"Не вірю, що зможу звільнитися". Чому українці не хочуть підписувати контракти з чіткими термінами служби

В середині червня 2026 року в Україні стартував перший етап чергової армійської реформи. Контракти з чіткими термінами служби, високі зарплати піхотинцям і штурмовикам – основні новації, які урядовці затвердили в експериментальній постанові.

Презентовані зміни не виправдали очікування багатьох військових. Вони назвали реформу "несправедливою" та "орієнтованою на новобранців".

– Ми опинилися на рівних: я, який воює з 2022-го, і хлопчина, який щойно долучився до армії, можемо підписати однакові контракти на 2 роки, а після закінчення обидва отримаємо відстрочки, – обурюється в розмові з УП старший сержант із підрозділу морської піхоти.

Для "мобілізованих раніше" Володимир Зеленський анонсував поетапне звільнення зі служби. Як прогнозував тодішній міністр оборони Михайло Федоров, президентський указ мав би запустити процес звільнення військових уже наприкінці цієї осені. Наразі ж справа не зайшла далі анонсів і прогнозів. Не в останню чергу через кадрові перестановки в уряді та Збройних силах.

"Українська правда" з'ясувала, як реалізується перший етап нової армійської реформи. Спойлер: кількість підписаних контрактів виявилася краплею в морі, порівняно з мільйонною українською армією.

– Станом на зараз приблизно 8,6 тисячі українців (і цивільних, і військових – УП) підписали контракти, запроваджені влітку 2026 року, – каже УП секретар комітету Ради з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Роман Костенко.

Чому військові не хочуть підписувати угоди з чіткими термінами служби? Чи працює нова система оплати у війську? Які зміни в армії готує команда міністра оборони Євгенія Хмари? Про це читайте далі.

Читайте також: "Немає ніякої реформи, є ефемерна відстрочка на пів року". За що військові критикують ідеї Міноборони

Нагадуємо основні положення реформи Міноборони

Із 15 червня 2026-го з'явилося 3 види контрактів із чіткими термінами служби: піхотно-штурмовий від 6 до 14 місяців, бойовий і базовий – по 24 місяці.

Перша угода передбачена для піхотинців і штурмовиків, друга – для пілотів дронів, операторів наземних роботизованих комплексів, артилеристів, третя – для діловодів, бухгалтерів, кухарів та інших тиловиків.

Хто може підписати контракт: військовозобов'язані, чинні та звільнені бійці. Від статусу залежить тривалість піхотно-штурмового контракту: 6 місяців для демобілізованих, 10 місяців – для чинних військових, 14 місяців – для новобранців.

Період служби за бойовими і базовими угодами однаковий для всіх. Після закінчення контрактів військові отримають гарантовані відстрочки від армії – понад 6 місяців. Строк розраховуватиметься індивідуально для кожного бійця – що довше військовий служить і частіше виконує завдання на бойових позиціях, то довшу відстрочку отримає.

Як зросли зарплати в армії: у тиловиків – з 20 до 30 тисяч, у командирів бригад – з 50 до 150 тисяч, у командирів корпусів – з 92 до 230 тисяч, у піхотинців і штурмовиків – приблизно зі 120 до 300–460 тисяч.

Чому військові не хочуть укладати нові угоди з армією

"Не вірю, що після закінчення контракту дійсно зможу звільнитися і отримати відстрочку", – найчастіше відповідають бійці на запитання УП, чому вони не підписують мотиваційні угоди.

Це не дивно. Адже з 2023-го представники влади неодноразово обіцяли військовим встановити чіткі терміни служби під час повномасштабної війни. Раз у раз реалізація обіцянок відкладалася. А тепер нові контракти викликають недовіру навіть у тих військових, які їх уклали.

– Якби не підписав контракт, все одно служив би ті 10 місяців (військовий підписав десятимісячний піхотно-штурмовий контракт – УП). Звільнять – прекрасно, не звільнять – буду далі воювати, – розводить руками старший бойовий медик однієї з бригад Десантно-штурмових військ (ДШВ).

Боєць мобілізувався наприкінці 2022-го. Він один із небагатьох у своїй роті вирішив підписати піхотно-штурмовий контракт. Відтоді для бойового медика не змінилися ні умови служби, ні розмір зарплати. Він продовжує працювати на еваку.

– Я долучився до війська, а виходу звідси немає. Втомився від невизначеності, тому ризикнув. Правда, я думав, що за 4 роки заслужив на демобілізацію, а держава змусила мене підписати контракт, щоб звільнитися зі служби. Це несправедливо, – ділиться з УП військовий. – Я вважаю, що в людей, які воюють із 2022 року, має бути більше привілеїв, ніж у тих, хто щойно долучився до війська.

Однакові передумови звільнення і для бійців, які безперервно служать із початку повномасштабки або часів АТО/ООС, і для новобранців – ще одна причина, чому мало хто рветься підписувати нові контракти. Запит на справедливість у військовому середовищі вкрай високий. Перший етап реформи, очевидно, не виправдав очікування воїнів.

Найбільшою перевагою нових контрактів наші співрозмовники серед бійців вважають гарантовану відстрочку після звільнення. До 15 червня 2026-го українці могли укладати контракти на 3–5 років або до "указу президента про демобілізацію". Але не було гарантій, що військових, які укладали угоди з терміном служби, не мобілізують одразу після списання.

Стовідсоткові відстрочки після звільнення були передбачені лише для "мільйонників" – контрактників віком 18–24 років. Із впровадженням піхотно-штурмових, бойових і базових угод відстрочки гарантували всім підписантам.

Щоправда, терміни тимчасового звільнення влаштовують не всіх бійців, особливо тих, хто розглядає дворічні контракти. Якщо військовий не виконував бойові завдання під час повномасштабної війни і не служив до 2022-го, він матиме лише базові пів року відстрочки.

– Що можна зробити за цей час? На роботу влаштуватися не вдасться – кому потрібен працівник на пів року? Хіба відпочити, вирішити побутові справи, і все – пора в армію. Але твоя посада швидше за все вже буде зайнята, тому доведеться починати з нуля, – вважає командир групи інженерного забезпечення в одній із бригад морської піхоти.

Він не планує підписувати жоден із нових контрактів, бо не знайшов для себе "плюшок", як і більшість його побратимів. На цілу роту лише двоє морпіхів підписали дворічні угоди.

Чи працює нова система виплат в армії

Разом із новими контрактами в Міноборони підвищили зарплати для частини військових. Збільшені "бойові" виплати передбачені для всіх – і контрактників, і мобілізованих.

Хороші новини: обіцяні зарплати бійцям виплачують. Це УП підтвердили співрозмовники і в уряді, і в Раді, а головне, у війську.

– У перший місяць ми розкачувалися, наші "фініки" (фінансовий відділ підрозділу – УП) не зовсім розуміли, як оформлювати документи. Але зараз усе добре. Немає жодних затримок із виплатами, – запевняє УП командир 475-го окремого штурмового полку "Code 9.2" Олександр Настенко з позивним "Флінт".

– Хлопці отримують хороші гроші. Усі дуже задоволені. В нашому полку є така опція, коли боєць нормально проштурмував, я пропоную йому перейти на посаду пілота, щоб займався більш легкою роботою. Після таких високих зарплат усі відмовляються, залишаються штурмовиками, – веде далі командир.

Флінт задоволений і новою системою виплат, і контрактами з чіткими термінами служби. За його словами, в підрозділі "Code 9.2" користуються попитом і піхотно-штурмові, і бойові, і базові угоди.

Читайте також: Першими йдуть мідлстрайки. Як командири "CODE 9.2" та 1-го ОШП змінюють застосування штурмовиків

Високі зарплати, за задумом тодішньої команди Міноборони, мали би мотивувати цивільних долучатися до війська, а чинних бійців – переводитися на піхотні й штурмові посади. Натомість стали однією з найтригерніших тем серед військових.

Головна претензія полягає в нерівномірності підвищення виплат. Немає сумнівів, що найбільше на фронті ризикують піхотинці та штурмовики. Але, наприклад, оператори дронів часто сидять у сусідніх окопах із піхотою, а також завдають чимало уражень на полі бою. Однак підвищення обійшло їх стороною.

Деякі наші співрозмовники серед військових переконані, що фінансові стимули націлені на цивільних, які потенційно можуть приєднатися до війська. Власне, тому команда Федорова одночасно запускала і контракти з термінами служби, і оновлену систему оплати.

– Знаєте, якщо людина сцить воювати, перед нею можна танцювати з бубном, платити 300 тисяч чи мільйон, вона все одно не прийде в армію. Краще би влада думала, як зберегти й підтримати бійців, які роками служать, – міркує бойовий офіцер, який воює з початку повномасштабної війни.

Вважає несправедливим нинішній підхід до зарплат в армії і секретар парламентського оборонного комітету Роман Костенко:

– Ми даємо гроші новобранцям, молоді 18–24 років, а для тих, хто служить із 2022-го або довше, умови майже не змінюються. Потрібно розробити нову систему оплати для чинних військових.

Костенко пропонує впроваджувати механізм: що більше служиш, то більше заробляєш. Наприклад, якщо військовий відслужив 1 рік, з яких 6 місяців провів на "бойових", зарплата збільшується в півтора раза; якщо прослужив 2 роки, з яких 12 місяців воював на передовій, – оплата зростає вдвічі. Можливо, зміни в системі оплати збавили би градус напруги серед військових.

***

Незавершена армійська реформа з невдалим стартом – останнє, що мрієш отримати у спадок від попередників. У цьому сенсі новий міністр оборони Євгеній Хмара – справжній "щасливчик". Довести до кінця велику трансформацію війська тепер – один із головних викликів для генерала.

Нині в Міноборони аналізують відгуки військових щодо мотиваційних контрактів. На основі аналізу команда Хмари вирішуватиме, які саме новації з експериментальної урядової постанови варто вносити в майбутній законопроєкт щодо реформи армії.

– Але в будь-якому випадку військові, які підписали контракти, отримають те, що ними передбачено, – запевняє УП співрозмовник у МОУ, який побажав залишитися анонімним.

Представники міністерства також працюють над новою системою контрактів. Від джерел у Міноборони УП дізналася, що для бійців, які бачать своє майбутнє у війську, з'явиться можливість підписувати тривалі контракти з "пакетом переваг". Що буде в "пакеті" – анонсувати не поспішають.

Що стосується звільнення зі служби "мобілізованих раніше", зараз м'яч на полі президента.

– На мою думку, треба визначити категорії військових, яких ми можемо звільнити. Є двічі поранені, які продовжують служити, є бійці, які провели на передових позиціях сотні днів безвилазно. Варто починати демобілізацію з тих, хто служив у найбільш ризикових умовах, – вважає полковник і народний депутат Костенко. – Як би хто не хотів, не вийде відразу звільнити всіх, хто служить із 2022-го.

Причина очевидна – темпи демобілізації залежать від ефективності мобілізації. А останніми роками саме словосполучення "ефективність мобілізації" стало оксюмороном.

За таких умов залишається сподіватися, що Зеленський не забиватиме голи у свої ворота популістичними рішеннями щодо демобілізації, а реально оцінюватиме ризики для фронту.

Ангеліна Страшкулич, УП