Хитрий закон Порошенка пройшов перше читання: на кону Верховний Суд

20697 переглядів
Вівторок, 20 червня 2017, 12:50

Верховна Рада ухвалила у першому читанні президентський проект закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів.

Законопроект №6232, внесений Петром Порошенком, з урахуванням пропозицій голови комітету з питань правової політики та правосуддя Руслана Князевича, за основу підтримали 253 депутати.

Відтак, до другого читання документу на 794 сторінки відповідні процесуальні кодекси будуть виписувати окремими розділами. "Це буде кілька законів в одному законопроекті", – сказав Князевич у заключному слові, після палких дискусій. 

Князевич наголошував, що новий Верховний суд не зможе запрацювати без ухвалення цього законопроекту.

Заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов зазначив, що законопроект "пройшов декілька раундів обговорення і отримав підтримку правничої спільноти" .

"Юрисдикцію між загальними, господарськими та адміністративними судами пропонується розмежовувати залежно від предмету, а не сторін спору", – сказав він, зокрема.

Згідно з пояснювальною запискою Філатова, президентський законопроект, серед іншого, впроваджує "електронний суд" і визначає Верховний Суд єдиною касаційною інстанцією.

Документ передбачає широкі можливості здійснення судочинства із застосуванням інформаційних технологій і вчинення всіх процесуальних дій через засоби електронного зв’язку "з відповідними механізмами ідентифікації та безпеки".

"Учасникам справи забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не залишаючи свого житлового або робочого приміщення, а для свідків, експертів – в приміщенні іншого суду", – йдеться у записці.

Матеріали справ будуть зберігатися, як правило, в електронному вигляді, але учасники справи зможуть і далі звертатися до суду в паперовій формі.

Планується, що функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів позбавить необхідності отримувати в суді виконавчі документи в паперовій формі і допоможе заощадити стягувачу час та кошти.

Передбачено також "пред'явлення виконавчого документа до виконання шляхом подання до органу виконавчої служби, приватного виконавця лише однієї заяви, яку можна буде подати в електронній формі, не виходячи за межі своєї оселі чи робочого місця; оперативне передання матеріалів виконавчого провадження іншому виконавцю у випадках, передбачених законом".

Людям, які проживають на окупованій території або в районі АТО, планують забезпечити "доступ до інформації щодо судового розгляду, прийнятого судового рішення в справах, в яких такі особи беруть участь". Передбачено новий порядок визначення територіальної юрисдикції справ, які підсудні судам, розташованим на таких територіях.

Надання завідомо недостовірних чи підроблених доказів до суду пропонують вважати окремим складом злочину й передбачити покарання.

Законопроект спонукає розглядати справи в розумні строки. Передбачають заходи процесуального примусу, а також неприйняття судом доказів в разі їх несвоєчасного подання чи приховування; закріплюють присічні строки для звернення з апеляційною або касаційною скаргою, заявою про перегляд судового рішення за новими обставинами.

Сприяти повній компенсації судових витрат мають нові процесуальні інститути забезпечення та попередньої оплати судових витрат.

При цьому суду та учасникам справи надається можливість вирішувати питання щодо судових витрат окремо, після вирішення справи по суті. Судовий збір при зверненні в порядку наказного провадження, подання позову в електронній формі буде меншою. В разі примирення без судового рішення передбачено повернення 50% судового збору.

Крім того, пропонується впровадити систему "автоматизованого арешту коштів, яка дасть змогу забезпечити оперативне (в межах кількох хвилин) виявлення грошових коштів, які належать відповідачу або боржнику, та накласти на них арешт згідно з судовим рішенням чи постановою державного виконавця".

"За заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоспорюваної грошової заборгованості за письмовими договорами, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд видає судовий наказ про стягнення заборгованості з боржника. Заява про видачу судового наказу розглядається без виклику заявника і боржника та без проведення судового засідання", – сказано також у записці.

"Протягом 20 днів з дня видачі судового наказу боржник має право подати заяву про скасування судового наказу. Якщо боржник скористається своїм правом – суд скасовує судовий наказ, якщо ні – наказ набирає законної сили. Використання такої процедури не є обов'язковим, і заявник має право вимагати вирішити його справу в порядку позовного провадження" – додається у ній.

Крім того, передбачається, що рішення суду буде переглядатися у касаційному порядку Верховним Судом за відповідною скаргою "лише один раз".

Верховний Суд може діяти у складі колегії (з 3 або більшої непарної кількості суддів), палати, об’єднаної палати відповідного касаційного суду, Великої Палати Верховного Суду. Колегія в разі незгоди з рішенням колег може передати справу на розгляд палати, до якої входить відповідна колегія, або об’єднаної палати відповідного касаційного суду, або Великої Палати ВС.

Крім того, у Кодексі адміністративного судочинства пропонують передбачити так зване прецедентне право: "процесуальний механізм розгляду типових справ (у яких відносини сторін та правові норми, якими вони регулюються, є схожими) за прикладом рішення Верховного Суду в одній з таких справ (зразковій справі)".

Передбачено також можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності держcлужбовця  в разі прийняття ним рішення, що суперечить висновкам про застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду. Підставою для початку дисциплінарного провадження тоді є ухвала суду.

* * *

Автор альтернативного законопроекту №6232-1 Альона Шкрум пропонувала розділити "найдовший в історії" президентський проект на 5 окремих законопроектів, нагадуючи, що "кодекси мають подаватися окремо".  

Представниця "Батьківщини" заявила, що президентський законопроект пропонує внести в новій редакції три кодекси, а також внести зміни до 8 інших кодексів і 18 законів – але такі ґрунтовні зміни потребуватимуть багато часу для обробки і введення у практику судів.

За словами Шкрум, президентський проект поєднує одразу кілька кодексів, бо в коаліції немає довіри і є страх, що окремі закони не приймуть. "Він руйнує парламентаризм, державу та (інститут) президента", – сказала депутат.

Вона перелічила лише деякі зміни: автоматичний арешт коштів на рахунках за борги, виклик у суд через інтернет, зміни щодо звернення до Міжнародного комерційного арбітражу, "прибирається банківська таємниця".

"Я в своєму альтернативному законопроекті ці речі викреслювала", – сказала Шкрум. 

Вона наголосила, що науково-експертне управління також має багато зауважень до норм про електронний суд.

Згодом Шкрум задовольнила компромісна пропозицій профільного комітету. "Але подібне просування з Адміністрації президента цього законопроекту не відновлює довіри…", – зазначила вона.

Шкрум усе одно наполягатиме на вилученні норми про "автоматичний арешт коштів за борги за газ та електроенергію" та "виклик у суд відповідача-третьої особи на інтернет-порталі судової влади України", адже ці речі "будуть зловживанням для судової влади, довіру до якої не відновлено".  

"Ті речі, які є неприпустимими, мусять зникнути (в другому читанні), а не з'явитися в ще більшому обсязі", – заявила вона. 

Серед іншого, законопроект передбачає диференціацію ставок судового збору.

Іван Крулько заявляв: "Якщо порушуємо процедуру під час ухвалення – потім матимемо законопроект, який погано працюватиме. Цей закон був внесений не відповідно до законодавства… Кодекси мають вноситися як окремі законопроекти".

"Наступна груба помилка буде, коли комітет випустить на друге читання 5 законодавчих актів", – сказав він і додав, що ще не було так, щоб автор до другого читання змінювався.

Зі свого боку, Леонід Ємець сказав, що Україна стоїть на роздоріжжі – до чесного і справедливого суду або назад "у болото" корупції.  

"Сьогодні надзвичайно ключовий момент… Доки не буде змін до процесуального законодавства, залишаються працювати старий Верховний Суд і вищі спеціалізовані суди", – сказав він.

"Іншого варіанту, як приймати ці законопроекти одним законом, не існує, бо це надзвичайно великі ризики… До другого читання сформуємо чіткі зміни…, які дозволять запустити новий Верховний Суд, ліквідувати вищі спеціалізовані суди і запустити реформу до апеляційних судів", – запропонував Ємець.

Філатов запевнив, що саме комплексний характер питань "диктує необхідність одночасної зміни великої кількості законодавчих актів" – і порушень немає.

Князевич зазначив, що комітет пропонує "креативний варіант – але він у межах регламенту".

"Щодо дискусійних питань – не бачу перепон знайти компроміс до другого читання. Без цього законопроекту ми не можемо запустити в повній мірі судову реформу", – сказав він.

Князевич планує ухвалити доопрацьований законопроект уже наступного сесійного тижня.

Олена Рощенко, УП, доповнено о 14:40



powered by lun.ua