ВАКСу — сім років: сотні вироків, мільярди конфіскованих активів і незавершені топсправи

Вадим Валько, Дар'я Носік - 5 вересня, 09:00

5 вересня виповнюється сім років з дня першого судового засідання Вищого антикорупційного суду. За цей час відбулося чимало: сотні вироків, десятки рішень про цивільну конфіскацію, передані державі санкційні активи на мільярди гривень, робота в умовах пандемії та повномасштабної війни, розширення штату та два конкурси на посади суддів.

Були й тиск на суд через дисциплінарні справи й замовні публікації, спроби поставити під сумнів саме існування ВАКСу через подання проросійських депутатів у Конституційний Суд і навіть вибух невідомого предмета у внутрішньому дворі — судячи з усього, з метою залякування.

Попри це ВАКС напрацював стабільну практику розгляду топкорупційних справ, а ще сформував стандарти мотивування рішень, на які тепер орієнтуються й інші суди.

Втім, цей шлях не був безхмарним. Траплялися суперечливі й необґрунтовані рішення: керівництво суду помічали на сумнівних "вечірках", розгляд резонансних справ досі затягується, а деякі з них слухаються ще від початку роботи ВАКС. Окремо виділимо проблему того, що у суду всі 7 років роботи не мав єдиного нормального приміщення для роботи. Здобутків це не перекреслює, але нагадує, що становлення інституції — тривалий процес. І він потребує постійного моніторингу та уваги.

Для початку трохи статистики. За перші сім місяців роботи ВАКС ухвалив лише три вироки. Два з них — на підставі угод про визнання винуватості. А от вже за сім років маємо понад чотири сотні вироків.

Порівняно з першими роками роботи НАБУ та САП прогрес ще помітніший. З 2016 року до вересня 2019-го, тобто до створення ВАКС, усі загальні місцеві суди разом взяті ухвалили у справах НАБУ та САП близько 40 вироків. Це в середньому по 10 на рік. ВАКС уже в перші роки роботи потроїв цей показник — понад 30 вироків на рік. А у 2025 році суд ухвалив 109 вироків за рік. Це в 11 разів більше, ніж було до створення ВАКС.

Тішить і невелика кількість скасованих рішень апеляцією чи касацією — наразі їх всього 35. *статистика надається станом на 3 вересня 2026 року

До слова, кількість вироків зростала поступово: від поодиноких рішень у перші місяці до сотень щороку. Це свідчить, що судді й апарат суду побудували ефективні внутрішні процеси розгляду справ, зокрема складних та багатоепізодних. Але останніми роками на зростання вплинуло ще й те, що різко побільшало угод про визнання винуватості.

Набирають популярності й справи про цивільну конфіскацію. Вона дозволяє вилучати активи посадовців, походження яких вони не можуть пояснити законними доходами. Кількість таких справ стрімко зростає. Колеги із TI Ukraine дослідили, що у 2023 році було лише 7 позовів про цивільну конфіскацію, у 2024 році — 16, а у 2025 році — аж 45. Станом на 3 вересня ухвалили вже 55 рішень у таких справах.

Є вже й 79 рішень у санкційних справах — про стягнення активів росіян та їхніх пособників. За даними Мін'юсту, за час дії санкційного механізму за рішеннями ВАКС в дохід держави конфісковано активи у 96 підсанкційних осіб. Серед найбільших активів:

Усі кошти спрямовані до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Сьомий рік роботи ВАКС став чи не найбагатшим на резонансні підозри й викриття чинних топпосадовців. Українці навіть не сподівалися побачити таких людей на лаві підсудних. Судді ВАКС завершили розгляд низки гучних справ — вироків у них чекали роками. Цього ж року відбувся масштабний добір кандидатів на посади суддів першої та апеляційної інстанцій. Суд також стикнувся з новою проблемою — де розмістити нових суддів.

Але про все по порядку.

Найгучніші запобіжні заходи на сьомому році роботи ВАКС

ВАКС переважно розглядає кримінальні провадження. Тож варто окремо сказати про роботу слідчих суддів. На стадії досудового розслідування вони, серед іншого, розглядають клопотання про обрання запобіжних заходів. Ось найрезонансніші рішення: :

У справі "Мідас" щодо колишніх і чинних топпосадовців, які разом із бізнесменами впливали на роботу стратегічних державних підприємств і отримували величезні прибутки:

заочне тримання під вартою для бізнесменів Тімура Міндіча ("Карлсона") та Олександра Цукермана ("Шугармена" чи "Шефа"). Наразі Міндіч та Цукерман перебувають в Ізраїлі, звідки екстрадиція поки що неможлива;

тримання під вартою з альтернативою 200 млн грн застави для ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка ("Професора" чи "Сигізмунда");

тримання під вартою з альтернативою застави у 112 млн грн для ексрадника міністра енергетики Ігоря Миронюка ("Рокета");

тримання під вартою з альтернативою 51 млн грн застави для колишнього віцепрем'єр-міністра Олексія Чернишова ("Че Гевари");

тримання під вартою з альтернативою 40 млн грн застави для виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки АТ "Енергоатом" Дмитра Басова ("Тенора");

тримання під вартою для працівників "бек-офісу" Ігоря Фурсенка ("Рьошика"), Лесі Устименко та Людмили Зоріної із заставами 95, 25 та 12 млн грн відповідно.

33 млн 280 тис. грн застави для керівниці партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко, яку підозрюють у пропозиції хабаря народним депутатам в обмін на їх парламентські голоси.
Запобіжні заходи чотирьом суддям Верховного Суду в рамках справи ексголови суду Всеволода Князєва. Всі вони підозрюються у отриманні хабарів за рішення на користь бізнесмена Костянтина Жеваго у справі про акції Полтавського гірничо-збагачувального комбінату: застави у 3 млн грн для судді Жанни Єленіної, 2,5 млн грн для судді Ірини Григор'євої, 2 млн грн для екссудді Ігоря Желєзного та 900 тис грн для екссудді Олександра Прокопенка.
У рамках справи легалізації 460 млн грн під час будівництва котеджного комплексу "Династія" у Козині ексголові Офісу Президента Андрію Єрмаку призначили тримання під вартою з альтернативою 140 млн грн застави;
6 млн грн застави для колишньої віцепрем'єрки з питань євроінтеграції, експослу України в США Ольги Стефанішиної у справі про незаконне збагачення та декларування недостовірної інформації.
У рамках операції "Форест Гамп" у серпні обирали запобіжні заходи вже колишній заступниці керівника Офісу Президента Ірині Мудрій та колишньому народному депутату Максиму Микитасю.

Мудрій призначили тримання під вартою із альтернативною заставою у 10 млн грн, а Микитасю — варту з можливою заставою у 30 млн грн. Цікавим є факт, що окрім звинувачень у рейдерстві, значна кількість матеріалів антикорорганів стосуються ймовірної організації ними внесення застави за Германа Галущенка у справі "Мідас".

Топ вироків ВАКС

Почнімо з того, що у жовтні 2025 року ВАКС визнав винуватим у зловживанні службовим становищем ексголову Державної фіскальної служби Романа Насірова. За ухвалення незаконних рішень про відстрочення та розстрочення податкових платежів на користь фірм екснардепа Олександра Онищенка йому призначили 6 років ув'язнення.

У травні 2026 року апеляція залишила це покарання в силі. Судді апеляції також постановили стягнути з Насірова 11,25 млн грн матеріальної шкоди на користь АТ "Укргазвидобування". Ця справа слухалася загалом 6,5 років. Але віддамо належне суддям апеляційної палати ВАКС: їм вдалося розглянути апеляційні скарги на вирок всього за кілька місяців, коли в інших склад справу могли б свідомо затягнути на роки і закрити за спливом строку давності.

Наразі колишній голова ДФС вже відбуває своє покарання. Також у справі нещодавно відкрили касаційне провадження у Верховному Суді.

У листопаді 2025 року 3,5 роки ув'язнення призначили екснардепу Аркадію Корнацькому, який в парламенті попереднього скликання входив до фракції "Блок Петра Порошенка". Свій вирок він отримав за незаконне отримання понад 900 тис. грн компенсації за оренду готельного номера у Києві.

У січні 2026 року ВАКС заочно засудив президента-втікача Віктора Януковича до 15 років позбавлення волі за незаконне заволодіння державними землями Сухолуччя. Йдеться про 17,5 га лісового фонду на Київщині вартістю понад 22 млн грн.

Землю вивели з державної власності ще у 2007 році, коли Янукович очолював уряд. Наближені особи отримували ділянки "під особисте користування", а потім змінювали їхнє призначення. Далі земля переходила до структур, підконтрольних Януковичу. Через кілька років там з'явився готельно-ресторанний комплекс для експрезидента. Суд також ухвалив конфіскацію всього його майна.

У березні 2026 року ВАКС призначив 2 роки позбавлення волі народній депутатці від "Слуги народу" Людмилі Марченко. За версією прокуратури, за хабар вона пообіцяла внести двох чоловіків призовного віку до системи "Шлях" для подальшого виїзду за кордон. Нардепка стала відомою на весь інтернет після того, коли камера відеоспостереження зняла, як вона викидає хабар за паркан свого будинку.

У червні 2026 року до 4,5 років ув'язнення засудили адвоката Олексія Носова у справі про пропозицію 200 тис. доларів хабаря НАБУ та САП. За ці кошти адвокат хотів отримати перекваліфікацію справи та передачу її за підслідністю до Нацполіції.

Також у червні ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості з ексголовою Верховного Суду Всеволодом Князєвим. Йому призначили 5 років ув'язнення з конфіскацією майна та спеціальною конфіскацією неправомірної вигоди.

В останній день серпня Мін'юст повідомив, що до державного бюджету вже перерахували 1,25 млн доларів за процедурою спецконфіскації. Також за умовами угоди Князєв передав 1 млн доларів на підтримку ЗСУ через фонд "Повернись живим".

Багатьом ця угода видалася занадто м'якою — лише 5 років, тоді як за менші суми хабарів інші судді отримують більші строки. Але варто дивитися на ситуацію ширше. Князєв визнав вину, тож суди не витрачатимуть роки на розгляд справи в різних інстанціях. І сам він був не єдиним фігурантом. Саме завдяки угоді підозри отримали ще кілька суддів Верховного Суду — про запобіжні заходи їм ми вже згадали. Важливо й те, що двоє з них (Єленіна та Григор'єва) на момент підозри були чинними суддями й продовжували здійснювати правосуддя.

Наразі Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила подання про звільнення їх зі своїх посад. Однак це рішення ще можуть оскаржити до ВРП. Натомість, якби угоди з Князєвим не було, ці судді продовжували б обіймати свої посади у Верховному Суді, ухвалювати рішення іменем України, а в майбутньому — отримали право на почесну відставку та довічне утримання.

Угоди про визнання винуватості є дуже важливим інструментом, особливо у справах з декількома фігурантами. Спершу сторони узгоджують умови. Далі судді перевіряють добровільність, законність і відповідність документу інтересам суспільства. Якщо все добре, суд затверджує угоду. Це приносить і фінансову користь: обвинувачені добровільно відшкодовують збитки й перераховують чималі суми на підтримку Сил оборони України.

Тож оцінюючи вироки на підставі угод про визнання винуватості, варто пам'ятати, що це палка з двох кінців. З одного боку — так, це пом'якшення покарання для фігурантів. Але з іншого — показання щодо інших учасників справи, відшкодування збитків, кошти для армії. І, не менш важливо, — зекономлені час і ресурси, які можна спрямувати на інші справи.

Окрім справи Князєва, цей рік роботи ВАКС був надзвичайно плідним на вироки щодо служителів Феміди:

8,5 років з конфіскацією майна для ексголови Господарського суду Сумської області Олександра Коваленка. Його визнали винним у отриманні 26 тис. доларів хабара за рішення на користь будівельної компанії.
7 років ув'язнення з конфіскацією отримав колишній суддя Київського апеляційного адмінсуду Ігор Петрик. ВАКС визнав його винним в одержанні 5 тис. доларів хабара за потрібне рішення в адміністративній справі.
6,5 років ув'язнення з конфіскацією для судді Кропивницького апеляційного суду Володимира Гончара за обіцянку "допомогти" з пом'якшенням тюремного вироку за 10 тис доларів.
6 років з конфіскацією частини майна за хабар у 4 тис. доларів для судді Київського райсуду Одеси Людмили Салтан.
6 років з конфіскацією половини майна для судді Дружківського міського суду Донецької області Геннадія Молібоги за хабар у 13 тис. грн за непритягнення особи до адмінвідповідальності. Це вже другий вирок судді Молібоги.
5,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна за хабар у 10 тис. доларів підтвердила апеляційна палата ВАКС щодо колишньої судді ліквідованого ОАСКу Олени Власенкової.
5 років позбавлення волі з конфіскацію половини майна для екссудді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Володимира Пʼятковського за вимагання 1000 доларів за закриття справи п'яного водія.
93,5 тис. грн штрафу ексголові Олександрівського райсуду Кіровоградської області Павлу Івченку за зловживання впливом. При цьому спочатку Івченка підозрювали в отриманні хабара, однак, під час судового розгляду справу перекваліфікували.

Якщо ж говорити про весь час роботи ВАКС, то згадаймо й інші резонансні вироки:

Конкурс на посади суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати, проблеми з приміщенням та забезпеченням

З лютого по березень 2026 року тривали співбесіди із кандидатами на посади суддів ВАКС та АП ВАКС. Добір був розрахований на 13 нових суддів першої інстанції та 10 суддів апеляції. Причин для цього було кілька.

По-перше, більшість справ у ВАКС стосуються тяжких та особливо тяжких злочинів. Треба зібрати в одному місці й у той самий час багато фігурантів і захисників. Обсяг матеріалів справ великий — на ознайомлення з ними йдуть тижні. Усе це напряму впливає на строки розгляду справ і навантаження суддів, яких зараз лише 38.

При цьому, за сім років роботи антикорсуду вийшло заповнити лише дві вакантні посади у першій інстанції — у червні 2025 року до команди доєднались Тетяна Литвинко та Олена Чернова.

По-друге, штат НАБУ та САП в останні кілька років зростає. Як наслідок, збільшується і кількість направлених до суду обвинувальних актів — лише за період з 01.01.2026 по 31.07.2026 розпочато 433 кримінальних провадження та направлено до суду 64 обвинувальні акти стосовно 118 осіб. Тому розглянути в розумні строки таку кількість справ стає дедалі важче.

Конкурс цього року виявився вдалішим за попередній. 21 серпня Президент підписав указ про призначення 11 нових суддів до першої інстанції та ще 5 — на посади в АП ВАКС.

31 серпня додався ще один указ — про призначення одного судді до першої інстанції. Очікують ще рішень щодо двох суддів апеляції та кандидаток на 3 вакансії у ВАКС, які можуть з'явитися через перехід чинних суддів до апеляції. Уже зараз можна сказати, що конкурс дав змогу заповнити більшість вакантних посад. Найближчими роками нових масштабних відборів не очікується.

Наразі судді здійснюють правосуддя у трьох будівлях у Києві. У березні цього року керівник апарату ВАКС Богдан Крикливенко зазначав, що суду критично бракує залів засідань, вартових відділень, кабінетів для суддів і працівників. Поповнення збільшить штат суддів ВАКС приблизно на 60%. А зростання апарату суду, пов'язане з цим, — ще на 40%. Тож із розширенням колективу питання приміщення стає ще актуальнішим.

Через це у березні збори суддів ВАКС звернулися до Президента з проханням невідкладно вирішити питання щодо постійного приміщення для суду. У червні Кабмін ухвалив рішення передати ВАКС в управління приміщення на вул. Митрополита Василя Липківського, 35 у Києві. Там працюватимуть судді першої інстанції. А Апеляційна палата переїде на просп. Берестейський, 41.

Утім передача приміщення — лише половина справи. Його ще треба зробити придатним для здійснення правосуддя. Як показав досвід 2019 року, це завдання далеко не на кілька тижнів. Станом на кінець серпня приміщення звільнив колишній користувач — Міністерство економіки. Наразі там працюватимуть деякі співробітники апарату. А повноцінно розглядати справи ВАКС планує розпочати лише наступного року.

Виклики, які стоять перед ВАКС

На нашу думку, суддям ВАКС надзвичайно важливо демонструвати три речі: послідовність у напрацьованій практиці, незалежність у прийнятті рішень і прискорення темпів розгляду справ. Але без "конвеєра" неякісних рішень. Попри вагомі здобутки за сім років, перед судом досі стоїть низка викликів. Від того, як він їх вирішить, залежить, чи втримає ВАКС високі стандарти роботи та довіру суспільства й міжнародних партнерів.

По-перше, потрібно ухвалити остаточні рішення в топсправах, які затягуються роками. Йдеться про колишнього мера Одеси Геннадія Труханова, екснардепів Миколи Мартиненка, Максима Микитася та Олександра Онищенка, "бурштинових депутатів" Бориса Розенблата й Максима Полякова, нардепів-"слуг" Олександра Юрченка й Сергія Кузьміних, екссуддю Павла Вовка та його спільників у справі "плівок ОАСК". Варто прискоритися і з розглядом багатомільйонних справ про "Роттердам+", "Приватбанк" чи "ВіЕйБі банк".

Кожна з цих справ — це тест, чи здатна держава довести до логічного кінця багаторічні розслідування. Багато з цих справ роками вважали символами безкарності. Дуже не хотілося б, щоб у ВАКС це лише підтвердилося. Деякі з них не можуть розглянути вже понад 5 років. Якщо розгляд затягнеться далі на роки — чи, тим паче, справи закриють через сплив строків давності — це сильно підірве довіру до суду і саму віру людей у справедливість. Адже суспільство оцінює ВАКС насамперед за вироками у топсправах. Заради них, власне, і створювали суд.

По-друге, необхідна системна відповідь на зловживання процесуальними правами, які використовуються для затягування справ. Йдеться про подачу безглуздих і однотипних клопотань, безпідставні відкладення, систематичні неявки на засідання тощо. Суддям потрібно не просто пришвидшитися, а й домогтися того, щоб кількість проваджень, що "зависають", з кожним роком скорочувалася. Тут важлива послідовна позиція суддів у протидії недобросовісній поведінці учасників справ. І потрібні законодавчі зміни, які суд міг би публічно підтримати.

По-третє, актуальним залишається питання належної інфраструктури для роботи суду. Підготовка нового приміщення — це не суто організаційне питання. Це елемент інституційної спроможності: безпечні й комфортні умови безпосередньо впливають на те, чи можуть судді розглядати справи без затримок через побутові чи безпекові фактори. Постійні переїзди між приміщеннями суду й перевезення томів матеріалів усі ці роки створювали додаткові незручності й затримки.

По-четверте, викликом також стане розширення штату та моніторинг роботи новопризначених суддів. Йдеться не лише про відбір суддів, помічників, секретарів судових засідань та інших працівників апарату суду, а й необхідність проведення постійного моніторингу того, як нові судді розглядають справи — чи зберігають вони ту принциповість і незалежність, які стали візитівкою багатьох суддів ВАКС. Чи не піддаються вони зовнішньому впливу та ризикам, з якими стикається будь-яка інституція під час кадрового розширення.

Відреагувати на ці виклики повинні всі разом: судді ВАКС, працівники апарату, прокурори, адвокати, журналісти, громадські організації та небайдужі громадяни, які й надалі повинні пильно стежити за діяльністю ВАКС.

***

Семирічна історія ВАКС доводить, що незалежне правосуддя в Україні можливе. Але воно не є даністю раз і назавжди. Це результат щоденної, часто дуже складної і не завжди помітної роботи суддів та працівників апарату. І не лише їх, а й детективів, прокурорів, адвокатів та інших причетних до цього процесу людей. І ця робота потребує постійного підтвердження — ухвала за ухвалою, вирок за вироком, справа за справою.

Водночас складно не помітити й ті виклики та проблеми, які є у роботі суду. Від необхідності організувати роботу у новому приміщенні та набрати у штат додаткових працівників апарату до боротьби із зловживаннями процесуальними правами та невиправдано тривалими розглядами частини резонансних справ, про які ми згадували вище.

Наступні роки покажуть, чи зможе суд не тільки утримати темп і стандарти, напрацьовані за перші сім років роботи, а й значно прискоритися у цьому результаті.

Автори матеріалу: Вадим Валько та Дар'я Носік