І все ж, чи зупинив російські боти удар по "Яндексу"? Результати дослідження

Через три тижні після ударів дронів по дата-центрах "Яндексу", поширення перших фейків і спростувань на цю тему, ГО CAT-UA нарешті змогла чітко довести, що активність ботів у ці дні таки меншала.

11 жовтня 2026 року, в день другого удару по дата-центрах "Яндексу", по інтернету розлетівся графік, який показував, що нібито активність ботів різко упала до нуля. Багато українських експертів і фактчекерів написали, що цей графік – неправдивий. Що це просто картинка. Але при цьому вони не казали, чи зупинилися боти насправді. Вони визнавали, що для відповіді на це запитання просто ні в кого не було достатньо даних.

Пізніше була публікація Центру протидії дезінформації, яке спиралося на підрахунок акаунтів, які система Osavul промаркувала як такі, що мають ознаки неавтентичної поведінки. Однак оскільки тут методики не були цілком прозорими, то ГО CAT-UA все ж таки запустила дослідження, яке мало відповісти на це запитання. І ось ми нарешті отримали результати.

Повне дослідження читайте на сайті ГО CAT-UA, а тут – коротко про методику і результати.

Як викрити ботів в епоху ШІ

В епоху ШІ графік, який показує, як різко впала активність ботів – це, на жаль, утопія.

Коли такі графіки заполонили інтернет 11 жовтня – ми одразу зрозуміли, що це лише картинка. Просто ні в кого немає такої "кнопки", щоб це відстежити.

Ще в 2022 році, на початку великої війни, це була вирішувана задача: можна було знайти всі повідомлення в соцмережах на певну тему – дописи і коментарі – і за допомогою простої програми виділити ті, які дослівно повторюють певний текст. Або не дослівно, а щоб збіг складав до 90%. Потім з масиву таких текстів відкинути ті, які є просто поширеннями публікацій популярних новин з медіа, а також тексти, які самі собою стали вірусними – тобто, їх природно поширювали люди, а не боти.

Так ми, наприклад, дивилися, як у різних кампаніях росіяни використовують ботів на початку повномасштабного вторгнення.

Але в умовах ШІ все змінилося: поширення дослівних текстів зараз теж використовується, але тільки у найдешевших кампаніях. А в більшій мірі боти все ж пишуть пости або коментарі, складені із різних слів і в різний спосіб. А ШІ допомагає їм формулювати найбільш відповідні фрази.

Більше того, такі коментарі поширюються за допомогою мереж куплених або зламаних акаунтів, які виглядають, як реальні люди, тож достатньо рідко буває, що один і той самий акаунт пише одразу сотні коментарів на одну тему за годину – а це раніше також було однією з ознак ботів.

Тому для того, щоб детектувати "неавтентичне поширення", доводиться також залучати ШІ. Чекати пару тижнів, поки він усе обробить. І загалом не бути на 100% упевненим, що результати точні.

Наш дизайн дослідження

Ми обрали як основу дослідження вивчення того, наскільки в інтернеті були присутні теми, характерні для російської пропаганди в Україні. Звісно, меседжі в цих темах поширюють не тільки боти: є чимало звичайних громадян, які ці тези підхоплюють: інколи – свідомо, інколи – ні. Але якби інтенсивність появи цих меседжів скоротилася, це би вже свідчило про щось.

Отож, ми виділили п'ять тем, які вже були присутні в риториці офіційної російської пропаганди, а отже, могли поширюватися і бот-мережами:

• критика ТЦК;
• вимоги відставки В. Зеленського;
• комунальний колапс у Києві;
• заклики до "мирної угоди";
• претензії до виробників української зброї.

У кожній темі було зібрано всі дописи та коментарі у популярних в Україні соцмережах (Facebook, X, Telegram, YouTube, Threads, TikTok, Instagram, BlueSky), що містили характерні для таких тем ключові слова.

Збір було проведено на початку доби 13 жовтня за допомогою однієї з комерційних моніторингових систем за період 13 вересня – 12 жовтня 2026 року.

Обсяг кожного з таких масивів складав від 64 тис. до 140 тис. повідомлень.

З кожного з таких масивів було випадковим чином виділено по 15 тисяч повідомлень для аналізу.

За допомогою навченої моделі ШІ для всіх дописів і коментарів було визначено ключовий меседж, виокремлено авторів, що залишали нетипово велику кількість дописів, знайдено гіперпосилання, що надто активно поширювалися тощо.

Динаміку найбільш масових меседжів, активностей користувачів та гіперпосилань було проаналізовано в контексті змін, які з ними сталися 8 і 11 жовтня. Також було вивчено загальну динаміку уваги до кожної теми.

І що ж ми отримали?

З-поміж п'яти проаналізованих тем у трьох було зафіксоване певне (хоча й не абсолютне) падіння інтенсивності поширень меседжів, які використовуються російською пропагандою.

• критика ТЦК (спад 11 жовтня);
• комунальний колапс у Києві (спад 11 жовтня);
• заклики до "мирної угоди" (спад 8 жовтня).

Кожне з цих падінь може бути пояснене й іншими причинами: могли просто втратити актуальність ключові інфоприводи, на яких базувалися інформаційні атаки. Або бот-мережі могли просто працювати циклічно: не постійно поширювати певні повідомлення, а створювати своєрідні сплески.

Однак оскільки таке падіння зафіксоване у трьох із п'яти тем, і саме у зазначені дати, ми все ж таки можемо обережно припустити, що це – не просто збіг: зі значною ймовірністю падіння серверів "Яндексу" все ж могло спричинити зниження активності певних бот-мереж.

Не всіх: частина, імовірно, продовжила працювати. А ще пропагандистські меседжі (як-от у кейсі критики ТЦК) у нас і досі багато хто поширює органічно. Або ж у деяких темах може працювати одразу декілька бот-мереж, а падіння серверів спричинило проблеми лише у деяких із них (як у кейсі закликів до "мирних переговорів").

В інших темах падіння не було зафіксовано. Наприклад, деяку українську зброю так само продовжили активно критикувати у соцмережах, і в частині критики ми помітили ознаки ботів. Але, можливо, це були не російські, а українські боти, запущені опонентами відповідних виробників. А в темі відставки Володимира Зеленського боти цілком зупинилися ще 1 жовтня, коли його почав активно критикувати Дональд Трамп. У цей час українці "згуртувалися довкола прапора", отож, напевно, й організатори бот-атак вирішили, що на певний час "качати" ці теми немає сенсу.

Наша методика цілком відкрита, тому ми запрошуємо інших професійних дослідників інфополя до дискусії для того, щоб інтерпретувати разом отримані нами результати.

Артем Захарченко