Квадратура политических кругов Сергея Тигипко

19 просмотров
Пятница, 19 февраля 2010, 12:27
Сергей Грабовский
для УП

Ну добре, коли 50-літнього успішного бізнесмена раптом оголошують "молодим політиком" - це ще можна зрозуміти. Політтехнологічний хід. Чи ще якась лабуда, покликана вплинути на підсвідомість жіночої частини електорату "бальзаківського" віку. Молодий Тігіпко на чолі "Сильної України" - звучить!

Але коли цей "битий жак", комсомолець-банкір-держслужбовець зі стажем,  раптом і справді починає говорити і діяти як політичний новачок... Ні, таке, мабуть, можливе лише в Україні.

Про що мова? А про цілком щирі, як видається, сподівання Тігіпка на швидке проведення дочасних парламентських і чергових місцевих виборів. Мовляв, там він зуміє конвертувати свої 13% електоральної підтримки у депутатські мандати.

Адже це - ледь не п'ята частина місць у Верховній Раді для фракції "Сильна Україна", а у Дніпропетровській та Одеській областях - ледь не третина місць в облрадах! Додайте до цього потужні фракції в облрадах майже по всій Україні, додайте серйозний вплив у Криму й у Києві - о-го-го!

А тепер що?..

Тому не дивно, що перша реакція Тігіпка на постанову парламенту про відкладення місцевих виборів у довгу шухляду - стала вельми різкою. В ефірі  5-го каналу він заявив: "Я вважаю, що це дуже поганий сигнал нам всім, українцям. І це дуже поганий сигнал назовні. В кінці травня закінчується конституційний термін перебування депутатів місцевих рад і голів.

Якщо Верховна Рада приймає рішення про продовження цього терміну, то мені здається, що це чисте порушення Конституції. Те, що всі посилаються на відсутність бюджету - це просто смішно. А якщо такого бюджету ми не затвердимо взагалі, ми що, 10 років не будемо обирати депутатів? Ми просто демократію абсолютно зруйнуємо, консервацію таку проведемо...

Я розумію, чому це робиться. Бояться приходу нових. А боятися непотрібно. Потрібно слухати цих нових".

Ну, а далі пішли ледь не погрози на владну адресу: мовляв, у нас до партії вже 30 тисяч заяв, мовляв, незабаром людей у нас стане ще більше і ми розбудуємо потужні партійні структури тощо.

"Ми будемо готуватися до місцевих виборів. Те, що влада їх перенесла - це у когось є розрахунок, що вони візьмуть, і адміністративний ресурс до цього часу розгорнуть", - наголосив Тігіпко. І додав, що має намір "потихеньку збирати команду вже й на вибори парламентські".

Те, що наша ВР поводиться з Конституцією, як з ужитковою ганчіркою, - це, здається, вже давно помітили всі українці, навіть хто не цікавиться політикою, з торговками на базарах включно.

А от Сергій Леонідович, схоже, дивується... Ну, не помітив він вельми сумнівної з правового боку корекції закону про вибори президента, у проміжку між першим та другим турами голосування.

А це був класичний приклад привселюдного порушення статті 84-ї Конституції. Якщо хтось забув, то там сказано: "Голосування здійснюється народним депутатом України особисто". Причому порушення не лише з боку парламентарів та голови Ради, а й з боку президента як гаранта дотримання Основного Закону.

Не помітив - чи то з недосвідченості, чи то з наївності, чи то тому, що це не стосувалося його безпосередніх інтересів. І, як би там не було -  не зреагував на це публічно. Очевидно, щоб не відвернути різкими висловлюваннями, в той чи інший бік, частину своїх майбутніх виборців на місцевих виборах.

Ну, і де ті вибори, що мали стати тріумфом Тігіпка?

Та справа навіть не у тому, що "новий політик" добре вміє "не помічати" старі огріхи діяльності влади. Справа у справді наївній вірі "не зайвого третього" у те, що голоси на президентських виборах автоматично мають конвертуватися у підтримку на виборах парламентських і місцевих.

Згадаймо соціалістів: на парламентських виборах 1998 року взяли 8,5% голосів, на президентських виборах-99 - 13%, а на наступних виборах до Верховної Ради, попри шалену активність їхнього лідера - лише 6,9%.

Ще карколомнішою була політична кар'єра Наталії Вітренко: її партія набрала 4,04% на виборах-98, сама Вітренко за рік - 11%, а на парламентських виборах-2002 Блок Наталії Вітренко навіть не подолав тодішній 4%-й прохідний бар'єр. І - все...

Кількість заяв на членство у партії також не показник: ще на початку 2000-х однією з найчисельніших партій України була СДПУ(о). Зараз це сприймається мало не як анекдот.

Так, людські настрої мінливі. Але проблема для політика в тому, щоб не тільки постати у потрібний час й у потрібному місці - а й надалі справами доводити свою потрібність країні. Зрозуміло, це в ідеалі. Українська політика здебільше будується на інших засадах.

Але ж тоді не треба презентувати себе як "нову силу", що збере і поведе вперед "нових людей" - чи не так? А якщо ти вже так себе спозиціонував - то не роби ту, одну-єдину помилку! Ту саму, яку зазвичай робить картяр-новачок у грі з шулерами - сідає з ними за один стіл...

Звісно, за п'ять місяців розгубити свій електорат, хай він навіть і не є надто стійким, неможливо. Хай не 13%, хай навіть удвічі менше - це теж серйозно.

А відтак місцеві вибори з 30 травня зсувають... Куди? Одні пропонують на кінець червня, інші - на липень. Іншими словами, на той час, коли переважна частина потенційного електорату Тігіпка - а це передусім городяни з більш-менш непоганою освітою та середніми статками - перебуватиме у відпустках. До речі, так само, як і потенційний електорат Яценюка.

Отож - і Конституція буде порушена наче не надто сильно... Подумаєш, на кілька місяців продовжили повноваження членів місцевих рад, не на рік же, як пропонує дехто з парламентаріїв! І водночас й "нові люди" знешкоджені - незначні депутатські групи не загрожують змінами статус-кво на місцях.

Ба більше: а хто сказав, що Рада пристане саме на ці пропозиції, а не вирішить провести місцеві вибори - скажемо, у цьому вересні, чи в наступному березні?

І з достроковими перевиборами парламенту така сама історія. Ну навіщо комусь ризикувати своїм теплим та хлібним місцем - як індивідуально, так і колективно?

Це хіба що Вікторові Ющенку можна спробувати докласти сил до ініціювання таких виборів. Певне, щоб перетворити аморфну групу своїх прихильників - на дисципліновану, хай і невелику фракцію на чолі з самим собою. А, може, і Юлії Тимошенко - щоб "підчистити" лави своїх депутатів і дещо збільшити їхню кількість, отримавши гарантовану можливість силами БЮТ заблокувати будь-які конституційні зміни.

Та чи стануть фактом такі вибори вже цього року, чи для них теж "не знайдеться коштів"?

Отож, попри все вище сказане, суто по-людськи можна зрозуміти обурення Сергія Тігіпка діями його "старших товаришів".

Проте справжньому, не "клонованому" новітніми піар-технологіями політику таке обурення не дуже личить. Бо треба ж мати постійні принципи,  тим відрізнятися у кращий бік від більшості своїх колег! А не бігати по телестудіям тільки тоді, коли зачепили твої власні політичні інтереси.

"Національні інтереси" - у нормальних державах це аксіома політики. А  в Україні ці слова є розмінними монетами. Отож і виходить у "нових", як і у "старих" політиків - точнісінько, як у тьоті Моті з п'єси Миколи Куліша: "Ви серйозно чи по-вкраїнському?"

На цьому можна було б закінчити, якби не героїчна спроба Сергія Тігіпка переламати плин подій. Він зажадав створити у лігві ворога команду своїх штірліців, яка буде підривати зсередини корумпований парламент.

Про це він відверто заявив у тому ж ефірі 5-го каналу: "Скоріш за все, буду створювати позафракційну групу, тому що це теж трибуна. Але, безумовно, незаплямованих депутатів будемо туди включати, які зможуть допомогти по регіонам з виборами".

Що ж, бажання зрозуміле, та... Справа в тому, що народних депутатів обирають у нас цілою командою, з певними лідерами і під виконання певної програми. Виборці уповноважують їх на колективну дію на визначених напрямах.

І хто не хоче виконувати волю виборців, і при тому залишити собі депутатський мандат, а з ним і всі ті пільги та можливості, що просто-таки самі липнуть до "рук, які ніколи не крали" - той людина, м'яко кажучи, аморальна. Ясна річ, у вимірах не чинної, а тієї "нової" політики, яку так прагне запровадити Сергій Тігіпко.

Але от проблема: як не тасуй звичну політичну колоду, скільки не намагайся грати за чинними правилами - нічого нового не виходить. Звись ти хоч "Сильною Україною", хоч іще якось.

Сергій Грабовський, для УП

powered by lun.ua
Капитолий. Начало реванша Трампа
Дональд Трамп не сдастся сейчас, поскольку намерен баллотироваться на следующих президентских выборах. (укр.)
Заработать на смертях: как нас лишили мировой вакцины в 5 раз дешевле
Три доллара заплатила Всемирная организация здравоохранения за вакцину, закупку которой в ручном режиме сорвал министр здравоохранения Максим Степанов. (укр.)
Настоящая цена меха норок: история одного расследователя
В конце сентября 2020 польский Сейм (нижняя палата парламента) провел историческое совещание по вопросам правовой защиты животных в Польше. (укр.)
Изменил ли Национальный банк свою политику на валютном рынке
По какому принципу НБУ будет выходить на рынок с валютными интервенциями и как будет влиять на курс. Что изменилось в новой стратегии? (укр.)
Торговый фокус с лесом: друзьям — все, а обществу — ничего?
Почему торговля необработанной древесиной происходит на закрытых "аукционах" и без конкуренции. (укр.)
Дело генерала Назарова - сигнал, который нельзя игнорировать
Дело Назарова как потенциальный прецедент для военного судопроизводства Украины и свидетельство неурегулированности ключевых вопросов военной юстиции. (укр.)
Демократия и некомпетентность
Почему Аристотель не доверял демократии как форме правления, в чем заключаются недостатки последней и что это значит для современной Украины. (укр.)