ЦПК розкритикував нову судову реформу: "Зеленський наступає на ті самі граблі"

Центр протидії корупції каже, що законопроєкт президента Володимира Зеленського про судову реформу повністю суперечить вимогам Міжнародного валютного фонду.

Джерело: ЦПК

Деталі: У нещодавньому підписаному меморандумі з МВФ українська влада взяла на себе зобов’язання оновити Вищу раду правосуддя – ключовий орган, відповідальний за добір і звільнення суддів. Меморандум передбачає створення незалежної комісії з міжнародними експертами в складі, яка має провести перевірку членів ВРП на відповідність закону і критеріям доброчесності та ініціювати їхнє звільнення.

Натомість, зауважує ЦПК, президент в своєму законопроєкті пропонує, щоб рішення, чи звільняти членів ВРП, приймала сама ВРП – за таке рішення має проголосувати щонайменше 14 членів ради.

Пряма мова експертки Центру протидії корупції Галини Чижик: "Зеленський знову встає на ті самі граблі і навіть не вчиться на власних уроках. Адже його перша спроба реформувати суди провалилася з тріском у січні цього року саме через Вищу раду правосуддя. І зараз президент знову дає нереформованому органу всі повноваження на реформування судової системи, що навіть звучить абсурдно. Лише з аналізу законопроєкту зрозуміло, що в Офісі президента не хочуть ніякої судової реформи, яку обіцяли виборцям".

Деталі: Аналітики зазначають, що президентський законопроєкт повністю віддає формування нової кваліфкомісії суддів в руки нереформованої ВРП. Саме ВРП визначатиме правила проведення конкурсу.

Крім того, якщо раніше до складу конкурсної комісії могли увійти лише ті міжнародні експерти, які допомагали відбирати суддів Вищого антикорупційного суду, то зараз фактично будь-яка міжнародна чи іноземна організація, яка працює в сфері правосуддя чи боротьби з корупцією, зможе запропонувати будь-яку особу, а ВРП отримає право обирати. Зрозуміло, симпатії ВРП будуть на боці "ручних" експертів, зазначають у ЦПК.

Більше того, можна припустити, що відбором членів конкурсної комісії взагалі керуватиме скандальний голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк. Згідно з текстом проєкту, якщо Рада суддів чи міжнародники не запропонують осіб, тодо це повноваження переходить до Уповноваженого ВРУ з прав людини.

У ЦПК нагадують, що рік тому НАБУ оприлюднило записи з кабінету голови ОАСК Павла Вовка, який ймовірно стверджував, що контролює Уповноважену Людмилу Денісову, і може забезпечити призначення нею потрібних людей.

За словами аналітиків, законопроєкт утверджує статус ВККС як "сировинного" придатка ВРП – самостійно ВККС не зможе провести жоден процес в межах добору чи оцінювання суддів, адже більшість рішень має погоджувати з ВРП. Такі важливі документи як порядок проведення оцінювання суддів/кандидатів і методику оцінювання результатів взагалі має затверджувати ВРП.

Також законопроєкт містить норми, які стосуються Верховного суду і Верховного суду України. Скандальна норма про кількість суддів Верховного суду вилучається з закону, тепер таку кількість визначатиме своїм рішенням ВРП.

Судді Верховного суду України мають бути зараховані до штату Верховного Суду і впродовж року мають пройти кваліфікаційне оцінювання, яке їхні колеги з Верховного суду вже пройшли під час конкурсу.

На думку ЦПК, через цей законопроєкт Україна може втратити кілька мільярдів доларів допомоги МВФ.

Передісторія: 

• У березні 2020 року Конституційний суд скасував положення закону про діяльність органів суддівського врядування, ініціатором якого був президент Володимир Зеленський. Зокрема, КС визнав неконституційним положення, яке скорочувало максимальну кількість суддів у Верховному суді від 200 до 100. 
• Йшлося про законопроєкт про діяльність органів суддівського врядування, який Володимир Зеленський підписав 4 листопада 2019 року. Законом скорочувався склад Верховного суду з 200 до 100 суддів, запроваджувався новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створювалася при Вищій раді правосуддя комісія доброчесності та етики.
• Законом також зменшувався оклад членів Верховного суду з 75 до 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (до 105,7 тис. грн), скорочувався склад ВККС з 16 до 12 членів, до ВККС заборонили обирати колишніх членів Вищої ради правосуддя. Крім того кандидати до ВККС мали подавати "заяву про проведення перевірки, визначеної законом "Про очищення влади".
• У посольствах ЄС і Канади в Україні розкритикували низку положень цього Закону.