Законопроєкт-бумеранг. Як депутати знову взялися за журналістські джерела, але поки що передумали
У порядку денному з'явився (а потім зник, але це ми забігаємо наперед) законопроєкт №10242. Формально він покликаний захистити державні електронні реєстри, але разом із ними – інформацію у медіа про незадекларований lifestyle посадовців.
Ключова цифра в законопроєкті – вісім років ув'язнення. Саме стільки загрожувало за несанкціоноване копіювання інформації з державних реєстрів, за її розголошення – до п'яти років. Виходить парадокс: за копіювання даних, без якого їх часто неможливо оприлюднити, покарання могло бути суворішим, ніж за саме поширення.
І ризикував не лише той, хто публікував інформацію, а й людина, яка отримала її та передала журналістам. На практиці це створювало ризик, що людина, яка допомогла журналістам з'ясувати, звідки в посадовця взялися статки, неспівмірні з доходами, або як він перетинав кордон під час війни, сама могла стати фігурантом кримінального провадження.
Законопроєкт раніше вже спричинив масштабний спротив журналістів, але знову – саме у час, коли потрібно ухвалювати держбюджет на 2027 рік і зобов'язання перед ЄС – з'явився у порядку денному.
Намагання живуть три роки і до чого тут "правки Лозового"
Ініціативу зареєстрували ще в листопаді 2023 року у комітеті з питань правоохоронної діяльності. Серед його ініціаторів – народний депутат Григорій Мамка, обраний від ОПЗЖ, а ще Максим Бужанський.
За майже три роки законопроєкт устиг пройти науково-експертну та бюджетну експертизи, неодноразово отримати висновки профільного комітету, зауваження Головного юридичного управління і навіть кілька лінгвістичних експертиз. Його переписували, доопрацьовували, повертали на повторне друге читання і знову рекомендували ухвалити. А от на безпосереднє обговорення між депутатами та журналістами, на роботу яких він може безпосередньо вплинути, за весь цей час так і не спромоглися.
За словами голови іншого – парламентського комітету з питань свободи слова – Ярослава Юрчишина, консультацій із медіаспільнотою не було, хоча комітет неодноразово пропонував їх провести.
16 січня 2024 року Верховна Рада ухвалила №10242 за основу. За нього проголосували 265 депутатів із різних фракцій і груп, зокрема 192 представники "Слуги народу".
А от із другим читанням усе виявилося складніше. 2 грудня 2024 року проти законопроєкту публічно виступили журналісти-розслідувачі та правозахисники. Уже 4 грудня парламент спробував ухвалити №10242, але за нього проголосували лише 213 депутатів – необхідних 226 голосів не знайшлося. Документ відправили на повторне друге читання.
Відмовлятися від законопроєкту депутати не збиралися. 17 грудня профільний комітет знову підтримав його доопрацьовану редакцію. Цього разу №10242 отримав ще й своєрідний бонус: до нього додали положення про часткове скасування "правок Лозового" – змін, які дозволяють закривати кримінальні провадження через сплив процесуальних строків, навіть без розгляду справи по суті.
Таким чином, суперечливий №10242 намагалися представити вже не лише як захист державних реєстрів, а й як виконання міжнародних зобов'язань України. Щоправда, Центр протидії корупції назвав ці зміни імітацією реформи: за оцінкою організації, запропоновані норми не усували ключових проблем, на розв'язанні яких наполягали партнери.
Тож під виглядом виконання антикорупційних вимог депутати хотіли спробувати провести положення, проти яких виступала медіаспільнота.
Минуло майже два роки – і №10242 знову з'явився на горизонті. Втім, увечері того ж дня народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що після переговорів із першим заступником голови фракції "Слуга народу" Андрієм Мотовиловцем і керівництвом парламенту №10242 зняли з розгляду на весь тиждень.
Чому саме зараз і до чого тут бюджет?
Вже згаданий вище нардеп Ярослав Юрчишин у коментарі для "УП.Ранок" пов'язує повернення законопроєкту з бюджетними переговорами.
"Його поява напряму пов'язана з розглядом бюджету. Тобто одна з груп чи то в лавах "Слуги народу", чи з колишніх ОПЗЖ поставила появу цього проєкту як вимогу голосування за бюджет. Іншої логіки появи його зараз немає", – стверджує Юрчишин.
Юрчишин наголошує, що захищати чутливу державну інформацію необхідно, але спосіб, який пропонують автори №10242, викликає запитання.
"Мене дивує сам підхід: зміна доступу до інформації без консультацій з тими, хто цією інформацією користується. Звісно, що можна знайти баланс і захистити важливу для безпеки та оборони інформацію, але для цього треба шукати такий варіант, а не протискати принцип "закриємо все, бо у нас війна".
Негативний вплив на розслідування вже є
Навіть спроба ухвалити законопроєкт, де фігурує кримінальна відповідальність і конкретні строки увʼязнення, уже мала наслідки. Керівник відділу розслідувань "Української правди" Михайло Ткач розповів "УП.Ранок", що після скандалу навколо документа у 2024 році частина джерел відмовлялася співпрацювати з журналістами.
"Про те, що вони (нардепи – УП) намагалися це зробити, почуло безліч джерел. Але набагато менше джерел почули про те, що їм не вдалося. І ще якийсь довгий проміжок часу багато хто відмовлявся співпрацювати з журналістами", – згадує Ткач.
На думку Ткача, депутати намагаються послабити суспільний контроль за своєю діяльністю саме тоді, коли цей контроль особливо потрібний. Як приклад питань, на які суспільство досі потребує відповідей, Ткач згадує історію із зарплатами народним депутатам у конвертах.
"Подивіться на кейс зарплати депутатам у конвертах. Що це? Звідки ці гроші були? Хто їх надавав? За що? За які послуги? Скільки депутатів отримували ці конверти?" – запитує він.
Ткач також звертає увагу на суперечність між публічними заявами української влади про боротьбу з корупцією та законодавчими ініціативами, які, на його переконання, ускладнюють її викриття.
"Депутати повністю провалили Антикорупційну стратегію, повністю провалюють вимоги Європейського Союзу і так далі. Вони не голосують за антикорупційні реформи. Вони їх провалюють, а відповідно хочуть і намагаються проголосувати корупційні реформи, які унеможливлять розкриття корупції", – говорить журналіст.
Не хотілося б згадувати про те, як роботу медіа регулюють в Росії, але подібна практика захисту державної інформації здалека нагадує методи репресивних держав.
Розголос спрацював. Що далі?
Законопроєкт цього тижня розглядати не будуть. Цьому посприяв значний спротив медіаспільноти. Окремим аргументом залишалися понад 1500 поправок до документа, розгляд яких міг суттєво ускладнити його ухвалення і заблокувати всі інші, значно нагальніші, ініціативи.
Голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин переконаний, що вирішальним став суспільний тиск.
"Так, тільки резонанс і вплинув", – відповідає він на запитання "УП.Ранок" про причини зняття законопроєкту з розгляду.
Втім, відкладене голосування – лише перший крок. За словами Юрчишина, подальший план передбачає три етапи:
- консолідовано вимагати зняти цей проєкт з порядку денного цього тижня для вивчення кінцевого варіанту тексту (це вже вдалося);
- вимагати проведення консультацій з представниками медіа, спеціалістами з доступу до публічної інформації та державними структурами-тримачами реєстрів;
- на основі цих консультацій напрацювати збалансований підхід, який би гарантував захист чутливої інформації, при цьому не обмежуючи доступ до публічної.
Отже, цього тижня №10242 не голосуватимуть, але документ і власне сама ідея прикрутити розслідування залишаються у парламенті. Поки що журналісти мають шанс вплинути на остаточний текст і вимагати його обговорення. Чому для цього знову знадобився публічний скандал – окреме запитання.
Чому це важливо: Росія продовжує атакувати міста на тлі нестачі ракет для протиповітряної оборони. Зеленський повідомив, що Україні передусім бракує ракет до систем Patriot, тому захищатися від таких атак зараз особливо складно.
Тим часом пізно ввечері російський дрон атакував житловий будинок у Харкові. Постраждали п'ятеро людей, серед них – чотирирічний хлопчик.
Чому це важливо: Атакований завод входить до групи "ЄвроХім" і є одним із найбільших виробників азотних добрив у РФ. За даними української зовнішньої розвідки, підприємство постачало азотну кислоту заводу імені Свердлова, який виготовляє вибухівку для російських боєприпасів.
- ЄС тисне на союзників із G7 через наближення кризи фінансування України
Чому це важливо: у 2027 році Україні бракуватиме 70 млрд євро фінансування. Партнери поза ЄС наразі пообіцяли лише 4 млрд євро проти 19 млрд цьогоріч. Брюссель закликає союзників із G7 збільшити внески й паралельно шукає додаткові кошти: самостійно покрити потреби України Європа не може.
- Експорт нафти приніс Росії рекордну суму від початку війни
Чому це важливо: лише за тиждень вартість російської нафти, відвантаженої морем, зросла на 430 млн доларів – до 2,76 млрд. Найбільшими покупцями залишаються Китай та Індія.
Продаж нафти забезпечує Росію коштами для продовження війни. Поки Україна шукає фінансування та чекає на озброєння партнерів, Москва продовжує заробляти на експорті.
Чому це важливо: уряд домовився з Bolt, Uklon, Uber та OPTI про "стелю ціни" під час тривог та інших форс-мажорів: вартість поїздки зможе перевищувати базовий тариф максимум на 75%. Наприклад, поїздка, яка за звичайних умов коштує 200 грн, – не більш як 350 грн.
Обмеження діятиме щонайменше дві години після відбою тривоги червоного рівня або до відновлення нормальної роботи громадського транспорту й руху мостами.
Коли влітку влада представила нові армійські контракти з чіткими термінами служби та відстрочкою після звільнення, багато військових сприйняли їх із недовірою. За словами секретаря оборонного комітету Ради Романа Костенка, відтоді такі контракти підписали близько 8,6 тисячі людей – і цивільних, і тих, хто вже служить.
"Я думав, що за чотири роки заслужив демобілізації, а держава змусила мене підписати контракт, щоб звільнитися зі служби. Це несправедливо", – каже УП бойовий медик, який служить із 2022 року. Він усе ж підписав контракт, але зізнається: не знає, чи справді зможе повернутися до цивільного життя після його завершення.
Є в реформі й те, що працює: співрозмовники УП у війську підтверджують, що підвищені виплати надходять. Водночас їхній розподіл викликає суперечки: наприклад, оператори дронів можуть працювати поруч із піхотою, але підвищення їх оминуло.
Ангеліна Страшкулич поговорила з військовими, посадовцями та депутатами про те, чому нові контракти не стали масовими, як працює система виплат і чи наблизила реформа демобілізацію тих, хто воює роками.
129 тисяч
Стільки колишніх військових і працівників силових відомств віком до 60 років отримують пенсію за вислугу, не працюють і не мобілізовані, заявила голова комітету Ради із соцполітики Галина Третьякова, посилаючись на дані Пенсійного фонду.
За її словами, ці люди не мають встановленої інвалідності й належать до оперативного резерву першої черги. Нардепка каже, що неодноразово запитувала, чому їх не мобілізують, і пропонує під час війни виплачувати їм пенсії десятирічними облігаціями.
Колишні кадрові військові та працівники низки правоохоронних органів мають право вийти на пенсію раніше за спеціальним законом. Зокрема, це стосується колишніх працівників Нацполіції, ДБР, НАБУ та СБУ.
"Встав і вийшов"
Так співачка та волонтерка Даша Астаф'єва зухвало відповіла хейтерам після прочитання радіодиктанту національної єдності. Напередодні в соцмережах її критикували за те, що саме вона читатиме текст. Астаф'єва процитувала рядок із пісні "Вчителька", яку записала разом із гуртом "Курган & Agregat", – і для переконливості ще й кинула ручку на стіл.
Цьогорічний диктант "Лист, який не закінчується" написав письменник і ветеран Артур Дронь. А читали його Астаф'єва та вчитель української мови й літератури Артур Пройдаков. Текст розчулив багатьох українців, а фінальна фраза Даші змусила багатьох ще й усміхнутися.
Сьогодні Рада голосуватиме за бюджет-2027 у першому читанні. Напередодні депутати підтримали за основу пропозиції та висновки до проєкту та перейшли до розгляду 5236 поправок. За словами нардепа Ярослава Железняка, сьогодні парламент має проголосувати за решту врахованих поправок і сам бюджет у першому читанні.
Після цього документ передадуть уряду на доопрацювання. Друге й остаточне читання попередньо планують на 23 – 26 листопада.
28 жовтня 2002. "Кольчуги" для Саддама: як Україна втрапила в скандал, через який Кучму ізолювали на Заході
24 роки тому Україна намагалася переконати Захід, що не продавала системи "Кольчуга" Іраку Саддама Хусейна в обхід ембарго ООН. Цей скандал поставив під удар відносини Києва зі США та НАТО.
Ще в квітні американські журналісти оприлюднили матеріал на основі плівок ексохоронця президента Мельниченка. На одному з них, Кучма нібито обговорював із керівником "Укрспецекспорту" таємний продаж Іраку чотирьох "Кольчуг" на 100 мільйонів доларів. Українська влада постачання заперечувала.
"Кольчуга" – система, що може виявляти літаки за їхніми сигналами, не випромінюючи власного радарного сигналу. У США побоювалися, що її поява в Іраку загрожуватиме американським і британським пілотам.
У вересні Вашингтон заявив, що вважає запис справжнім, а Кучма на ньому схвалює передачу систем. США почали перегляд відносин із Києвом і навіть призупинили нові зобов'язання за частиною програм допомоги центральному уряду України – приблизно на 54 мільйони доларів.
Наслідки для Кучми були цілком відчутними. У листопаді він усе ж приїхав на зустріч у межах саміту НАТО в Празі. Як писала тоді УП, організатори використали французький алфавіт для розсадки – щоб український президент не сидів поруч із Джорджем Бушем і Тоні Блером.
Більше про президентство Кучми, зокрема й про "кольчужний скандал" – дивіться у другій частині випуску проєкту "ХУІЗ" Романа Кравця.