Незалежність не здобувають раз і назавжди
Цьогоріч Україна відзначає 35 років незалежності. Сполучені Штати — 250. Ці дати розділяють понад два століття, а історичні шляхи двох країн суттєво різняться. Та обидві річниці об'єднує важлива істина: громадяни мають самі визначати своє майбутнє, а не живуть за чужою волею.
Америка сформулювала цю ідею 1776 року, проголосивши, що справедлива влада урядів походить зі згоди тих, ким вони управляють. Українці винесли її на всенародне голосування 1991 року, коли на грудневому референдумі понад 90 відсотків громадян підтримали незалежність, і більшість проголосувала за неї в кожному регіоні країни, у тому числі в Криму.
Та кожна декларація незалежності знаменує лише початок.
Найскладніша робота починається після проголошення незалежності: розбудовувати інституції, здатні захищати права і витримувати різні випробування, та переконувати наступні покоління, що самоврядування варте цих зусиль.
Сьогодні Збройні сили України захищають незалежність України на полі бою. Водночас громадяни щодня зміцнюють її, розбудовуючи інституції, вимагаючи підзвітності та відстоюючи свої демократичні свободи навіть в умовах війни. За цей захист українські військові, їхні родини й цілі громади заплатили надзвичайно високу ціну
Цього літа Рада директорів NED відвідала Україну. Ми приїхали, щоб бути поруч із нашими партнерами, почути їх і побачити, як незалежність України щодня проявляється у виборі та діях її громадян, навіть в умовах війни.
У Бучі ми побачили, що це означає, на прикладі історії Юлії. Коли російські війська окупували місто, їй вдалося разом із дітьми виїхати в перші дні окупації. Повернувшись у травні 2022 року, Юлія побачила свій дім пограбованим російськими військовими, а свою громаду — глибоко травмованою масовими вбивствами та катуваннями.
Та свою лють Юлія перетворила на дію. Вона долучилася до добровольчого підрозділу протиповітряної оборони і тепер після робочого дня виходить на нічні чергування і разом із посестрами та побратимами захищає небо над своєю громадою від російських дронів.
Вона також започаткувала ініціативу, щоб зберегти творчий доробок і пам'ять про місцеву художницю, яка не пережила окупації. Юлія не дозволила російській агресії перетворити себе на жертву. Натомість вона обрала діяти, захищати свою громаду і відстоювати своє право впливати на майбутнє України.
Її історія нагадала мені про ідею, що відлунює і в українській, і в американській історії – свобода живе доти, доки громадяни готові її захищати.
Упродовж усієї поїздки ми бачили те саме прагнення діяти й серед наших партнерів. Від громад поблизу фронту до суспільних дискусій про підзвітність і реформи, українці не залишаються спостерігачами, а беруть на себе відповідальність за свою країну.
Усе, що ми почули й побачили під час поїздки, зміцнило наше переконання: одним із найбільших надбань України є її активне суспільство і та сила, якої воно додає самій державі. Але ця громадянська спроможність не виникла за одну ніч, і її не можна сприймати як належне.
Десятиліття роботи NED з українськими ініціативами переконливо свідчать, що громадянське суспільство є однією з основ демократичної інфраструктури України.
NED має за честь працювати з українськими громадськими організаціями з 1989 року, ще до проголошення незалежності України. Цей багаторічний досвід показує, що силу громадянського суспільства, яку світ так виразно побачив після лютого 2022 року, не породила війна. Вона формувалася десятиліттями, спираючись на прагнення українців жити вільно та відстоювати свої демократичні цінності попри радянські репресії, а сьогодні й попри жорстоку російську агресію.
Після Революції Гідності ця громадянська енергія дедалі частіше знаходила продовження не лише в протестах, а й у формуванні державної політики, роботі в державних інституціях та просуванні реформ.
За ці роки сформувалися громадянські навички й рефлекси, які стали особливо важливими з початком повномасштабного вторгнення. Мільйони українців уже мали досвід самоорганізації, вміли вибудовувати довіру й діяти спільно, не чекаючи вказівок згори.
Україна витримала перший шок вторгнення не лише завдяки тим, хто взяв до рук зброю. Десятиліття активного суспільного життя також виховали в українцях готовність брати відповідальність за свою країну.
Демократична стійкість не є розкішшю, яку можна відкласти до завершення війни. Навіть в умовах надзвичайних безпекових викликів активне суспільство зміцнює обороноздатність країни. Вимагаючи підзвітності від влади, громадяни допомагають вчасно помічати й виправляти помилки, а найголовніше, зберігати суспільну довіру в найскладніші моменти.
Демократична підзвітність не суперечить національній безпеці. Вона є одним із джерел її сили. Це саме та здатість, яку авторитарні системи прагнуть придушити, адже підзвітність обмежує їхній контроль. Сила України, навпаки, значною мірою спирається на громадян, які навіть під час війни не відмовляються від свого голосу та права впливати на життя країни.
Цю суб'єктність не можна поставити на паузу до перемоги. Вона сама є частиною сили, що наближає перемогу.
Американцям цей принцип добре знайомий. Двісті п'ятдесят років тому Декларація незалежності проголосила засадничу ідею, що влада іде від народу, а не від правителів. У 1776 році ця обіцянка ще далеко не стала реальністю. Але її сила в тому, що кожне наступне покоління американців знову повертається до цієї ідеї, прагнучи повніше втілити її в життя.
Конституція України має той самий принцип і визначає, що джерелом влади в країні є народ. Під час нашого візиту ми побачили, наскільки глибоким і живим залишається це джерело. Воно постійно живиться енергією громадян, їхньою ініціативою та прагненням змінювати країну на краще. Сильне й вільне у своєму русі, саме це джерело є вкрай важливим, щоб захистити незалежність України та забезпечити її сталість.
Деймон Вілсон, президент і головний виконавчий директор Національного фонду підтримки демократії (National Endowment for Democracy, NED) у США