У Конституційному суді таки відмовляють скаржникам на "мовний" закон

8 переглядів
Середа, 30 січня 2013, 18:13

Колегії Конституційного суду відмовили у відкритті провадження у справі про офіційне визначення положень "Про засади державної мовної політики" і про визнання цього закону неконституційним.

Як повідомили у прес-службі КС, колегія суддів Конституційного Суду прийняла відповідні ухвали.

Так, 29 січня колегія суддів КС відмовила у відкритті провадження за зверненням Львівської міської ради про офіційне визначення низки положень "мовного" закону, а 30 січня - за поданням 51 народного депутата про визнання цього закону неконституційним у зв'язку з порушенням процедури його ухвалення.

Водночас на вивченні в колегії перебуває ще одне подання 51 народного депутата щодо конституційності закону "Про засади державної мовної політики".

Як відомо, 17 жовтня до КСУ надійшли два конституційні подання від 51 народного депутата про оцінку конституційності положень закону про засади державної мовної політики, а також про оцінку конституційності цього закону у зв'язку з можливим порушенням процедури його розгляду та ухвалення.

Верховна Рада ухвалила ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики" 3 липня.

8 серпня президент Віктор Янукович підписав цей закон, а також доручив Кабінету Міністрів створити робочу групу для розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні.

Закон набув чинності 10 серпня, він передбачає можливість офіційної двомовності у регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

Одеська обласна та міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська та Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Дніпропетровська обласні ради вже прийняли рішення про визнання російської мови регіональною.

Кримський парламент доручив до 10 жовтня 2012 року підготувати і внести на розгляд кримських депутатів пропозицію із реалізації "мовного закону".

Угорська мова стала регіональною у місті Берегове (Закарпаття), молдовська (румунська) - в селі Тарасівці Чернівецької області.

Румунська також став регіональною мовою в селі Біла Церква (рум. Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.

Інтерфакс-Україна

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"



powered by lun.ua