Відчужені Ющенком. Не всі мрії президента збуваються

Понедельник, 28 февраля 2005, 12:58
"Наша Україна" вже не стане єдиною партією у своєму повному складі. Принаймні, до неї не увійде найрозвиненіша складова блоку – Українська народна партія. Це головний месидж з'їзду УНП, який проходив у суботу.

Віктор Ющенко, призначаючи нову владу, обділив УНП Костенка. Лише один міністр (Кириленко) і два губернатори (Жовтяк і Червоній). Це після того, як в забезпеченні виборчої кампанії Ющенка взяло участь 57 962 члени УНП, 23 570 були членами дільничних комісій, і 241 працював у ТВК і плюс 17 тисяч спостерігачів.

УНП переконана, що зробила "вирішальний внесок" у перемогу Ющенка. Але віддяка досить невелика. Навіть соціалісти, які всю кампанію грали не стільки не на Ющенка, скільки проти, отримали значно більше.

УНПівці кажуть, що посади не головне, і вони й далі підтримуватимуть Ющенка, але насправді не можуть приховати образу.

Колись Костенка вважали одним з найближчих людей до Ющенка. Минулої середи президент не покликав його на свій День народження в "О'Брайєнс". На з'їзд партії Ющенко також не прийшов, як і прем'єр Юлія Тимошенко, з якою у Костенка давні домовленості..

За даними джерел, остання мала з'явитися на з'їзді, але....

У піку всім Костенко провів з'їзд УНП у найдорожчому залі Києва – Палаці "Україна". Сяйво люстр, блиск мармуру, синьо-жовті партійні шалики, Шардоне і коньяк, жування бутербродів під пальмами і під зав'язку – концерт Марійки Бурмаки і "Океану Ельзи".

Плюс до того - ролик в дусі "Ющенко іде в президенти" з добре відомим ще з Майдану голосом Середи і слоган "Від перемоги до перемоги".

"Найдавніша українська партія, чия історія є історією становлення української держави", - рефрен з'їзду. Втім, черговий з'їзд нічим не відрізняється від десятків інших. Звичні заяви націонал-патріотів – підвищення статусу української мови, інтеграція в ЄС і НАТО, визнання воїнів УПА воюючою стороною, відмова від реверсу Одеса-Броди.

На з'їзді декларується, що головне завдання партії – перемога на виборах до рад усіх рівнів для формування демократичної більшості, яка працюватиме на виконання програми президента Ющенка.

Правда, працювати УНП хоче не за рахунок власного життя. На сьогодні між Ющенком і Костенком існує лише одна розбіжність – створення єдиної партії. Ющенко – за, Костенко - проти.

У вітальному слові від президента, яке приніс на з'їзд новий заступник держсекретаря Маркіян Лубківський, є слова сподівання, "що в нових історичних умовах УНП з подвійною енергією сприятиме створенню максимально ефективної української політичної системи, зокрема втілення в життя ідеї формування потужної української правиці".

Костенко ж наполягає на своїй давній тезі, що не можна низку партій "автоматично трансформувати в єдину партію", а сам процес формування має починатися з низів.

Натомість вони пропонують соратникам по блоку "Наша Україна" створити свої сильні партії з ліберальною і соціал-демократичною ідеологією, щоб не дати зайняти цю нішу Литвину, комуністам і СДПУ(о).

Ту ж партію, що створюється зараз Безсмертним, в УНП вважають "технологічним проектом" на 2006 рік, який потрібен "нашоукраїнцям", які не мають власної партії, та політтехнологам.

Ця партія може виконати тимчасове завдання - добитися перемоги на виборах, як коаліція "Сила народу", або добитися більшості у наступному парламенті, але як партія вона не має перспективи, вважає Костенко.

Новостворювана партія Ющенка може опинитися колосом на глиняних ногах, повторити долю непримітної ЗУЗЮ ("За Україну, За Ющенка!") або позбирати як відомий персонаж усіх блох старої "єди". УНП готова врятувати її від такої долі, давши кадри на місцях. Але не більше.

Про перспективу 2006 лідер УНП воліє не говорити, сподівається, що щось виясниться до осені. В принципі УНП пропонувала Ющенку зберегти до виборів коаліцію "Сила народу", першими номерами списку якої стали б Костенко і Тимошенко з подальшим обранням Костенка спікером, але, схоже, такого формату вже не буде.

Костенко чекає переговорів. Для цього і влаштував шикарний з'їзд-презентацію партії як хорошого проекту, з яким можна разом іти на виборах. Тепер він може ставати як персонаж відомої казки "на воротях у червоних чоботях" і чекати пропозиції на 2006 рік. Можливо, від Ющенка, можливо, від Тимошенко…

Але може не дочекатися, і тоді Костенку доведеться долати бар'єр самотужки. Але для цього потрібен яскравий харизматичний лідер, потрібно робити гучні й неприємні заяви, плести інтриги і займатися популізмом. А саме цього на з'їзді УНП бракувало.

Хоча міг би голова київської організації УНП Валерій Асадчев вийти і розповісти про дефіцит бюджету і про те, що скоро ні з чого буде робити соціальні виплати, але не став. Мабуть, з думкою про можливе головування в бюджетному комітеті парламенту. Але від критики кадрової політики Ющенка і формування оточення в інтерв'ю "УП" все ж не стримався.


 
 
Валерій Асадчев: Ми не хочемо, щоб Ющенко перетворився на Кучму

- Чи піде УНП в нову партію Ющенка?

- Щоб іти в нову партію, треба ліквідувати УНП. Ми не збираємося ліквідувати УНП. Я не думаю, що для цього ми проводимо цей з'їзд.

- А якби партія творилася на базі УНП?

- Я не розумію, що таке на базі УНП. Ми повинні нарешті зрозуміти і відійти від таких неприродних схем, які існували в часи Кучми. Коли можна було дати доручення прем'єр-міністру, він почав робити під себе партію, або його помічники робили. Партія робиться, коли збираються люди за якимись ідеологічними ознаками, сповідують якусь ідею. Вони створюють партію з області, з низових організацій. Тоді в неї є якийсь фундамент.

Наша партія має основу з 1990-х, 1989-х років. Ще коли був великий Рух. Рух має велику історію, яка є історією всієї державності України. Я вважаю, що руйнувати це заради чого незрозуміло...

Що таке єдина партія? Яка її ідеологія-філософія, які її керівні органи, що вона буде сповідувати? Тому хай собі створюють! В Україні є більше ста партій, буде ще одна. Але це питання не до мене, це питання до авторів партії, яких спочатку треба знайти.

- А ви їх не знаєте?

- Я їх, чесно кажучи, не знаю.

- Але наступного тижня планується з'їзд, то з якою позицією ви на нього виходите?

- А я на нього не виходжу.

- Але УНП на нього запрошена…

- Ну, в якості гостя. Привітати. Я думаю, керівництво партії.

- Добре, а перспектива на 2006 рік?

- А на 2006 рік будемо собі шукати з ким блокуватися, з ким іти на вибори.

- А ви не боїтеся, що таким чином розпорошуються сили, які підтримують Ющенка, і у 2006 у нього може не виявитися більшості, а переможе стара влада?

- Може бути й таке. Ми запропонували своє бачення і стратегію на 2006 рік, і наша ідея не руйнувати блок "Сила народу". Не руйнувати. Але, на жаль, сили, які зараз знаходяться біля Ющенка, вирішили його зруйнувати. І якщо президент прийняв їх стратегію... (Розводить руками).

- Але поки що ніхто не казав про ліквідацію "Сили народу"...

- Ні, якщо утворюється якась нова партія, яка є суб'єктом блоку, то це означає, що блок розсипається, його не існує в тому вигляді, в якому він був.

- Свого часу у Юрія Івановича Костенка були домовленості з Юлією Тимошенко. Чи веде УНП якість перемовини щодо об'єднання на виборами з силами БЮТ?

- Що стосуються діалогу, то партія, яка хоче бути серйозно представлена, вона контактує з будь-якими силами. Навіть тими, які є опозиційними. Можливо, подумаємо і підемо на вибори самі.

Блоки показали в Україні, з одного боку, таку властивість, як долати якісь серйозні бар'єри, коли країна, скажімо, рухається не вбік демократії. З іншого боку, в нормальній повсякденній роботі в парламенті вони не показали великої ефективності. Згадати "Єду", яка розсипалася, та й в "Нашій Україні" було не все так добре, коли йшла якась нормальна поточна робота. В парламенті краще працює партія. Можливо, після 2006 внесемо зміни до закону, щоб в парламенті були лише партії.

Бо на лівому фланзі зараз працюють тільки партії – КПУ, СДПУ(О) і СПУ, яка навіть отримала владу, а на правому йшло постійно якесь блокування, Кучма весь час руйнував цей фланг, розколював. УНП поки була в блоці "Наша Україна" не могла самоідентифікуватися і зараз, можливо, слід це робити, щоб створити якийсь паритет лівому флангу. Це питання подальшого розвитку. Сьогоднішній з'їзд – це побудова стратегічної лінії на 2006 рік.

- Як ви оцінюєте свої шанси на виборах, якщо партія піде самостійно?

- Все залежить від бар'єру. Якщо буде 3%, думаю партія їх здолає самостійно. Великий відсоток чи зможемо ми взяти, це залежатиме від ефективності роботи партії і від дуже багатьох обставин.

- Наскільки вам заважатиме Народна партія Литвина?

- Все це - технологія клонування, яка прийшла до нас з Кучмою. Він був ідеологом цього. У нього було багато різних конфесій, багато різних рухів, людей з однаковими прізвищами у мажоритарних списках. І я особисто засуджую такі методи обману людей. Якщо ти хочеш показати свою партію, іди до виборців, розповідай. А не плутай назвою.

І мені дивно, коли партія, яка називалася аграрною, яка мала досить широкий спектр виборців і в селі, і в місті, пов'язаних з сільськогосподарським виробництвом, і раптом вона називається народна аграрна, а потім аграрну викидають, типу аграрії ви нам більше не потрібні. Для чого це - не знаю, але це елементи не притаманні демократичному суспільству.

- Давайте про інше. Ви отримали найменше посад. Чи претендуєте ви ще на якісь посади?

- В УНП достатньо фахівців, ми могли б закрити весь уряд. Але, я так розумію, зараз біля президента утворилося таке кільце - чи це він сам так захотів, чи штучно це зробили – соціалістично-олігархічна модель правління. Вона не перша. Була коміністично-олігархічна модель, комуністи були пов'язані з урядом Януковича і Медведчуком. А це утворилася така модифікована система – соціалісти з нововипеченими олігархами.

Наскільки вона вдало спрацює? Ми все чекаємо-чекаємо від цієї влади, а вона розсипається на очах. Один робить одне, інший каже інше. Немає якоїсь чіткої націонал-демократичної лінії. Але такий вибір президента. Ми говорим, що ми були, і є, і будемо підтримувати Ющенка.

- Не може такого трапитися, що ви підете в опозицію до Ющенка?

- Не може такого трапитися абсолютно! Але це зовсім не означає, що ми не повинні йому говорити правду. І якщо ми бачимо помилки, ми говоритимемо про це публічно. Тому що президент повинен чути увесь спектр політичних сил. Бо якщо він не чутиме, скажімо, націонал-демократичний спектр, а це вагомий спектр у нашому суспільстві, то з ним можуть відбутися певні трансформації.

Таке свого часу трапилося з Кучмою, коли він оточив себе невеличким кланом і фактично не представляв широкий спектр думок, які існували в суспільстві. Ми дуже не хочемо, щоб таке трапилося з Ющенком.

І якщо зараз уряд наганятиме дефіцит бюджету, що з нами навіть світові кредитори припинять розмовляти, то ми будемо про це говорити президенту і висловлювати свою точку зору, що цього не варто робити. І не варто займатися популізмом, яким займався Янукович, і робити такі негативні речі, які робив Янукович.

- У партії є розчарування від дій нової влади?

- В цілому, у партії є. І розчарування навіть не в тому, що ми щось там не отримали. Я вважаю, що ми отримали достатньо і ми можемо розвиватися більше, ніж при Кучмі. Набагато більше розчарування, що коли всюди попризначали на посади людей, які відверто працювали проти Ющенка. Люди ж знають, їх не обдуриш. І це розчарування не тільки в УНП, а в усьому суспільстві.

В мене є колосальне розчарування від указу про секретаріат президента. Бо утворився секретаріат ЦК КПРС. Коли ми критикуємо стару АП, а робимо ще більші повноваження, то в мене є запитання.

- А у вас є зараз доступ до Ющенка, щоб сказати йому про це?

- В мене є доступ до суспільства. Ви мене питаєте, я вам кажу. Навіщо мені доступ до Ющенка? Доступ до Ющенка - це вже не демократія. Це піти щось шепнути на вухо. Це не елементи цивілізованого спілкування. Спілкування має йти через суспільство. І якщо президент цього не буде робити, то він може опинитися в такому ж маленькому оточенні, в якому опинився Кучма, і його рейтинг через рік, скажімо, дуже сильно впаде.

Адже й Кучма зразка 1994 року – це було досить прогресивне явище, реальна зміна влади, реальний опозиціонер, на нього були великі сподівання у розбудові демократичної держави, і я вам скажу це тривало два-три роки. Але коли це почало замулюватися, все кардинально помінялося. Це було в Росії з Путіним. І знову та сам причина – влада не хоче слухати суспільство. Ми не хочемо, щоб це сталося з Ющенком, а небезпека є.

- А ініціатива зробити Ющенка почесним головою партії: це жарт чи справді такий варіант обговорювався?

- Такий варіант існував. В принципі, це данина моді або показати свою причетність до перемоги Ющенка. Я думаю, воно не завадило. Можна було б зробити взагалі інститут таких почесних голів – людей, які займали високі державні посади. І до яких була причетна УНП. Щоб через 50-100 років показати, ось є партія, ось є чотири почесні голови. Це імідж партії. Це можливість піару. Не треба соромитися власної опори. Партія була незламною опорою Ющенка з найтяжчих часів, і тоді коли його зняли з прем'єра. І я не думаю, що зазорно про це говорити.




powered by lun.ua
Главное на Украинской правде