Презумпция правоты. Каких полномочий хотят добавить полицейским

Марьяна Пьецух — Среда, 12 октября 2016, 14:00

– З ножем я маю право пересуватися по вулиці і ходити на мітинги. Ніж не заборонений, це не холодна зброя! – вигукували у бік поліцейських, які несли варту біля будівлі МВС, двоє молодиків в чорних окулярах і капюшонах на голові, лузаючи насіння.

Шостого жовтня під міністерством відбувався пікет представників націоналістичних організацій проти запровадження так званої "презумпції правоти поліцейського".

Після вбивства двох патрульних у Дніпрі, керівник МВС Арсен Аваков і голова Нацполіції Хатія Деканоідзе заявили про зміни до законодавства, що мають надати більше прав і можливостей поліцейським під час комунікації з правопорушниками.

На думку організаторів акції протесту, серед яких були представники "Свободи", "Правого сектору", добровольчого руху ОУН та інших націоналістичних організацій, збільшення повноважень для правоохоронців – це шлях до створення поліцейської держави.

По два боки від будівлі МВС поліцейські створили кордон. Аргументуючи цілями безпеки, усіх охочих потрапити на пікет оглядали речі й кишені. Найчастіше вилучали газові балончики.

Мар'яна П'єцух

"Ви порушуєте Конституцію, ви не маєте право мене обшукувати!", "За часів Януковича мене так не шмагали", "Ви порушуєте право на мирні зібрання", "Чіпати себе я не дам! Я гетеросексуал!""Після такого [особистого огляду] ви зобов'язані на мені женитися", "Ой, лоскітно!" – сварилися або жартували в бік правоохоронців учасники мітингу.

У відповідь поліцейські або посміхалися, або спокійно повторювали, що все – заради безпеки учасників мирного протесту.

– Покладіть ніж у машину, і тоді йдіть на акцію, – говорили поліцейські одним із учасників мітингу.

– Ви що, боїтеся, щоб вас будуть убивати? – сміючись, продовжували глузувати над правоохоронцями молодики в окулярах і капюшонах.

Зрештою, вирішивши піти геть, вони кинули на прощання:

– Мало вас убивають!

МАР'ЯНА П'ЄЦУХ

Полісмени зберігали мовчазний спокій, не реагуючи на закиди.

– Ми вчились витримці. Нам проводили спеціальні заняття з психологами. Групу ділили на "тролів" і патрульних, вигадувались різні випадки. На командирських курсах такі заняття проводили додатково вже під час служби, згадує два місяці свого навчання на патрульного в коментарі УП заступник командира роти патрульної поліції в Києві Дмитро Крештофов.

Але, схоже, навички поліцейських вирішили підсилити законодавчо.

– Словесна образа має каратися. Якщо поліцейський бачить, що всі його можуть ображати, і нічого не буде, це впливає на мотивацію поліції,заявила на брифінгу через два дні після вбивства патрулів у Дніпрі Деканоідзе, анонсуючи майбутні зміни до законодавства.

Та поки що конкретики щодо цих змін мало.

28 вересня Арсен Аваков анонсував, що вже на початку жовтня на розгляд комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності буде внесено низку законопроектів про діяльність поліції.

Проте й через тиждень ніхто з членів цього комітету документів так і не побачив.

– Я особисто заплутався в тому, що відбувається з цими законопроектами. Деканоідзе розповідає, що вноситимуться зміни до ряду законів (до закону про Нацполіцію, Адмінкодекс і закон про дорожній рух – УП). А мій колега і секретар нашого комітету, радник МВС Антон Геращенко заявляє, що це буде один законопроект. Але я реально не бачив ще жодного, – каже УП перший заступник голови комітету, депутат від фракції "Радикальної партії" Ігор Мосійчук.

За словами співрозмовника УП в керівництві МВС, ймовірно, що документи можуть бути готові орієнтовно до 14 жовтня. Однак Мосійчук прогнозує, що ці законопроекти навряд чи швидко потраплять на розгляд в сесійну залу.

– Я не думаю, що наш комітет їх розгляне за одне засідання. Думаю, в комітеті буде палка дискусія, – додає нардеп.

Аналізуючи заяви Авакова та Деканоідзе, "Українська правда" розібрала найбільш суперечливі пропозиції МВС та їхні шанси бути проголосованими в парламенті.

Без права на образу

– Більшість людей прийшли в патрульну поліцію за ідею, а не вислуховувати, що "всі ви п….си". Я часто приїжджаю на виклики на допомогу до підлеглих. Бачу, як на них кричать і слів зовсім не добирають, – ділиться досвідом з УП Крештофов, який погодився в деталях пояснити, чого бракує поліцейським, щоб ефективніше виконувати свою роботу.

Сам Дмитро, який до служби в Нацполіції був тренером з фітнесу, з образами у свій бік зіштовхується рідко, хіба що чує – "селфік". Крештофов вважає, що порушники остерігаються його спортивної статури.

Дмитро Крештофов, заступник командира роти патрульної поліції в Києві

Дмитро – "за" введення покарання за образи.

– Сьогодні в таких випадках, мінімум, що я можу зробити, це сказати: "Будь ласка, не переходьте на особистості, не вживайте нецензурної лексики, відбувається відеореєстрація". Максимум – скласти протокол за дрібне хуліганство, покарання від 51 гривні або до п'ятнадцяти діб адміністративного арешту.

З особистого досвіду, не пригадую випадків, щоб суд дав за це арешт. Як правило, для правопорушників усе закінчується штрафом. Тому треба його підвищувати, щоб образа поліцейського була "не по кишені" правопорушнику, посміхаючись, каже Дмитро.

У Кримінальному кодексі радянського зразка існувала стаття "образа представника правоохоронного органу". У 2012 році парламент ухвалив зміни до ККУ, пристосовані до європейських вимог, і цей термін був вилучений.

Сьогодні в МВС розглядають можливість повернути "образу поліцейського" хоча б в Адміністративний кодекс.

Ще до трагедії в Дніпрі, на початку вересня-2016 група депутатів на чолі з колегою від фракції "Блоку Петра Порошенка" Мустафою Найемом зареєструвала законопроект №5110, де 185-ту статтю Адмінкодексу з назвою "злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського" пропонується доповнити словом "образа".

В законопроекті роз'яснюється, що "під образою слід розуміти такі нецензурні чи брутальні висловлювання, непристойні жести, непристойна оцінка особистих якостей та інші аналогічні дії, адресовані чи направлені на працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків".

Також пропонується збільшити штраф за образу чи злісну непокору – від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян замість "від восьми до п'ятнадцяти", як зараз.

У випадку повторного правопорушення протягом року – штраф від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.

Наразі жоден парламентський комітет ще не надав висновків щодо цього документу.

– Це не відповідає європейським цінностям. Там (у західних країнах – УП) немає покарання за образу поліцейського. Якщо тебе образили, іди в суд і доводь, як це роблять інші громадяни, – коментує УП ще один перший заступник комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, генерал-полковник міліції Микола Паламарчук, який тепер є депутатом від БПП.

На його думку, поліцейський не має ображатися на кожне погане слово, адже в роботі правоохоронця без словесної агресії з боку порушників не обійтися.

Водночас, Паламарчук виступає за жорстке покарання, якщо правопорушник не підкорюється вказівкам поліцейського. Нардеп підтримує зміни до статті Адмінкодексу "Злісна непокора вимозі поліцейського", запропоновані Найемом, у тій частині, де йдеться про збільшення штрафів та днів арешту за правопорушення.

– Тут я на боці поліцейського, я за жорсткі дії у відповідь на невиконання законних вимог поліцейського, який стоїть на сторожі закону. Але я так само за те, щоб поліцейський ніс жорстку відповідальність, якщо він перевищить свої повноваження, відповідаючи на непокору, – додає Паламарчук.

Затримання більше, ніж на три години

Хатія Деканоідзе виступає за необхідність збільшення терміну затримання правопорушника в райвідділі. Сьогодні – це три години. Якщо за цей період не буде пред'явлено звинувачення, затриманого відпускають.

– Ці заяви – від неспроможності працювати. Чому трьох годин мало, щоб пред'явити звинувачення? – апелює Мосійчук.

За словами глави Нацполіції, також неможливо боротися з "тітушками", бо нардепи беруть їх на поруки.

Хатія Деканоідзе

Мосійчука таки закиди обурюють. Наразі у нього самого на поруках до двадцяти осіб.

– Це добровольці, громадські активісти. Усі вони з'являються до слідчих, ходять в суди. В чому проблема? Їм треба, щоб розслідувати злочини, чи щоб люди в тюрмі сиділи? Поруки депутатів – це такий самий запобіжний захід, як і утримання під вартою, – каже нардеп.

Частково з ним погоджується й Паламарчук.

– Якщо ми збільшимо час затримання це буде крок назад щодо захисту прав і свобод людей. Колись затримували взагалі на один місяць. То що, без суду і слідства тримати людину місяць? – додає він.

У Крештофова є що відповісти депутатам. Спираючись на власний досвід роботи поліцейського, він пояснює, чому три години затримання – замало.

– Ми забираємо у райвідділок поліції лише на три години. Але правопорушник може не називати свого імені, бути без документів, тощо. Встановити його особу, особливо якщо інцидент стався вночі і людина напідпитку, дуже складно, а іноді зовсім неможливо. Втім, закон вимагає його відпустити.

Якщо ми, наприклад, затримали правопорушника за побиття дружини і відпустили його, то він знову йде до дружини. У більшості випадків це закінчується повторним побиттям.

У результаті ми фактично дарма працюємо. І не допомагаємо жінці, і повторно мусимо приїздити на такі виклики, – говорить Крештофов.

Сидіти на місці, руки на кермо!

Готуються зміни і в закон про дорожній рух. Передбачається, що буде збільшено покарання за втечу з місця ДТП.

Також планується, що водій передаватиме документи в руки поліцейського замість того, щоб лише пред'явити їх.

Ще одна запропонована заборона – водію заборонено виходити з авто, якщо його зупиняє патрульний. Він має покласти руки на кермо. Цю норму одностайно підтримують і Мосійчук, і Паламарчук, як два перші заступники профільного комітету з питань правоохоронної діяльності.

– Я не бачу в цьому обмеження прав і свобод громадян, – каже Мосійчук.

– Це необхідно. Бо коли правоохоронець має справу з учасникам ДТП, йому невідомо, хто там за кермом бандит чи ні, – додає Паламарчук.

Ініціатори такого нововведення посилаються на американську практику, де водій не має права виходити з авто. Однак, на відміну від України, в США дозволене вільне володіння зброєю. Відтак будь-який водій потенційно може бути озброєний.

– 99% людей, коли їх поліція зупиняє, виходять з машини, – каже про український досвід Деканоідзе .

Водночас, як пояснюють в МВС, по всій території України через бойові дії на Донбасі сьогодні багато нелегальної зброї.

– В США за рік поліцейські вбивають кілька тисяч людей, застосовуючи зброю, в результаті того, що їм опонують, повідомив Аваков.

– Американці часто й одразу використовують зброю, бо вони знають, що в країні дуже багато зброї. Треба дати повноваження поліцейським, щоб вони могли випереджати злочинців, – каже Деканоідзе і поспішає заспокоїти, що українські полісмени діставатимуть зброю лише в тому випадку, якщо бачитимуть, що є загроза власному життю чи напарника.

Однак, у Паламарчука тут є застереження. Він не впевнений у достатній психологічній і бойовій підготовці поліцейських – як нових патрулів, так і колишніх міліціонерів, які пройшли переатестацію протягом останнього року.

Як приклад, нардеп наводить вбивство правоохоронцями чоловіка в райцентрі Криве озеро на Миколаївщині, що сталося рівно за місяць до вбивства поліцейських в Дніпрі.

– Криве озеро – це якраз низький рівень професіоналізму, в тому числі брак психологічної підготовки. У цьому випадку в людину, яка нападає з лопатою, можна було стріляти на законних підставах, але стріляти по ногах, а не вбивати, – каже Паламарчук.

Ще один яскравий аргумент непрофесійності поліції, який часто використовують її опоненти, – випадок в Києві, коли після погоні поліцейський вистрілив у лобове скло BMW, у результаті загинув 17-річний пасажир автівки. Водія BMW Ростислава Храпачевського, який влаштував погоню по Києву і який обвинувачується в опорі правоохоронцям, суд відпустив під особисті зобов'язання. Поліцейський, який вистрілив в лобове скло BMW, сьогодні знаходиться на лаві підсудних.

– По-людськи, мені його шкода. Я певен, що у авто він стріляв для того, щоб зупинити BMW, а не вбити пасажира чи водія. Так само мені шкода і загиблого пасажира.

А самому "шаленому Ростику", який і влаштував цю голлівудську гонитву, – нічого за це немає. Нещодавно бачив його у одному з столичних торгово-розважальних центрів, спокійно собі шопився, – каже Дмитро Крештофов.

Брак професійності

Як прихильники, так і опоненти посилення повноважень поліцейських переконані в одному: без судової реформи не досягти відчутних позитивних змін від реформи правоохоронних органів.

Суди відпускають не лише "мажорів"-праворушників, але й поновлюють на роботі колишніх міліціонерів, які не пройшли атестацію – таким є, наприклад, з один з підозрюваних поліцейських у вбивстві чоловіка в Кривому озері.

А ось лейтенант Сергій Приходько, який умовно засуджений за вбивство студента Ігоря Індила, працює в поліції й далі навіть без допомоги суду. Він успішно пройшов переатестацію і сьогодні працює в Шевченківському райвідділі поліції міста Києва.

Дехто зі співробітників МВС взагалі відмовився проходити переатестацію – і це не заважає їм працювати з самим міністром Арсеном Аваковим.

Під час згаданого вище пікету біля МВС ніс варту в цивільному Ілля Кива, колишній начальник департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції.

Кореспонденту УП він повідомив, що досі залишається "в структурі МВС" і сьогодні перебуває в "розпорядженні міністра".

Мар'яна П'єцух

Сам Кива не зміг пояснити, яких повноважень бракує нині поліцейським. А на запитання, що забракло патрулям в Дніпрі, аби уникнути трагедії, кинув коротко: "Досвіду".

– Поліції не вистачає досвіду і професіоналізму, треба збільшувати терміни навчання для поліцейських, – додав одіозний Кива.

Дмитро Крештофов запевнив, що з усіма патрульними уже в деталях розібрали випадок в Дніпрі і виявляли помилки, які у сумі могли сприяти фатальному результату.

– Але зараз мені виглядає неетичним публічно розбирати недоліки в діях загиблих. Проте, будьте певними, кожен патрульний виніс для себе урок, – переконує Дмитро.

Патрулі, які працюють сьогодні, навчалися своїй новій роботі лише два місці. Хоча більшість з них прийшла з цивільного життя і не мала досвіду ані в стрільбі, ані в бойовій підготовці загалом.

Аваков визнає, що є проблеми з досвідом водіння авто в екстремальних умовах.

– Коли ми запускаємо нові поліцейські патрулі, я їм говорю: "Розіб'єте машину – уб'ю". Вони не вміють водити авто в ризикових ситуаціях. Цьому треба вчитися, ми розбираємо кожен випадок аварії. Але в Штатах відсоток розбитих авто – значно вищий, – не втомлюється апелювати до американського досвіду Аваков.

Не виключено, що помилки та огріхи будуть і при застосуванні поліцейськими електрошокерів. Досвіду роботи з цими спецзасобами патрулі ще не мають взагалі. Хоча законом їхнє застосування передбачене, досі в наявності у поліції їх не було.

Про закупівлю електрошокерів Аваков заявив наступного дня після трагедії в Дніпрі.

Крештофов говорить, що електрошокери, насамперед, знадобляться у боротьбі з агресивними безпритульними тваринами.

– З ними в місті багато проблем. Стріляти по тваринам, коли вони загрожують чиємусь життю чи здоров'ю, у людному місці просто небезпечно. Ну й, у будь-якому випадку, електрошокер не забирає життя і завдає менше травм ніж вогнепальна зброя. Тож ефективність застосування шокера може бути досить високою, – каже патрульний.

Наразі питання, чи отримають патрульні додаткові повноваження, залежить від рішення депутатів ВР. Однак навіть більш жорсткі закони та новітні засоби не вирішають усіх проблем – поліцейським треба буде ще навчитися працювати за новими правилами.

Мар'яна П'єцух, УП