НАБУ і людський капітал: як відбирають антикорупціонерів і чи є тут місце для відкритості?

2025 рік запам'ятався низкою гучних корупційних викриттів завдяки роботі Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури: від підозри чинному на той час віцепрем'єр-міністру Олексію Чернишову і до так званого "Міндічгейту" – приголомшливої операції під кодовою назвою "Мідас" щодо масштабної корупції в енергетиці на чолі з бізнесменом Тімуром Міндічем.

2026 рік також розпочався гучно завдяки підозрі голові фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко у справі про системний підкуп нардепів за "правильні" голосування у парламенті. І це ще не згадуючи про численні підозри іншим чинним нардепам.

Розслідувати такі кейси надзвичайно складно як юридично, так і організаційно. Однак вони доводять, що антикорупційні органи здатні руйнувати системні схеми попри шалений політичний спротив. І щоб темп розслідування таких кейсів зростав, НАБУ потребує більше професійних і, що не менш важливо, доброчесних фахівців, здатних викривати корупцію топ-посадовців та протистояти зовнішньому тиску.

Сьогодні в НАБУ функціонує багатоетапний і довготривалий процес відбору кадрів. Більше того, днями обрали новий склад Ради громадського контролю (РГК), яка бере участь в конкурсних процедурах. РГК є "голосом" громадськості під час добору нових кадрів до НАБУ.

Розширення штату Бюро триває останні два роки і є однією з рекомендацій Європейської Комісії щодо посилення антикорупційних органів в Україні.

Виконуючи цю рекомендацію, Верховна Рада ще у грудні 2023-го внесла зміни до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" та дала "зелене світло" розширенню НАБУ. Зміни до профільного закону передбачають поетапне поповнення: протягом 2024–2026 років штат Бюро має зрости з 700 до 1000 співробітників – по 100 нових фахівців щороку.

Як відбирають нових людей до НАБУ?

За час свого існування НАБУ пережило кілька великих хвиль набору нових детективів. Зокрема, перших 70 детективів із 2 700 кандидатів обрали у серпні 2015 року. У березні 2016 року на другій хвилі конкурсу обрали ще 65 детективів з-поміж 1 956 охочих. У червні 2017 року завершилася третя хвиля відбору, конкурсна комісія обрала 55 детективів із 2 494 кандидатів. У 2018–2019 роках пройшла четверта хвиля на 34 посади детективів із 1 865 претендентів. Ажіотаж був колосальним: лише у Києві на три вакансії детективів претендували по 193 кандидати на місце.

З 2024 року в НАБУ розпочалися активна підготовка та проведення конкурсів на нові посади, передбачені змінами до закону. Так, конкурси проводять дві спеціально створені комісії, до яких входять представники структурних підрозділів НАБУ та до трьох представників Ради громадського контролю. Умовно всю процедуру можна поділити на кілька великих етапів.

Етап перший – підготовка та прийом документів від кандидатів. Він розпочинається після оголошення конкурсу і зазвичай займає близько 2–4 тижні. Для допуску до участі кандидати мають відповідати кваліфікаційним вимогам до посади (освіта, професійний стаж тощо).

Етап другий – тестування. Допущені до участі кандидати складають кваліфікаційний іспит, що включає:

• тестування на знання законодавства;
• тестування на визначення рівня професійних умінь і навичок;
• тестування загальних здібностей;
• психологічне тестування.

Кандидати до Управління спеціальних операцій додатково проходять тестування з фізичної підготовки. На окремі посади також проводять тестування рівня володіння іноземними мовами. За результатами всіх пройдених тестів формують рейтинг. Зазвичай до фінального етапу доходить приблизно 10–20% від загальної кількості кандидатів.

Етап третій – співбесіди. Їх проводять у формі інтерв'ю. Мета – оцінка професійного рівня кандидатів. Для більшості посад це останній крок перед фінальною перевіркою.

Фінальний етап – перевірка морально-ділових якостей. Кандидатів, які успішно подолали всі ці кроки та підтвердили свою професійність, чекає перевірка з боку Управління внутрішнього контролю НАБУ. Її ще називають перевіркою доброчесності, під час якої оцінюють особисті, ділові та моральні якості потенційного співробітника. Це і відповідність доходів кандидата його витратам та майну, належне декларування, професійна етика, політична нейтральність, незалежність, непідкупність, гідна поведінка тощо.

Для керівних посад в НАБУ передбачений ще один, додатковий етап конкурсу – співбесіда щодо перевірки на доброчесність. На цьому етапі важливу роль відіграють громадськість, журналісти і небайдужі громадяни. Вони мають право повідомити Бюро про недоброчесних кандидатів.

Варто зауважити, що імена всіх учасників конкурсу є відкритими та публікуються на сайті НАБУ. Винятком є лише кандидати на посади негласних працівників – адже у цьому разі секретність важливіша за публічність та суспільний інтерес.

Будь-хто може самостійно перевірити кандидата за відкритими джерелами та передати інформацію конкурсній комісії. Однак є дві умови. По-перше, дані мають свідчити саме про недоброчесність кандидата та, по-друге, їх потрібно надіслати до НАБУ протягом двох тижнів після того, як оголосили про початок перевірки кандидатів.

Загалом у 2024 році НАБУ оголосило конкурси на 195 посад (із яких 65 – керівні), у 2025 – ще на 159 посад (із них 33 – керівні). На початок 2026 року відбір на 35 із цих вакансій ще тривав.

Попри такий ретельний та складний відбір, у 2024 році до НАБУ призначили 212 осіб (з них 54, тобто чверть, – на керівні посади), а у 2025 році – 222 кандидатів (20, близько 13% – на керівні посади). Це значно перевищує рекомендації Єврокомісії. Проте варто врахувати, що підрозділи Бюро все ще недоукомплектовані, а в багатьох конкурсах перемагають чинні працівники, через що кількість вакансій суттєво не зменшується.

На кінець 2024 року в НАБУ фактично працювало 699 співробітників при штатному розписі 800 осіб. Наприкінці 2025 року кількість працівників зросла до 811 при штаті у 900 осіб. Інший важливий фактор – це неминучі звільнення: за цей період з Бюро звільнилися 84 фахівці. Таким чином, навіть із урахуванням звільнень, фактична чисельність НАБУ протягом останніх двох років збільшувалася на понад 170 співробітників щорічно.

Ці цифри підтверджують, що НАБУ тримає високий темп заповнення вакансій, а кадровий дефіцит поступово скорочується. У таких умовах життєво необхідно підтримувати якість відбору на належному рівні та забезпечувати безперебійну роботу конкурсних комісій.

Які проблеми і що покращити?

Першим значним недоліком є те, як саме оприлюднюють інформацію про конкурси. Дані розміщують у таблицях Microsoft Excel, які потрібно щоразу завантажувати з сайту НАБУ. Оскільки під час конкурсу таблиці постійно оновлюються, користувачі змушені знову й знову завантажувати файли, щоб побачити зміни.

Замість того, щоб переглядати всі оновлення онлайн прямо на сторінці Бюро (як це реалізовано, наприклад, у НАЗК), доводиться накопичувати купу файлів. Це максимально незручно та навіть архаїчно.

По-друге, хоча інформація щодо кожного з етапів конкурсу повністю відкрита, цього не можна сказати про зміст співбесід з кандидатами. Це є головною перепоною прозорості.

Про що мова? Записів трансляцій співбесід досі немає у відкритому доступі. Ми вже звертали на це увагу у 2024 році, але з того часу нічого не змінилося: трансляції проводять лише щодо кандидатів на керівні посади і тільки якщо громадські організації, журналісти чи інші люди подадуть попередній запит. Така вимога є нікому не потрібною новелою та перешкодою для відкритості. Ба більше, після співбесід їхні записи не зберігаються. Тобто, якщо згодом виникне потреба перевірити слова кандидата чи переглянути розмову, зробити це буде неможливо.

У НАБУ це пояснюють заходами безпеки: мовляв, не хочуть "світити" своїх детективів, щоб не зашкодити їм чи їхнім розслідуванням.

Однак, якщо в Бюро так переймаються чутливими питаннями, завжди можна перервати співбесіду на час їх обговорення. Що ж до захисту майбутніх оперативників, то, як уже згадувалося, правила і так забороняють оприлюднювати їхні імена, а всі зустрічі з ними проходять закрито. Ці підрозділи і так виведені за межі публічного конкурсу.

Тому аргументи про захист секретних працівників чи розголошення таємниць не витримують жодної критики.

Виходить, що на співбесідах кандидатів у прокурори САП або суддів не дбають про безпеку? Адже їх транслюють онлайн, а записи зберігаються на YouTube. Причому публічним є не лише блок про доброчесність, як у НАБУ, а й перевірка професійних компетенцій та навіть оголошення результатів. Чого не можна сказати про конкурс до Бюро. А це є серйозним ударом по прозорості відбору.

Попри численні заклики громадськості змінити правила та зробити співбесіди публічнішими, реакції від Бюро немає. Наприклад, на пропозицію від "Автомайдану" скасувати систему запитів на трансляцію та покращити оприлюднення інформації про співбесіди, НАБУ відповіло стандартно: порадили просто "слідкувати за етапами перебігу конкурсів" на їхньому сайті.

Третя проблема полягає в тому, що навіть попри застереження стосовно кандидата з боку громадськості або наявність суперечливої інформації у відкритих джерелах, конкурсна комісія в окремих випадках все одно може призначити його на посаду без належного обґрунтування. Вважаємо, що це є прямим наслідком недостатньої прозорості конкурсу.

До прикладу, така ситуація мала місце під час співбесіди з Андрієм Русаєвим, який в результаті переміг у конкурсі на посаду керівника підрозділу детективів. Питання стосувались декларування автомобіля Ford Focus 2016 року випуску всього за 45 тис. грн, що виглядало явно заниженою вартістю. Також пояснень потребували й підстави набуття дружиною кандидата будинку в с. Хотові Київської області. Кандидат на поставлені питання відповідав досить сплутано, розмито та неконкретно, однак в результаті став переможцем конкурсу.

Також у 2018 пан Русаєв ймовірно був учасником смертельного ДТП. У квітні 2018 року Кандидат, їдучи на автомобілі Ford Focus, здійснив наїзд на пішохода, внаслідок чого остання отримала травми, несумісні з життям. На співбесіді Русаєв так і не зміг чітко пояснити, що відбулось того дня, та на якому етапі наразі перебуває кримінальне провадження – зазначив лише, що слідство веде ДБР, і схоже, попри те, що з моменту ДТП минуло вже понад 6 років, воно й досі не завершене. Рішення конкурсної комісії не було одноголосним, до прикладу, його не підтримала представниця Ради громадського контролю, яка утрималася від голосування за цього та іншого кандидата.

Візьмімо ще одного переможця конкурсу, тепер на посаду керівника підрозділу детективів – Віталія Дернового. Під час подання декларацій він приховав нерухомість у Києві та області, де зареєстрований він сам, його син та падчерка. Крім того, ціна автівок, які він із дружиною придбали у 2018–2019 роках, ймовірно була занижена у 2–3 рази.

Його батько, Валерій Дерновий, служив в органах міліції з 1989 року і за цей час був пов'язаний з великою кількістю скандалів. Серед них участь у фальсифікаціях, розгін мітингу проти антиукраїнського закону, побиття при затриманні та інші. У 2006 році його навіть засудили за службове підроблення, проте він уникнув покарання за амністією і продовжив працювати на керівних посадах в органах міліції.

Ще один приклад: конкурсна комісія рекомендувала призначити на посаду старшого детектива – керівника Другого відділу фінансових розслідувань – Ніну Пінську. Тут цікаво те, що мати Пінської є керівницею та засновницею низки підприємств у Севастополі, які з 2017 року зареєстровані за законодавством російської федерації. Не менш цікавим є й батько Пінської, який був заступником Міністра економічного розвитку і торгівлі за президентства Януковича. Пізніше він працював начальником управління при МЗС.

Звичайно, діти не несуть відповідальності за своїх батьків. Водночас під час співбесіди на доброчесність, коли черга дійшла до питань щодо батьків кандидатки, на прохання самої Пінської комісія вимкнула звук. Тому зовнішні спостерігачі навіть не мали змоги почути відповіді й оцінити можливі ризики.

Тож, на нашу думку, конкурсна комісія в окремих випадках підходила до співбесід формально, не проводила власного аналізу на основі отриманої інформації щодо кандидатів та, як наслідок, не була достатньо залучена до дослідження спірних питань під час інтерв'ю.

Про подібні проблеми із формальним підходом до співбесіди згадувала також експредставниця РГК НАБУ у кадровій комісії Катерина Даценко. За її словами, в окремих випадках мотиви голосування за того чи іншого Кандидата були доволі дивними.

Зокрема, у вересні 2024 року РГК НАБУ опублікувала пост про перебіг співбесід із кандидатами до підрозділу, що займається розслідуванням корупції в оборонній сфері. Одним із головних аргументів людей, які голосували за переможця відбору, було "ну, він же так багато працює, о 9-ій вечора виходить з офісу". Як зазначає Катерина, "це абсолютно нездоровий і дуже радянський аргумент, адже комісію має цікавити не кількість годин на роботі, а якість цих годин, зокрема кількість відкритих та скерованих до суду справ".

Більше того, останніми місяцями конкурсна комісія застосовує нову практику: під час співбесід члени комісії зачитували питання, які надійшли від громадськості, та оголошували, що "кандидат надав вичерпні пояснення у письмовому вигляді" або ж зачитували такі письмові пояснення без уточнюючих запитань зі свого боку. Часто комісія взагалі не вимагала усних відповідей та не пропонувала кандидатам публічно пояснити спірні моменти.

Зокрема, саме так відбулися співбесіди на перевірку доброчесності у грудні 2025 року на посаду Керівника Управління внутрішнього контролю та у листопаді 2025 року на посаду Керівника підрозділу детективів.

Як НАБУ перевіряє доброчесність кандидатів і які результати?

Одним із механізмів підзвітності суспільству та контролю за тим, кого саме беруть на роботу в НАБУ, є Рада громадського контролю. До її складу входять 15 громадян України, яких обирають шляхом онлайн-голосування. Однак, як виявив незалежний аудит 2025 року, через велику кількість співбесід представники РГК не відвідують усі з них, що може призвести до певних негативних наслідків.

Також у НАБУ діє окремий підрозділ, який займається перевіркою кандидатів і чинних співробітників НАБУ. Це Управління внутрішнього контролю. Протягом 2024–2025 років вони провели 60 службових розслідувань, за результатами яких до дисциплінарної відповідальності притягнули 24 працівників.

Також провели 48 перевірок доброчесності працівників НАБУ. За результатами цих перевірок було отримано лише 1 негативний висновок, у зв'язку з чим було розпочато службове розслідування. Це свідчить про загальний високий рівень доброчесності працівників НАБУ, хоча, безперечно, є, що покращувати.

Попри активну роботу, минулорічний аудит за участі міжнародних експертів, перший такий в історії, оцінив діяльність Бюро у сфері прозорості та підзвітності як помірно ефективну. Аудитори наголосили, що НАБУ може зробити більше, щоб і надалі просувати культуру доброчесності. Звернули увагу і на ризик незаконного розголошення відомостей досудового розслідування. На думку аудиторів, попри вжиті заходи щодо його зниження, він досі залишається значним для НАБУ.

Стратегія комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції, схвалена Кабміном у грудні 2023 року, також вимагає, щоб НАБУ посилило зусилля у взаємодії з громадськістю для зміцнення довіри.

Закон щодо посилення повноважень НАБУ та САП, прийнятий після всеукраїнських мирних акцій протесту, пропонує УВК також проводити поліграфологічні дослідження працівників Бюро. Відтепер поліграф мають пройти всі працівники, які мають допуск до державної таємниці, причому не менше одного разу на два роки. Мета такої перевірки – виявити ризики можливої співпраці з державою-агресором.

Однак ефективність цього заходу під питанням, оскільки НАБУ вже давно використовує поліграф як стандартну процедуру для своїх співробітників. У Бюро підкреслили, що перевірки на детекторі брехні вже є звичною практикою під час службових розслідувань та кадрових призначень.

Що треба покращити?

Попри щорічне збільшення штату, фактична чисельність працівників НАБУ за 2024 рік зросла лише на 49 співробітників. Проте за 2025 рік до НАБУ влаштувалось вдвічі більше – ще 112 осіб. На кінець 2025 року в НАБУ загалом працювало 811 співробітників при штаті в 900 людей. Тобто наразі вакантні тільки 10% посад, однак через розширення штату кількість вакансій знову зросла. Таким чином, протягом 2026 року конкурсний відбір триватиме, причому дуже інтенсивно.

Тож ефективність та підзвітність конкурсів до НАБУ варто покращити вже зараз:

• передбачити обов'язкові онлайн-трансляції всіх співбесід як на професійність, так і на доброчесність щонайменше на керівні посади. Без необхідності окремого звернення від громадськості чи журналістів;
• зберігати трансляції у відкритому доступі на Youtube або на іншому ресурсі;
• вдосконалити сторінку, де викладають інформацію про перебіг конкурсів, зробити її зручною та user-friendly, без постійних завантажень Excel-таблички;
• конкурсна комісія має бути більше залучена у процеси співбесід, публічно озвучувати спірні моменти, критично їх оцінювати або оприлюднювати письмові пояснення кандидатів.

Вважаємо, що ці нескладні рекомендації не лише допоможуть виправдати величезну підтримку Бюро, яку люди висловили під час літніх протестів, а й надалі підсилять довіру громадян. Щоб зберегти цю підтримку, НАБУ має посилити прозорість та більше прислухатись до рекомендацій суспільства. Адже чим вищі очікування та рівень довіри, тим більшою має бути й підзвітність.

Тетяна Закопайло, юристка ВО "Автомайдан"