Заснована Георгієм Гонгадзе у 2000 році

Вода не пахне: бажаючих заробити в окупованому Криму не бракує

Дмитро Каневський _ Середа, 25 червня 2014, 10:41
Версія для друку Коментарі 0
Водопостачання - серйозна проблема для Криму

Самопроголошена "рада міністрів" Криму сподівається залучити ізраїльську компанію для вирішення водних проблем півострова. Тим часом західні санкції щодо окупованого півострова залишаються символічними.

Після окупації та анексії Росією Криму, самопроголошена влада півострова відразу ж зіткнулася із проблемою водопостачання. Дніпровська вода покриває до 85 відсотків водних потреб півострова. Україна ж, у відповідь на російську агресію в Криму, значно підвищила ціни на воду. Як один з варіантів вирішення проблеми нова влада Криму звернула свій погляд на передові ізраїльські технології опріснення морської води.

У квітні, вже після анексії Криму та запровадження західних санкцій, до Сімферополя, обговорювати можливість будівництва заводів із опріснення, прибув директор ізраїльської компанії EMI Technologies and Financing Ігор Литвин. Пікантність ситуації ще й в тому, що на зустрічах з представниками нелегітимного кримського уряду його супроводжував почесний консул Ізраїлю в Криму Ян Епштейн. Сторони домовилися створити робочу групу, але відтоді, схоже, справа далі не просунулася.

На запит DW в офісі компанії в Рамат-Гані відповіли, що "поки не мають заяв для преси" з приводу кримського проекту, а почесний консул Ізраїлю Ян Епштейн навідріз відмовився обговорювати подробиці, заявивши лише, що йдеться про "приватні справи приватних структур".

Показовий прецедент

Незалежно від того, чи матиме проект будь-яке продовження, опитані DW експерти розглядають це як показовий прецедент, що демонструє недосконалість політичних механізмів західних санкцій проти Росії. Цього тижня Рада ЄС, у рамках політики невизнання анексії Криму, заборонила імпорт товарів з півострова та дотичні фінансові послуги. Втім, ці заборони поширюються лише на європейські компанії та установи, які навряд чи захочуть ризикувати отриманням судових позовів.

Олександр Етерман: Бізнес вдаватиме, що просто працює в Росії

Олександр Етерман: Бізнес вдаватиме, що просто працює в Росії

Натомість компанії, приміром, з Ізраїлю чи Китаю, Туреччини або Бразилії можуть і надалі розвивати бізнес в анексованому Криму. "Хто не працюватиме в Криму - це компанії, які залежать від збуту своєї продукції на Заході або кооперації із Заходом. Такі компанії десять разів подумають, адже можна постраждати. Інші працюватимуть там, якщо будуть хороші замовлення", - сказав в інтерв’ю DW ізраїльський економічний експерт Олександр Етерман.

Він передбачає, що у разі наявності вигідних пропозицій, на факт засудження міжнародною спільнотою анексії Криму бізнес з третіх країн зважатиме лише вибірково. "Вони говоритимуть, що працюють в Росії, ну і так, "випадково", в Криму", - прогнозує Етерман.

На даному етапі, компаніям з третіх країн навіть не варто побоюватися політичних наслідків діяльності в окупованому Криму, відзначив у коментарі DW аналітик варшавського бюро Європейської ради з міжнародних відносин Константи Геберт. Він порівнює Крим з М'янмою, де низка союзників Заходу довго вели процвітаючий бізнес в обхід санкцій ЄС, США і навіть ООН. Натомість щодо Криму таких санкцій наразі навіть немає. Вони обмежуються лише незаконно привласненими Росією компаніями "Чорноморнафтогаз" та "Феодосія", а також забороною на імпорт товарів без українських сертифікатів.

Бізнес і геополітика

Геберт, який досліджував ефективність застосування санкцій проти різних країн за останні 20 років, пропонує розглядати цю ситуацію й у ширшому геополітичному контексті. Він, зокрема, звертає увагу на те, що відносини США та Ізраїлю перебувають на найгіршому рівні за останні 30 років, не в останню чергу через різні погляди президента Обами та прем'єра Нетаньяху на проблему іранської атомної програми.

Константи Геберт: Проти Росiї досі не запроваджено ефективних санкцiй

Константи Геберт: Проти Росiї досі не запроваджено ефективних санкцiй

Спокійна реакція Єрусалима на анексію Криму стала лише черговим витком у напруженні між обома країнами: головний союзник Вашингтона на Близькому Сході, який раніше висловлював розчарування, якщо Україна зрідка не виявляла солідарності на міжнародній арені, агресію Москви в Криму не засудив. Постпред Ізраїлю був відсутнім в ООН, коли там голосували за відповідну резолюцію, нагадує Геберт. "Ізраїль не запровадив жодних санкцій проти Росії після анексії Криму, а міністр закордонних справ Авігдор Ліберман, схоже, прихильно ставиться до російської позиції. Здається, він вважає, що майбутнє за авторитарними режимами як Росія і Китай, а не за "загниваючим Заходом", - відзначає експерт.

Геберт додає, що хоча у Вашингтоні вкрай незадоволені реверансами традиційного союзника у бік Москви, США і ЄС самі не квапляться з нарощуванням тиску на Росію. "Наприклад є директива Єврокомісії, яка забороняє європейським фірмам вести бізнес з ізраїльськими компаніями, що діють на окупованих територіях. Водночас ЄС відмовляється обговорювати запровадження таких же правил проти російських компаній, що ведуть бізнес в Криму", - зауважує варшавський експерт, називаючи такий підхід "лицемірством".

На розсуд компаній

Як стало відомо DW з дипломатичних кіл, у Брюсселі хотіли б отримати докладніші пояснення від ізраїльської сторони щодо згаданої зустрічі у Сімферополі. Втім, офіційно у Єврокомісії визнають, що прямих інструментів впливу на недбайливих країн-партнерів у цій царині не мають. "Хоча ми вітали б підтримку політики ЄС третіми країнами, європейські директиви не є для них зобов'язуючими", - констатували у відповідь на запит DW в офісі верховної уповноваженої із зовнішньої політики ЄС Кетрин Ештон.

Ліберман (л) і Лавров (п) між собою добре розуміються

Ліберман (л) і Лавров (п) між собою добре розуміються

У свою чергу в МЗС Ізраїлю DW заявили, що традиційно не координують діяльність комерційних структур за кордоном. "Держава не вказує фірмам де їм можна працювати, а де - ні", - йдеться у відповіді.

На думку опитаних DW експертів, домогтися того, щоб міжнародна громада і бізнес діяли в унісон, як це було у випадку з Іраном, можна лише запровадженням так званої "третьої фази" санкцій. "Лише якщо станеться щось і Захід посилить свій тиск на Росію, тоді саботаж санкцій може мати негативні наслідки", - каже Константи Геберт. Поки ж, переконаний експерт, у Брюсселі заради символічних жестів не поспішатимуть сваритися з партнерами: річний обсяг товаробігу між між ЄС та Ізраїлем перевищує 33 мільярди євро.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте