Не лише "Челсі": які європейські футбольні клуби росіян ще не під санкціями
Поки що санкції наклали лише на "Челсі" Романа Абрамовича за його близькі стосунки з режимом Володимира Путіна, хоча він – не єдиний російський олігарх-власник футбольного клубу в Європі.
Джерело: Tribuna.com
Деталі: Інші футбольні клуби заможних росіян досі живуть спокійно.
Дмитро Риболовлєв володіє клубом "Монако" (з 2011 року) та бельгійським клубом "Серкль Брюгге" (з 2017-го).
Риболовлєв – колишній власник "Уралкалію", володіє грецьким островом.
Він був фігурантом розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера щодо можливого втручання РФ у вибори в США – комісія досліджувала придбання ним вілли Дональда Трампа за ймовірно завищеною вартістю. Також він знаходиться у "кремлівській доповіді" Мін’юсту США – переліку наближених до режиму Путіна чиновників та олігархів.
ЄС не вважає його прихильником Путіна, а сам росіянин запевняє, що усі статки набув ще до 1999 року – до приходу Путіна до влади, і взагалі "не має з ним жодних стосунків".
Після початку війни Риболовлєв через пресреліз "Монако" заявив, що його фонд пожертвував "значну суму" на гуманітарну допомогу Україні, також монегаски спрямували із цією метою частину доходу від матчу з "ПСЖ".
Валерій Ойф – "Вітесс" (2018).
Він – один із найближчих друзів Абрамовича і клуб купив у друзів власника "Челсі".
Ойф був віце-президентом "Сибнафти", сенатором Ради Федерації від Омської області, потім очолював золотовидобувну компанію Абрамовича Highland Gold.
Клуб "Вітесс" лише через тиждень після російського вторгнення зробив заяву щодо цих подій, уникнувши слова "війна" чи "вторгнення", а сам власник заявив, що продасть клуб та вже залишив посаду в Наглядовій раді.
Максим Дьомін – "Борнмут" (повноцінним власником клубу став у 2013 році),
Дьомін починав бізнес-кар’єру радником гендиректора "Татнафти" (Татарстан). У 2005 році він залишив компанію і переїхав до Лондона, вже звідти його фірма продовжила співпрацювати з "Татнафтою". Був акціонером банків "Зеніт, "Ак Барс" і "Веста", а також "Незалежної страхової групи".
"Борнмут" на агресію РФ відреагував лише одним твітом, а самому Дьоміну санкції не загрожують: рятує британський паспорт.
Антон Зінгаревич – болгарський клуб "Ботев" (2021).
Колись він володів ще клубом "Редінга" (2012-2014), від якого фактично самоусунувся Батько цього росіянина Борис Зінгаревич з грудня 2000 очолює групу компаній "Ілім", найбільшу компанію у лісовій та деревообробній галузі, а також зі своїм братом-близнюком займався активною забудовою Санкт-Петербурга.
У "Ілімі" підлеглим Зінгаревича в 90-ті був Дмитро Медведєв, якому Путін дозволив з 2008 по 2012 рік тимчасово обіймати посаду президента. Видання "Проект" стверджує, що той пізніше навіть допоміг Зінгаревичу владнати конфлікт з Олегом Дерипаскою.
Антона Зингаревича в Росії підозрювали в шахрайстві: він винен багатомільярдні суми одразу кільком російським банкам та переховувався за кордоном, однак у 2019 році російське МВС припинило його кримінальне переслідування.
Ані "Ботев", ані сам Зінгаревич не коментували вторгнення РФ, жодних повідомлень про ймовірність санкцій чи причини їх ненакладання також немає.
Сергій Ломакін і Роман Дубов – латвійський клуб "Рига", кіпрський клуб "Пафос".
Ломакіну ще належить російська "Родіна". Ломакін та Дубов у різний час намагалися інвестувати й в інші клуби: "Волинь", "Сент-Етьєн" та "Стандард".
Зв’язків із російським режимом у Ломакіна й Дубова не прослідковуються.
Дубова й Ломакіна часом називають громадянами ЄС.
"Рига" публічно виступила проти війни, "Пафос" мовчить.
Грецько-російський бізнесмен Іван Саввіді – ПАОК (2012).
Саввіді – двічі депутат Держдуми від "Єдиної Росії" (обирався у 2003 та 2007 роках), брав участь у соборах РПЦ, володар чотирьох державних та двох церковних нагород. Путін особисто вітав його із днем Росії. У нього є бізнес в окупованих Криму та ОРДЛО.
З клубу агресію РФ коментував лише його головний тренер Резван Луческу.
Саввіді пообіцяв виділити один зі своїх готелів у Греції для розміщення українських біженців, а щодо санкцій – AFP з посиланням на джерела у міністерстві економіки Греції каже, що він може бути "однією з наступних цілей".
