Бронювання в ОПК: ми хочемо воювати чи ще один шлагбаум
Постанова Кабміну від 13 жовтня про зміни в бронюванні вже спричинила хвилю невдоволення – зброярські асоціації і власне виробники вже заявили про її шкоду для обороноздатності, НАЗК надало висновок про корупційні ризики, а депутати у Верховній Раді вимагали її скасування.
Текст постанови мали б оприлюднити ще 18 жовтня, але Кабмін досі її допрацьовує.
В інтервю ВВС прем'єр-міністр Сергій Корецький пообіцяв допрацювати текст, але вочевидь сильно суттєвих змін не буде.
Це далеко не перша урядова постанова, яка суттєво ускладнює роботу оборонних підприємств, і емоції зброярів тут цілком зрозумілі.
З іншого боку, коли прем'єр говорить про виснажених військових на фронті, яких ніким замінити – це не менша правда.
І єдиний правильний шлях тоді – не ухвалювати простих рішень. А квоти – це саме про дуже простий алгоритм.
Як кажуть мої джерела, обізнані у воєнній закритій інформації, не можна сказати, що з мобілізацією в конкретний момент усе катастрофічно.
"В принципі ситуація непогана. План вони виконали, хоч в нас і тотальний провал по рекрутингу. Водночас ситуація погана, якщо подивитися в перспективі одного-двох років. База тих, кого можна мобілізувати, постійно скорочується, тоді як кількість броней зростає практично в арифметичній прогресії", – каже мій співрозмовник.
Навесні 2023 року уряд говорив про приблизно 528 тисяч заброньованих. Станом на вересень 2026-го, за даними Мінекономіки, їх уже близько 1,4 мільйона. Причому, як визнав міністр економіки Олександр Кравченко, влітку після перегляду близько 15% підприємств втратили статус критичних, але кількість заброньованих дуже швидко повернулася на попередній рівень.
З початку року уряд, здається вже вчетверте, повертається до перегляду питання критичності.
У вересні 2025 року, після ліквідації Мінстратегпрому, визначення критичності підприємств ОПК і бронювання їхніх працівників перейшло до Міноборони. У січні 2026–го постановою №113 дозволили не зазначати кількість військовозобов'язаних підприємствам ОПК.
30 травня вийшла постанова №692, яка запустила наймасштабніший перегляд за всю війну. До 10 червня міністерства й ОВА мали переписати галузеві та територіальні критерії, до 1 липня — перевірити відповідність підприємств, до 1 вересня — переглянути всі раніше ухвалені рішення про критичність. Чинні статуси діяли не довше 1 вересня, без автоматичного продовження. Також підняли зарплатний поріг для бронювання з 2,5 до 3 мінімалок, тобто до 25 941 грн.
Влітку Міноборони переглянуло всі рішення про критичність ОПК, ухвалені до 7 липня, і станом на 1 вересня 14% підприємств статус не підтвердили.
Оскільки органи влади не всі підприємствавстигали перевірити, 1 липня вийшла постанова №862, яка збільшила термін подачі документів.
Тим часом виробники ОПК почали скаржитись, що їхні постачальники компонентів втрачають критичність.
"Ми без електроніки лишились. Так я можу їх зараз перебронювати всіх на себе, але це треба час. І плюс ми вже втратили в часі і деталях для поставок", – розповів авторці один з виробників місять тому.
І от тепер під загрозою вже самі виробники зброї, і енергетики.
Прем'єр Сергій Корецький 16 жовтня в Раді сформулював урядову логіку так: стовідсоткове бронювання відкриває простір для маніпуляцій, бо підприємство може нескінченно розширювати штат і бронювати всіх підряд — і ремонтника, і не ремонтника. За його словами, щомісяця додаються десятки тисяч нових броней, а приклад, який він навів, такий: підрядник енергокомпанії реально задіює 20 людей зі 100, а заброньовані всі. Звідси й висновок прем'єра, що "зловживань багато".
Сперечатись з прем'єром не буду. Я відслухала рік тому суд по Рьошику і тепер прекрасно обізнана, як можна бронювати "обнальника" як працівника ОПК. І навряд чи так робив лише Fire point.
Але це та історія, де з водичкою можна вилити і дитя.
Знову ж, як кажуть мої співрозмовники, існують методики, які дозволяють порахувати, скільки людей потрібно конкретному підприємству, щоб виконати конкретний обсяг робіт: нормування праці, аналіз виробничих потужностей, співвіднесення штату з контрактами й фактичними поставками. Такі розрахунки довші й складніші, але саме вони дали б змогу ретельно визначити, де бронювання обґрунтоване, а де за ним стоїть схема.
Підрядника, у якого 20 реальних енергетиків на 100 броней, звісно ж буде видно зразу по кількості умільців, які можуть вкрутити лампочку.
Але вирішили піти простіше – і просто встановити відсотки.
Тепер подивимось, як за словами міністра економіки виглядає п'ятірка найбільших власників броні. Це переробна промисловість – близько 20%, транспорт і логістика – 12%, торгівля – 10%, енергетика – 9%, сільське господарство – 8%.
В цій п'ятірці взагалі нема ОПК.
Чи врятує мобілізація 15% їх працівників – питання риторичне. Так само як і енергетиків, яких так само бракує.
Тому зброярі і кажуть – якщо є в когось зловживання, то розглядайте це як індивідуальну історію, а не правило.
Ну і окремо про Координаційний центр. Його хотіли створити ще влітку, потім ідею тимчасово поховали, бо змінився Кабмін.
Досі в нас дозволи на "критичку" давали Мінекономіки, Міноборони і ОВА.
Новостворений центр даватиме їм рекомендації.
Тобто замість трьох відповідальних, ми отримаємо розмиття відповідальності, бо саме для такого ці координаційні ради здебільшого і застосовуються. А друге, це ще один потенційний механізм "обілечування".
Так би мовити, ще один шлагбаум.
Бо кожне розширення виробництва вимагатиме нового звернення до Координаційного центру.
НАЗК від 12 жовтня, яке знайшло в проєкті три корупційні фактори: звужену базу розрахунку, Координаційний центр без процедури (немає строків розгляду, переліку підстав для відмови, граничних строків рішень) і дискрецію при позбавленні статусу, бо рекомендація центру лише "може бути підставою". Про Координаційний центр агентство написало прямо: він створює передумови для корупційних практик.
Постанову все одно схвалили.
Але це явно той пункт, який варто зняти.
Бо, якщо ми кладемо на одну шальку вагів роботу ОПК, а на другу орган з дорадчими функціями, то, вибачте, але це зі старту виглядає трохи як шантаж при ухваленні тексту постанови.
Або скорочення, або ми вас скубемо.
Тому, якщо в постанові не описано, а Кабмін не пояснює, що такого критичного і незамінного має вирішити Координаційний центр, то в принципі плодити корупційні схеми в країні і бісити своїх і західних партнерів геть не обов'язково.
Для НАБУ і навіть ДБР в оборонці є достатньо схем, які можна розслідувати.
Тетяна Ніколаєнко