Восток и Запад Украины: что объединяет и разъединяет людей перед выборами

Кальмиусская группа
9466 просмотров
Понедельник, 10 сентября 2018, 15:00

Після літніх канікул в Україні починається новий політичний сезон.

З огляду на майбутні парламентські та президентські вибори, вочевидь, це буде час посиленого політичного протистояння.

Зазвичай, людей легше об’єднати навколо залякування умовною загрозою, ніж здобути їхню прихильність за рахунок ефективного врядування чи важких, але необхідних та непопулярних рішень.

Тому, традиційно, українські політики будують свої програми дій на протиріччях, а не на пошуку об’єднуючих факторів.

Скоріш за все, і цього разу вони будуть стояти перед спокусою експлуатувати існуючі відмінності між різними суспільними групами.

"Кальміуська група" в партнерстві з компанією GfK Ukraine провела всеукраїнське соціологічне дослідження, щоб з’ясувати, що об'єднує та роз’єднує громадян України.

З'ясувалось, що, попри деякі регіональні відмінності та різну оцінку окремих історичних подій та постатей, об'єднавчими факторами виявилися отримання Україною незалежності, бажання будувати європейські стандарти в Україні та жити як у розвинених європейських країнах.

При цьому найбільш "об'єднавчими" для українців є персоналії зі сфери культури й спорту.

Регіональні відмінності

В Україні існують регіональні відмінності – найбільше в економічному положенні та традиціях, але це не заважає мирному життю українців.

70% опитаних бачать як суттєві, так і несуттєві відмінності між регіонами. На думку понад третини респондентів, між регіонами України існує велика різниця в економічному розвитку (44%), традиціях і культурі (40%) та політичному кліматі (38%).

 
Клікніть на зображення, щоб відкрити у великому форматі

Ще 38% зазначили, що розбіжність між регіонами у сфері економічного розвитку є невеликою, 47% – у традиціях і культурі, а 34% – у політичному кліматі. Майже 10% не бачать розрізнення в традиціях та культурі, 15% – у політичному кліматі, 10% – в економічному розвитку. Від 4 до 12% не змогли визначитися з відповіддю на це питання.

Найбільше з-поміж інших регіонів, на думку респондентів, вирізняється Захід (так вважають 48% опитаних) та Схід (29%). Цікаво, що майже 46% опитаних на Заході погодилися з тим, що їхня Західна Україна більшою мірою відрізняється від інших.

Жителі Донбасу вдвічі частіше, ніж населення України загалом, зазначали про різницю між Донбасом та іншими регіонами – 19% проти 10% відповідно.

Дві третини населення (65%) не зазнавали відчуття, що ставлення людей до них визначається регіоном, звідки вони походять. Натомість 15% населення України зіштовхнулися з тим, що відношення людей до них погіршилося, коли стало відомо, з якого регіону респондент. Частка таких відповідей варіюється від 12-13% у Центрі та Сході, 15% на Півдні, до 20% у Західному регіоні та 21% на Донбасі.

11% відчували, що люди ставились до них краще після того, як дізнавалися, з якого вони регіону, і частка таких відповідей коливається залежно від регіону: від 7% на Сході та 10% на Донбасі, на Півдні та в Центрі, до 15% на Заході.

Незважаючи на деякі відмінності, майже 90% опитаних не уникають спілкування один з одним у залежності від регіонального походження або російського коріння.

Зокрема, лише 2% опитаних уникає спілкування з людьми із Західної України, 6% – з людьми, які вважають себе росіянами за національністю, 4% – з переселенцями, 12% – з людьми, які мешкають на території окупованих районів Донбасу.

Зв'язки між регіонами

Між Сходом і Заходом України існують міцні особисті зв'язки, що можуть сприяти руйнуванню стереотипів.

Читайте также
Сохранение связей и поддержка переселенцев: как украинцы видят реинтеграцию Донбасса
Советский человек. Почему ваш сосед грустит за Союзом
О чем мечтают и чего хотят украинцы
Дві третини населення загалом (66%) та половина мешканців Донбасу (55%) мають особисті зв'язки (як родичі, друзі, колеги, сусіди та інші знайомі) з людьми із Західної України.

Третина українців поза межами Донбасу (35%) мають особисті зв'язки з кимось, хто живе на територіях Донецької та Луганської областей, підконтрольних українській владі.

Щодо особистих зв'язків з людьми, що нині живуть на непідконтрольних територіях, то 65% мешканців підконтрольних територій Донбасу (у порівнянні з 26% серед населення України загалом) мають серед них родичів, друзів або знайомих.

Крім того, третина населення загалом (36%) та більше половини жителів Донбасу (58%) має переселенців серед родичів, друзів або знайомих.

Близько половини населення України (49%) та 58% жителів Донбасу мають родичів, друзів або знайомих, які є громадянами України, але вважають себе росіянами за національністю.

Ставлення до громадян України, які підтримують політику Російської Федерації

Теза про виключну проросійськість деяких регіонів України в цьому дослідженні не знайшла підтвердження. Групи громадян, яких можна назвати "проросійськими", є в кожному регіоні, а до людей, які живуть в Україні та підтримують російську політику стосовно України, ставлення неоднозначне.

 
Клікніть на зображення, щоб відкрити у великому форматі

Більшість українців (78%) цілком або скоріше згодні з тим, що ці люди мають право висловлювати свої погляди. Цілком та скоріше не згодні з цим твердженням майже 18% опитаних та ще 4% – не змогли визначитися зі своєю позицією.

Половина опитаних (48% ) вважають, що таким людям варто було б переїхати до Росії. Скоріше та цілком не погоджуються з ідеєю "переїзду" для людей, що підтримують дії Росії, майже 41% опитаних. Загалом 69% населення не уникає спілкування з проросійськими громадянами, проте уникає обговорення з ними політичних питань.

Кожен п’ятий опитаний громадянин України (19%) заявив, що він сам цілком або скоріше поділяє погляди та переконання цих людей. Причому на Заході переконаних прихильників російської політики виявилося більше, ніж на Донбасі. На Заході про цілковиту підтримку політики Росії щодо України заявили майже 12% опитаних, а на Донбасі майже 9%. Проте поміркованих прихильників російської політики ("скоріше поділяє") на Донбасі трохи більше, ніж на Заході – майже 16% на Донбасі проти 7% на Заході.

Виявилось, що по всіх регіонах загальна кількість таких людей приблизно однакова – від 19% на Заході до майже 25% на Донбасі. Щоправда, на Сході, Півдні та Донбасі більше 10% опитаних не змогли визначитися з відповіддю на це питання, що опосередковано може вказувати на небажання відповідати на нього.

Сприйняття радянського періоду та ставлення до декомунізації

Цифри вказують, що ностальгія за радянським періодом, яку вдало використовує російська пропаганда, властива для великої частини громадян України, особливо на Сході та Півдні. Тези президента Росії Володимира Путіна про розпад СРСР як "найбільшу геополітичну катастрофу" лягають на підготовлений грунт, особливо серед літніх людей.

 
Клікніть на зображення, щоб відкрити у великому форматі

Відповіддю на це могли б стати успішні реформи, які б наочно продемонстрували успіх України. Втім, незважаючи на такі оцінки радянського періоду, ідея незалежності України має підтримку абсолютної більшості громадян по всіх регіонах.

49% населення загалом і 37% жителів Донбасу цілком або скоріше підтримують декомунізацію в Україні. Натомість третина населення України (34%) і близько половини населення Донбасу (46%) – не підтримують. Найпоширенішими причинами непідтримки декомунізації є повага до радянського минулого та переконання в тому, що нині існують більш нагальні проблеми, ніж декомунізація.

43% населення загалом та 51% жителів Донбасу вважають, що їхнє життя чи життя їхніх сімей у радянські часи було кращим, натомість не згодні з цим 42% та 31% відповідно. У цілому, що життя в радянський період було краще, вважають трохи більше 50% опитаних на Донбасі, Сході та Півдні України. У Центрі майже рівна кількість тих, хто вважає, що життя до 1991 року було краще, та тих, хто так не вважає (42% проти 43%).

Лише на Заході кількість громадян, що вважають, що зараз життя їхніх сімей краще, ніж у радянський період, відчутно перевищує кількість тих, хто так не вважає (54% проти 31%). По всіх регіонах достатньо велика кількість людей не визначилася з відповіддю (від 15% до 18%).

Кожен четвертий загалом в Україні (25%) та третій на Донбасі зокрема (36%) хотіли би, щоб Радянський Союз відродився і Україна була його частиною, а 68% та 51% відповідно не хотіли би, щоб це сталося.

Події та особистості, що об’єднують та роз’єднуть суспільство

Громадян України більше об’єднує культура, спорт, ідея незалежності країни, ніж оцінка окремих історичних постатей та ідеологічні питання. Разом з тим, "рейтинг" Кобзаря однаковий у всіх регіонах України і найвищий серед усіх інших названих авторитетів.

Зазначимо, що в Донецьку пам’ятник Шевченку продовжує стояти в центрі міста і в період окупації, а ідея деяких ватажків "ДНР" про перейменування центрального бульвару Шевченка так і не була реалізована.

 
Клікніть на зображення, щоб відкрити у великому форматі

Тараса Шевченка називають тим, хто найбільш позитивно може впливати на єдність суспільства, 84% респондентів. До цієї ж категорії відносять і таких спортсменів, як Андрій Шевченко, Олександр Усик, Яна Клочкова та інші (74%).

Рейтинг цих людей для Донбасу аналогічний: 82% жителів Донбасу назвали Тараса Шевченка, 70% – відомих спортсменів. Запорізькі козаки, Богдан Хмельницький та популярні виконавці фігурували у 60-66% відповідей населення загалом та в 53-63% відповідей мешканців Донбасу.

Майже половина опитаних (49%) вважає, що отримання Незалежності від Радянського Союзу об’єднує громадян України. З такою тезою погоджується відносна більшість опитаних у всіх регіонах: від 41% на Донбасі до 58,5% на Заході.

Щодо подій, особистостей та країн, які можуть роз’єднувати Україну, більшість населення загалом називає Росію (69%), близько половини – Сталіна (44%) та скасування закону про регіональні мови (42%).

Серед мешканців Донбасу більше половини впевнені, що Україну найбільше роз’єднують Євромайдан (57%), США та Степан Бандера (по 55%). Такі позиції також мають широку підтримку на Півдні та Сході країни. 49% опитаних на Півдні та майже 45% на Сході вважають, що Євромайдан роз'єднує, та майже по 43% так оцінюють Степана Бандеру.

Що українців роз'єднує Росія, вважають майже 49% мешканців Донбасу. На Заході значно більше громадян згадали Росію, як роз'єднувач – майже 79%, майже 72% – у Центрі, 66% – на Півдні та майже 58% на Сході.

Щодо історичних подій, дотичних до Донбасу як регіону, про які його жителі хотіли би дізнатися більше, зацікавлення (відповіді "дуже / скоріше цікаво") викликає життя запорізьких козаків на Донбасі та Рух Опору на Донбасі під час Другої світової війни (77% та 76% відповідно).

Далі за популярністю йдуть такі теми: Донбас у період Українського культурного відродження 1920-х років та індустріалізація Донбасу в 1920-30-х роках (по 71%), Голодомор на Донбасі в 1932-1933 роках (69%).

Цікаво, що найменше цікавить дисидентський рух на Донбасі – цю тему назвали половина жителів Донбасу (50%), хоча це може бути пов’язано з тим, що вона найменш відома та зрозуміла, оскільки на питання, чи зацікавила би така тема, отримано найбільшу частку відповідей "важко сказати" серед усіх тем, які можуть бути цікаві опитаним.

Сприйняття ЄС та ставлення до європейських цінностей

Незважаючи на окремі розбіжності, абсолютна більшість громадян по всій території України вважає привабливими європейські стандарти життя та бажає їх досягти, "збудувати Європу в Україні". Це може бути сильним об’єднавчим фактором для всієї країни.

Більше половини населення (56%) вважає, що, отримавши пропозицію про вступ до ЄС, Україна має її прийняти, а 32% – проти вступу до ЄС. На Донбасі 39% – "за", а 48% – "проти" вступу України до ЄС.

 
Клікніть на зображення, щоб відкрити у великому форматі

Переважна більшість населення (88%) цілковито або скоріше згодні з тим, що українці мають думати не про те, кого підтримати – ЄС чи Росію, – а про те, яке рішення є найбільш вигідним для України. З іншого боку, половина населення України (51%) погоджується, що ЄС день у день стає дедалі нестабільнішим.

88% населення загалом вважають за необхідне будувати Європу в Україні – впроваджувати європейські стандарти та підвищувати рівень життя в Україні до європейського. На Донбасі з цим згодні 76%.

При цьому близько половини населення загалом (44%) та близько третини жителів Донбасу (29%) погоджуються, що українська культура має більше спільних цінностей з європейською культурою, ніж із російською. Однак близько третини населення України (32%) та 41% жителів Донбасу вважають, що європейські цінності загрожують "нашій системі цінностей".

***

Будь-яке суспільство не є однорідним. Для людей природно ділитися за політичними поглядами, оцінками явищ, баченням минулого та майбутнього.

Для населення будь-якої європейської країни, тим більш такої великої як Україна, природно мати свої регіональні особливості. Людина може себе ідентифікувати як берлінця, нью-йоркця, лондонця, або донеччанина чи киянина. Неприродньо, коли політичні сили починають грати на цих відмінностях і "приватизувати" місцевий патріотизм у політичних цілях.

Проблема не в нав’язаному російськими політтехнологами дискурсі про нібито критичні відмінності між громадянами України. Існує загроза в тому, що певні українські політичні сили, які цей дискурс сприйняли та, незважаючи на зовнішню агресію, продовжують його використовувати, лобіюючи рішення, що мають на меті дискримінувати окремі групи громадян відповідно до їхнього походження або поточного місця перебування.

Недовіра до переселенців, бажання обмежити їхнє виборче право та права на пенсійні виплати, заяви про колективну відповідальність мешканців окупованих територій та про необхідність позбавити їх деяких громадянських прав не наближають суспільство до перемоги.

Це навпаки послаблює єдність перед зовнішньою агресією в той час, коли саме вона є запорукою ефективної оборони.

Дані опитування показують, що між громадянами не існує непереборних протиріч.

Залишається сподіватися, що це нарешті усвідомлять усі політичні сили та будуть шукати підтримку за рахунок успішних реформ, а не пошуку чергового ворога.

Дослідження проводилося компанією GfK Ukraine, метод опитування — телефонні інтерв’ю з дзвінками на мобільні телефони та випадковим генеруванням номера телефону, період опитування — з 4 по 20 червня 2018 року.

Вибірка склала 1966 респондентів, з них 540 — з Донецької та Луганської областей (території, підконтрольні українському уряду). Зважені дані для населення України (1966 респондентів) відповідають розподілу населення за віком/статтю/типом населеного пункту і макрорегіонами згідно з даними Державної служби статистики України станом на 1 січня 2017 року; при зважуванні додатково враховано розподіл населення Донецької та Луганскої областей за віком/статтю/типом населеного пункту. Для зручності в таблицях представлено зважені дані і загальний обсяг зваженої вибірки як 1500 респондентів.

Максимальна похибка складає: для України — не більше 2,5%, для Донецької та Луганської областей — не більше 4,9%. Дослідження проводилося в усіх областях України за винятком непідконтрольної частини Донецької та Луганської областей та Автономної Республіки Крим.

"Кальміуська група" (Олександр Клюжев, Марія Золкіна, Олексій Мацука, Віталій Сизов, Олександр Дмітрієв) — неформальне об’єднання українських аналітиків, мета якого — сприяння відновленню державного суверенітету на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

powered by lun.ua
Пчелы не спят. Как черкасский мед завоевывает мир
Безопасность ребенка, когда он не с вами: игры, тренинги, приложения
Судья ЕСПЧ: Представьте, что 7 миллионов украинцев пожалуются в Страсбург на земельный мораторий
Третий лишний. Почему Левочкин с Медведчуком готовятся к выборам без Ахметова
Все публикации