Експерт пояснила, чому не обійтися без традиційного перепису населення

5088 переглядів
Четвер, 6 лютого 2020, 14:21

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова заявляє, що без традиційного перепису населення наразі не обійтися, оскільки повноцінних реєстрів в Україні немає.

Джерело: інтерв’ю Лібанової ZN.UA

Пряма мова: "Перепис усе-таки потрібний. Ми можемо думати як завгодно й що завгодно. Важливо, щоб, крім усього іншого, це визнала міжнародна спільнота.

Це ненормально, коли одна з найбільших країн Європи не знає, скільки в ній живе населення. А ми ж наразі перебуваємо саме в такому стані. Ось ці переписи раз на 10 років ООН придумала не випадково. Інформації з поточного обліку вистачає приблизно на 10 років. Потім неминуче нагромаджуються помилки. І раз на 10 років дані навіть хороших реєстрів звіряють із переписом".

Деталі: Лібанова заявила, що усі країни проводять переписи, просто деякі це справді роблять із використанням реєстрів. Щоб Україна могла переписувати людей на основі реєстрів, треба спершу створити таку систему реєстрів, на яку можна буде спертися.

За словами експерта, у США систему реєстрів будували близько 20 років. У Європі – близько 15. Спираючись на їхній досвід, Україна може зробити це швидше, але точно не за місяць. І коштує це дуже дорого.

Зауваження до підрахунку міністра Кабміну Дмитра Дубілета вона пояснила тим, що, наприклад, у випадку з дитячим населенням у Мін'юсті просто взяли всіх, хто народився починаючи з 2005 року, і взяли показник міграції за нульовий. Але у цій групі міграція теж існує, бо коли батьки переїжджають, то часто діти їдуть з ними.

І загалом сама назва, в якій вказано, що це оцінка чисельності "наявного населення", викликає питання. Бо якщо людина похилого віку їде на якусь роботу закордон, то свою пенсійну картку вона залишає родичці, яка отримує за неї пенсію.

У випадку з обліком середніх вікових груп, то щодо частини цих людей (тих, про яких інформацію брали безпосередньо в мобільних операторів) дійсно отримали інформацію про наявне населення – про людей та місце їхнього проживання.

Разом з тим, Лібанова не розуміє, чому в середніх вікових групах дані збіглися зі статево-віковою статистикою Держкомстату, адже вони не повинні були збігатися.

Експерт пояснила, що на сьогодні електронний перепис – найкращий інструмент лише для оцінки внутрішньої міграції. Проблема внутрішньої міграції навіть більша, ніж зовнішньої, оскільки останню хоча б зрозуміло, як відловлювати.

А внутрішню відслідкувати дуже важко через те, що люди не перереєстровуються на нових місцях.

Лібанова також розповіла, що під час пробного перепису, проведеного наприкінці грудня в Бородянському районі Київської області та Оболонському районі Києва, вийшло охопити близько 75% населення. Плюс 1% тих, хто зареєструвався онлайн.  

Разом з тим вона пояснила, що охоплення пробним переписом завжди нижче, оскільки немає потрібної реклами. А у випадку з інтернет-реєстрацією треба електронний підпис, який є далеко не в усіх.

Крім того, багато квартир (особливо в Оболонському районі) нині фактично є нежитловими приміщеннями, в яких розташовані офіси. Також є багато побудованих, але не заселених поки що квартир, або квартир, де йде ремонт, і відповідно там нікого немає.

При  цьому, за її  словами, пряма відмова від участі в переписі в Бородянському районі становила 4%, в Оболонському – трохи більше, але це не критичні цифри, оскільки відсоток відмови в переписі в інших країнах скрізь укладається до 10%.

За словами Лібанової, щоб убезпечити майбутній перепис від звинувачень у недостовірності, важливо запросити міжнародних спостерігачів – найкраще Бюро перепису США, або спостерігачів-статистиків з різних країн світу. Для цього потрібне лише звернення Держкомстату.

Вона визнала, що під час перепису може виникнути низка проблем, але, щоб їх попередити, важливо проводити роз’яснювальну роботу – говорити людям, навіщо це потрібно.

Щоб переписувачі проводили інтерв'ю чесно, на їхніх на планшетах стоятимуть GPS, і Інститут бачитиме, скільки часу заповнювалася анкета й де.  

Крім того, є ще 10-відсотковий контрольний обхід. Коли просто приходять до людей і запитують, чи був у них переписувач, чи відповідали вони на запитання.  

Лібанова вірить, що переконати владу у необхідності перепису все ж таки вдасться. Тим більше, що у Фонді народонаселення запевняють, що їх зможе підтримати міжнародна спільнота і міжнародні політики.

Читайте також: Порахувати українців. Як проходитиме перепис населення-2020?

Передісторія:

  • 23 січня 2020 року міністр Кабміну Дмитро Дубілет презентував "Оцінку чисельності наявного населення", яка показала, що в Україні проживає 37 мільйонів 289 тисяч осіб, й одна десята від них – у Києві.
  • 4 лютого "Український центр суспільних даних" оприлюднив на своєму сайті і в Фейсбуку інформацію про те, що дані статево-вікової структури у "переписі" Дубілета "отримані шляхом простого множення даних Держстату на 0,888 (або 88,8%)" і заявив, що Дубілет фальсифікував свій "електронний перепис".
  • Дубілет заперечив фальсифікацію оцінки чисельності населення України, здійсненої на підставі комбінованого аналізу, називаючи екстраполяцію одним із методів.
  • Держстат також заступився за "перепис" населення від Дубілета.



powered by lun.ua