Польща могла би допомогти Україні - іноземні ЗМІ
Чим поляки можуть допомогти Україні,наскільки далеко зайде Путін у конфлікті на Донбасі та в які електронні прилади може підкласти вибухівку Аль-Каїда - теми зарубіжної преси 5 липня.
Добрі побажання
Для досягнення миру потрібна не так добра воля обох сторін збройного протистояння, як рішучий удар по котрійсь із них, після чого, як правило, і починаютьcя реальні переговори, пише польська Rzeczpospolita.
"В інтересах Польщі, Заходу і власне України, щоб цього вирішального удару завдала саме Україна. І тут їй треба допомогти", - пише польська газета.
Польща має достатній досвід протистояння малим партизанських групам, накопичений під час місій польського військового контингенту і Афганістані та Іраку. І саме цей досвід - найголовніше, чого бракує українській армії.
"Постає питання, як допомогти Києву здобути перемогу. Напевне, не постачанням зброї, якої Україна має вдосталь. Україна не потребує найновіших зенітних та протитанкових систем, бо воювати доводиться не з регулярними російськими військами, а з ворогом, який застосовує методи партизанської війни", - пише газета.
На думку видання, таку допомогу не так вже важко організувати, але її результати можуть бути значними.
"Зрештою, для цієї допомоги ми не мусимо ставити на карту авторитет цілої польської держави. У нас не бракує колишніх офіцерів та солдатів сил спеціальних операцій, які готові виїхати до України за умови доброї оплати праці. Точно так само американці допомагали Хорватії під час війни з Сербією, коли рішучий удар поклав край конфліктові, який тривав роками. Не варто бажати Україні, щоб мир наступив моментально, бо це було би нереальним і небезпечним лицемірством. Побажаймо Україні швидкої перемоги, яке припинить кровопролиття", - пише Rzeczpospolita.
Хто кого?
Росія веде на сході України війну нового типу, принципи якої розробив радник Володимира Путіна Владислав Сурков, пише британський Economist.
"Окремі міста чи регіони створюють тимчасові союзи, які потім легко розпадаються і утворюють нові. Кожний гравець має власні цілі, але і вони не є конкретними. Війна має багато компонентів, з яких прямі бойові дії - не найголовніше", - цитує видання Суркова, який пише під псевдо Натан Дубовицький.
Президент України Петро Порошенко вирішив припинити перемир'я і продовжити військову операцію проти сепаратистів, які все одно не дотримуватися цього режиму. Тим часом Володимир Путін, принаймні зараз, не збирається починати прямого вторгнення. Його інтерес полягає в іншому.
"В Україні його політика буде поєднувати і нелегальне постачання зброї, і засилання добровольців для участі у бойових загонах, які спонсорують так звані патріотичні організації чи олігархи, і пропаганду з боку державних ЗМІ, і захмарні ціни на газ, і політичні репресії в самій Росії. Російські урядовці, які захоплюються політикою Путіна, кажуть, що в цьому конфлікті росіяни застосовують ті самі інструменти, що й американці: спочатку треба зрежисувати протести, а потім, якщо вони не матимуть успіху, застосувати військову силу," - пише Economist.
Путін буде закликати до припинення вогню і переговорів, але намагатиметься, щоб вони тривали достатньо довго, щоб легітимізувати самопроголошені народні республіки Донбасу.
Така війна малої інтенсивності нагадуватиме заморожені конфлікти в інших частинах колишнього СРСР - в Абхазії, Південній Осетії та Придністров'ї. Ці конфлікти хоч і не призводять про кровопролиття, але заважають розвитку Грузії та Молдови і дають Росії важелі впливу на ці країни, вважає Economist.
"Питання полягає в тому, наскільки глибоко Путін захоче вгрузати в український конфлікт, якщо українські сили перейдуть у наступ на бойовиків. Із суто військової точки зору зрозуміло, що Київ має всі шанси перемогти, просто на це знадобиться час", - пише Economist.
Вибухнути може все?
Служби, відповідальні за безпеку аеропортів у США, Великій Британії та інших країнах, тепер іще ретельніше перевірятимуть пасажирів трансатлантичних рейсів, пише британська Telegraph.
За інформацією спецслужб, провідний фахівець Аль-Каїди Ібрагім Хассаг аль-Асірі розробив нові типи вибухових пристроїв, які можна заховати у смартфонах або взутті. Відтак, і те і друге тепер слід перевіряти ретельніше.
"Особливо перед посадкою на рейси до США із Європи, Близького Сходу чи Африки перевірятимуть такі пристрої, як iPhone чи Samsung Galaxy", - пише газета.
Багато пасажирів незадоволені тривалими перевірками в аеропортах. Але керівники країни на це не зважають.
"Девід Кемерон заявив, що безпека пасажирів - це найважливіше, а його заступник Нік Клеґ попередив, що такі перевірки стануть тепер рутинними. Але існують побоювання, що нові заходи безпеки призведуть до довгих черг у аеропортах", - пише газета.
Черги і справді довшають, адже зростає кількість предметів, які треба ретельніше перевіряти. Окрім огляду взуття, пасажирів просять вмикати ноутбуки, мобільні телефони та інші гаджети. Як наслідок - процедура затягується.
Огляд підготував Ярослав Карп'юк, Служба моніторингу ВВС