Білоконь з Росії хоче відцапати дачу під Києвом
Апеляційний суд Києва відмовив колишньому міністрові Миколі Білоконю у визнанні за ним права власності на державну дачу під Києвом.
Про це пише "Дело".
Дачний будинок чиновник одержав від держави в оренду на 49 років у 2003 році, коли займав посаду міністра.
Однак після зміни влади на початку 2005 року, правоохоронні органи почали кампанію по поверненню незаконно наданого нерухомого майна.
Будинок розташований за адресою вул. Вишгородська 150, дача № 31. Це територія комплексу відпочинку "Пуща-Водиця", що знаходиться на балансі Державного управління справами при президенті.
Як зазначено в судових документах, екс-міністр одержав у своє розпорядження будинок за мізерну орендну плату - 252 грн. на місяць. Площа дачі перевищує 105 кв. м., прилегла територія складає 7 тис. кв. м.
Пізніше Білоконь затіяв так звану реконструкцію, у результаті чого, як випливає з матеріалів судового розгляду, вартість нового будинку стала перевищувати ціну початково виділеної дачі в 100 разів.
У березні цього року в інтерв'ю одній з газет він розповів, що для будівництва брав кредит у розмірі $120 тисяч.
Незважаючи на те, що прокуратура вбачала порушення в договорі оренди і вимагала віддати віллу державі, Білоконь не уступив її навіть після виїзду в Москву. Як відомо, після зміни влади в 2005 році він виїхав із країни, побоюючись карного переслідування.
У 2009 році прокуратура все-таки домоглася через суди розірвання договору оренди. Але адвокати Білоконя не відступили. На допомогу їм "прийшла" реконструкція, що була проведена з дозволу ДУС.
Так, відповідно до частини 1 статті 778 Цивільного кодексу, наймач може поліпшити річ, що є предметом договору найму, і якщо в результаті поліпшення створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача в праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення, якщо інше не встановлено договором або законом.
Для юристів колишнього чиновника це означає, що їх підопічний може претендувати на 99% реконструйованого будинку. Правда судді мали іншу думку. Як говориться у визначенні Апеляційного суду, положення 778 статті Цивільного кодексу не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.