Исковое заявление о противоправности действий инспектора ГАИ
У __________________________________
(районний суд за місцем реєстрації)
Адреса: __________________________________
Позивач: __________________________
Адреса: ____________________________
Номер засобу зв’язку: відсутній
Електронна адреса: відсутня
Відповідач: 1. Інспектор ДАІ _____________________
Адреса: _____________________
Номер засобу зв’язку: невідомий
Електронна адреса: невідома
2. Управління ДАІ _____________
Адреса: _____________________
Електронна адреса: невідома
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про протиправність дій інспектора ДАІ ________________________________ (в порядку КАС України)
Рухаючись за по дорозі ________________ 6-го січня 2014 року близько 17-00 мене було зупинено працівником ДАІ _____________________________, який припустив, що я нібито порушив правила дорожнього руху 29-го грудня 2013р., а саме не зупинився на вимогу працівника міліції по ______________________ об ________. При цьому доказом нібито порушення є "рапорт". Однак на мої вимоги копію цього рапорту мені не надали і можливістю з ним ознайомитись теж я не мав.
(або інший варіант: Після численних дзвінків на особистий мобільний телефон, вимоги з’явитись в ДАІ, письмове повідомлення про прибуття в ДАІ, я _______________________, прибувши в відділ ДАІ___________ працівник (інспектор) ДАІ______________________________ припустив, що я нібито порушив правила дорожнього руху 29-го грудня 2013р., а саме не зупинився на вимогу працівника міліції по ______________________ об ________. При цьому доказом нібито порушення є "рапорт". Однак на мої вимоги копію цього рапорту мені не надали і можливістю з ним ознайомитись теж я не мав.)
Я відразу ж заперечив припущення висловлене інспектором про нібито порушення правил дорожнього руху так як я, ________________________(прізвище ім’я по-батькові), власник автомобіля __________________ державний номерний знак ___________________ не керував своїм автомобілем 29.12.2013 і відповідно жодних порушень правил дорожнього руху вчинити не міг.
Згідно п. 2.1 Правил дорожнього руху керувати автомобілем може будь-яка особа, яка має право на керування транспортними засобами та реєстраційний документ на автомобіль, тобто окрім власника водієм автомобіля може бути невизначене коло осіб (родичі, друзі, співробітники, інші особи яким я дозволяю керувати моїм автомобілем).
Жодних доказів того, що я в зазначені дні керував транспортним засобом в працівників ДАІ бути не може. Так як в цей день я перебував в ____________________________, що можуть підтвердити _________________________________ та ________________________________________.
(Або інший варіант: під час руху 29.12.2013р. у мене був увімкнений відео реєстратор, на записі якого чітко видно, що жодний працівник міліції під час руху мене не зупиняв, і, відповідно, жодної вимоги я не міг порушити. Відеозапис мого пересування з 29.12.2013р. – додаток 1 – CD диск. Більше того, в моєму автомобілі під час руху 29.12.2013 в зазначений час перебували _____________________________ та ____________________________________, які можуть підтвердити той факт, що жоден працівник міліції нас не зупиняв (на прохання суду можу надати паспорті дані цих осіб для виклику в суд).
Однак інспектор _______________________________________ не відреагував на жоден з моїх доводів та протиправно оформив протокол від____________серії ____ № ____________, в якому зазначив, що я не виконав вимоги працівника міліції 29.12.2013р.
Лише цей факт є достатнім для винесення постанови про закриття адміністративної справи (п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП) на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП – відсутності складу адміністративного правопорушення. А також є достатнім для винесення окремої ухвали щодо законності таких дій інспектора, який оформив протокол про адміністративне правопорушення та рапорт, адже в діях обох цих інспекторів є ознаки складу злочину передбаченого статтями 365, 366 Кримінального кодексу України – перевищення влади або службових повноважень та службове підроблення.
Крім цього складення рапортів при вчиненні порушення ПДР не передбачено жодним законом України та підзаконним нормативно правовим актом. Так можливість складення рапорту передбачена лише п.15.8 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС затвердженої Наказом МВС від 27.03.2009 № 111, який передбачає: "При порушенні ПДР (за винятком розділів 8 (крім сигналу регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 розділу 28) водіями оперативних транспортних засобів працівником підрозділу ДПС складається рапорт у якому зазначаються місце, час, марка транспортного засобу, його колір, номерний знак, обставини скоєного порушення ПДР та стаття Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачена відповідальність за його вчинення. Рапорт надсилається до відділу (відділення) Державтоінспекції МВС з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах за місцем реєстрації такого транспортного засобу. У таких випадках можливе використання спеціальних технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису". Тобто лише коли порушення вчинюється не звичайним водієм звичайного автомобіля, а водієм оперативного транспортного засобу, зокрема органів внутрішніх справ, СБУ, підрозділів Внутрішніх військ, Міністерства оборони, пожежної безпеки, служби державної охорони та інших можливе складення рапорту. І навіть в цьому випадку потрібно додаткові докази фото і відеозаписів.
Більше того оформлення протоколу не в момент порушення, а на підставі підробленого рапорту є протиправним так як:
1. Згідно ст. 254 КУпАП України та п.4.1 наказу Міністра внутрішніх справ № 77 від 26.02.2009 року "у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху працівник ДАІ МВС складає протокол про адміністративне правопорушення, копія якого під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності". Тобто працівник ДАІ може скласти протокол лише припинивши адміністративне правопорушення та встановивши особу порушника.
2. Протокол дійсно може бути оформлений після вчинення порушення, однак не на підставі рапорту (так як це не передбачено жодним нормативно-правовим актом), а лише і виключно на підставі належних та допустимих доказів. Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, такі прилади мають бути в Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху затвердженому Наказом МВС України від 01.03.2010 № 33.
3. Згідно рішення Конституційного суду України від 22 грудня 2010 року справа № 1-34/2010 діє принцип обов’язковості доведення вини та презумпція невинуватості.
Пунктом 4.3 цього ж рішення Конституційного суду України передбачено обов’язковість встановлення особи порушника та доведення особистої відповідальності, а також неможливість покладання вини на "власника автомобіля", так Конституційний суд зазначив: "Згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 КУаП, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Словосполучення "власник (співвласник) транспортного засобу", означає, що таким власником (співвласником) може бути як фізична, так і юридична особа. Конституційний Суд України виходячи з конституційного принципу індивідуалізації юридичної відповідальності (частина друга статті 61 Конституції України), правової доктрини, положень Кодексу (статті 9, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 27, 30, 31, 32 Загальної частини та Особлива частина) та своєї правової позиції, за якою "суб'єктом адміністративної відповідальності є лише фізична особа" (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 30 травня 2001 року N 7-рп/2001 (v007p710-01 ) у справі про відповідальність юридичних осіб), вважає, що суб'єктом, який підлягає адміністративній відповідальності в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, є фізична особа." Попри ці законодавчі положення, так звані, рапорти складаються лише щодо власника автомобіля, без встановлення реального водія автомобіля, який нібито не зупинявся на вимогу працівника ДАІ.
З огляду на викладене, керуючись КАС України, Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру" КУпАП та Наказом МВС від 27.03.2009 № 111, Наказом МВС України від 01.03.2010 № 33, наказом МВС № 77 від 26.02.2009, Постанови КМУ від 14 квітня 1997 р. № 341 ПРОШУ:
1) Прийняти позовну заяву до розгляду.
2) Визнати дії інспектора ДАІ ____________________________________ щодо оформлення протоколу серії ____ № _____________ від _________ протиправними.
Додатки:
- Копія відеозапису відео реєстратора – 1 CD диск (якщо є).
- Копія протоколу про адміністративне правопорушення серії _____ № ___________ від___________.
- Оригінал квитанції про оплату судового збору.
- Копія позовної заяви з додатками для відповідачів.
_________________ _______________ _____________
(дата) підпис піб
