Інформаційна блокада на тимчасово окупованих територіях: з чим стикаються люди у 2026 році

Нещодавно на звʼязок нарешті вийшов мій друг, який живе в окупованому Криму, розповів, як постраждав його дім через наслідки роботи російської ППО.

"Уявляєш, вони при цьому ще розповсюджують фейки, що дрони запускають кримські татари. Взагалі стало страшно останнім часом: постійний гуркіт над головою, тривога і повне відчуття невизначеності.Купа якихось пліток, ІПСО. І найгірше – це коли ти навіть не можеш дізнатися, що насправді відбувається навколо. Відкриваєш телефон, а там замість новин – суцільні заблоковані сторінки або пропагандистські зведення".

У 2026 році інформаційна війна на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України досягла безпрецедентного рівня цифрової ізоляції. Окупанти не просто обмежують доступ до новин, вони системно будують цифрове гетто, намагаючись повністю відрізати мільйони людей від об'єктивної реальності, близьких та рідної держави.

За словами правозахисників, позбавлення громадян доступу до правдивої інформації є свідомою воєнною стратегією Росії. Чим менше люди знають про реальний стан справ, тим легше насаджувати тотальну пропаганду та приховувати воєнні злочини.

Саме тому українські медіа і намагаються долати цю блокаду. Перед нами багато викликів:

Інформаційна зачистка

За останні роки Росія перейшла від точкового блокування окремих сайтів до створення суцільної тоталітарної цифрово-інформаційної інфраструктури.

Відбувається масове блокування українських та міжнародних медіа: більш ніж сотні українських новинних ресурсів, офіційних державних порталів, сайтів правозахисних організацій та незалежних видань (включно із сайтом Громадського радіо) перебувають під повною забороною. Провайдери блокують їх навіть без формальних рішень органів окупаційної влади, застосовуючи жорстке фільтрування.

Блокування месенджерів та VPN

Доступ до незалежних VPN-сервісів, критично важливих протоколів та захищених месенджерів теж постійно блокується. Не знаю, чи вийде у них повноцінно впровадити свій "чебурнет" (окрема ізольована мережа), але вже зараз мешканці ТОТ скаржаться на дуже повільну роботу VPNʼів.

Примусовий перехід на окупаційних провайдерів та "Госуслуги"

Усі інтернет-трафіки вимушено проганяються через магістральні лінії агресора. Доступ до багатьох базових послуг вимагає авторизації через ворожі ідентифікаційні системи, що робить кожну дію користувача в мережі прозорою для спецслужб.

Заміщення та глушіння ефірного сигналу: На кордонах та на всій окупованій території українське мовлення глушиться потужними станціями РЕБ та заміщується, де можливо, ворожими пропагандистськими частотами.

Смартфон як доказ "нелояльності": фізичні ризики для мешканців

Найстрашніший аспект інформаційної блокади – не технічні обмеження, а ризик для життя та свободи людей.

Правозахисники регулярно фіксують факти так званої "вуличної фільтрації" та обшуків: окупанти перевіряють телефони на вулицях та блокпостах.

Силовики можуть в будь-який момент зупинити людину та вимагати перегляду галереї, історії браузера, підписок у Telegram чи YouTube.

"Після кожного обстрілу на вʼїзді, наприклад, в Севастополь, зупиняють автівки і перевіряють твої телефони. Мене навіть якось попросили увімкнути мій плейлист: і дивом не долистали до українських пісень", – розповів ще один мій друг з півострова.

Його страх виправданий, бо підписка на український Telegram–канал, збережена стаття правозахисних ресурсів або Громадського радіо і навіть просто пісня українською стає підставою для звинувачень у "дискредитації армії окупантів", "екстремізмі" або "шпигунстві".

Взагалі, кажуть мої друзі, панує атмосфера страху і недовіри, бо доноси сусідів чи знайомих стає вже звичною практикою і змушує людей видаляти будь–які сліди зв'язків з вільним світом.

Як пробити стіну: ефірне мовлення та мережа передавачів на прифронті

Попри спроби ворога створити повний вакуум, ми шукаємо технічні рішення для доставки правдивого сигналу безпосередньо в ефір ТОТ.

Для Громадського радіо це завдання є частиною місії: нам дуже важливо розвивати систему FM-передавачів вздовж лінії фронту та прикордоння, щоб живий голос українських журналістів і далі досягав багатьох окупованих населених пунктів.

Бо ефірне мовлення і зараз залишається одним із найбезпечніших способів отримання інформації через відсутність цифрового сліду (лог–файлів чи "історії браузера").

Навіть якщо окупанти повністю вимикають інтернет та мобільний зв'язок, радіопередавачі з підконтрольної території продовжують мовлення, залишаючись джерелом оперативних новин.

Читайте також: Прапор у цифровій тиші: як VPN тримає Україну на тимчасово окупованих територіях

Інновації проти цензури

Для тих, хто намагається читати та слухати українські ресурси в мережі, стандартний доступ або навіть звичайні VPN часто стають недоступними через блокування трафіку.

Обійти це можна: існує, наприклад, спеціалізований браузер Ceno, який працює за принципом, схожим на торренти. Завдяки цій технології дзеркала сайтів (зокрема й сайт Громадського радіо) залишаються доступними навіть у разі повного відключення окупованих територій чи всієї мережі ворога від зовнішніх міжнародних інтернет-каналів.

Що більше людей (зокрема на підконтрольній території) запускають браузер Ceno, то більшим стає кеш і то швидше мешканці ТОТ отримують доступ до свіжих новин.

Ми на Громадському радіо, зокрема в подкасті для мешканців ТОТ "Наші: на одній хвилі" нагадуємо заручникам окупантів про цифрову гігієну: двоконтурні пристрої та "чисті" телефони, альтернативні протоколи з'єднання, автоматичне очищення та секретні чати, анонімність у соціальних мережах.

Інформаційна блокада – це намагання окупантів зламати ментальний опір українців, змусити їх почуватися покинутими та заляканими. Але всі разом ми можемо нагадати жителям окупованих територій, що ми поряд, а правду неможливо сховати.

Як кожен із нас може допомогти?

Поширювати перевірену інформацію про стан справ на ТОТ.

Підтримувати зв'язок із рідними та близькими в окупації через безпечні канали, не наражаючи їх на небезпеку запитаннями у відкритих чатах.

Підтримувати правозахисні та гуманітарні ініціативи, які допомагають мешканцям окупованих територій залишатися на зв'язку та захищати свої права.

Підтримувати незалежні медіа, які докладають великих зусиль, щоб бути почутими в окупації.

Тетяна Курманова, голова правління Громадського радіо