсько-української війни 1918-1919 років.
Старий цвинтар у Малехові

Польські військові поховання у Малехові походять з часу боїв із німцями у вересні 1939 року. Тоді на полях під Малеховом поляків обстріляли з важких кулеметів. Після бою місцеві жителі зібрали тіла загиблих і склали їх у могилі, викопаній в яру на сільському полі. В 1993 році тіла були ексгумовані і перенесені на старий цвинтар у Малехові.
Янівський цвинтар

Польський військовий меморіал на 37-му полі Янівського цвинтаря походить з польсько-української війни 1918-1919 років. У перших роках після тієї війни туди звозили тіла, ексгумовані з різних полів боїв у Галичині, а також тіла тих військових, які померли природною смертю у Львові. Меморіал був знищений радянською владою на початку 1970-х років та відданий, як і сусідній – український (поховання Українських Січових Стрільців), під нові цивільні поховання.
***
На львівських цвинтарях лежать військові представники різних націй – учасники драматичних подій буремного ХХ століття. Серед них – австрійські, німецькі, чеські, словацькі та угорські вояки, які служили в лавах австро-угорської та німецької імперських армій під час Першої світової війни. Тут також поховані американські пілоти періоду польсько-української війни 1918–1920 рр, а також французькі вояки.
На Янівському цвинтарі збереглися поховання цього ж періоду та здевастовані захоронення вояків Вермахту та нацистських військовополонених.
Як бачите, складна історія Львова відобразилась не лише в книжках, але й на цвинтарях нашого міста. І попри складні, а часом і трагічні сторінки минулого, ми готові їх перегорнути, віддавши належну шану померлим, які спочивають в українській землі. Водночас сподіваємося на взаємність.
Євген Бойко, керуючий справами виконавчого комітету Львівської міської ради
Христина Харчук, архітекторка та історикиня мистецтва. Авторка наукових статей, присвячених дослідженню поховань у Львові