Від "цукерок" до схем з мобілізацією: підозри та вироки для суддів у 2025 році
У 2025 році Вищий антикорупційний суд ухвалив 109 вироків — на 41% більше, ніж у попередньому 2024 році (77). Не зупинялася й боротьба з корупцією у судах: детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили про підозру десятьом суддям, причому чотири справи вже передали до суду, а ще у трьох — ухвалено вироки.
Автомайдан щорічно підбиває підсумки ключових справ щодо корупції серед суддів. Ми вже писали про вироки щодо представників Феміди у 2023 та 2024 роках. А тепер розповімо про найгучніші викриття та вироки суддям за минулий 2025 рік.
Почнемо з підозри для судді Північного Апеляційного господарського суду Людмили Кропивної.
За даними слідства, Кропивна у 2021 році набула активи, які на 16 млн грн перевищили її законні доходи. Суддя придбала дві земельні ділянки та будинок на Київщині в елітному селищі Козині. На сайтах нерухомості вони продавалися за майже $1 млн. Щоб приховати реальну ціну, Кропивна занизила вартість майна в деклараціях за 2021-2024 роки на понад 16 млн грн.
На засіданні Вищої ради правосуддя суддя запевняла, що ніколи не притягувалася до дисциплінарної відповідальності та вирішує справи чесно. Вона скаржилась на переслідування і тиск журналістів та "професійних активістів", заявила, що є людиною поважного віку і їй не треба було пафосу, а просто шматочок природи, щоб "скоротати вік".
ВРП в результаті тимчасово відсторонила суддю від здійснення правосуддя, але цей строк закінчився 18 січня. Тож Кропивна повернулася на роботу і продовжує розглядати справи. Що ж до справи НАБУ, то вона знаходиться на стадії досудового розслідування, але в найближчому майбутньому її мають передати на розгляд до Антикорупційного суду. І тоді служителька Феміди сама опиниться на лаві підсудних як обвинувачена.
Що цікаво, саме в період купівлі будинку вона почала головувати у резонансній справі щодо відчуження акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату у компанії Ferrexpo, яку контролює Костянтин Жеваго. Згодом справу розглядала Велика Палата Верховного Суду, і саме на хабарі за рішення на користь компанії Жеваго викрили тодішнього голову ВС Всеволода Князєва.
Далі у списку підозрюваних — суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій Білоус, який здивував нас міцними родинними зв'язками.
Від своєї племінниці Анни суддя дізнався, що його двоюрідного брата (батька Анни) затримали працівники РТЦК та СП. Замість юридичної поради чи моральної підтримки, суддя запропонував вирішити питання "по-старому": пообіцяв вплинути на службових осіб ТЦК, щоб брата не мобілізували. Звісно, за "послугу" племінниця мала заплатити. В одному з діалогів судді із родичем правоохоронці зафіксували, як Білоус каже: "Просили 12 [тисяч доларів], я дав 8". Після передачі коштів працівникам ТЦК рішення про мобілізацію брата судді не ухвалили.
На засіданні ВРП суддя назвав свої дії "крайньою необхідністю". Мовляв, його 50-річний родич з бронюванням опинився у ТЦК "за понад 150 км від Львова", і він, як єдиний "правник" у родині, нібито просто поїхав його забрати. Однак, докази слідства говорять дещо інше.
Окрім того, Білоуса підозрюють у брехні у декларації. Він не вказав кілька квартир, машину та земельну ділянку, а також приховав факт спільного проживання з колишньою дружиною в їхній львівській квартирі.
Підозру Білоус отримав у вересні 2025 року. В тому ж місяці слідчий суддя ВАКС застосував до нього заставу 60 560 гривень. Вже на початку жовтня ВРП тимчасово відсторонила його від здійснення правосуддя, тож всього за місяць Білоус повернувся до суддівства. І виходить, що підозрюваний у корупції суддя продовжує розглядати судові справи. НАБУ і САП до суду свою справу поки не передавали, наразі вона знаходиться на стадії досудового розслідування.
Також наприкінці року арештували суддю Воловецького районного суду Закарпатської області Олександра Пелиха — любителя доларових "конфет".
За версією слідства, Олександр Пелих обіцяв місцевим підприємцям за хабар зняти арешт з 20 кубічних метрів деревини. Суддя навіть радив, як і коли подавати клопотання, щоб система розподілила справу саме на нього, а не на іншого суддю. Пелиха затримали під час одержання $1300 хабара.
4 грудня 2025 року ВРП дозволила прокуратурі клопотати про тримання судді під вартою. В цей же день на засіданні ВРП адвокат судді повідомив, що напередодні Пелиха мобілізували до ЗСУ. Після чого слідчий суддя ВАКС відправив Пелиха до СІЗО із заставою в 1 млн грн., а апеляція збільшила розмір застави до 4 млн грн.
Нагадаємо, що Пелих у 2023 році подавався на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів, але завдяки міжнародним експертам його не допустили навіть до співбесіди. Причиною стало те, що він через колишнього колегу-суддю Воронкіна "вирішував" майнові питання дружини, зокрема, хотів отримати комерційний об'єкт та легалізувати сім самобудів, зведених на чужих ділянках.
Серед служителів Феміди, які також отримали підозри у 2025 році:
- колишній суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Олександр Редько, який отримав $700 від знайомого адвоката за закриття справи щодо водіння напідпитку;
- суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Олександр Щербина, який вимагав $2 тис., щоб виправдати директора компанії "Кепітал Будстрой" у кримінальній справі про службову недбалість;
- суддя Рожищенського районного суду Волинської області Іван Сіліч, який спільно з адвокатом підбурили місцеву мешканку до надання неправомірної вигоди одному з суддів. За гроші він мав ухвалити "потрібне" рішення у справі про поділ майна подружжя. Однак, отримані кошти вони передавати не збирались, а розподілили їх між собою — Сіліч забрав собі $400, а адвокат 17 тис. грн;
- колишній голова Окружного адміністративного суду міста Києва Олег Бачун, який запропонував підприємцю допомогти з поверненням його закордонних паспортів та владнанням питання щодо перетину кордону за 10 тис. неназваних одиниць. За негайне виконання рішення просив ще 5 тис.;
- суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Володимир Заверюха (голова суду), Олександр Боярський (ексголова) та Сергій Савицький (суддя), які, за версією слідства, стали частиною організованої групи, що допомагала військовозобов'язаним чоловікам незаконно виїжджати за кордон та отримувати відстрочку від мобілізації.
Отже, нам неодмінно буде за чим слідкувати у 2026 році. А зараз підіб'ємо підсумки щодо вироків минулого року.
Вироки ВАКС щодо суддів у 2025 році
Всього за час своєї роботи ВАКС ухвалив понад 350 вироків, зокрема 46 — щодо суддів: 43 вироки обвинувальні (шість із них — це угоди зі слідством), трьох суддів виправдали. Тобто, кожний 8-й вирок стосується служителів Феміди.
За 2025 рік Антикорупційний суд ухвалив лише 3 вироки щодо суддів. Втім, вирок першої інстанції — це лише початок. Не менш важливим є і його перегляд в апеляції та касації. За останній рік апеляція ВАКС переглянула 6 вироків щодо суддів, з яких один скасувала, ухваливши новий. Верховний Суд же за рік розглянув лише три остаточні рішення ВАКС, залишивши усі вироки без змін.
5,5 років ув'язнення для судді Олени Власенкової
У червні 2025 року Антикорупційний суд визнав суддю ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва Олену Власенкову винною в одержанні хабаря та призначив їй 5,5 років ув'язнення з конфіскацією та забороною обіймати посади в органах державної влади на 3 роки.
За версією обвинувачення, суддя мала допомогти ТОВ "Безпечні технології утилізації" у позові до Мінекології. Компанія намагалася скасувати наказ, яким їй анулювали ліцензію на роботу з небезпечними відходами. Допомогти директору ТОВ взявся його знайомий Геннадій Остапенко, який не був юристом, але обіцяв зарадити. У подальшому його влаштували до ТОВ на посаду заступника директора з комерційних питань.
На одній із зустрічей Остапенка із суддею Власенковою вона попросила передати $10 тис. частинами залежно від розв'язання конкретних питань: $2 тис. за витребування з Мінекології ліцензійної справи товариства, $3 тис. за призначення експертизи давності підпису та $5 тис. за остаточне рішення у справі.
Зрозумівши, що з нього вимагають хабар, заступник директора ТОВ звернувся з заявою про злочин.
10 травня 2018 року суддя Власенкова постановила ухвалу про витребування у Мінекології ліцензійної справи ТОВ "Безпечні технології утилізації". Того ж дня у ресторані Остапенко під столом передав судді $2 тис. Тримаючи гроші в правій руці нижче рівня стільниці, Власенкова стривожилась через такий спосіб передачі, адже навколо могли бути камери. Вона сказала:
"Боже, что вы делаете? … Я по поводу того, тут камеры, все остальное … вы зря так делаете, нельзя так делать. Боже, ну вы же взрослый человек … Все, кошмар конечно… Я не знаю, что здесь вот. Но не может не быть камер здесь… Вы не читаете новости, и не смотрите ту хронику, потому что она вам неинтересна. А я читаю и смотрю … Плохую для нас хронику … Вы хоть бы их в конвертик засунули. Как маленький ребенок. Мне вас учить. Или в бумажку какую-то … Ладно. Будем надеяться, что все хорошо …".
Попри побоювання щодо "поганої хроніки", Власенкова поклала гроші у свою сумочку та повернулась до роботи. Приблизно через 20 хвилин у кабінеті судді провели обшук, і вона добровільно віддала кошти працівникам НАБУ.
Під час судового розгляду Власенкова винною себе не визнала. Вона підтвердила, що взяла гроші, але намагалася довести, що її спровокували. За словами обвинуваченої, у березні 2018 року їй зателефонував тодішній голова Касаційного адміністративного суду Михайло Смокович і просив проконсультувати громадянина Остапенка. Вона погодилася, але ввечері того ж дня поїхала на зустріч до Смоковича, аби переконатися, що саме він їй телефонував. Смокович як свідок під час допиту в суді заперечував будь-які контакти з Власенковою і казав, що навіть не знав про суддю із таким прізвищем.
Наразі справа перебуває в апеляції. Власенкова та її захисники намагаються довести низку процесуальних порушень, допущених суддями ВАКС. Також вони наполягають на версії про провокацію, яку, на їхню думку, суд першої інстанції належно не оцінив.
Що цікаво, рішення про звільнення Власенкової з посади судді досі не набрало законної сили, хоча прийняте воно було ще в червні 2021 року. ВРП поставила на паузу питання її звільнення, оскільки на початку липня 2022 року Власенкова мобілізувалася до ЗСУ.
7,5 років для судді Геннадія Молібоги
Суддю Дружківського міського суду Донецької області Геннадія Молібогу звинувачують в отриманні двох хабарів у 3 000 грн та 4 000 грн. За ці гроші він мав звільнити порушників від відповідальності, щоб у них не конфіскували тютюнову продукцію.
Передачею грошей займався адвокат — Ігор Сєріков. Суд встановив, що особи, які притягалися до адміністративної відповідальності, зверталися за правовою допомогою до Сєрікова, який пропонував "вирішити" їх справи не у юридичний спосіб, а за допомогою неправомірної вигоди для судді Молібоги. Правопорушники передавали кошти адвокату, один із них зробив це просто в залі суду. І в той же день Сєріков передавав частину з них судді.
Суд визнав Геннадія Молібогу винним та призначив остаточне покарання — 7,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати посади в держорганах на 3 роки. Адвокат Ігор Сєріков також отримав свої 4,5 роки ув'язнення.
Проте суд відкинув звинувачення в отриманні хабара "за попередньою змовою групою осіб". У вироку вказали, що злочин вважається вчиненим групою лише якщо домовлялися між собою кілька службових осіб. Оскільки адвокат не є службовою особою, таку кваліфікацію застосувати неможливо.
Але щось підказує, що це не кінець історії, — у 2026 році будемо слідкувати за апеляцією у цій справі.
До речі, це вже не перший вирок для судді Молібоги. У грудні 2024-го його разом із прокурором Василем Ягупцем засудили за отримані хабарі на загальну суму 10 тис. грн. Слідство встановило, що прокурор передав гроші судді за "потрібні" рішення щодо двох нетверезих водіїв. Тоді Молібога отримав 7,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна та дворічною забороною обіймати державні посади. Нещодавно апеляція ВАКС залишила вирок без змін.
Це рішення є підставою для припинення довічного грошового утримання Молібоги. Так, вам не здалося — суддя, який має два вироки за корупційні правопорушення, продовжує отримувати виплати від держави, адже у серпні 2025 року ВРП залишила без розгляду подання дисциплінарної палати про його звільнення. Мовляв, судді виповнилося 65 років і його відрахували зі штату.
6 років умовно з випробуванням у 3 роки для судді Олександра Боярського
У серпні 2025 року ВАКС призначив судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Олександру Боярському 6 років позбавлення волі, водночас звільнивши його від відбування покарання з випробувальним терміном у 3 роки. Його звинуватили у тому, що він за хабар у розмірі до 3 500 доларів ухвалював рішення щодо проживання дитини з її батьком. Такі рішення допомагали військовозобов'язаним чоловікам уникнути мобілізації. За умовами угоди, Боярський визнав свою провину, погодився співпрацювати зі слідством, а також зобов'язався перерахувати на потреби ЗСУ понад мільйон гривень, які раніше були внесені за нього у якості застави. Додатково суд конфіскував $20 тис. та 200 тис. грн на банківських рахунках обвинуваченого.
Видання "Слідство.Інфо" подзвонило Олександру Боярському, аби дізнатися деталі угоди. Суддя повідомив, що пішов на неї з наступних причин: "Я вважаю, що ця справа погана для мене та інших її учасників. Оскільки те, що ми вважаємо, що це не корупція, то насправді — це корупція. Це побутова корупція… Зрозуміло, що ми звикли до цієї корупції за все життя, тобто починаючи зі школи… університету і так далі. Але потім, коли пред'являється обвинувачення, тобто підозра, ми розуміємо, що це все ж корупція".
Завдяки співпраці судді Боярського зі слідством викрили ще кількох фігурантів. Ними виявилися голова Білгород-Дністровського суду Валентина Заверюха та ще один суддя Сергій Савицький, а також низка інших учасників, зокрема, адвокат Станіслав Клименко (саме він, за версією слідства, підшукував клієнтів). Загалом у цій справі підозри отримали 14 осіб, з яких більше як половина визнали свою провину та уклали угоди з прокурором.
А от те, що суддя назвав "побутовою корупцією", — це схема ухилення від мобілізації чоловіків призовного віку "за сімейними обставинами". У 2022–2023 роках правоохоронці помітили у Білгород-Дністровському суді аномальну кількість справ щодо встановлення місця проживання неповнолітньої дитини із батьком. Як виявилося, ці справи були частиною масштабної схеми, що дозволяла чоловікам уникати призову. Суд видавав рішення про встановлення місця проживання дитини з батьком — і це давало право на відстрочку від мобілізації та можливість виїхати за кордон. Про таку "чутливу" до корупції категорію справ детальніше писала юристка Автомайдану Анна Борисенко у колонці "Тато за рішенням суду: як дитина може стати щасливим квитком для відстрочки від мобілізації".
Судячи з ухвали ВАКС про роз'яснення вироку, Боярський планує присвятити себе викладацькій діяльності. У заяві до суду вже екссуддя поскаржився, що через заборону обіймати державні посади йому не дозволяють викладати у державних закладах освіти. Проте ВАКС роз'яснив, що це покарання не заважає Боярському займатися викладацькою діяльністю у будь-якому форматі.
Згадаємо забутих: які вироки у 2025 році переглядалися в апеляції та касації?
Минулого року Апеляційна палата ВАКС переглянула 6 вироків антикорупційного суду щодо суддів, а Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду — 3. Що це за справи і якими ж були рішення у них — розповідаємо далі.
Переглянутий вирок судді Чауса
У 2016 році детективи НАБУ зловили суддю Дніпровського районного суду міста Києва Миколу Чауса на хабарі у $150 тис. — тих самих, які він "закрутив" у скляні банки та прикопав під парканом. При цьому докази у справі свідчили, що спершу суддя просив $100 тис., а згодом збільшив суму. Чаус розділив гроші на дві частини: $80 і $70 тис. Першу частину поклав у дволітрову банку і закопав біля паркану на ділянці своєї дружини, а другу частину поклав у 1,85-літрову банку і залишив у машині Toyota Land Cruiser Prado (якою користувався сам, хоча за документами вона належала його матері-пенсіонерці).
Хоча Верховна Рада і дала згоду на його затримання та притягнення до кримінальної відповідальності, Чаус втік до Молдови. У серпні 2016 року суддю оголосили у національний розшук, а надалі – у міжнародний. Наступні п'ять років життя судді — немов сценарій голівудського фільму із незаконними перетинами кордонів, викраденнями, полоном та справжньою погонею силовиків. Аж у 2021 році детективи затримали Чауса в лікарні "Феофанія", у якій служитель Феміди нібито лікувався після пережитого "катування".
У 2023 році ВАКС визнав Миколу Чауса винним у проханні $100 тис. хабара. За це йому призначили 10 років позбавлення волі з конфіскацією та трирічною забороною обіймати певні посади. При цьому суд першої інстанції виключив з обвинувачення епізод про подальше отримання $150 тис. із вимаганням, вирішивши, що детективи НАБУ тоді вдалися до провокації злочину.
Проте у квітні 2025 року апеляція вирішила, що ніякої провокації від детективів не було, адже докази у справі беззаперечно доводили, що суддя Чаус добровільно одержав $150 тис.
При цьому судді зменшили строк позбавлення волі до 8,5 років. Зокрема, через те, що на час апеляційного розгляду Чаусу виповнилося 57 років, з посади судді він був давно звільнений, а ще має хронічні захворювання, які потребують стаціонарного лікування.
Наразі вирок переглядає Верховний Суд.
Остаточні 6 років для судді Сергія Кононенка
Суддю Ленінського районного суду міста Полтави Сергія Кононенка звинувачували у двох епізодах хабарництва: одержання 3 тис. грн за рішення про визнання права власності на самочинно збудований гараж і 5 тис. грн за рішення про стягнення 100 тис. грн боргу.
Спочатку Антикорупційний суд визнав Кононенка винним лише в одному епізоді, але згодом Апеляційна палата відправила справу на новий розгляд. Тож у 2024 році суд визнав вину судді за двома епізодами "поза розумним сумнівом". Йому призначили 6 років ув'язнення з конфіскацією майна та забороною обіймати посади в судовій владі на три роки.
На цьому баталії не завершилися. Сергій Кононенко та його захисники знову оскаржили вирок. У результаті апеляція зменшила покарання Кононенку до 5 років позбавлення волі.
Подані ж касаційні скарги не спрацювали: 16 грудня 2025 року Верховний суд залишив без задоволення скарги Кононенка, його захисників та прокурора і поставив крапку у справі.
Завершено касаційний розгляд у справі судді Максима Ковбеля
У 2024 році ВАКС визнав голову Васильківського міськрайонного суду Київської області Максима Ковбеля винним у зазначенні недостовірних відомостей у декларації за 2020 рік. Суддя не вказав квартиру в столиці вартістю понад 4,6 млн грн та два паркомісця на 430 тис. грн, які були у користуванні судді та членів його родини. Йому призначили 44 200 грн штрафу з позбавленням права обіймати посади у судових органах. Проте від самого покарання Ковбеля звільнили у зв'язку із закінченням строків давності. У грудні 2024 року АП ВАКС залишила рішення першої інстанції в силі.
Що цікаво, на суді Ковбель свою вину не визнав. Він вважав дії детективів упередженими і розцінював їх як переслідування. На його думку, НАБУ незаконно слідкувало за його автомобілем. А квартиру він не декларував, бо нерухомість належить тещі. Водночас комунальні послуги сплачував, бо просто виконував свої обов'язки перед родиною.
У касаційній скарзі захист посилався на нібито чисельні порушення процесуального законодавства під час досудового розслідування та розгляду справи. Проте доводи не були переконливими, і скарга не врятувала Ковбеля від визнання його винним. У серпні 2025 року Верховний Суд залишив скаргу захисника без задоволення, а вирок ВАКС та ухвалу апеляції— без змін.
Ще у грудні 2024 року ВРП відкрила дисциплінарне провадження щодо судді, проте за цей рік ніяких зрушень не відбулося. Рішення Конституційного Суду за скаргою Ковбеля щодо неконституційності цивільної конфіскації наразі немає. Хоча 29 жовтня 2025 року справа розглядалась на відкритій частині пленарного засідання сенату Суду.
Рішення касації у справі судді Михайла Кренцеля
Колишній голова Козівського районного суду Тернопільської області Михайло Кренцель за $2 тис. обіцяв "правильне" рішення у кримінальній справі — щоб обвинуваченого не відправляли до колонії, а залишили на випробувальному терміні. Гроші як посередник передала його давня знайома — адвокатка Наталія Лісна.
У 2021 році ВАКС призначив Кренцелю 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а спільниці — 5 років ув'язнення. Апеляція ВАКС, урахувавши майновий, сімейний та фізичний стан обвинуваченого, пом'якшила покарання судді до 5 років.
У касаційних скаргах Кренцель, Лісна та захисники перелічували порушення норм у справі. Так вони добивалися закриття кримінального провадження. Проте у них нічого не вийшло — Верховний Суд залишив усі попередні рішення без змін.
Серед переглянутих у 2025 році також були справи:
- судді Господарського суду Сумської області Надії Спиридонової, яка вимагала $4 тис. хабаря за рішення на користь позивача-підприємця. Апеляція ВАКС залишила вирок без змін — 6 років позбавлення волі з конфіскацією половини майна та позбавленням права обіймати певні посади на 3 роки. Наразі справа чекає на касаційний перегляд;
- судді Приморського районного суду міста Маріуполя Ігора Сараєва, якій досі перебуває у розшуку. Екссуддя спільно з помічницею Тетяною Золотар просив та одержав 15 тис. грн за рішення в адмінсправі. АП ВАКС підтримала заочний вирок, тому на Сараєва очікує 7,5 років ув'язнення з конфіскацією та забороною обіймати посади судді, прокурора та адвоката на 3 роки;
- судді Жовтневого районного суду міста Дніпра Вадима Галічого, який за $10 тис. пообіцяв вирішити питання про непритягнення особи до кримінальної відповідальності і вплинути на працівників Головного управління Нацполіції в Дніпропетровській області. Його засудили до 3,5 років ув'язнення з позбавленням права обіймати певні посади на 3 роки. У 2021 році АП ВАКС зменшила тюремний строк до 2,5 років, і вже у 2025 році повторна апеляція підтвердила вину Галічого. І хоча екссуддя вже відбув своє покарання, це не зупинило захист від подачі касаційної скарги;
- судді Господарського суду Івано-Франківської області Володимира Булки — того самого, який вимагав хабар у "5 пляшок шампанського". Екссуддя отримав €5 тис. за рішення про продовження повноважень арбітражного керуючого в справі про банкрутство. За це Булка отримав 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та забороною обіймати певні посади. У 2025 році АП ВАКС пом'якшила покарання до 5 років ув'язнення і скасувала арешт золотих ювелірних виробів. Наразі справа очікує на касаційний перегляд;
- судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Олега Ющука, котрий запропонував заплатити $500 за вплив на колегу судді та затягування судового процесу у справі щодо керування напідпитку. Ющуку призначили 3 роки ув'язнення. АП ВАКС частково задовольнила скаргу захисту в частині деяких процесуальних питань, однак сам вирок залишила в силі. Але після повторного апеляційного перегляду екссуддю звільнили від покарання у зв'язку зі спливом строків давності. У 2025 році скаргу сторони захисту ККС ВС відкинув і остаточно залишив рішення попередніх інстанцій в силі, хоча Ющук і намагався закрити кримінальне провадження у зв'язку із відсутністю складу злочину.
***
Протягом 2025 року ми часто чули, що корупції нібито стало в рази більше. Хтось пояснює це хаосом війни, який дозволяє по-тихому красти й ухвалювати корупційні рішення, а хтось — недостатньою роботою антикорупційних органів, незалежність яких влада намагалася знищити.
Проте реальність незмінна: ті, хто мають вершити правосуддя, будуть за кілька тисяч "здавати в оренду" свою владу лише доти, доки на власному досвіді не відчують невідворотність покарання, а кількість реальних ув'язнень за це не піде на сотні.
Автомайдан вже багато років спостерігає за тим, як антикорупційні органи викривають корупцію у судах. І так, вона нікуди не зникла. Але якщо раніше, окрім справи львівського судді-колядника Зварича, особливо нікого було згадати, то тепер маємо десятки підозр, обвинувачень та вироків. При цьому фігурантами стають не лише судді віддалених районних судів, а й верхівка системи: голова Верховного Суду Всеволод Князєв, керівник Державної судової адміністрації Олексій Сальніков, судді ліквідованого Окружного адмінсуду Києва на чолі з Павлом Вовком.
Кожен новий вирок Антикорупційного суду, кожна обґрунтована підозра чи обвинувачення від НАБУ і САП доводять, що "недоторканних" немає і за кожен вчинок рано чи пізно доведеться нести відповідальність.
Очищення влади — це тривалий процес, який вимагає наполегливості, стійкості та постійної уваги. Саме тому ми закликаємо стежити за справами у ВАКС та підтримувати антикорупційні органи. Адже тільки завдяки контролю та підтримці активних і небайдужих громадян можливі реальні зміни.
Дар'я Носік, юристка ВО "Автомайдан"