Как из точки A попасть в точку B?

Нарис з езотеричної політології

Наростаюча у геометричній прогресії лавина інформації у сучасному суспільстві досягнула обсягів, при яких окрема людина самотужки давно вже не в стані справитися з її опрацюванням та засвоєнням.

Тому освіта стає дедалі більше спеціалізованою і фрагментарною, а бачення цілісної картини будови Світу та існуючих у ньому причинно-наслідкових зв’язків стає все важчим для усвідомлення та розуміння.

Очевидно, що адекватне сприйняття принципів Світобудови та місії людини у Всесвіті збільшує ймовірність вибору нею оптимального напрямку власного життєвого шляху, життєвого шляху для свого народу і держави з метою якнайповнішої реалізації Богом даного потенціалу їх розвитку.

Тому зрозуміло, що провідна верства соціальної групи, етнічної чи політичної нації, бажаючи прикласти зусилля для досягнення усвідомлених спільних цілей, зобов’язана досконало володіти максимально адекватними світоглядними уявленнями та розумінням причинно-наслідкових зв’язків у Всесвіті.

Світогляд – це сукупність принципів, поглядів та переконань, які визначають ставлення людини до навколишнього світу та самого себе (Петров. "Тайны управления человечеством или тайны глобализации"). Світогляд формується на основі поглядів – філософських, морально-етичних, естетичних, та політичних. Філософія узагальнює всі елементи світогляду та надає йому завершений вигляд.

Сама філософія виконує методологічну функцію. Методологія – система принципів та способів побудови та організації теоретичної та практичної діяльності людей. Вона є основою та інструментом пізнання і розуміння світу.

Простіше кажучи, головне завдання будь-якої методології полягає у тому, щоб дати відповідь на ряд наступних запитань:

- Чому все є так як є?

- Чому все стається як стається?

- Які причинно-наслідкові зв’язки існують між подіями на фізичному плані та нашими думками, переконаннями та уявленнями?

- Як ефективно впливати на перебіг подій та яку частку складає наша ступінь свободи такого впливу у контексті Божого Замислу?

Хочу запропонувати свої власні відповіді на поставлені питання.

Вони сформувалися внаслідок спроби синтезу інформації, отриманої після, безперечно, доволі поверхневого ознайомлення з кількома існуючими методологіями – релігійною, науковою (загальносинергетичне бачення динаміки нелінійних систем у викладі Бевзенко в його праці "Социальная самоорганизация в теории и практике Майдана", яке адаптоване до вивчення соціальних систем), езотеричною (на основі "Трансерфінгу реальності" Вадима Зеланда) та методологією російської "Концепции общественной безопасности" (Петров, "Тайны управления человечеством или тайны глобализации").

Сам синтез проводився у контексті відомої притчі про те, що Істина знаходиться на вершині гори, на яку можна підійматися безліччю стежок по всіх її схилах, часом діаметрально протилежних, внаслідок чого втрачається сенс дискусії про ту, єдину з них, яка найбільш вірна.

Зрозуміло, що все написане нижче можна розглядати лише як спрощену схематичну модель, як короткий популярний та дуже суб’єктивний варіант викладу сукупності складних концепцій, заглиблення у кожну з яких потребує часу і зусиль, що порівняльні з тривалістю та зусиллями цілого людського життям.

Зазначу також, що у процесі синтезу я дозволив собі деякі спрощення та відхилення від базового змісту взятих за основу використаних методологій щоб залишити виклад у рамках формату популярного нарису.

Для кращого розуміння мети публікації, трансформуємо означені вище запитання у єдине, найголовніше для нас сьогодні, наступним чином: Як, живучи у бідній, керованій ззовні, пронизаній наскрізь корупцією і тотальною недовірою країні, перетворити її у багату, розвинуту, могутню і процвітаючу державу, де живуть щасливі, здорові, заможні та самодостатні громадяни?

Інакше кажучи, як переміститися з точки А свого розташування на фізичному плані у точку В (див. малюнок), в якій все суспільство в цілому та кожен громадянин зокрема набули б таких бажаних позитивних рис?

Аналізуючи представлену об’єднану світоглядну модель формування потоку подій, відповідь на поставлене запитання можна сформулювати так:

Для перетворення України у достойну державу слід сформувати відповідний образ у просторі варіантів у вигляді національної та цивілізаційної ідеї-Мрії на мові міфу, та впровадити його у існуючу соціокультурну матрицю (габітус) для генерування соціумом Наміру її втілення, у якому б поєдналися бажання його колективного свідомого і несвідомого.

При цьому необхідно забезпечити сталу концентрацію уваги соціуму на втіленні сформованого образу в життя протягом тривалого часу, виявляючи та нейтралізуючи спроби існуючих організаційних суб’єктів зовнішнього середовища перенаправити увагу на інші цілі.

Практична реалізація сказаного потребує множини якісно нових суспільних структур вищого організаційного рівня складності у порівнянні з існуючими сьогодні внутрішніми і зовнішніми організаційними утвореннями.

Одним з можливих варіантів таких структур є динамічна мережева організація без керівного ядра, будова та технологія розгортання якої викладені у попередніх публікаціях.

Тарас Плахтій, член товариства "Мале коло", для УП