Преса: сльози та розпач бразильців

Футбольна трагедія Бразилії, зміна тону російських медіа та стратегічні цілі Москви - в огляді міжнародної преси від 9 липня.

Сльози та розпач

Сльози та розпач – головний підсумок вчорашньої півфінальної гри Чемпіонату світу з футболу, в якому німецька команда розтрощила бразильців з рахунком 7:1, йдеться на перших сторінках британської преси.
"Це був урок. Неймовірний, жорстокий та вражаючий. Цьогорічний дрес-код карнавалу – шкіряні штанці," – пише Telegraph.

Німці грали настільки швидко і точно, що навіть бразильські вболівальники не могли втриматися від аплодисментів, зазначає газета.

"Агонією нації" називає матч Independent.

"Навіть німці відчули, що мають притримати радість, так наче вони були сторонніми спостерігачами на урочистому державному похороні", - написало видання.

Німці зруйнували останні надії бразильців, пише Guardian.

"Німці зірвали корону з футбольної знаті. Вони зробили це власною версією гарної гри, по закінченні якої Бразилія зазнала ганьби, настільки глибокої і неправдоподібної, що відчувалось, ніби сторінки історії їхнього футболу були перекреслені чорним, - ділиться враженнями видання і додає. – Це було рівносильно жуванню товченого скла, тільки за футбольними мірками, і вони, ймовірно, просто мають бути вдячні німцям, що ті не зробили це ще більш болісним після того, як Андре Шюррле забив ще два голи в другому таймі."

Бразилія витратила мільярди доларів на підготовку до чемпіонату, сподіваючись здобути шостий титул в своїй історії, нагадує Daily Mail.

"Але висока вартість робіт також викликала гаряче незадоволення і спричинила протести проти Чемпіонату світу з футболу, під час яких демонстранти обурювалися такими витратами в часи, коли країна й так обтяжена проблемою занепадаючих державних служб", - зазначає газета.

Зміна тональності

Російські ЗМІ помітно змінили тональність після початку контрнаступу урядових військ на сході України у середині червня, пише Адріан Каратницький у Wall Street Journal. За його спостереженнями, різко знизилося використання таких термінів, як "фашистська хунта" для опису уряду України. Деякі російські ЗМІ навіть повідомили про зусилля з надання гуманітарної допомоги українськими військовими, зазначає він.

"Ще до того, як київська влада досягла військових успіхів цього тижня, впливові російські спікери почали готувати громадську думку до зміни позиції Кремля", - пише він.

Так, 21 червня російський кінорежисер Микита Міхалков, відомий своїми націоналістичними поглядами, використовував власну програму на телеканалі Росія 24, аби заявити, що Росія не може втручатися у справи України без згоди ООН.

Каратницький зазначає, що громадська думка, схоже, зміщується відповідно.

Згідно з опитуванням, опублікованим цього тижня Всеросійським центром вивчення громадської думки, близьким до Кремля, 66% росіян зараз виступають проти військового втручання в Україні, тоді як у березні опитування, проведене Левада-Центр показало, що 65% росіян вважають, що Росія має право на військове вторгнення як до Криму, так і до східної України.

Тактика і стратегія Москви

Не всі погоджуються, що мовчання Росії з приводу військових успіхів України є ознакою "відступу" або пом‘якшення позиції у триваючому політичному протистоянні, пише Financial Times.

Так, на думку Дмитра Треніна, директор Московського центру Карнегі, "прийшов час змінити тактику, але стратегія залишається незмінною".

За його словами, з кінця минулого року ця стратегія обертається навколо трьох різних цілей: "запобігти зближенню України з НАТО, захистити статус російської мови в Україні, а також зберегти економічні зв'язки з важливими українськими підприємств".

Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС