Держсекретар США: нинішня криза з РФ – це вже не про Україну, а міжнародну безпеку

Демократичні країни повинні рішуче захищати Україну перед російськими погрозами у тому числі через те, що фактично від розв’язки цієї кризи залежить майбутнє міжнародної безпеки.

Про це сказав держсекретар США Ентоні Блінкен 13 січня в інтерв’ю на MSNBS, пише "Європейська правда".

Держсекретар зазначив, що, можливо, хтось із звичайних американців запитує себе, навіщо Вашингтон приділяє стільки уваги підтримці суверенітету й територіальної цілісності країни, яка знаходиться десь далеко за океаном. 

"Чому ми так рішуче виступаємо на захист України перед лицем російської агресії? Ось чому: це значно ширше питання, ніж про Україну. Зараз під питанням базові принципи міжнародного миру та безпеки: що якась країна не може просто взяти і змінити силою кордони іншої, не може диктувати сусіднім державам і їхнім народам, яку політику їм провадити і з ким вступати в альянси; що якась держава не може претендувати на власну "сферу впливу" – це пережиток минулого сторіччя – і вирішувати за своїх сусідів. Якщо залишати такі дії безкарними – це підірве усю міжнародну систему, інші країни почують цей сигнал і почнуть діяти схожим чином. Це шлях до напруги, конфліктів і воєн", – наголосив Ентоні Блінкен.

Він висловив сподівання, що у Кремлі оберуть шлях дипломаті і діалогу. "Ми готові до цього, але готові і на випадок, якщо станеться інакше", – зазначив він. 

На запитання про масштабні санкції, про які західні партнери попереджають Кремль, Блінкен сказав, що не може розкривати деталі, але наголосив, що про таку готовність попередили G7, ЄС і країни-члени НАТО. "Разом ми можемо застосувати дуже значні санкції – фінансові, економічні та інші, таке, чого ми не робили раніше. Також ми розглядаємо ще більшу підтримку зміцнення обороноздатності України, як і членів НАТО", – зазначив він. 

Держсекретар також звернув увагу, що дії президента РФ Владіміра Путіна за роки агресії проти України дали фактично протилежний ефект і спровокували те, чому той хотів запобігти.  

"Може з чверть населення України підтримувала членство в НАТО. Зараз це близько 60%. Сам Альянс змушений був розмістити більше сил і озброєння ближче до Росії – чого РФ не хотіла – після її агресії проти України. Витрати на оборону НАТО теж зросли… Все, що робив президент Путін, призвело до абсолютно протилежного розвитку подій, ніж той, якого він хоче", – зазначив Ентоні Блінкен.

Читайте також: У НАТО сказали "ні": що змінили та які наслідки матимуть переговори Заходу з РФ, також дивіться про це відео від ЄвроПравди.