Литвин зізнався у плагіаті

Понеділок, 28 січня 2002, 21:09

У понеділок ввечері на радіо "Свобода" Литвин намагався розповісти, що ж він мав на увазі у програмній статті, яку він вкрав у американського політолога Томаса Каротерса та доповнив своїми ярликами. Глава адміністрації Кучми та за сумісництвом лідер блоку "За єдУ" дав телефонне інтерв'ю кореспонденту "Свободи" Марині Пирожук. Литвин "хрипів" з лікарні. Перше питання – про причину появи вузькопрофільної статті у таблоїді.



- Чим пояснити те, що я надрукував не всім доступну статтю у масовому виданні? Та саме тим, що воно масове! І що багато хто це видання читає. А серед тих багатьох, хто читає, багато тих, хто прочитає і добре зрозуміє, про що йде мова. Я переконаний, що таких читачів, які розуміють, у цьому виданні може бути набагато більше, ніж у читачів спеціального журналу.

- У програмі вашого блоку є розділ "Держава громадян". І чи не можна вважати цю статтю як рекламу блоку?

- Я не сказав би, що це реклама блоку, бо знаєте, можна звертатися і до інших так би мовити передвиборчих заходів.

- Чому, говорячи про громадянське суспільство, і наводячи приклади з громадянського суспільства з інших держав, ви не наводити жодних прикладів і аналізу з України? Чи не є це спробою дати негативну політичну оцінку і певний передвиборчий сигнал так званому третьому сектору? Тобто тим органам, які представляють громадянське суспільство в Україні і, які підтримують контакти з колегами на Заході. Зокрема, у питаннях свободи слова, чесності виборів…

- Ні, і ще раз ні. І саме таке розуміння ними тієї публікації привело до того, що вона опинилася під вогнем критики. Я зовсім не мав цього на увазі.

Я просто хотів показати, що є різні громадянські суспільства. Тут виникає питання, як я безпосередньо оцінюю стан громадянське суспільство в Україні…

До речі, з цією статтею вийшов скандал, який намагаються роздути. Одні вважають, що вона піде мені на шкоду, інші – що на користь. Подивимося, час покаже.

СПРАВА В ТОМУ, ЩО ТАМ Я ПЕРЕКАЗУВАВ СТАТТЮ З АМЕРИКАНСЬКОГО ЖУРНАЛУ ТРИРІЧНОЇ ДАВНИНИ. АВТОРА НЕ БУЛО ВКАЗАНО. ТУТ Я БИ НЕ ХОТІВ ВКАЗУВАТИ, ЧОМУ ТАК ТРАПИЛОСЯ. Але якби під цією статтею стояв підпис її автора, то я думаю, що такої б різкої критики , яка переходить межу критики, а нагадує обливання брудом – не було.

Це вже свідчить про подвійність стандартів наших політологів або тих, хто займається цією проблемою фахово, спеціально. Я хотів би сказати, щоб вони заспокоїлися. Тут, звичайно, не було подвійних тем.

Це звичайно, тут вийшла похибка [з передруком статті], хоча вона була і задумана. Але немає поганого без добра. І, на мій погляд, вийшов інтересний ефект. Мене звинуватили майже в фашизмі. Не знаючи, що звинувачують останнє слово американської науки про американську демократію.

- Чи є в Україні громадянське суспільство, на ваш погляд?

- Я молюсь на ідеали громадянського суспільства. Але я людина сільська, і, як людина сільська, я на будь-які речі дивлюсь прагматично. І я бачу, що собою уявляють зародки громадянського суспільства у нас. І я бачу не тільки добрі зародки, а й ті, від яких нам потрібно і треба рішуче відмовлятися.

Дискусія на цю тему

Литвин про громадянське суспільство. Дідусь Кант перевертається в труні

Нотатки на полях програмної статті

Cім міфів або спроба "коригувального пресингу"?

До питання про "деміфологізацію громадянського суспільства" і методів, якими це робиться

Литвин зізнався у плагіаті



powered by lun.ua