Украина, вставай - "антифашисты" наступают!

Воскресенье, 19 мая 2013, 14:24

Скільки б українська влада не говорила, що вона за євроінтеграцію, 18 травня ще раз переконливо довело: українська влада і європейські цінності - це дві паралельні лінії, що ніколи не перетнуться.

Партія регіонів не змогла спокійно пережити фінальну акцію опозиції "Україно, вставай". Вона не просто в піку організувала антифашистський марш, вона організувала провокацію, яка обернулась кривавим побиттям двох журналистов.

Напевно, регіонали розраховували показати в сюжетах махач з "фашистською" "Свободою", а вийшло, що всі побачили, як братки-боксери під наглядом міліції б'ють ногами тендітну дівчину-журналіста.

"И нам нужна Победа, мы за ценой не постоим..."

Судячи з усього, спочатку регіонали планували вчинити з опозицією за харківським сценарієм — зняти асфальт і перекрити вулиці пустим транспортом.

Але після Дня Перемоги в їх голови прийшов новий план — провести так званий "антифашиський мітинг". І показати опозиції, що в них теж є прихильники. Відтак, асфальт за одну ніч замінили на новий, а в Києві стягли за підрахунками самих регіонів 40 тисяч їх прихильників.

Наскільки ідейних важко сказати, бо інтернет знову кишів оголошеннями про "постояти за гроші" на мітингу.

Регіонали почали збиратися біля музею Великої вітчизняної війни ще 7 ранку. Привезених людей ретельно перераховували сотники і тисячники. Аналогічною роботою займались "аніматори" біля метро Арсенальна.

Ледь протиснувшись з дверей, люди натикались на таблички "Олеся", "Александра", "Света", під які збирався народ. Аналогічні таблички стояли по той бік вулиці.

- Ви зараз де? Біля метро. Підходьте до мене, я біля туалету. Ну бачите зелений такий, - розповідала дамочка, тримаючи за руку малу доньку.

Тим часом, у стані "Свєти" назрівав конфлікт. Вона ніяк не могла порахувати своїх заробітчан.

- А ну негайно здайте червоні жетони, а то залишитесь без грошей. Люди здавайте назад жетони, будемо перераховуватись, - кричала жінка.

На яку політичну партію збирались працювати заробітчани, невідомо, але повернувшись на місце через півтори години кореспондент УП знайшла там вже зовсім інші "загони" з символікою Партії регіонів. П'яні матюкливі чоловіки і студенти шикувались в шеренги по 2, щоб кураторам легше було їх перерахувати.

Водночас станом на 10-ту ранку Парк Слави і площа біля нього вже були зайняті регіоналами.

Частина вулиці Суворова, від регіонального штабу в "Зоряному", теж була зайнята біло-синіми. Жінки оповідали перипетії переїзду, чоловіки — бігали в сусідній двір у туалет.

- А ви не знаєте, де тут супермаркет? - питали хлопці в регіональних футболках у двох студентів, які вже сьорбали пиво на лавці.

- Ні, ми не тутешні, але бабця казала, що супермаркет за рогом, - смілись хлопці з пивом.

- Степановна, як давно я тебе не бачила, - обнімала одна з регіоналок іншу.

- Так а шо, опозиція своїх вже рік возить, а ми - нікуди, - бідкалась їй сусідка.

- И это, бл…, центр города? У нас магазины на каждом шагу, а эти лохи не знали, что можно заработать? И вообще, кто больше заплатит, тот и победит. Как там – "Юле волю?", - бравував молодик перед своєю супутницею.

- Ты что, идиот? Еще услышат, - відповіла йому дівчина.

Об 11 колона регіоналів, вишикувана навпроти Лаври і Мистецького Арсеналу, рушила до Європейської площі.

На чолі колони йшли Олександр Єфремов, Сергій Тігіпко, Нестор Шуфрич, Віталій Журавський, МихайлоЧечетов. Попереду них їхала машина з гучномовцем, а з нею несли плакат з написом "В Европу без фашистов".

На своєю шляху колона зробила кілька зупинок — біля парку Слави, біля метро Арсенальна, біля Маріїнського парку — де в неї влилися нові групи "антифашистів" по 50 гривень.

В Маріїнському парку лідери регіоналів поклали гвоздики до пам'ятника Ватутіна. В цей час їх прихильники кинулись до кіосків за водою, морозивом і тим таки пивом.

Дехто з них був засмучений, побачивши там колег, які спокійно дрімали на партійних прапорах і обідали.

- Вони значить у парку, а ми як придурки на сонці 2 години, - обурювалась жіночка, купуючи морозиво.

Колона рухалась дуже повільно і добралась до Європейської площі, де стояла регіональна сцена о 12:45.

В цей час опозиційний "хвіст" вже ледь майорів на Майдані незалежності, прямуючи до Софійської площі.

"Ударівських" заробітчан, які вирішили здати прапори під філармонією, міліція спішно переводила через площу, щоб вони не зіткунилсь з регіоналами.

"Вітайте представників регіонів, які заявляють своє рішуче "Ні" фашизму в Україні", - кричав ведучий у мікрофон, а дівчатка активно махали прапорцями, коли колона підійшла до сцени.

В цей час рядові партійці радо кинулись під агенство УНІАН, зайнявши там всі підвіконня. Хтось дістав бутерброди з салом, хтось просто радо роззувся. До речі, до площі з задекларованих 40 тисяч не дійшло і 10. Розгубилися.

Студенти, скинувши прапори, різалися в карти на партійному прапорі посеред дороги. Що там буде у виступах політиків, здається, не сильно їх цікавило.

 

Кривава ціна "антифашизму"

Між тим на сцені виступав Олександр Єфремов:

"Трудно поверить, но это факт: прошло почти 70 лет после того, как мир победил нацизм. Казалось бы, эта идеология, результатом которой стало уничтожение десятков миллионов невинных жертв, никогда не возродится. Но сегодня мы вынуждены констатировать, что в Украине проявления неофашизма и неонацизма становятся фактором, который серьезно тревожит гражданское общество не только нашей страны, но и всего мира", - бідкався Єфремов з трибуни.

"Поэтому сегодня здесь, на Европейской площади, мы все вместе, люди доброй воли, категорически осуждаем провокации представителей объединения "Свобода", которые сознательно провоцируют противостояние в нашем обществе, сеют вражду и ненависть между представителями разных национальностей и вероисповеданий, компрометируют Украину на международной арене, тормозят процесс евроинтеграции", - розповідав Єфремов.

Між тим під трибуною його охороняли дивні бритоголові хлопці, які відігнали від огорожі кореспондентів УП і УНІАН. Вони ховали свої обличчя від журналістів під парасольками і газетами.

І поки Шуфрич і Колєсніченко розповідали "про подвиг дєдов", ці братки готувались до іншого подвигу.

Аж раптом з двору на Хрещатику вибіг загін "Беркуту". Що йому робити на в'ялій Європейській площі, було незрозуміло. Але оминувши Майдан, "Беркут" побіг уверх, до Михайлівської площі. За ним, прихопивши пляшки, пішли молодики. Хлопців було чоловік 50.

"Беркут" на Михайлівській звернув на Десятинну, а молодики рішуче пішли в бік Софійської площі. Спочатку з'явилась підозра,що вони підуть на мітинг опозиції. Але бритоголові спортсмени повернули на Велику Житомирську. На розі біля главку МВС куняла міліція.

В глибині вулиці було видно якесь зібрання

- А що тут за мітинг? - запитали журналісти в міліціонера.

- А, вони тут БТР роздивляються, - позіхнув той на здивованих журналістів.

Як виявилось, той БТР перегородив вулицю. Біля нього були свободівці, які хотіли, за їх словами, прибрати цей транспорт з вулиці, підозрюючи, що в середині провокатори.

Як тільки бритоголові регіонали підійшли до БТР, там зчинилась бійка.

Над головами простих перехожих і журналістів літали пляшки, розпилявся сльозогінний газ, а міліція стояла і дивилася, як кілька десятків молодиків б'ються.

Просто стояли і сміялися. І ніхто не збирався втручатися. Допоки до них не підлетів їх колега і не став їх крити матом:

- Ви чого, с***, стоїте? Чого стоїте, я вас питаю? Ви що, не бачите, що робиться, а ну бігом їх розводити, бігом! - кричав чоловік і мало не під зад штовхав своїх колег, щоб вони втрутились у бійку. Але ті йшли дуже неохоче.

Несподівано з двору з'явився "Беркут, який тут же спочатку двома, а потім і чотирма колонами відтіснив "свободівців". Всі сили були кинуті на них.

В цей час регіональні братки спокійно відступали, їх ніхто не чіпав. Міліція залишилася байдужою.  Їх навіть не зачепило, коли бойовики регіонів побили до крові журналістку 5 каналу Ольгу Сніцарчук і фотокореспондента "Коммерсанта" Влада Соделя, які намагались їх сфотографувати.

 Доказ того, що на журналістів нападали саме люди регіоналів
 Ті ж самі молодики - біля "регіонального" майданчика на Європейській та під час бійки на Софійський

Ще через 20 хвилин натовп розійшовся. Автобуси розвезли політзаробітчан. Деякі з них зависли у парках і на галявинах біля метро, відпочиваючи після важкого дня.

Отже, регіональний табор спробував довести, що вони теж можуть. Привезти 40 тисяч. Вийти на вулиці Києва, де їх, м’яко кажучи, не люблять. Захистити себе міліцією та "биками". Але навіщо високопарно говорити про фашистську ідеологію, якщо попереду тебе просто йде бандюк?



powered by lun.ua
Главное на Украинской правде
Подпишитесь на наши уведомления!