Арсений Яценюк: Никто из нас никогда, ни при каких обстоятельствах не выиграет президентские выборы один

317 просмотров
Мустафа Найем, УП
Понедельник, 18 марта 2013, 11:35

В суботу завершилась перша хвиля опозиційних акцій протесту "Вставай, Україно!", які пройшли у Вінниці, в Ужгороді та у Львові. Самі опозиціонери схильні порівнювати "Вставай, Україно!" з акціями протесту напередодні парламентських виборів 2002 року. Вони також починалась за два роки до президентських виборів. Натомість відмінність між цими двома подіями наразі очевидна: одинадцять років тому у опозиції була близька конкретна мета – парламентські вибори.

Сьогодні ж дії опозиції виглядають скоріш спонтанними та мало нагадують початок анонсованого національного протесту. Акції проходять майже без оголошення кінцевої мети і єдине, про що згадують лідери – велика акція в Києві 18 травня, на День Європи, яка має стати кульмінацією подій у регіонах.

ТРОЛЛІНГ ВІД БАНКОВОЇ

Красномовно те, що до протестів у регіонах серйозно ставляться не лише опозиціонери, але й влада. Офіційно підкреслюючи мало значущість та маргінальність акцій, влада натомість активно задіяла різноманітні інструменти провокації. У всіх акціях протесту за лідерами опозиції приїжджають вже відомі діячі вуличного троллінгу Володимира Петрова – Олексій Дурнєв та компанія. За іронією долі, Петров, який зараз активно співпрацює з технологами Банкової, ще на минулих президентських виборах деякий час консультував самого Арсенія Яценюка.

Сьогодні ж мета зйомочної групи активістів від Банкової – будь-яким чином спровокувати лідерів опозиції на висловлення або дії, які потім стають центральними темами новинних сюжетів на Інтері – телеканалі Сергія Льовочкіна та Дмитра Фірташа, та на 1+1 – телеканалі Ігоря Коломойського.

Першим на цю вудочку попався Арсеній Яценюк. Під час мітингу у Вінниці Олексій Дурнєв легко пройшов повз охорону і подарував Яценюку моркву. Замість того, аби перевести ситуацію в жарт, лідер Фронту змін не стримавшись нахилився над вухом Дурнєва і сказав: "Дивись, щоб я тобі цю моркву в жопу не засунув".

Очевидно, як політик Арсеній Яценюк не мав права дозволяти собі таку фразу. Хоча слова пролунали майже пошепки, камера вихопила цей момент, і вже ввечері він став центральним сюжетом новин.

"Я розумію, що це було не зовсім коректно, але у мене немає питань ані до Олексія, ані до Петрова. Олексій нормальний парень, а Петрова ми знаємо вже давно. Я їх розумію, в них робота така. Нам же ж треба думати, що робити з Льовочкіним, адже наскільки я розумію, це все його рук справа. Я чесно кажучи не думав, що це його рівень", - прокоментував сам Яценюк.

До речі, щодо камер та ЗМІ, які висвітлюють події на акціях, ситуація ще більш очевидна. Наразі головними агентами Банкової на вуличних протестах є телеканал Інтер та агентство УНН. Саме вони виносять на "перші шпальти" провокаційні сюжети за участю Олексія Дурнєва.

Що цікаво, з-за некоординованих дій редакторів та продюсерів, журналісти Інтера вже двічі потрапляли у досить цікаву ситуацію, яка видавала їх обізнаність у підготовці провокацій. В Ужгороді та Львові серед натовпу з’являлись молодики, які прагнули вручити Арсенію Яценюку пакет з кролячою шубою.

Під час обох випадків пакет потрапляв до рук охорони, яка вже після акцій передавала пакет помічникам Яценюка. Натомість, ще не очікуючи кінця акції, до прес-служби Батьківщини дзвонили журналісти Інтера та вимагали лише один коментар щодо кролячої шуби. І це були єдині працівники ЗМІ, які цікавились цим фактом.

Така схема вже була апробована у 2004-2005 роках. У 2004 році за спецоперації із створення подібних інформаційних відповідав Ігор Шувалов, який працював у команді Віктор Медведчука. Ідея полягала в тому, щоб провокувати та знімати на камеру будь-які публічні акції за участю лідерів опозиції. Такий же сценарій використовується в Росії, де опозиціонери вже звикли до провокацій журналістів провладних каналів.

Зараз цей сценарій повністю відновлено. Принаймні у натовпі протестувальників у Львові був помічений один з режисерів, який зазвичай займається зйомкою та підготовкою усіх публічних виступів Віктора Януковича. У супроводі оператора він керував зйомкою лідерів опозиції тоді, коли з питаннями до них підходили нібито ЛГБТ-активісти.

Ще один нюанс, який кидався в очі на останніх мітингах – це відсутність Віталія Кличка. Якщо вірити офіційному сайту братів-боксерів, в день оголошення початку акцій лідер УДАРу був у Ріо-де-Жанейро, де брав участь у церемонії нагородження "Laureus World Sport Awards". А про свою відсутність на самих акціях нібито повідомив Арсенія Яценюка

 повідомленням у Skype.

Більше того, УДАРівці не делегували на акції навіть другорядних керівників партії – замість них виступали керівники місцевих осередків. А прапори найбільш рейтингового кандидата у президенти на площах були в меншості.

Загалом складається враження, що Віталій Кличко прагне дистанціюватися від опозиційних акцій. Поряд з намаганням технологів Банкової маргіналізувати дії "Батьківщини" та Свободи відсутність лідера УДАРу виглядає досить підозрілою. У особистих розмовах працівники опозиційних штабів вже вільно говорять про те, що Віталій Кличко координує свої дії особисто з Сергієм Льовочкіним.

В суботу ж під час мітингів "Українській правді" вдалося записати інтерв’ю на марші з Арсенієм Яценюком. Ми зустрілись у "Віденській кав’ярні", що розташована поруч з пам’ятником Шевченку, де проходив мітинг. Розмова вийшла короткою, втім Арсеній Яценюк, як і Олег Тягнибок, пообіцяли редакції більш розлогу бесіду вже у найближчі дні.

Яценюк та Тягнибок після акції у Львові
Яценюк и Тягнибок после акции во Львове. Фото автора

- Як ви розцінюєте перші три мітинги, які пройшли у Вінниці, Ужгороді та Львові?

- Можна сміливо казати, що побачене нами перевершило сподівання. Наприклад Вінниця ніколи не відрізнялася революційністю. І коли на вулиці вийшло близько десяти тисяч людей, це для нас було дуже знаково. Це при тому, що на оповіщення людей ми витратили лише три дні, а влада розповсюдила дезінформацію про перенесення дати заходу. Ужгород був заметений снігом, стояв мороз, дороги заметені, ми самі добралися вчасно суто випадково. Ми думали, прийде сто-двісті людей, а прийшло більше трьох тисяч. До Львова не змогли добратися люди з околишніх міст, але ви самі бачили, скільки людей стояло на площі.

Скажу відверто, рішення щодо дати початку акції було прийнято спонтанно. Але зараз вже розумію, що політично воно було прийнято дуже правильно і вчасно. Ми самі відчули, що суто парламентськими засобами проблему не вирішити. Адже розуміння, що треба об’єднувати парламентські засоби з позапарламентською боротьбою, у нас було давно.

Влада кинула виклик: політичне ув’язнення Юлії Тимошенко та Юрія Луценка, зміна Конституції, неймовірні повноваження президента, фальшування місцевих виборів, вкрадені на парламентських виборах мажоритарні округи та мандати народних депутатів, в тому числі Сергія Власенка, безмежна корупція, повна монополія в політиці та економіці, знищена судова система. Що далі? Прийшов час, щоби виходити на вулиці.

- З ваших слів виходить, що під цим рішення немає ніякої стратегії подальших дій. Наскільки це вірно, з огляду на очікування людей?

- Звичайно, що стратегія є. Це політична стратегія, і не тільки по відношенню до цих акцій. В нас було завдання пройти парламентську кампанію і набрати не менше 150 голосів. Ми це зробили. Потім нам, трьом опозиційним фракціям, треба було знайти шляхи для єдності, ми об’єдналися. Нам казали, що нічого не зміниться, але ми показали, що нова Рада не є калькою старої Ради. Ми почали виконувати те, що обіцяли людям. Ми домоглися персонального голосування.

Але треба зрозуміти, що просто парламентською роботою ситуацію не переломити і треба виходити на вулицю. Нас туди штовхало. Тому це рішення було спонтанне, але політично вмотивоване.

- Ви можете пояснити, чому люди мають виходити на вулицю, якщо кінцевої мети в цих акціях поки що немає?

- Для нас головне, щоб люди перемогли та подолали страх. Треба розворушити те болото, яке Янукович хоче створити в Україні, коли кожен думає, що можна пересидіти два роки, що якось щось зміниться. Люди бояться, що на них наїде міліція, прокурор, і кожен сидить і думає: "Аби не було гірше". Це той формат "болота", який малює собі Янукович.

Чи можемо ми однією акцією змінити все в країні? Навряд чи. Але впевнений, що при об’єднанні зусиль на вулиці та в парламенті, ми зможемо переламати ситуацію - влада почне нас боятися. Цей режим боїться тільки людей. У них панічний страх перед людьми з 2004 року. Не такий перед опозицією, як перед людьми.

- Коли ви планували ці акції, ви проводили паралелі між тим, що зараз відбувається і тим, що було у 2002 році – за два роки до президентських виборів?

- Ми думали про це лише один раз – коли придумували, як назвати цю акцію. Хтось запропонував назвати її "Повстань, Україно!", але така акція вже була. Ми якраз говорили про це напередодні Шевченківських днів, а в Тараса Григоровича було: "Поховайте та вставайте". Тому ми зупинились на назві "Вставай, Україно!".

- Чому акція була проголошена саме зараз?

- Тому що якщо ми не розпочнемо зараз, ніяких президентських виборів у 2015 році не буде, а буде призначення президента. Ми боремося за вибори. За те, аби достроково відправити Януковича у відставку, розуміючи всю складність цього питання. Ми не можемо дати Януковичу можливості вкрасти перемогу в 2015 році, як він це зробив у мажоритарних округах на останніх парламентських виборах.

Акція триватиме два місяці. Протягом цих двох місяців буде йти робота активу партій, проводитимуться зустрічі з різними групами – журналістами, малим та середнім бізнесом. Кульмінацією має стати потужна акція в Києві 18 травня, на День Європи.

Ситуація в країні буде змінюватись не тільки політично, але й економічно. Політична криза вже є. І у випадку настання обставин – політичних і економічних – криза має чимось закінчитись.

- Чи консультуєтесь ви, і чи допомагають вам люди, у яких є досвід таких акцій тоді, у 2002-2004 роках?

- Частина тих людей, які працювали тоді, звісно є в нашому штабі. Можливо ті політичні лідери, які асоціювались із цим, зараз поки що нажаль не приєднались до нас.

- Ви маєте на увазі Гриніва, Стецьківа, Філенка?..

- Напевно. Скажу відверто - поки що справляємось власними силами. Але, якщо б хто-небудь з них сказав "ми беремо відповідальність на себе за такий-то фронт робіт", ми б були дуже вдячні.

І в тому числі через це інтерв’ю я звертаюсь до всіх, хто небайдужий до нашої роботи і має досвід: "Приєднуйтесь, ми чекаємо на вас".

- Хто більше зараз задіяний у підготовці вуличних акцій – "Батьківщина" чи Свобода?

- Це спільна робота. Але зрозуміло, що на нас, як найбільшій опозиційній партії, відповідальності більше.

- Якщо порівняти масові акції, які проходили ще минулого року, відчувається, що лозунги за визволення Юлії Тимошенко лунають дедалі менше. Ви відчуваєте зміну настроїв?

- Ви знаєте, я сам знаходжусь в пошуку відповіді на ваше запитання. Хочу сформулювати для себе ті слова, які б могли стисло відобразити прагнення людей. Для мене на сьогоднішній день вони втілюються в три прості слова: "Люди хочуть справедливості". Адже людина, яка виходить на вулицю, передусім хоче, щоб до неї ставилися справедливо. Кожна людина думає про себе - про свою роботу, зарплату, про свою пенсію, про лікарню і про "вулицю почистити", про своїх дітей, яких страшно самих на вулицю випустити, про міліцію, прокурорів та суддів, від яких не можна чекати справедливості.

Акценти змістились. "Мене зневажають" - ось зараз головний акцент. І свідченням того, що зневажають, є арешт Юлії Тимошенко і Юрія Луценка. Людина думає: "Бачите, що з ними зробили? І мене можуть посадити, і до мене це може дійти".

На кожному мітингу ми підіймаємо тему політичного ув’язнення Юлії Тимошенко і Юрія Луценка. Люди солідарні з лідерами опозиції й вимагають їхнього звільнення.

- Відсутність на акціях протесту Віталія Кличка – це ваша спільна домовленість ?

- Скажу так: ми спеціально підлаштовували дати акцій під те, щоб Віталій повернувся – перенесли дату першої акції у Вінниці з середи на четвер, але напевно у Віталія виникли певні складнощі.

- Ви з ним особисто говорили, що це за складнощі?

- Він у вівторок написав мені повідомлення, що буде відсутній в Україні. Я думаю, в понеділок ми побачимось, і буде можливість переговорити.

- А як ви для себе це розцінюєте?

- Не хочу це розцінювати. Рішення про акцію приймалось нами втрьох – мною, Олегом Тягнибоком та Віталієм Кличком. І я сподіваюсь, що це рішення буде виконуватись втрьох.

Наприклад, добре, що за декілька годин перед акцією УДАР все-таки приєднався до маршу та мітингу в Вінниці. Думаю, що просто Віталія в Києві не було і не дійшла вчасно команда. Вони - наші партнери, і на мітингах народні депутати від УДАРу завжди мають можливість виступити.

- У людей складається враження, що Віталій Кличко позиціонує себе окремо від вас з Олегом Тягнибоком. Ви з ним це обговорювали?

- Я відповім наступним чином. Якщо ми дійсно щирі в тому, що не просто боремося за президентський офіс – це надто дріб'язково, а хочемо змінити країну, то всім нам треба усвідомити одну просту істину: ніхто з цієї четвірки не виграє президентські вибори наодинці. Ніколи, ні при яких обставинах! Виграємо лише тоді, коли три опозиційні сили будуть єдині, і це освятить Юлія Тимошенко, або сама візьме безпосередню участь у цих виборах

- Щодо актуального у ваших стосунках з Віталієм Кличком. Чи правда, що він запропонував вам підтримати на виборах мера Києва свого брата?

- (пауза) Скажу так. Ми розуміємо, що Віталій стовідсотково перемагає на виборах мера Києва, і це може стати для нього запорукою перемоги на президентських виборах. І ми дійсно багато раз обговорювали разом з партнерами ситуацію з виборами мера Києва. І від УДАРУ дійсно лунала пропозиція підтримати одну з кандидатур від його партії. Але це був не Віталій Кличко, а інша людина. Інших деталей цих переговорів я б оприлюднювати не хотів.

- Ви не боїтеся, що нинішній формат співпраці опозиційних лідерів може перетворитися на сучасний варіант так званої "канівської четвірки"?

- Там не було жінки. І ситуація була дещо інша. Не хотілося б взагалі проводити якісь паралелі. Можу і повинен відповідати за себе. На прикладі домовленостей із "Свободою" ми вже продемонстрували, і я особисто, що виконую всі домовленості, до букви. У нас була дуже непроста історія стосунків, але ми півтора року домовляємося і відповідаємо за кожне слово. Навіть тоді, коли це інколи, м’яко кажучи, не всіх влаштовує у наших політичних силах. За цей час ми помудрішали - і як політики, і як люди.

- Згідно з даними останніх соцопитувань щодо президентських рейтингів, ви десь посередині між Кличком та Тягнибоком: один точно програє Януковичу, інший – точно перемагає. Як ви почуваєтесь в такій компанії?

- Відверто кажучи, мене не хвилюють ці цифри. Я можу багато що розказати про рейтинги – сам особисто переживав різні падіння та підйоми. Тут головне, знаєте, не думати, що ти Бога за бороду схопив.

Ви пам’ятаєте опитування перед парламентськими виборами? Казали, що "Батьківщина" прийде третьою чи четвертою. Це казали три різні соціологічні компанії. Сталося по-іншому – "Батьківщина" стала другою і набрала 26 %. УДАРу пророчили друге місце, а вони прийшли третіми. А "Свободі" не давали більше 6-7%, вони ж набрали майже удвічі більше. Тому зараз на соціологію посилатись по-перше, некоректно, а по-друге – надто рано.

- Ваш головний партнер по цих вуличних акціях – "Свобода". Ви обговорювали з Олегом Тягнибоком версії про те, що він може бути найбільш вдалим опонентом Віктора Янукович, і його можуть навмисно підтягувати для цих цілей?

- Ви знаєте, я дуже багато чую чуток про опозицію. Частина з них мають підґрунтя. Але що стосується персонально Олега, якщо на терезах будуть стояти його політична репутація та цінності, які він сповідує, я вірю в те, що він ніколи не зрадить. Ані себе, ані людей, які за нього голосували, ані своїх політичних партнерів. Я готовий сказати це після півтора року спілкування з ним.



powered by lun.ua
Оппозиционный раскол. Как Бойко и Вилкул делят наследство "регионалов"
Око за ОККО. Как нелегалы захватывают рынок нефтепродуктов
Изменчивая ассоциация: как согласовали первые правки в ключевой договор Украины и ЕС
Бонжур, Москва. Как Ощадбанк может заставить Россию оплатить счета на 1,3 миллиарда
Все публикации