Фармацевти шаленіють від високих прибутків
Уявіть собі найприбутковішу діяльность, де багатомільярдні штрафи за професійні порушення – звична справа. Додайте постійні звинувачення у змовах і невиправдано високих цінах – і, певно, вам здасться, що йдеться про банківську справу.
Насправді ж це фармацевтика – галузь, яка мала би дбати про розробку нових ліків задля порятунку життя і полегшення страждань, а не лише про те, щоб набити власні кишені.
Так, переважна більшість ліків, відомих людству, розроблена представниками фармацевтичної галузі – але вони ж непогано на тому нажилися, і не завжди легально.
Минулого року американський фармацевтичний гігант Pfizer, найбільший у світі постачальник ліків за рівнем доходів, сягнув приголомшливого коефіцієнта прибутковості – 42%. Один з ветеранів фармацевтичної галузі цілком логічно заявив: "Я не бачу виправдань (таким шаленим закруткам)".
Якщо прибрати з розрахунків 10 млрд доларів, які компанія заробила на запуску свого ветеринарного філіалу, прибутковість лишиться на рівні 24% – все ще дуже високому за будь-якими стандартами.
Для порівняння, Британією прокотилась хвиля обурення, коли регулятивний орган у галузі енергетики оприлюднив прогнози, за якими прибутковість енергетичних компаній цього року мала збільшитись з 4% до 8%. Минулого року п’ять фармацевтичних компаній мали прибутковість 20% і більше - Pfizer, Hoffmann-La Roche, AbbVie, GlaxoSmithKline (GSK) та Eli Lilly.
"Спекуляція"
Коли деякі ліки коштують понад 100 тисяч доларів (за повний курс лікування), причому вартість їхнього виробництва – лише крихітна частка цієї суми, висновки однозначні.
Минулого року 100 провідних онкологів опублікували в журналі Blood відкритий лист із закликом знизити ціну на протиракові препарати.
Доктор Брайан Друкер, директор Інституту раку Найт (Knight Сancer Institute) і один з авторів листа, питає: "Ви заробляєте по три мільярди доларів щорічно з продажу ліків від раку Gleevec – невже ви б не могли обійтись двома? Де межа між чесним бізнесом і спекуляцією?"
Це стосується не тільки ліків від раку: з квітня по червень цього року фармацевтична компанія Gilead збагатилась на 3,5 млрд доларів з продажів нового і дуже успішного препарату від гепатиту С під назвою Sovaldi.
Фармацевтичні компанії виправдовують високі ціни тим, що їм дорого обходяться дослідження та розробка новинок. В середньому, лише 3 з 10 запущених препаратів виявляються прибутковими і тільки один – лідером ринку, з щорічними продажами на 1 млрд доларів і більше. Багато розробок взагалі не доходять до ринку.
Фармацевтичні компанії витрачають на маркетинг значно більше, ніж на розробку – іноді вдвічі більше. До того ж, у коефіцієнті прибутковості вже враховані витрати на розробку.
Фармацевти також стверджують, що слід розглядати цінність ліків у ширшому контексті.
"Якщо дивитись у довгостроковій перспективі, ліки допомагають нам заощадити", – каже Стівен Вайтхед, голова Асоціації британської фармацевтичної промисловості (Association of the British Pharmaceuticals Industry).
"Наприклад, від гепатиту С, жахливого вірусу-вбивці, раніше рятувала лише трансплантація печінки. Нині ж 12-тижневе медикаментозне лікування вартує 55 тисяч доларів (і до 110 тисяч) – і 90% людей одужують, не потребуючи операції та подальшого медичного догляду; вони можуть продовжувати працювати і забезпечувати сім’ю. Заощаджуються величезні гроші".
Нехай так, сказав би пан Друкер чи його однодумці; але маючи можливість здирати за щось втридорога, не обов’язково тією можливістю користуватись, особливо якщо це пов’язано з людським здоров’ям.
Втім, акціонери, яким підзвітні великі фармацевтичні компанії, навряд чи приділятимуть увагу таким аргументам.
Нелояльні клієнти
Великі фармацевтичні компанії також скаржаться, що мають дуже малий проміжок часу на те, щоб зібрати прибутки. Патенти, як правило, видають на 20 років, але 10-12 з них зазвичай іде на розробку препарату, що вартує близько 1,5-2,5 млрд доларів.
Після того лишається 8-10 років, перш ніж формула препарату стане загальнодоступною і дрібніші виробники зможуть продавати його за малу частину початкової ціни. Справді революційний препарат може окупити витрати на розробку за лічені місяці.
Коли ж дія патенту вичерпується, продажі падають на 90% і більше. Джошуа Овайд, директор відділу досліджень медичної галузі компанії GlobalData, пояснює: "На відміну від інших секторів, лояльність до певного бренду закінчується в ту ж мить, коли вичерпується дія патенту".
Ось чому фармацевтичні компанії докладають величезних зусиль, щоб подовжити дію своїх патентів; для цього вони винаймають "цілі поверхи юристів", за словами одного представника галузі.
Для препарату, що приносить 3 млрд доларів на квартал, подовження навіть на один місяць дасть величезні прибутки.
Випуск того ж препарату в новій формі, сполучення двох препаратів з відповідним розширенням показань та вироблення енантіомерів – дзеркальних відображень тих самих сполук – ось деякі легальні способи подовжити собі патенти.
Втім, деякі компанії, в тому числі британська GSK, були звинувачені у брудніших тактиках, наприклад, підкупі дрібніших фармацевтів, щоб ті відклали запуск альтернативних дешевших препаратів.
Оскільки фінансові втрати великих гравців значно переважають прибуток менших від продажу непатентованих препаратів, така домовленість може бути спокусливою для обох сторін.
Підкуп лікарів
Але фармацевтичні компанії чули й набагато гірші звинувачення – й мусили зізнатись у їхній справедливості.
Донедавна підкуп лікарів, щоб ті прописували їхні ліки, був звичайною практикою серед великих гравців фармацевтики, хоча зараз цю практику всі засуджують, а в багатьох місцях зробили нелегальною. У вересні китайське представництво GSK оштрафували на 490 млн доларів за хабарництво; компанію також звинувачували у подібній поведінці у Польщі та на Близькому Сході.
Однак правила щодо подарунків, освітніх грантів і спонсорства семінарів, наприклад, сформульовані дуже нечітко, що й досі дозволяє спокійно вдаватись до таких засобів у США.
Нещодавнє дослідження показало, що американські лікарі, які отримували будь-які платежі від фармацевтичних компаній, з удвічі більшою ймовірністю прописували їхні ліки.
Зокрема, через це держава витрачає надмірні гроші на ліки. Згідно з дослідженням компанії Prescribing Analytics, британська Національна служба охорони здоров’я могла б зекономити до 1 млрд фунтів (1,6 млрд доларів), якби лікарі перейшли від патентованих засобів до їхніх не менш ефективних непатентованих копій.
Усе це може змінитись, коли за новими правилами лікарі у США і Великій Британії будуть змушені доповідати владі про всі подарунки і платежі з боку фармацевтів.
Фармацевтичні компанії також були звинувачені у змові з аптекарями, коли ті продавали їхні медикаменти за завищеною ціною, і у викривленій презентації даних клінічних випробувань, коли публікувалось тільки хороше, а недоліки замовчувались.
Їх визнали винними у поганому брендуванні і неправильно спрямованій рекламі препаратів, за що були стягнені мільярдні штрафи.
Схоже, винагороди фармацевтів настільки великі, що вони, не вагаючись, переступають межі законності.
"Неприпустимий вплив"
Не дивно, що у заявах ВООЗ згадується про "внутрішній конфлікт" між правомірними бізнес-цілями фармацевтичних компаній, з одного боку, та медичними і соціальними потребами широкого загалу, з другого.
Рада Європи починає розслідування того, "як захистити здоров’я пацієнтів і громадян від неприпустимого впливу фармацевтичної індустрії".
Будуть розглянуті "окремі практики, такі як спонсорство цією індустрією медичних фахівців… або звернення медичних установ до знань високо спеціалізованих дослідників на службі у фармацевтичних компаній".
Утім, незалежно від наслідків цього розслідування, фармацевтичній індустрії не уникнути принципових змін, адже зріст цін і науковий прогрес руйнують традиційну модель розробки медикаментів.
Затишний світ фармацевтичних гігантів, як ніколи раніше, знаходиться під загрозою.