В Раді пропонують дати держохорону головкому, керівникам розвідок та іншим членам Ставки й РНБО
Народні депутати зареєстрували у парламенті законопроєкт, який передбачає забезпечення державною охороною членів Ставки верховного головнокомандувача та Ради національної безпеки і оборони, якщо вони виконували свої повноваження під час війни.
Джерело: ініціатор документа – секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Роман Костенко в коментарі УП, картка документа на сайті Ради
Пряма мова парламентаря: "Безпека посадовців, які ухвалювали ключові рішення під час війни, безпосередньо впливає на стійкість держави. Цей законопроєкт не про конкретні прізвища, а про збереження ключових державних інституцій і забезпечення безперервності їхньої роботи.
Неважливо, чи обіймає людина посаду зараз або вже звільнилася. Всі, хто ухвалював рішення, які сприяли знищенню ворога, перебувають під прицілом російських спецслужб. І держава має подбати про їхню безпеку. Загроза не зникає наступного дня після звільнення з посади або завершення війни. Тому захист має забезпечуватися як під час війни, так і впродовж визначеного періоду після її завершення".
Деталі: Він підкреслив, що головна мета проєкту – удосконалити систему гарантування безпеки ключових представників військово-політичного керівництва.
"Те, що головнокомандувач Збройних сил України, начальник Генерального штабу, голови СБУ і розвідок не були включені до переліку осіб, які підлягають державній охороні, – очевидна прогалина. Вона зумовлена тим, що чинне законодавство формувалося без урахування загроз і викликів повномасштабної війни. Зараз його необхідно привести у відповідність до безпекових реалій, в яких перебуває Україна", – вважає Костенко.
На його думку, єдиний серйозний ризик від впровадження ініціативи – це те, що хтось спробує політизувати цю проблему і використати для популізму або маніпуляцій.
"Ми вже бачили як успішні замахи на українських посадовців, так і підготовку замахів, яку вдалося зірвати українським спецслужбам. Ворог повинен розуміти, що Україна усвідомлює цю загрозу і системно їй протидіє", – пояснив Костенко, зауваживши, що цей проєкт закону не про політичні привілеї.
Він розраховує, що комітет Ради з питань нацбезпеки, оборони і розвідки розгляне документ найближчим часом.
Законопроєкт пропонує встановити довічну державну охорону президенту часів війни та членам його сім'ї – після припинення президентських повноважень. Це не стосується випадків, коли главу держави усунули з посади шляхом імпічменту.
Він також передбачає, що члени Ставки та РНБО після припинення повноважень забезпечуватимуться держохороною на території України впродовж 10 років. Положення не поширюватиметься на посадовців, яких суд позбавив волі за кримінальне правопорушення.
Членам сімей пропонують гарантувати безпеку протягом строку повноважень цих посадовців та один рік після припинення. А в разі насильницької смерті представника Ставки/РНБО – упродовж періоду дії воєнного стану і 5 років після його припинення або скасування.
Якщо Рада ухвалить відповідну законодавчу ініціативу, на державну охорону строком на 10 років зможуть претендувати вже звільнені представники Ставки та РНБО. Головна умова – вони мали виконувати відповідні повноваження під час воєнного стану.
Документ передбачає збільшення чисельності Управління державної охорони з 2993 до 5500 співробітників.
