Чи є в України шанси на перемогу? Що сказали військові та бізнесмени на форумі УП "Як перемогти Голіафа"

Вівторок, 27 лютого 2024, 17:04
Чи є в України шанси на перемогу? Що сказали військові та бізнесмени на форумі УП Як перемогти Голіафа
Фото: "Українська правда"

26 лютого Українська правда провела захід "Як перемогти Голіафа". У чотирьох панелях "Зброя, "Людський капітал", "Miltech" та "Співробітництво влади та бізнесу" взяли участь виробники зброї, чиновники, бізнесмени, волонтери та військові.

На панелі, присвяченій вітчизняному виробництву озброєнь, спікери обговорили проблеми взаємодії держави із виробниками. Один із викликів – компанії-виробники потребують більше замовлень, однак у Міноборони банально не вистачає грошей, щоб законтрактувати всі потужності підприємств. 

Голова фонду "Повернись живим" Тарас Чмут зазначив, що в таких умовах важливо не розпорошувати ресурси на різні види зброї, а вкладатись лише в те, що буде ефективним на фронті. 

Реклама:
 
Фото: "Українська правда"

"Ми намагаємось задовольнити всіх виробників, даємо всього потрошку, щоб вони не вмерли. Але жодному не даємо так, щоб він наситився ресурсом і зміг дати якісну перевагу на полі бою. Купити 1 кулемет, 1 FPV, 1 пікап, 1 танк, 1 ракету – у грошах коштує багато, але фактично не дає ніякої переваги. Час говорити із суспільством по-дорослому, і почати пріоритезувати замовлення", – сказав Чмут. 

Співзасновник компанії Aerodrone Дмитро Шимків вказав на прогалини з організацією розподілу коштів. 

 
Фото: "Українська правда"

"Є підрозділи, які мають дуже багато дронів, а є підрозділи, які не мають їх взагалі. Є історії з минулого року, коли гроші залишались на столі. Було таке, що компанія заявляє, що може зробити зброю, а потім воєнпреди не можуть знайти де знаходиться її офіс та виробництво. 

ВІДЕО ДНЯ

Є проблема з формуванням потреби. Наприклад, військові просять купити більше дронів, ніж їм реально потрібно. У підсумку Генштаб збирає всі ці потреби та віддає запит Міноборони, а там виходить запит як для бюджету великої армії великої країни", – зазначив він. 

Тарас Чмут вважає, що 2024 рік стане роком людей, у тому сенсі, що треба робити акцент на якісному навчанні операторів. Поки що з цим є проблеми.

На другій панелі відбулось обговорення кадрової проблеми та мобілізації. Заступниця міністра оборони Наталія Калмикова розповіла, що для співробітників ТЦК зараз прописують стандартні операційні процедури та проводять навчання, щоб вони навчались вирішувати проблеми мобілізованих громадян. 

 
Фото: "Українська правда"

Чиновниця також поділилась позитивним результатом кампанії з рекрутингу. "Навіть на посади стрільців є по десять резюме на одну вакансію. У нас тепер зворотня проблема, коли роботодавець не може відповісти всім кандидатам", – сказала Калмикова. 

Найбільш успішним кейсом рекрутингу громадян є Третя окрема штурмова бригада, яка є частиною Азовського руху. Начальник відділу бойової підготовки 3ОШБр Кирило "Кірт" Беркаль розповів у чому секрет їхньої ефективності.

"Коли ми відбили першу навалу у 2014-2015 роках для всіх командирів провели командно-штабний вишкіл за стандартами НАТО. Головне – це принцип збереження людського життя та розвиток його потенціалу. 

Ми взяли ці принципи за основу й почали їх розвивати. Ми створили школу для сержантів. Ми радимося з сержантами та людьми, які будуть штурмувати позиції ворога. Ми не приймаємо рішення за них і ми навчаємо наших офіцерів прислуховуватись до рекомендацій бійців.

В основі нашої взаємодії лежить довіра. А довіра ґрунтується на повазі, і її потрібно заслужити. Ми поважаємо своїх людей. Коли люди до нас приходять, вони нам довіряють", – сказав Беркаль. 

Представниця компанії "Метінвест" Тетяна Петрук підкреслила, що турбуватись про мобілізованих людей потрібно буде навіть після їхньої служби. 

 
Фото: "Українська правда"

"З 2014 року близько 9 тисяч наших працівників знаходяться в лавах ЗСУ. Це майже кожен шостий наш активний співробітник. Сьогодні ми маємо близько 500 людей, які демобілізувались та продовжили роботу на наших підприємствах. 

Ми готові до цього, ми створили екосистему для роботи з ветеранами. Ми вивчаємо досвід наших іноземних партнерів та запроваджуємо його на наших підприємствах. Ми дбаємо про їхні родини, дітей, жінок. Надаємо психологічну підтримку, запровадили додаткові медичні огляди, допомагаємо з лікуванням", – розповіла Петрук. 

Результат війни з Росією багато в чому залежатиме від технологічних перегонів. Українські інженери та конструктори в багатьох сегментах успішно протистоять ворогу, однак спікери з третьої панелі, присвяченої міл-теку, переконані, що час зараз грає проти України. 

"Чому не можна взяти приватного виробника, запропонувати роялті, але виробляти його продукт на державних потужностях? Нам необхідно терміново масштабувати виробництво безпілотників, бо ворог нас у цьому переважає", – сказав командир роти ударних БПЛА Юрій Федоренко

 
Фото: "Українська правда"

Він також зазначив, що багато потрібних на фронті інженерних рішень не масштабовані на рівні держави. Багато компонентів доводиться купувати самим військовим або волонтерам. 

"Для наших дронів потрібні антени UNO, які захищають GPS. На окремих напрямках безпілотники без них не працюють. Ці антени виготовляє одне підприємств в одному місті з китайських комплектуючих. Невже не можна привести пару контейнерів цих антен та забезпечити війська? Ми вбиваємо безмежну кількість техніки, тому що вона просто не долітає до цілі. А це рішення коштує лише 40 000 гривень", – сказав Федоренко. 

Військовий також додав, що потрібно "подружити" міністерства. "Міноборони повинно тісніше спілкуватись із Мінстратегпромом та Мінцифри. Зараз комунікація йде дуже кволо". 

Безліч процесів, що пов’язані з обороною держави, залежать від взаємодії бізнесу та держави. Майбутнє країни тепер багато в чому залежить від вирішення наболілих конфліктів між державними органами та компаніями. 

"Час спринтерів закінчився, пора переходити до довгострокових стратегій. Бізнесу потрібно знати про державні завдання і розуміти, що ми можемо зробити. Ми не бачимо плану і не бачимо переходу країни на воєнні рейки. 

Державі потрібна наша допомога, іноді ми самі приходимо до Міноборони й пропонуємо наші рішення, наприклад, для забезпечення військових харчуванням. Ми самі шукаємо шлях до влади, але не бачимо ініціативи з їхнього боку", – сказав президент корпорації TERWIN Руслан Шостак.  

 
Фото: "Українська правда"

"Відносини між державою та бізнесом повинні характеризувати два слова: передбачуваність і довіра. Якщо компаніям потрібно працювати по 14 годин на день, переїжджати з місця на місце – окей, але скажіть точно, що так буде. Але точно можна сказати, що за два роки війни довіри між державою та бізнесом стало більше", – додав виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.

Спільною проблемою, яку згадували на кожній панелі, була відсутність діалогу. Між військовими та Міноборони, між замовниками та виробниками зброї, між державою та бізнесом. 

"Перші місяці війни ми вистояли завдяки нашій єдності. Зараз цієї єдності нам не вистачає", – підсумувала головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва.

Партнерами заходу стали: компанія Метінвест, TERWIN, KERNEL, МХП, ДТЕК, FAVBET Foundation, HOBBIT HOUSE, MAMO, brabrabra, Coca-Cola HBC Ukraine, Трускавецька, NEPOBORNA та Parkovy.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Усі новини...