От Евросуда до Колиивщины

727 просмотров
Татьяна Николаенко, УП
Понедельник, 8 июля 2013, 13:01

"Я хочу дізнатися,чи може в цій країні добитися справедливості не обвинувачений, а особа, яка визнана потерпілим, – з цими словами Юрій Луценко вийшов з Києво-Святошинського суду, де розглядався його позов на дії Генпрокуратури.

Рік тому Європейський Суд своїм рішенням визнав, що екс-міністра арештували незаконно. Напередодні Нового року Луценко, скориставшись можливостями нового КПК, подав до ГПУ заяву про злочин на дії заступника генпрокурора Рената Кузьміна, а також суддів Печерського і Апеляційного судів Києва.

Звісно ж ГПУ, вивчивши заяву та погортавши 4 дні рішення судів, факту злочину не знайшла. Але Луценко не зупинився, і оскаржив це рішення у суді.

Суд позов Луценка відхилив, зазначивши, що Євросуд визнав винною державу Україна, а не конкретного Кузьміна чи якогось там суддю. Не зауваживши, що саме через кузьміних та вовків кількість програних Україною справ в Євросуді росте як сніжний ком.

Постраждалі

 Олег Хакназаров з онукою

Проблеми родини Хакназаров почалися після того, розповідає її глава Олег Хакназаров, коли його дружина, яка працювала бухгалтером в феодосійському комунальному підприємстві, не захотіла прикрити розкрадання бюджетних коштів.

У відповідь можновладці Феодосії пішли війною на бізнес родини.

"На той момент я був приватним підприємцем, займався вивезенням сміття та прибиранням міської території. Але раптом управління житлокомунгоспу виконкому перестало перераховувати мені гроші.

Виникли борги по зарплаті співробітникам, перед Пенсійним та іншими фондами на суму більше 100 000 гривень. Тим часом міська влада через ЗМІ поширили інформацію, що гроші мені були перераховані, але я їх нібито вкрав", – розповідає свою історію чоловік.

Хакназаров подав позов до Господарського суду Криму – і виграв. Але! Замість двох місяців, відведених законом, його справу суд розглядав два роки. За цей час прокуратура порушила проти нього низку кримінальних справ – за невиплату зарплати, ухилення від оподаткування, тощо.

"Коли я в травні 2008 року отримав рішення суду на мою користь, в якому було визнано факт боргу в 100 000 гривень підприємства УЖКГ переді мною, було вже пізно. У силу вступили вісім рішень судів різних інстанцій, які ініціювала прокуратура Феодосії проти мене", – розповідає Хакназаров.

Виконавча служба заарештувала будинок, всі рахунки, майно. "Ми стали в одну мить жебраками", – згадує Олег Хакназаров.

Звичайно, сім'я сподівалася отримати гроші за рішенням Госпсуду. Але комунальне підприємство, що завинило Хакназарову " гроші, "раптом" збанкрутіло. І подружжя взялося за вивчення практики Європейського суду. А в грудні 2008 подали два позови до Страсбурга.

"29 квітня 2011 жінці раптово стало погано. Діагноз був фатальним: саркома – рак легені четвертого ступеню з метастазами. Вона не курила, не пила. Лікарі сказали, що це все розвинулося на тлі постійних стресів і переживань" – каже чоловік.

Слідом за смертю дружини в родину прийшла ще одна біда. "У дочки через стрес пропало молоко. А потім на грудях стали утворюватися пухлини. Після обстеження в Сімферополі їй запропонували операцію з їх видалення. При цьому гарантію не давали. А як інший варіант, більш ефективний, запропонували ще раз народити – для гормонального зрушення.

Так і зробили. Але за два місяці до пологів довелося екстрено робити кесарів розтин. 1 листопада 2012 року в нас народилася дівчинка вагою в 800 грам. А через місяць у малечі на спині утворилися дві величезні пухлини, які стали рости" – розказує дідусь хворої малечі.

Дитині потрібна була операція, її хотіли везти до Ізраїлю. Але коштів не було.

"Кожен день по інерції я оновлював сайт Євросуду, і ось 17 січня 2013 побачив, що мій позов задоволено разом з іншими, всього 99 заявників", – згадує чоловік.

ЄСПЛ визнав, що стосовно всіх заявників держава Україна порушила статтю 6 Конвенції – доступ до справедливого суду в розумні терміни і статтю 13 – відсутність юридичних способів захисту, а також пункт 1 статті 1 Протоколу Конвенції – повага до приватної власності.

За цим рішенням уряд до 17 квітня 2013 мав виплатити кожному заявнику по 3 000 євро + всі суми за невиконаним рішеннями українських судів. У випадку родини Хакназарових – 3 тисячі євро і 91 тисячу гривень компенсації.

Минуло більше півроку, але кошти не виплачені.

У відчаї чоловік написав 400 листів. Народним депутатам. Десяток з них відгукнулися і надіслали відповідні запити президенту, прем'єру, міністру юстиції, генпрокурору.

Серед багатьох адресатів отримав листа і син президента України – Віктор Янукович. На його запит Хакназаров отримав відповідь від колишнього міністра юстиції. Олександр Лавринович пояснив дідусю важко хворого 6-місячного немовля, що в України просто немає грошей на виплати за рішеннями Європейського суду з прав людини.

Мовляв, кошти, передбачені бюджетом 2013 року, не можуть перекрити суми, виставлені позовами ЄСПЛ. Тож виплат варто чекати не раніше вересня.

Натисніть, щоб побачити весь документ 


Судова практика

95% рішень Євросуду не виконуються в повному обсязі, – каже колишній омбудсмен Ніна Карпачова.

Не порівняно оптимістично з цього приводу висловлюються представники діючої влади.

"В цілому, у виконанні рішень ЄСПЛ є дві складові. По-перше, виплата людям компенсацій. У нас з цим особливих проблем немає. Буває, компенсація виплачується вчасно, але бувають затримки. Вони викликані тим, що в деякі місяці коштів буває трохи менше.

В наступному місяці, наприклад, ця сума покривається, і людям виплачується компенсація і пеня за несвоєчасність" – запевнив в інтерв'ю  "Інтерфаксу-Україна" Назар Кульчицький, урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ.

17 січня 2013 Україна програла по рекордній кількості справ (211), і тепер повинна буде сплатити позивачам сумарно понад 1,1 мільйона євро або близько 11,7 мільйонів гривень.

І це при тому, що 206 рішень ЄСПЛ з винесених у січні по Україні, суд ухвалив у рамках pilot judgment procedure, тобто вказуючи, що держава постійно допускає одну і ту ж системну помилку.

Прецедентом для цього рішення була справа Yuriy Nikolayevich Ivanov vs. Ukraine 2009 року. Тоді ж суд констатував, що "право на суд є ілюзорним, якщо національна правова система дозволяє, щоб остаточне, обов'язкове до виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї із сторін", а "відсутність можливості домогтися виконання судового рішення ... є втручанням у право на мирне володіння майном".

"Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти нього чи проти установ чи підприємств, що перебувають у державній власності або контролюються державою", – було сказано в рішенні.

З того часу минуло більше 4 років. Україна не зробила нічого, щоб виправити ситуацію.

Сума в 11 мільйонів, які Україна повинна виплатити за позовами ЄСПЛ, не така вже й велика для бюджету.

Принаймні вдвічі більші витрати на альтанку в резиденції Януковича "Гута" торік  не злякали бюджетних розпорядників.

Але насправді борг держави значно вищий, бо йдеться ще й про виплати за рішеннями українських судів. І якраз цю суму держава виплачувати не хоче Тому в парламент внесено проект закону, яким, за словами Арсенія Яценюкеа, пропонується  списати 45 мільярдів заборгованості уряду України перед українцями по судовим рішенням.

Втім, є ще більша проблема ніж невиплати – держава не звертає жодної уваги на те, що порушує права своїх громадян, і не карає винних у тому.

Це не просто вбиває віру в справедливість, це відкриває пряму дорогу до самосуду. До подій, які останні дні пов'язані з селом Врадіївка, а до того були відомі в історії України як Коліївщина.

Тетяна Ніколаєнко, для УП



powered by lun.ua
Олигархи, президенты и раввин. 12 историй о большой политике с форума YES
Как предотвратить появление класса "ненужных людей" и цифровую диктатуру. Главное из выступления Харари
Под залп яиц, со слезоточивым газом. Как в Харькове прошел первый Марш равенства
Тарас Качка: Украина должна перейти от торговли к экономической интеграции с Евросоюзом
Все публикации