Чому нас чекає ще багато "Карфагенів"
У нашого народу якась дивна здатність до вибіркового сприйняття реальності та жага до популізму. Для початку, подумки дайте відповідь на такі питання:
Що буде, якщо регулярно розпалювати вогнище поруч із пороховими діжками?
Що буде, якщо людина на початковій фазі онкології піде викачувати хворобу яєчком, а не до лікарів?
Що буде, якщо сідати п'яним за кермо і регулярно показувати "майстерність їзди боком" на дорогах, повних машин?
Думаю, тут ви впорались, ну, точніше, більшість із вас. Ну, а ми як нація тривалий час перевіряли, що ж буде, якщо ми будемо все менше і все гірше годувати свою армію під боком в агресивного сусіда. Ми й досі близькі до того, що доведеться годувати російську армію, якщо не схаменемося. Але, в цілому, ми більш-менш армію забезпечуємо і колись там навіть непогано платили.
Увага, тепер питання: А що буде, якщо все менше і все гірше годувати своїх чиновників?
Або скажу інакше: чому ви дивуєтесь тому, що нормальні й фахові люди пішли з держслужби, а "герої" плівок НАБУ прийшли й готові працювати безкоштовно?
Чому більшість із вас готові вимагати зниження зарплат працівників міністерств та служб, але самі не погоджуєтесь працювати за такі гроші, коли над тобою вічно висять СБУ, НАБУ та ДБР? Працюючи в таких установах, для простих людей ти, за замовчуванням, стаєш мраззю, а на грошову винагороду можеш жити лише в мами (причому не в бідної)? Я трішки гіперболізую, але суть вам зрозуміла.
Моя думка в тому, що ми маємо зрозуміти не тільки, чого ми не хочемо: щоб нас обкрадали, не хамили та не надавали неякісні послуги. Ми маємо зрозуміти, яку саме державу хочемо побудувати в майбутньому.
Особисто я б хотів бачити на топових і середніх посадах людей, які пройшли через чесні конкурси та яким є що втрачати: зарплату, іпотеку, особистий бренд і так далі.
Людей, які мають багато причин відмовитися брати хабар чи брати участь у схемі.
Компетентних і мотивованих політиків та лідерів, розмовляючи з якими не треба пояснювати, чому 2×2=4, а не 5, чи скільки сьогодні захотіло політичне керівництво.
Я хочу, щоб цих людей об'єднували спільні цінності та стратегія. Щоб у них були правила гри, яких вони суворо б дотримувались, а інституції не витрачали більше сил на боротьбу між собою, ніж на боротьбу з агресором. Я можу довго продовжувати, але фундаментальне тут – оплата праці, адекватна її умовам (деклараціям, статусу ПЕП та токсичним колективам, які треба чистити й наживати собі ворогів).
Звичайно, не всі люди, які працюють зараз на держслужбі, погані. Хоч там і вистачає фанатиків, які не бачать себе за її межами. Але з фанатиків систему не збудуєш. Але ще більше там є навіть не корупціонерів, а кадрового сміття – людей, яких навряд чи чекають в інших місцях. Тому ви й часто хейтите державну службу через таких її представників, але самі не готові піти на їхнє місце й показати, як треба. Хоча держава – це її інститути. І ми нібито хочемо чесну й правову державу з невідворотним покаранням та соціальною справедливістю, але багато українців готові за це, у кращому разі, підняти чарку. Тому ми так і живемо. Тому й отримуємо те, на що заслуговуємо.
Мені недавно розказали історію, як ще за минулої влади закордонні партнери були готові профінансувати одному з міністерств зарплати – нижчі за ринкові, але куди адекватніші за поточні. Де заступники міністра та керівники структурних підрозділів могли б отримувати еквівалент 2-3 тисяч у.о. Тоді політичне рішення було негативним, бо народ би такого не сприйняв би і рейтинги б точно не виросли. От і все. Держимордам по мордам, як казав один політик, який зараз став комбатом.
Ви от ніколи не думали, чому корупційних скандалів небагато в самому НАБУ? Так, Углава був. Але у своїй дуже переважній більшості детективи – це порядні та часто навіть професійні люди. Так, до відомства є питання, але не корупційні. Вгадайте, чи чесно там оплачують працю і чи є цим людям що втрачати? Отож. Тому НАБУ як інституція відбулося і періодично дає результат та більш-менш тримає репутацію. Так що одна державна інституція у нас є. До інших, на разі, є питання.
Тому готуймося до нових операцій НАБУ з іронічними назвами. Їх буде багато. Ми створили для цього плідний ґрунт. Тому держава в нас поки буде така собі, але кіно – дуже цікаве. Та й у НАБУ завжди буде робота, бо коли мишей багато, а кіт один, то кожна мишка матиме шанс проскочити. І багатьом із них це вдасться.
І відповідальність за це на кожному з нас. Але насамперед на популістах серед політиків, лідерів думок та журналістів. Серед тих, хто привчає нас до пошуків безкоштовного сиру, самі знаєте де.
Я знаю, що, скоріш за все, буду облитий брудом за ці думки. Але краще так – ніж бути одним з популістів.
Віталій Дейнега, ексзаступник Міністра оборони України, засновник "Повернись живим" і "Ukrainian witness"