Пуща-Водиця врятована. А Русанівка?

Среда, 9 февраля 2005, 18:11
Четвертого лютого у Києві було подвійне свято. Не тільки був сформований новий уряд, серед членів котрого цілий ряд високо шанованих киянами "польових командирів Майдану", а й за рішенням Київради зупинився "дерібан" Пущі-Водиці.

Заповідні землі цього угіддя, на які не підняли руку навіть більшовики, залишилися у власності і у розпорядженні всієї столичної громади. Подейкують, що від своєчасності цього рішення залежало подальше перебування Олександра Омельченка на посаді глави міської держадміністрації. Але у столиці лишилася ще ціла низка проблемних точок, за володіння якими продовжують змагатися нуворіші, з одного боку, і територіальні громади, з іншого. І, насамперед, йдеться про житловий масив Русанівку.

Але спершу – коротка інформаційна довідка. Урочище Русанівка на лівому березі Дніпра навпроти Києва відоме з давніх часів як володіння київських монастирів. На думку деяких істориків, воно отримало свою назву за прізвищем Сави Русановича, який у ХVI столітті володів сусідніми землями. Від наступних століть відомі село Русанів, Русанівське озеро, затока та рукав Дніпра. 1906 року для колії мототрамваю до Броварів через Русанівську затоку був збудований двопролітний металевий міст, підірваний 1941 року.

1961 року у цій місцевості між Микільською Слободкою та Березняками розпочалися роботи зі створення взірцевого житлового масиву. Оригінальний проект комплексної забудови розробили архітектори Кульчицький, Ладний, Пестряков та інженери Штекель і Коваль.

На краю Русанівської затоки був намитий острів, який піднімається над рівнем води на 3-5 метрів. Від лівого берега острів був відокремлений штучним проточним обвідним каналом довжиною 2 тисячі 700 метрів, глибиною 3-4 метри і 40 метрів завширшки. У південній частині каналу були встановлені 15 фонтанів із підсвічуванням. Через канал були зведені три автомобільні та два пішохідні мости.

Упродовж наступних тринадцяти років штучний піщаний острів був забудований дев’яти- та шістнадцятиповерховими багатосекційними житловими будинками загальною площею 600 тисяч квадратних метрів.

Поперек острова був прокладений бульвар Олексія Давидова, перпендикулярно до нього – Русанівський бульвар, з боку Дніпра – Русанівська набережна, уздовж берегу каналу – вулиця Ентузіастів. Основна забудова масиву завершилася 1974 року.


Як вважає член комісії з найменування вулиць Київської міської ради Лідія Пономаренко, Русанівка є не тільки зручним для життя масивом, а і визначною пам'яткою української архітектури другої половини ХХ століття: "Цей проект цікавий тим, що тут запланована була відразу вся система: житлові будинки, обслуговування в перукарнях, магазини, дитячі садочки і зелень... Цей масив – це вже історична пам’ятка, треба поставити питання до товариства охорони пам’яток і до управління культури, щоб його зберегти повністю".

До цього можна додати, що київська Русанівка була запланована і побудована як комплекс, зручний для життя людини, у час на межі хрущовської відлиги і першого періоду брежнєвського правління, коли здійснювалися непослідовні спроби соціально-економічних реформ.

Тут було справді майже все: два кінотеатри, школи, дитсадки, музична школа, готель, купа приміщень для дитячих гуртків, дві поліклініки, художній салон, книгарня, і, головне, пляжна і зелена зони. На Русанівці селився, головним чином, радянський середній клас: якщо тут давали квартири робітникам, то, насамперед, еліті з підприємств ВПК, було багато кооперативних будинків, два з яких заселялися творчими спілками.

Один із керівників авторського колективу проекту Русанівки, народний архітектор України Вадим Ладний, автор, до речі, таких знаних у Києві споруд, як Річковий вокзал і приміщення академічного відділення гуманітарних наук на Грушевського, 4, планував свого часу на масиві і деякі інші споруди – наприклад, концертний зал та плавальний басейн. Але брежнєвська влада у 1970-х вже більше дбала про перемогу у В'єтнамі, Ефіопії та Афганістані, ніж про життя своїх підданих, тому грошей на добудову масиву не знайшлося.

І от нещодавно на Русанівці знову почалося житлове будівництво. Але, на думку значної частини жителів масиву, краще б воно не починалося...

У мене в руках текст звернення мешканців Русанівки до комітету Верховної Ради з питань місцевого самоврядування. Це просто-таки волання про допомогу. Адже під загрозою опинилася сама концепція Русанівки, оскільки забудова була розрахована на те, що між житловими будинками існують великі зелені простори, де розташовані дитячі садки, корти, стадіони, інші приміщення.

І от зараз ці простори планується забудувати новими 23-поверховими вежами. Це неминуче призведе до руйнування житлового середовища. І що характерно: рішення по ущільненню забудови Русанівки ухвалювались міською владою справді без жодного обговорення з цими мешканцями мікрорайону, не зважаючи на генеральний план забудови і на авторські права архітекторів-творців масиву.

Хочете конкретики? Будь ласка. Шостого лютого на Русанівці пройшли громадські слухання з приводу забудови мікрорайону. І ось що вдалося встановити громадськості. Дніпропетровський концерн "Екоп", який право на шмат забудови Русанівки, з 28 грудня 2004 року розпочав роботи на ділянці площею в третину гектара за адресою Русанівська набережна 10б. Йдеться про внутрішній двір п'яти 9-поверових будинків, дитячого садочка, дитячої поліклініки.

За інформацією, оприлюдненою на слуханнях, в документах, на підставі яких був одержаний дозвіл на будівництво, "забули" вказати споруду колишнього овочевого магазину, де розташований молільний будинок однієї із протестантських церков, і який зараз обгороджений будівництвом майже з усіх боків. Так само "забули" і про приватні гаражі, які виявилися розташованими на самому будівельному майданчику.

Але не забув концерн через пресу роздзвонити про "блага", які начебто несе побудова 23-поверхової дому "тубільцям". Мовляв, буде вам магазин дієтичних продуктів і перукарня, будуть відремонтовані пішохідні і під'їздні шляхи, буде обладнаний дитячий майданчик і (о диво!) для "аборигенів" установлять столики та лави. А ще на місці вирубаних "26 старих дерев" посадять нові на суму 2832,16 грн.

Тільки забули "екопівці" вказати, що висота запроектованого будинку – 91 метр. Отже, на думку незалежних експертів, йдеться про висотний будинок класу А (73,5-100м). Це означає потребу у спорудженні кругових під'їздів до нього шириною від шести метрів для важких (43тони) пожежних машин з усіх боків, тобто через територію дворів житлових будинків, дитячого садку, і єдиної на три мікрорайони дитячої поліклініки.

А запланований підземний паркінг та гостьова автостоянка всередині кварталу щільної багатоповерхової житлової забудови та біля трьох двох дитячих установ призведе до відчутного забруднення атмосферного повітря при проїзді транспорту до місця паркування. Іншими словами, користуватися дитячою поліклінікою буде шкідливо для здоров'я і небезпечно для життя, якщо її взагалі не викинуть у нікуди, як ліквідували за кілька минулих років на Русанівці книгарню, спорттовари та господарчий магазин.

Що ж стосується "старих дерев", тобто тих, які дбайливо вирощувалися мешканцями Русанівки впродовж 30 років (власне, дуб віком 300 чи 500 років за такою логікою – також "старе" дерево, яке підлягає вилученню), то на сайті "Майдан" вміщений красномовний фрагмент з документу щодо цього питання. "Знесенню підлягає 26 дерев - клен сріблястий - 5 од., тополя канадська - 2 од., тополя пірамідальна - 18 од., каштан кінський – 1 од., 8 чагарників бузку та газон звичайний площею 1000 кв.м. ...

Дендропланом передбачено, що "у зв'язку з відсутністю площі для озеленення прилеглої території, замовником буде проведено додаткове озеленення за іншими адресами".

Можливо, й дитячий майданчик, столи та лави будуть встановлені де-інде? Бо ж справді: вільного місця там, де має будуватися багатоповерхівка, немає. Отож (висловлю суто гіпотетичне припущення), можливо, поставлять їх, скажімо, поблизу дачних будинків тих, хто давав дозвіл на будівництво?

І, до речі, чи не тому так легко одержаний цей дозвіл, що "...замовником передбачена передача ГУМНС України в м.Києві коштів у розмірі 2,5% від розрахункової кошторисної вартості будівництва... для пайової участі у розвитку та зміцненні його матеріально-технічної бази"?

Але все сказане – лише квіточки. На слуханнях був оприлюднений ще один висновок незалежного експерта: в разі здійснення проекту всі п'ять житлових будинків, дитячий садочок та дитяча поліклініка попадають в зону так званої аеродинамічної тіні. Це значить, що аеродинамічна тінь від "висотки" перекриє витяжно-вентиляційну систему на даху 9-поверхівок та дитячих установ, що приведе до колапсу всю систему життя в цих будівлях.

Я не архітектор, і не можу судити, чи правда це, але у разі бодай 50%-ї істинності цього висновку, йдеться вже не про "дерибан", а про свідомий злочин проти людства і людяності. Той, що потрапляє під юрисдикцію міжнародних трибуналів.

...Звісно, можна радіти, що "помаранчева" революція врятувала Русанівку від спорудження на місці парку, розташованого на березі протоки, розважального центру Яна Табачника. Але є інформація, що кулуарно продовжує розроблятися проект забудови зеленої зони мікрорайону комплексом із трьох 36-поверхових веж – з одночасною приватизацією пляжу. Як розповідають, цей проект готовий на 85%.

А на місці, де архітектор Вадим Ладний планував концертний зал, на розі Русанівського бульвару та бульвару Давидова, вже збудована 23-поверхова вежа з червоної цегли, яка ніяк не вписується в авторський проект. Тим часом ще п'ять років тому сам архітектор Ладний розробив проект реконструкції Русанівки. Проект м’який для довкілля, схвально сприйнятий громадськістю, і не надто дорогий для середнього киянина – того, який відстояв на Майдані "помаранчеву революцію".

Але, якщо для когось ця революція вже закінчилася перемогою, то для мешканців Русанівки – і тих, хто голосував за Ющенка, і для прихильників Януковича – вона триває.

На згаданих громадських слуханнях була ухвалена низка вимог до Київради, зокрема, про негайне скасування рішення про відведення концерну "Екоп" земельної ділянки на будівництво, про припинення вирубки у лісопарковій зоні Русанівської затоки, про негайне накладання мораторію на проектування нових житлових будинків як таких, що порушують цілісність забудови мікрорайону.

Нарешті, більшістю голосів було ухвалене рішення про недовіру міській влади та її органам. Виборці зобов'язали своїх депутатів наступного тижня внести відповідну резолюцію до Київради. Матеріали громадських слухань і заява громадськості були оприлюднені восьмого лютого на сесії Дніпровської районної ради. Результат: голова райради Олександр Шевчук заявив, що будівництво буде призупинене до розгляду справи спеціальною комісією.

І, нарешті, того ж восьмого лютого на Русанівку прийшла група активістів "помаранчевої революції".

На будівельному майданчику того дня з'явився потужний трактор, щоб "зачистити" його від дерев – у відповідь постав перший намет, на черзі ще два.

Подальші події залежать від міської влади, від комітетів Верховної Ради і від забудовників. І, насамперед, – від жителів мікрорайону. Отож, маємо справді "модельну" ситуацію, яка засвідчує, що революція триває і триватиме – йдеться, якщо хтось цього не знає, не про зорганізовану "згори" активність, а про громадянську самоорганізацію і самочинну діяльність із захисту власних прав.

Сергій Грабовський, заступник головного редактора журналу "Сучасність"




powered by lun.ua
Главное на Украинской правде